#поезія

Душа болить... а як їй не боліти?
Часи такі - усіх тепер болить...
Такі часи. Комусь замало світу,
А хтось комусь завбільшки з цілий світ.
Найвищий план, коли все не по плану,
Коли ніхто не знає, що в кінці...
Цим світом правлять впевнені профани
Й заледве виживають мудреці...
Пліч-о-пліч йдуть невдахи й фаворити,
Та часу в нас у кожного катма...
Спіши для когось небо прихилити,
Щоб вирватись з єдиного котла...
Черпай життя по краплі, чи по ложці,
Як випав шанс - хоча би ризикни!
Бо краще бути серед переможців,
Ніж все життя - на лаві запасних.
Бо краще бути серед тих, хто вірив,
Хто з часом не зійшов на манівці...
Спочатку пропускають лицемірів,
А вже позаду йдуть і мудреці.
Дорога ця не кожному під силу,
Тут б'ють із флангів і руйнують тил.
Якщо ти не розправиш вчасно крила,
То можеш залишитися й без крил.
Душа болить... а як їй не боліти?
Часи такі - усіх тепер болить...
Буває, що життя не варте й миті,
А, інколи, життя вартує мить...

Ілона Верхівська-Ельтек