• #спогади
    #спогади
    Love
    Like
    11
    598views 71Plays
  • А от і рекомендація фінальної лекції з серій лекцій Ростислава Семківа про наукову фантастику
    Тут пан Ростислав розповідає про епоху скепсису: антиутопії, постапок, кіберпанк.

    Дуже складно в цьому контексті не згадати вислів українського фантаста Макса Кідрука на фестивалі "ФРОНТЕРА" у Луцьку: "Після повномасштабного вторгнення росіян оптимістичні тексти про світле майбутнє нашого виду можна викидати на смітник".

    #sci_fi_не_нудно
    А от і рекомендація фінальної лекції з серій лекцій Ростислава Семківа про наукову фантастику Тут пан Ростислав розповідає про епоху скепсису: антиутопії, постапок, кіберпанк. Дуже складно в цьому контексті не згадати вислів українського фантаста Макса Кідрука на фестивалі "ФРОНТЕРА" у Луцьку: "Після повномасштабного вторгнення росіян оптимістичні тексти про світле майбутнє нашого виду можна викидати на смітник". #sci_fi_не_нудно
    Love
    Like
    6
    2Kviews
  • 48views
  • 192views
  • 42views
  • #історія #події
    10 лютого 1940 року: Розкол, що народив легенду про Бандеру.
    ​Якщо ви думали, що політичні чвари — це винахід сучасності, то події в Кракові лютого 1940-го доведуть зворотне. Саме в цей день стався великий розкол в Організації Українських Націоналістів, який розділив рух на «мельниківців» (ОУН-м) та «бандерівців» (ОУН-б). Але це був не просто конфлікт амбіцій, а радикальна зміна поколінь та стратегій 🧩.

    ​Конфлікт визрівав давно. Після вбивства радянським агентом полковника Євгена Коновальця організацію очолив Андрій Мельник — людина поміркована, прихильник дипломатії та обережних кроків, що орієнтувався на досвідчену еміграцію. Проте «крайовики» — молоді активісти, які пройшли через польські тюрми та щоденний підпільний терор — прагнули іншого. Їхнім лідером став 31-річний Степан Бандера ⚡.

    ​10 лютого в Кракові було створено Революційний Провід ОУН. По суті, молодь виставила «старій гвардії» ультиматум: організація має бути динамічною, незалежною від сторонніх впливів (зокрема німецьких) і готуватися до негайного збройного повстання на українських землях.

    ​Чому це було важливо?
    ​Революційний дух: Бандерівці відкинули ієрархічну закостенілість. Вони вважали, що доля України вирішується не в кабінетах Європи, а в лісах Галичини та Волині.
    ​Ставка на власні сили: Поки Мельник сподівався на німецьку допомогу у відновленні державності, Бандера та його соратники (Шухевич, Стецько) готували грунт для Акту проголошення відновлення Української Держави, який став для нацистів неприємним сюрпризом вже у 1941 році.
    ​Створення бренду: Саме після цього розколу термін «бандерівці» став загальною назвою для всіх, хто боровся за незалежність, а згодом — головним нічним жахом для москви на десятиліття вперед 👤.

    ​Розкол був болючим і подекуди кривавим, що послабило загальний фронт. Проте саме радикальне крило Бандери створило ту залізну дисципліну та мережу УПА, які дозволили українському підпіллю чинити опір тоталітарним машинам ще довгі роки після завершення Другої світової війни ⚔️.

    ​Іронічно, але росія десятиліттями намагалася демонізувати цю подію, забуваючи, що саме внутрішня енергія «молодих» бандерівців перетворила українське питання з емігрантських дискусій на реальний геополітичний чинник.
    #історія #події 10 лютого 1940 року: Розкол, що народив легенду про Бандеру. ​Якщо ви думали, що політичні чвари — це винахід сучасності, то події в Кракові лютого 1940-го доведуть зворотне. Саме в цей день стався великий розкол в Організації Українських Націоналістів, який розділив рух на «мельниківців» (ОУН-м) та «бандерівців» (ОУН-б). Але це був не просто конфлікт амбіцій, а радикальна зміна поколінь та стратегій 🧩. ​Конфлікт визрівав давно. Після вбивства радянським агентом полковника Євгена Коновальця організацію очолив Андрій Мельник — людина поміркована, прихильник дипломатії та обережних кроків, що орієнтувався на досвідчену еміграцію. Проте «крайовики» — молоді активісти, які пройшли через польські тюрми та щоденний підпільний терор — прагнули іншого. Їхнім лідером став 31-річний Степан Бандера ⚡. ​10 лютого в Кракові було створено Революційний Провід ОУН. По суті, молодь виставила «старій гвардії» ультиматум: організація має бути динамічною, незалежною від сторонніх впливів (зокрема німецьких) і готуватися до негайного збройного повстання на українських землях. ​Чому це було важливо? ​Революційний дух: Бандерівці відкинули ієрархічну закостенілість. Вони вважали, що доля України вирішується не в кабінетах Європи, а в лісах Галичини та Волині. ​Ставка на власні сили: Поки Мельник сподівався на німецьку допомогу у відновленні державності, Бандера та його соратники (Шухевич, Стецько) готували грунт для Акту проголошення відновлення Української Держави, який став для нацистів неприємним сюрпризом вже у 1941 році. ​Створення бренду: Саме після цього розколу термін «бандерівці» став загальною назвою для всіх, хто боровся за незалежність, а згодом — головним нічним жахом для москви на десятиліття вперед 👤. ​Розкол був болючим і подекуди кривавим, що послабило загальний фронт. Проте саме радикальне крило Бандери створило ту залізну дисципліну та мережу УПА, які дозволили українському підпіллю чинити опір тоталітарним машинам ще довгі роки після завершення Другої світової війни ⚔️. ​Іронічно, але росія десятиліттями намагалася демонізувати цю подію, забуваючи, що саме внутрішня енергія «молодих» бандерівців перетворила українське питання з емігрантських дискусій на реальний геополітичний чинник.
    Like
    1
    288views
  • 444views