• Еріх Марія Ремарк:
    33 найкращі цитати видатного письменника.

    Еріх Марія Ремарк —
    німецький письменник.
    Один з найвідоміших майстрів пера «втраченого покоління».
    Це покоління людей, які пройшли жахи світових воєн і побачили післявоєнний світ. Ось тільки подумати, якої глибини можуть сягати думки людей, що бачили безчинство, смерть, та цілу втрачену епоху.
    Еріх був сином книжкового палітурника, тому тимчасово або постійно книг у домі завжди була величезна кількість.
    Ще дитиною, він зачитувався ними до пізньої ночі, захоплюючись творами Цвейга, Томаса Манна, Пруста і Гете.
    Ремарк, можна сказати, був скромним письменником, адже ніколи не бив себе в груди і не піддавався марнославству — завжди краще, щоб його книги говорили самі за себе.
    Може, хто ще не читав цього автора,тому настійно рекомендую.
    Нехай всі романи не переказати,але цитати Ремарка — безсумнівно, передадуть той талант, який був у письменника та залишився в його творіннях у вигляді книг до нині і назавжди.
    Цитати, які тут вибрані можна знайти у відомих книгах:
    «Три товариші«, «Життя в борг«, «На західному фронті без змін» та інших...
    Загалом, не буду вас мучити і переходимо до справи.
    Цитати Ремарка
    ● Щастя — найбільш не визначена і найдорожча річ у світі.
    ● Все, що можна залагодити за допомогою грошей, обходиться дешево.
    ● Сміятися краще, ніж плакати. Особливо, якщо і те й інше марно.
    ● І що б з вами не трапилося — нічого не беріть близько до серця. Небагато чого на світі довго буває важливим.
    ● Каяття — наймарніша річ на світі. Повернути нічого неможна. Нічого не можна виправити. Інакше всі ми були б святими. Життя не мало на меті зробити нас досконалими. Тому, хто досконалий, місце в музеї.
    ● Поки людина жива — ніщо не втрачено.
    ● Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу.
    ● Як це не дивно, але усілякі біди та нещастя на цьому світі дуже часто виходять від людей маленького росту, у них більш незлагідний та енергійний характер, ніж у людей високих.
    ● Немає нічого більш втомлюючого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає.
    ● Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.
    ● Чим менше у людини самолюбства, тим більшого вона вартує.
    ● Добре, що у людей ще залишається багато важливих дрібниць, які приковують їх до життя, захищають від нього. А ось самотність — справжня самотність, без всяких ілюзій — настає перед божевіллям або самогубством.
    ● Любов — чудова річ. Але вона псує характер.
    ● Якщо людина чогось варта, значить, вона вже якби пам'ятник самому собі.
    ● Завзятість і старанність краще, ніж безпутність і геній.
    ● Бути божевільним взагалі не ганебно.
    ● Жінок треба або обожнювати, або кидати. Третього не дано.
    ● Дивно, як багато думає людина, коли вона в дорозі. І як мало, коли повернулася.
    ● Коли у людини майже нічого не залишається в житті, вона і малому готова надати непомірно велике значення.
    ● Совість мучить зазвичай тих, хто не винен.
    ● Якими жалюгідними стають істини, коли висловлюєш їх в голос.
    ● Тільки нещасний знає, що таке щастя.
    ● Мені здавалося, що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його. Про це нехай говорять її сяючі, щасливі очі. Вони красномовніші за слова.
    ● Нічого не страшно, поки той, кого ти любиш, ще живий.
    ● Життя це чудо, але чудес воно не творить.
    ● У чоловіків куріння — потреба, а у жінок — кокетство.
    ● Жінка може до чого завгодно звикнути і від чого завгодно відвикнути, якщо вважає, що це їй пасує або ні.
    ● Якщо хто-небудь уб'є людину, він буде покараний як вбивця. А якщо я відкрию велику фабрику і тим самим знищу сотні дрібних власників, то я — добропорядний ділок.
    ● Любов — це боротьба. І головна небезпека — бажання віддати себе цілком. Хто зробить це першим, той програв.
    ● Потрібно стиснути зуби і бути жорстоким — тоді переможеш.
    ● Але будь-який мир нічого не вартий, якщо немає миру в серці.
    ● Життя витікає крізь пальці. Коли твій найдорожчий скарб у тебе в руках, ти цього не усвідомлюєш — і розумієш лише тоді, коли він вислизне. Тоді настає час жаліти себе і скаржитися на долю.
    ● Людина повинна або взагалі не виїжджати, або взагалі не повертатися, адже після повернення ніколи не знаходиш того, що залишив і впадаєш у розлад з собою.
    ● Іноді буває досить поштовху з абсолютно несподіваного боку, щоб щось зрушилося з мертвої точки.
    Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах
    Еріх Марія Ремарк: 33 найкращі цитати видатного письменника. Еріх Марія Ремарк — німецький письменник. Один з найвідоміших майстрів пера «втраченого покоління». Це покоління людей, які пройшли жахи світових воєн і побачили післявоєнний світ. Ось тільки подумати, якої глибини можуть сягати думки людей, що бачили безчинство, смерть, та цілу втрачену епоху. Еріх був сином книжкового палітурника, тому тимчасово або постійно книг у домі завжди була величезна кількість. Ще дитиною, він зачитувався ними до пізньої ночі, захоплюючись творами Цвейга, Томаса Манна, Пруста і Гете. Ремарк, можна сказати, був скромним письменником, адже ніколи не бив себе в груди і не піддавався марнославству — завжди краще, щоб його книги говорили самі за себе. Може, хто ще не читав цього автора,тому настійно рекомендую. Нехай всі романи не переказати,але цитати Ремарка — безсумнівно, передадуть той талант, який був у письменника та залишився в його творіннях у вигляді книг до нині і назавжди. Цитати, які тут вибрані можна знайти у відомих книгах: «Три товариші«, «Життя в борг«, «На західному фронті без змін» та інших... Загалом, не буду вас мучити і переходимо до справи. Цитати Ремарка ● Щастя — найбільш не визначена і найдорожча річ у світі. ● Все, що можна залагодити за допомогою грошей, обходиться дешево. ● Сміятися краще, ніж плакати. Особливо, якщо і те й інше марно. ● І що б з вами не трапилося — нічого не беріть близько до серця. Небагато чого на світі довго буває важливим. ● Каяття — наймарніша річ на світі. Повернути нічого неможна. Нічого не можна виправити. Інакше всі ми були б святими. Життя не мало на меті зробити нас досконалими. Тому, хто досконалий, місце в музеї. ● Поки людина жива — ніщо не втрачено. ● Найбільша ненависть виникає до тих, хто зумів доторкнутися до серця, а потім плюнув у душу. ● Як це не дивно, але усілякі біди та нещастя на цьому світі дуже часто виходять від людей маленького росту, у них більш незлагідний та енергійний характер, ніж у людей високих. ● Немає нічого більш втомлюючого, ніж бути присутнім при тому, як людина демонструє свій розум. Особливо, якщо розуму немає. ● Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову. ● Чим менше у людини самолюбства, тим більшого вона вартує. ● Добре, що у людей ще залишається багато важливих дрібниць, які приковують їх до життя, захищають від нього. А ось самотність — справжня самотність, без всяких ілюзій — настає перед божевіллям або самогубством. ● Любов — чудова річ. Але вона псує характер. ● Якщо людина чогось варта, значить, вона вже якби пам'ятник самому собі. ● Завзятість і старанність краще, ніж безпутність і геній. ● Бути божевільним взагалі не ганебно. ● Жінок треба або обожнювати, або кидати. Третього не дано. ● Дивно, як багато думає людина, коли вона в дорозі. І як мало, коли повернулася. ● Коли у людини майже нічого не залишається в житті, вона і малому готова надати непомірно велике значення. ● Совість мучить зазвичай тих, хто не винен. ● Якими жалюгідними стають істини, коли висловлюєш їх в голос. ● Тільки нещасний знає, що таке щастя. ● Мені здавалося, що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його. Про це нехай говорять її сяючі, щасливі очі. Вони красномовніші за слова. ● Нічого не страшно, поки той, кого ти любиш, ще живий. ● Життя це чудо, але чудес воно не творить. ● У чоловіків куріння — потреба, а у жінок — кокетство. ● Жінка може до чого завгодно звикнути і від чого завгодно відвикнути, якщо вважає, що це їй пасує або ні. ● Якщо хто-небудь уб'є людину, він буде покараний як вбивця. А якщо я відкрию велику фабрику і тим самим знищу сотні дрібних власників, то я — добропорядний ділок. ● Любов — це боротьба. І головна небезпека — бажання віддати себе цілком. Хто зробить це першим, той програв. ● Потрібно стиснути зуби і бути жорстоким — тоді переможеш. ● Але будь-який мир нічого не вартий, якщо немає миру в серці. ● Життя витікає крізь пальці. Коли твій найдорожчий скарб у тебе в руках, ти цього не усвідомлюєш — і розумієш лише тоді, коли він вислизне. Тоді настає час жаліти себе і скаржитися на долю. ● Людина повинна або взагалі не виїжджати, або взагалі не повертатися, адже після повернення ніколи не знаходиш того, що залишив і впадаєш у розлад з собою. ● Іноді буває досить поштовху з абсолютно несподіваного боку, щоб щось зрушилося з мертвої точки. Якщо стаття видалася вам цікавою, будь ласка, поділіться нею з друзями в соцмережах
    1
    1Kviews
  • Вільний

