Радісна зустріч домашнього улюбленця з власниками ❤️

Родина вибігла з будинку, та загубила собаку. Зараз чотирилапий вже зі своєю сім'єю.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна

Ей было 100 лет: Праведница народов мира Лидия Савчук — украинка, которую и нацизм Гитлера, и рашизм путина хотели стереть с лица земли.

Это история женщины, которая прожила век между двумя диктаторами, двумя войнами и двумя попытками уничтожить её страну.
В 17 лет она укрывала еврейского солдата от нацистов.
В 98 лет сама спасалась от российских ракет, падавших на жилые кварталы Киева.

Лидия родилась в Виннице в 1925 году.
Во время немецкой оккупации в их дом пришёл мужчина, назвавшийся «Иваном Петровым».
Позже он признался: он — Исаак Тартаковский, еврей из Киева, сбежавший из лагеря для военнопленных.
Прятать еврея в 1942 году означало смертельный риск.
Но семья Савчуков — Степан, Надежда, Валентин и 17-летняя Лидия — взяли этот риск на себя.

Она носила ему еду на чердак, предупреждала о проверках, закрывала двери, когда немцы шли по улице.
Её саму однажды избили на рынке за помощь еврейскому знакомому брата — но она не отказалась от своего выбора.

Когда немцы приказали семье покинуть дом, они могли оставить Исаака.
Но они взяли его с собой — спрятали в новом доме в Старом городе Винницы, где он жил до освобождения в марте 1944 года.

После войны Исаак стал художником, жил в Киеве.
В 1951 году судьба свела их снова — случайная встреча на улице превратилась в семью.
В 1953 году Лидия и Исаак поженились.
У них родились дети — Анатолий и Елена.

В 1995 году Яд Вашем присвоил Лидии, её матери и отцу звание Праведников народов мира.

Но война пришла снова.
В феврале 2022 года 98-летняя Лидия услышала те же звуки, которые помнила из 1940-х — сирены, удары, стекло по полу.
Обстрел задел их дом, выбил окна.
Семья пряталась в коридоре, держала документы у двери, пыталась найти лекарства.

В апреле 2022 года её эвакуировали из Киева благодаря дипломатам, волонтёрам и еврейским организациям.
На границе с Польшей её встречали как Праведницу.
Позже — Швейцария: Люцерн, озеро, врачи, забота фонда Gamaraal Foundation.

В 2024 году она отметила 99 лет.
Осенью 2025 года силы начали уходить.
В начале ноября её сердце остановилось — спокойно, рядом с дочерью.

Это история не о прошлом — а о том, как зло возвращается в разных формах.
И как мужество тоже возвращается — в людях.

Как вы думаете: почему важно сохранять память о таких людях сегодня, когда снова идёт война и снова пытаются переписать историю?
Пишите в комментариях — мы читаем всё.

Читайте полный материал:
👉 https://nikk.agency/lidiya-savchuk/

НАновости — Новости Израиля. Мы рассказываем истории, которые нельзя терять.

Поделитесь этим постом в Facebook:
👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid03urJiacWJz8WQ...

✈️ Раніше це робили літаки

Сільськогосподарський дрон обробляє поля.

ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

Задумав ворог йти до нас в мандрівку,
Пройтись парадом по святій землі́,
Узяв у ру́ки зброю й вибухівку,
Здійняв у небо іншу на крилі.

Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ
Взяли́сь стирати із лиця землі́,
Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*,
Його «цілують» кляті москалі.

І до вподоби тій орді́ ОДЕСА,
В якої сво́ї зви́чаї й життя,
Їм захотілось са́ме то́го пле́са –
Ординець там побачив майбуття́.

Перлину сте́пу взяв він у облогу,
Бо там побачив сухопутний шлях,
Це за ХЕРСОН посіяло тривогу.
Та й там орду стираєм в пух і прах.

Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ,
І топче не́люд золоті́ поля́.
Везе́ орда укра́дене там збіжжя,
Яке вроди́ла ця свята́ земля.

Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ,
«Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край,
І звістку відправляє до дурду́ми,
Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!».

Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ,
Все нищила на сво́єму шляху́,
Туди багато бу́ло їх набі́гів.
І далі грузне та орда́ в гріху́.

Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ,
Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть.
Летіли скрізь ворожії фуга́си**.
Ординська мрія – все живе згуби́ть.

І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся,
Ракети-подарунки шлють туди,
Вже думали, що мрія їх збула́ся,
І малювали далі всі ходи́.

Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ,
Напевно хочуть лікувальних вод.
Й звітують, що зробили сво́ю справу,
І що вдало́сь зроби́ть без перешкод.

КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули –
Стратегія у ворога така.
Жорстокістю все людство сколихнули,
Ще й бомбардують навіть з літака.

І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала,
Відчула «поцілунки» і вона.
Від них і ця красуня застогна́ла,
Та час прийде́ і ворог наш скона́.

Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу,
Там «цілував» ракетами усе,
Не змінював упи́р свого́ наказу.
Він думав, що усе тут рознесе́.

Їм полюбилось славне місто РІВНЕ,
Побачили АЕС неподалік.
Це місто за́вжди людне і чарі́вне.
Летіли подарунки і в цей бік.

Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці,
Там бачили вони для се́бе ціль,
Такі вони рашистські ті злочинці,
Які несу́ть страждання, горе й біль.

Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці,
Дали́ ординці їм «вітання» знак,
Аеродром стояв у тім потоці,
У здобич так поцілився корша́к***.

Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ,
Тому́ й туди ракети запускав,
Він думав, що із нього зро́бить по́піл,
То й так прицільно курс туди він брав.

Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА,
Воно ж для них – бандерівське більмо́,
Нацистське ще й коріння всьо́го древа.
Таке чудовисько потворне це шельмо́.****

Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА,
І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда.
Про них росте недо́бра всюди слава.
Спільноті світовій все обрида́.

Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ,
І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав,
Й не визнає рашист свою́ провину –
Бандеру і нацистів він шукав.

Та ціллю залишається столиця,
До неї ворог рвався звідусіль.
Для нього – непідступна ця фортеця,
Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.*****

30.04.2022 р.

ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва.
ФУГАСИ** – розривний снаряд.
КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів.
ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина.
КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

😥🚆 Трагедія на Ніжинському вокзалі: двох підлітків уразило струмом на даху потяга

У Ніжині 15-річний хлопець та 19-річна дівчина вилізли на дах вагона — їх вдарило струмом.

Рятувальники оперативно прибули на місце, зняли постраждалих із вагона та передали їх медикам. На жаль, хлопець помер ще до прибуття до лікарні. Дівчина перебуває у реанімації, її стан оцінюють як тяжкий.

За попередніми даними, вони самовільно піднялися на вагон. Обставини трагедії з’ясовують правоохоронці.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини