Українська
English
Батьківські приписи — це установки, які дитина отримує від батьків у процесі виховання. Вони можуть бути як усвідомленими (тобто озвученими словами), так і неусвідомленими (передані через поведінку, емоційні реакції, ставлення). Такі приписи часто формують внутрішні переконання дитини, які вона несе в доросле життя.
Види батьківських приписів та приклади
Позитивні приписи (підтримуючі)
Вони сприяють формуванню здорової самооцінки, впевненості та ініціативності.
Приклади:
«Ти можеш це зробити, я в тебе вірю».
«Помилятися — це нормально, головне вчитись».
«Ти — цінний, навіть якщо щось не виходить».
Негативні приписи (руйнівні)
Вони обмежують розвиток, викликають страх, тривогу або вину. Часто не промовляються прямо, але транслюються через поведінку або натяки.
Приклади:
«Не будь собою» (дитина чує це через постійну критику: «Чому ти такий голосний?», «Ти завжди все псуєш»).
«Не думай» (ігнорування або знецінення думок дитини).
«Не відчувай» (коли емоції дитини не приймаються: «Не плач, нічого не сталося»).
«Не досягай успіху» (ревнощі або заздрість батьків, коли дитина чогось досягає).
«Не існуй» (у випадках, коли дитина небажана або на неї не звертають увагу).
Амбівалентні приписи
Це суперечливі повідомлення, які викликають внутрішній конфлікт.
Приклади:
«Будь самостійним, але роби все, як я скажу».
«Будь сильним, але не виявляй агресії».
«Будь відкритим, але не довіряй людям».
Такі приписи часто стають основою життєвих сценаріїв, що впливають на поведінку, вибір професії, стосунки тощо. Розуміння і усвідомлення їх — перший крок до особистісного зростання та зміни деструктивних установок.
Види батьківських приписів та приклади
Позитивні приписи (підтримуючі)
Вони сприяють формуванню здорової самооцінки, впевненості та ініціативності.
Приклади:
«Ти можеш це зробити, я в тебе вірю».
«Помилятися — це нормально, головне вчитись».
«Ти — цінний, навіть якщо щось не виходить».
Негативні приписи (руйнівні)
Вони обмежують розвиток, викликають страх, тривогу або вину. Часто не промовляються прямо, але транслюються через поведінку або натяки.
Приклади:
«Не будь собою» (дитина чує це через постійну критику: «Чому ти такий голосний?», «Ти завжди все псуєш»).
«Не думай» (ігнорування або знецінення думок дитини).
«Не відчувай» (коли емоції дитини не приймаються: «Не плач, нічого не сталося»).
«Не досягай успіху» (ревнощі або заздрість батьків, коли дитина чогось досягає).
«Не існуй» (у випадках, коли дитина небажана або на неї не звертають увагу).
Амбівалентні приписи
Це суперечливі повідомлення, які викликають внутрішній конфлікт.
Приклади:
«Будь самостійним, але роби все, як я скажу».
«Будь сильним, але не виявляй агресії».
«Будь відкритим, але не довіряй людям».
Такі приписи часто стають основою життєвих сценаріїв, що впливають на поведінку, вибір професії, стосунки тощо. Розуміння і усвідомлення їх — перший крок до особистісного зростання та зміни деструктивних установок.
Батьківські приписи — це установки, які дитина отримує від батьків у процесі виховання. Вони можуть бути як усвідомленими (тобто озвученими словами), так і неусвідомленими (передані через поведінку, емоційні реакції, ставлення). Такі приписи часто формують внутрішні переконання дитини, які вона несе в доросле життя.
Види батьківських приписів та приклади
Позитивні приписи (підтримуючі)
Вони сприяють формуванню здорової самооцінки, впевненості та ініціативності.
Приклади:
«Ти можеш це зробити, я в тебе вірю».
«Помилятися — це нормально, головне вчитись».
«Ти — цінний, навіть якщо щось не виходить».
Негативні приписи (руйнівні)
Вони обмежують розвиток, викликають страх, тривогу або вину. Часто не промовляються прямо, але транслюються через поведінку або натяки.
Приклади:
«Не будь собою» (дитина чує це через постійну критику: «Чому ти такий голосний?», «Ти завжди все псуєш»).
«Не думай» (ігнорування або знецінення думок дитини).
«Не відчувай» (коли емоції дитини не приймаються: «Не плач, нічого не сталося»).
«Не досягай успіху» (ревнощі або заздрість батьків, коли дитина чогось досягає).
«Не існуй» (у випадках, коли дитина небажана або на неї не звертають увагу).
Амбівалентні приписи
Це суперечливі повідомлення, які викликають внутрішній конфлікт.
Приклади:
«Будь самостійним, але роби все, як я скажу».
«Будь сильним, але не виявляй агресії».
«Будь відкритим, але не довіряй людям».
Такі приписи часто стають основою життєвих сценаріїв, що впливають на поведінку, вибір професії, стосунки тощо. Розуміння і усвідомлення їх — перший крок до особистісного зростання та зміни деструктивних установок.
2Kпереглядів