    Як же добре вільним бути.
    І у справах, й почуттях,
    Щоб свободу ту відчути,
    Що живе в наших серцях.

    Незалежним добре стати
    Від думок чужих людей,
    І залежності не мати
    Від багатства і грошей.

    Мати змогу, вставши зранку,
    Все життя змінити вмить:
    Йти туди, де на світанку,
    Сонцем горизонт горить.

    Мандрувати від душі,
    Якщо є така потреба.
    Постояти на межі,
    Доторкнутись краю неба.

    Мати змогу у розмові,
    Бути вільним від брехні.
    Бути чесним в кожнім слові,
    А в лукавстві, – звісно ні.

    Не боявшись легко йти,
    Не боятись перемін,
    Щоби мрії досягти
    І небачених вершин.

    Бо життя це є пригода,
    Світлий промінь, що летить.
    Щоб була це насолода,
    Хай не тліє, а горить.

    Автор: Роман Марковський

    ✍️ Розмістити свій вірш на каналі

    https://t.me/poeziya_ua
    Вільний Як же добре вільним бути. І у справах, й почуттях, Щоб свободу ту відчути, Що живе в наших серцях. Незалежним добре стати Від думок чужих людей, І залежності не мати Від багатства і грошей. Мати змогу, вставши зранку, Все життя змінити вмить: Йти туди, де на світанку, Сонцем горизонт горить. Мандрувати від душі, Якщо є така потреба. Постояти на межі, Доторкнутись краю неба. Мати змогу у розмові, Бути вільним від брехні. Бути чесним в кожнім слові, А в лукавстві, – звісно ні. Не боявшись легко йти, Не боятись перемін, Щоби мрії досягти І небачених вершин. Бо життя це є пригода, Світлий промінь, що летить. Щоб була це насолода, Хай не тліє, а горить. Автор: Роман Марковський ✍️ Розмістити свій вірш на каналі https://t.me/poeziya_ua
    T.ME
    Поезія України 🇺🇦
    Розмістити свій вірш на каналі або з питань реклами 👉 @R_Markovskiy
    1
    896views
  • А ти живи, наперекір всьому живи,
    Які б не трапилися біди і печалі.
    Живи з добром у серці, мрій, люби,
    Іди вперед в незвідані життєві далі.

    А ти живи без ненависті, заздрості і злоби
    Й тепло душі своєї вірно бережи,
    Бо іншої не буде в тебе спроби,
    Тому наперекір всьому - живи.

    Цінуй із прохолодою світанки
    І сонячні, або з дощами дні.
    Із вдячністю стрічай чудові ранки,
    Радій не тільки в свято, а й на будні.

    А ти живи, наперекір всьому живи
    Й не загубися серед сірих днів буденних.
    І як би важко не було, а ти - люби,
    Любов загоїть рани всі душевні.

    Цінуй простягнуті на поміч руки
    І дякуй Богові за все що маєш.
    Цінуй хвилини від розлуки й до розлуки,
    Бо чи настане завтра ти не знаєш.

    22.07.2024 р.
    В. Мельник

    ✍️ Розмістити свій вірш на каналі

    https://t.me/poeziya_ua
    А ти живи, наперекір всьому живи, Які б не трапилися біди і печалі. Живи з добром у серці, мрій, люби, Іди вперед в незвідані життєві далі. А ти живи без ненависті, заздрості і злоби Й тепло душі своєї вірно бережи, Бо іншої не буде в тебе спроби, Тому наперекір всьому - живи. Цінуй із прохолодою світанки І сонячні, або з дощами дні. Із вдячністю стрічай чудові ранки, Радій не тільки в свято, а й на будні. А ти живи, наперекір всьому живи Й не загубися серед сірих днів буденних. І як би важко не було, а ти - люби, Любов загоїть рани всі душевні. Цінуй простягнуті на поміч руки І дякуй Богові за все що маєш. Цінуй хвилини від розлуки й до розлуки, Бо чи настане завтра ти не знаєш. 22.07.2024 р. В. Мельник ✍️ Розмістити свій вірш на каналі https://t.me/poeziya_ua
    T.ME
    Поезія України 🇺🇦
    Розмістити свій вірш на каналі або з питань реклами 👉 @R_Markovskiy
    1
    1Kviews 1 Shares
  • 3
    1Kviews
  • 4
    1Kviews
  • А хто тут у нас такий спатки лягає? 🥱
    А хто тут у нас такий спатки лягає? 🥱
    10
    982views
  • #ЗСУ #Слава Україні 🇺🇦 Малюнок для татуся💪
    #ЗСУ #Слава Україні 🇺🇦 Малюнок для татуся💪
    6
    1Kviews
  • Мої найдорожчі дівчата ❤️‍🔥
    Мої найдорожчі дівчата ❤️‍🔥
    5
    1Kviews
  • Сало від волонтерів 💪🇺🇦
    Сало від волонтерів 💪🇺🇦
    5
    1Kviews
  • # ЗСУ #3ТанковаБригада
    # ЗСУ #3ТанковаБригада
    3
    2Kviews