Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 08.02.26 орієнтовно склали / The estimated total combat losses of the enemy from 24.02.22 to 08.02.26: особового складу / personnel – близько 1 246 330 (+1 040) осіб / persons танків / tanks – 11 651 (+1) од. бойових броньованих машин / armored combat vehicles – 24 010 (+1) од. артилерійських систем / artillery systems – 37 044 (+8) од. РСЗВ / MLRS – 1 637 (+0) од. засоби ППО / air defense systems – 1 295 (+0) од. літаків / aircraft – 435 (+0) од. гелікоптерів / helicopters – 347 (+0) од. БПЛА оперативно-тактичного рівня / operational-tactical UAVs – 127 549 (+468) од. крилаті ракети / cruise missiles – 4 269 (+24) од. кораблі / катери / ships / boats – 28 (+0) од. підводні човни / submarines – 2 (+0) од. автомобільна техніка та автоцистерни / automotive and fuel tanks – 77 439 (+60) од. спеціальна техніка / special equipment – 4 069 (+5) од. Дані уточнюються / Data are being updated. Бий окупанта! Разом переможемо! https://t.me/Ukraineaboveallelse

#музика #italo #disco

Одна людина загинула, вісім людей травмовані внаслідок ворожих атак на Запорізький та Пологівський райони. Упродовж доби окупанти завдали 577 ударів по 30 населених пунктах. ▪️Війська рф здійснили 24 авіаційні удари по Жовтих Кручах, Юрківці, Залізничному, Долинці, Чарівному, Гуляйпільському,  Новосолошиному, Любицькому, Барвінівці, Воздвижівці, Широкому, Верхній Терсі. ▪️ 297 БпЛА різної модифікації (переважно FPV) атакували Вільнянськ, Новомиколаївку, Степногірськ, Приморське, Степове, Гуляйполе, Залізничне, Щербаки, Новоданилівку,  Новоандріївку, Малу Токмачку, Чарівне, Білогір’я, Дорожнянку, Варварівку, Зелене, Солодке, Добропілля. ▪️ 3 обстріли з РСЗВ накрили Гуляйполе, Малі Щербаки, та Святопетрівку. ▪️ 253 артилерійські удари прийшлися по Степногірську, Приморському, Степовому, Гуляйполю, Залізничному, Щербаках, Новоданилівці, Новоандріївці, Малій Токмачці, Чарівному, Білогір’ю, Дорожнянці, Варварівці, Зеленому, Солодкому, Добропіллю. Надійшло 67 повідомлень про пошкодження житла, автівок та об’єктів інфраструктури. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події Дипломатичний шпагат, або Перше «Так» Альянсу. 8 лютого 1994 року Україна офіційно перестала бути просто «колишньою республікою» в очах Заходу, ставши першою державою на пострадянському просторі, що приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ). 🤝🇺🇦 На тлі ще свіжих спогадів про розвал СРСР, підпис міністра закордонних справ Анатолія Зленка у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі виглядав як справжній геополітичний демарш. Поки сусіди по соцтабору ще протирали очі від посткомуністичного сну, Київ уже почав вибудовувати власну систему координат. Це не було миттєвим членством у «клубі обраних», але стало тим самим першим побаченням, яке затягнулося на десятиліття, проте чітко визначило симпатії сторін. 🏃‍♂️💨 Програма ПЗМ дозволила українським військовим нарешті побачити, що армія — це не лише фарбування трави та нескінченні кроси «від паркану до обіду», а складні технологічні процеси, сумісність та професіоналізм. Спільні навчання та обмін досвідом стали тим фундаментом, на якому почала будуватися сучасна обороноздатність. 🎖️🎨 Цікаво спостерігати за історичною іронією: росія, яка сьогодні з піною біля рота доводить «неприпустимість наближення Альянсу», тоді сама змушена була наздоганяти Україну, підписавши аналогічний документ лише через кілька місяців. Втім, москва завжди мала специфічне трактування партнерства — підписувати угоди про мир, паралельно вигострюючи імперські амбіції під столом. 🪓👀 Для України 8 лютого 1994 року — це не просто дата в календарі, а момент, коли держава вперше на офіційному рівні артикулювала: наше майбутнє лежить поза межами євразійського болота. Шлях виявився значно складнішим, ніж здавалося дипломатам у дев’яностих, але вектор був заданий правильно. 🧭🛡️

Київщина відзначила відкриття ХХV зимових Олімпійських ігор Milano–Cortina 2026 урочистим підняттям прапорів В п’ятницю, 6 лютого, місті Бровари, на базі СК «Світлотехнік», відбулася церемонія підняття Державного Прапора України та прапора Національного олімпійського комітету України з нагоди відкриття ХХV зимових Олімпійських ігор Milano–Cortina 2026. Подія об’єднала спортсменів, тренерів, ветеранів спорту, військовослужбовців, молодь та громадськість навколо ключових цінностей олімпійського руху — честі, сили волі, взаємної поваги та прагнення до миру. В офіційному заході взяли участь заступник голови Київської обласної державної адміністрації Іван Добровольський, очільник Броварської міської територіальної громади Ігор Сапожко, начальник управління молоді та спорту Київської ОДА Андрій Михальчук, начальник відділу фізичної культури та спорту Броварської міської ради Дмитро Рожков, голова Відділення НОК України в Київській області Ігор Малинський, керівники спортивної галузі регіону, представники федерацій, громадських організацій та освітніх установ. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

#історія #події Небесний експрес: Як «повітряні фіакри» з’єднали Київ та Одесу. ​8 лютого 1928 року відбулася подія, яка змусила українців підняти голови до неба не через грім, а через розклад польотів. Саме цього дня розпочалося регулярне пасажирське авіасполучення за маршрутом Київ — Одеса. Тепер шлях до моря став не лише романтичним, а й блискавичним (за тогочасними мірками, звісно). ✈️🌊 ​Уявіть собі цей сервіс: літаки, що більше нагадували консервні банки з крилами, ніж сучасні лайнери, і пасажирів, які почувалися справжніми підкорювачами космосу. Тодішній політ був справжньою пригодою: шум двигунів такий, що розмови велися жестами, а турбулентність сприймалася як особиста образа від природи. Проте замість кількаденної тряски у задушливих вагонах потягів, шлях займав лічені години. 💼🌬️ ​Організацією перевезень займалося товариство «Укрповітрошлях». Вони розуміли маркетинг по-своєму: головне не м’які крісла, а факт того, що ви снідаєте на Хрещатику, а обідаєте вже з видом на Воронцовський маяк. Це був справжній прорив для логістики тогочасної України, який заклав фундамент цивільної авіації. ⚓🏙️ ​Цікаво, що пасажирська авіація в ті роки розвивалася всупереч логіці радянської системи, яка більше тяжіла до перевезення чавуну, ніж людей. Проте попит на швидкість виявився сильнішим за бюрократію. Київ та Одеса стали ближчими, а українське небо — частиною великої транспортної мережі, що назавжди змінило темп життя в країні. 📈🎩 ​Сьогодні, коли ми вибираємо між лоукостерами та комфортними автобанами, варто згадати тих відчайдухів 1928 року. Вони летіли без GPS та стюардес із напоями, тримаючись за капелюхи, аби просто довести: Україна — це сучасність, яка має крила. 🦅✨