• 🎬Володимир Мула анонсував прем’єру документального фільму про зв’язок між українськими військовими та футболістами

    Незабаром на екрани вийде документальний фільм українського режисера Володимира Мули «Гра на перехоплення».

    У центрі сюжету — історія півзахисника «Динамо» Миколи Михайленка та його брата Сергія, який служить у ЗСУ. Через їхній досвід фільм показує глибокий зв’язок між українськими футболістами та військовими.

    Прем’єра відбудеться у вересні 2025 року на Одеському міжнародному кінофестивалі.
    #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🎬Володимир Мула анонсував прем’єру документального фільму про зв’язок між українськими військовими та футболістами Незабаром на екрани вийде документальний фільм українського режисера Володимира Мули «Гра на перехоплення». У центрі сюжету — історія півзахисника «Динамо» Миколи Михайленка та його брата Сергія, який служить у ЗСУ. Через їхній досвід фільм показує глибокий зв’язок між українськими футболістами та військовими. Прем’єра відбудеться у вересні 2025 року на Одеському міжнародному кінофестивалі. #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    296views
  • https://www.youtube.com/live/_AMBEKSwavg?si=ze0D0PLMSj1oMtlo
    https://www.youtube.com/live/_AMBEKSwavg?si=ze0D0PLMSj1oMtlo
    WWW.YOUTUBE.COM
    Ми на болотах S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl пройдемо на патчі 1.7.1 ч.4
    Вітаю, сталкери! 👋Сьогодні вирушаємо у саме серце Зони у S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl. Попереду — небезпечні аномалії, мутанти, перестрілки з угрупу...
    89views
  • Хвилинка чорного гумору
    Хвилинка чорного гумору
    192views
  • 96views

  • ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ

    Прийшов в розбиту хату Миколай,
    Де згарища лишилися й руїни,
    Колись тут був садок, неначе рай,
    І линула із хати солов’їна.

    Він знав, що вже нікого там нема,
    Хоч за́вжди бу́ло гамірно у хаті,
    Тепер – руїни, згарища й пітьма́…
    Усіх тут вбили нелюди прокля́ті.

    Убили і дорослих і малих,
    Все знищили потвори, зруйнували.
    Наві́ки голос кожного тут стих…
    Святого за́вжди в хаті цій чекали.

    Поглянув на руїни Миколай,
    І болем серце в нього узяло́ся…
    Сюди він йшов, долавши гори й плай…
    Дарунки залиши́ть не довелося.

    Зірвався вітер, наче хтось озвавсь,
    Немов душа кричала із руїни,
    У темряві лиш попіл розіславсь
    І тінь стоїть, як пам’ять, без провини.

    Ті тіні встали з попелу й руїн,
    Відлуння звуку в серці їх озвалось,
    Була́ це мама, до́нька, батько, син…
    Тепер душа від кожного зосталась.

    Святий схилився низько до землі́,
    Плити торкнувся, що була порогом,
    І сльо́зи покотилися гіркі –
    Він чув, як плаче тиша під облогом.

    Нема більш сміху, не лунає спів,
    Лиш чорний попіл, крик і тінь розплати…
    У серці Миколая біль засів,
    Та не зумів ніко́му це сказати.

    Він на коліна став серед руїн,
    Молився за невинно всіх убитих,
    А в небі загорівся тихий чин –
    Святий вогонь для душ, землею вкритих.

    І тихо прошептав Святий слова́,
    Щоб ду́ші всі знайшли своє́ спасіння,
    Хай вічна пам’ять їхня ожива,
    Як світло серед темряви й падіння.

    05.12.2025 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025
    ID: 1052764

    ПРИЙШОВ В РОЗБИТУ ХАТУ МИКОЛАЙ Прийшов в розбиту хату Миколай, Де згарища лишилися й руїни, Колись тут був садок, неначе рай, І линула із хати солов’їна. Він знав, що вже нікого там нема, Хоч за́вжди бу́ло гамірно у хаті, Тепер – руїни, згарища й пітьма́… Усіх тут вбили нелюди прокля́ті. Убили і дорослих і малих, Все знищили потвори, зруйнували. Наві́ки голос кожного тут стих… Святого за́вжди в хаті цій чекали. Поглянув на руїни Миколай, І болем серце в нього узяло́ся… Сюди він йшов, долавши гори й плай… Дарунки залиши́ть не довелося. Зірвався вітер, наче хтось озвавсь, Немов душа кричала із руїни, У темряві лиш попіл розіславсь І тінь стоїть, як пам’ять, без провини. Ті тіні встали з попелу й руїн, Відлуння звуку в серці їх озвалось, Була́ це мама, до́нька, батько, син… Тепер душа від кожного зосталась. Святий схилився низько до землі́, Плити торкнувся, що була порогом, І сльо́зи покотилися гіркі – Він чув, як плаче тиша під облогом. Нема більш сміху, не лунає спів, Лиш чорний попіл, крик і тінь розплати… У серці Миколая біль засів, Та не зумів ніко́му це сказати. Він на коліна став серед руїн, Молився за невинно всіх убитих, А в небі загорівся тихий чин – Святий вогонь для душ, землею вкритих. І тихо прошептав Святий слова́, Щоб ду́ші всі знайшли своє́ спасіння, Хай вічна пам’ять їхня ожива, Як світло серед темряви й падіння. 05.12.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2025 ID: 1052764
    209views
  • 1
    58views
  • https://youtu.be/Go6OMeaxN2E?si=1iFPax0biAzjqF7B
    https://youtu.be/Go6OMeaxN2E?si=1iFPax0biAzjqF7B
    238views 1 Shares
  • https://youtu.be/YpZLEvHiv9A?si=ts-qmZkv6N6kPeTo
    https://youtu.be/YpZLEvHiv9A?si=ts-qmZkv6N6kPeTo
    248views
  • 4
    748views
  • 112views