96переглядів
Каталог
Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів
-
-
- Тільки шалена жінка завжди знаходить привід для ревнощів.
- А розумна?
- Розумній жінці привід не потрібен, вона здатна вигадати його сама...- Тільки шалена жінка завжди знаходить привід для ревнощів. - А розумна? - Розумній жінці привід не потрібен, вона здатна вигадати його сама...136переглядів -
#мистецтво
Наші класики. Український художник Олександр Мурашко.( 1875 -1919)
" Зима" 1905.
Його вітчим Олександр Іванович Мурашко був знаним іконописцем, майстром іконостасів та різьбярем по дереву, дядько Микола Мурашко – засновником малювальної школи у Києві (де отримали малярські навички М. Пимоненко, С.Костенко, І.Їжакевич, М.Жук, В.Сєров).
Дитинство майбутного живописця пройшло спочатку в Борзні, згодом у Чернігові, де хлопець працював у майстерні вітчима, згодом – у Києві. Мурашко-старший отримав замовлення по облаштуванню Володимирського собору, відтак перевіз до Києва родину та майстерню. Він планував зробити із сина іконописця і не поділяв прагнення отримати освіту в Академії мистецтв. Зрештою, конфлікт спонукав Олександра Мурашка полишити домівку. Примирити батька з сином вдалося Миколі Мурашко та найближчим друзям. Юний художник отримав дозвіл вступити спочатку до малювальної школи, а згодом – до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1896 – 1901).#мистецтво Наші класики. Український художник Олександр Мурашко.( 1875 -1919) " Зима" 1905. Його вітчим Олександр Іванович Мурашко був знаним іконописцем, майстром іконостасів та різьбярем по дереву, дядько Микола Мурашко – засновником малювальної школи у Києві (де отримали малярські навички М. Пимоненко, С.Костенко, І.Їжакевич, М.Жук, В.Сєров). Дитинство майбутного живописця пройшло спочатку в Борзні, згодом у Чернігові, де хлопець працював у майстерні вітчима, згодом – у Києві. Мурашко-старший отримав замовлення по облаштуванню Володимирського собору, відтак перевіз до Києва родину та майстерню. Він планував зробити із сина іконописця і не поділяв прагнення отримати освіту в Академії мистецтв. Зрештою, конфлікт спонукав Олександра Мурашка полишити домівку. Примирити батька з сином вдалося Миколі Мурашко та найближчим друзям. Юний художник отримав дозвіл вступити спочатку до малювальної школи, а згодом – до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв (1896 – 1901).1
495переглядів -
#поезія
КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ
Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.
Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.
Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.
Спасибі й вам, що ви не м'якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.
Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.
Ліна КОСТЕНКО#поезія КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ Мої кохані, милі вороги! Я мушу вам освідчитись в симпатії. Якби було вас менше навкруги,— людина може вдаритись в апатію. Мені смакує ваш ажіотаж. Я вас ділю на види і на ранги. Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж, мої гантелі, турники і штанги. Спортивна форма — гарне відчуття. Марудна справа — жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію. Спасибі й вам, що ви не м'якуші. Дрібнота буть не годна ворогами. Якщо я маю біцепси душі — то в результаті сутичок із вами. Отож хвала вам! Бережіть снагу. І чемно попередить вас дозвольте: якщо мене ви й зігнете в дугу, то ця дуга, напевно, буде вольтова. Ліна КОСТЕНКО1
435переглядів -
#поезія
Стікали крапельки по склі,
Там, за вікном, душа страждала.
Багато болю у житті,
А от за що- й сама не знала.
А крапля схожа на сльозу,
Яка обличчя обпікає.
А ще на вранішню росу,
Що ніжно квіти прикрашає.
Лиш вистачило б сили їй,
І тільки б крила не зламались.
Щоб полетіти ще до мрій,
І щоб вуста ще усміхались...
ВІТА ІГНАТКО#поезія Стікали крапельки по склі, Там, за вікном, душа страждала. Багато болю у житті, А от за що- й сама не знала. А крапля схожа на сльозу, Яка обличчя обпікає. А ще на вранішню росу, Що ніжно квіти прикрашає. Лиш вистачило б сили їй, І тільки б крила не зламались. Щоб полетіти ще до мрій, І щоб вуста ще усміхались... ВІТА ІГНАТКО1
335переглядів