• Обшуки, пропаганда і мілітарні табори: з окупації врятували групу українських дітей.
    Групу дітей та підлітків вдалося евакуювати з тимчасово окупованих територій України в межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA за сприяння команди Save Ukraine.
    Під час перебування в окупації діти зазнавали психологічного тиску, обшуків і переслідувань з боку російських військових, а також системної ідеологічної обробки.
    Окремих підлітків намагалися втягнути в мілітарні програми, готуючи до участі у війні, зокрема через військові табори та примусовий вишкіл.
    У Bring Kids Back UA подякували партнерам Save Ukraine, We Are All Ukrainians 2022, Humanity та Об’єднаному центру з координації пошуку й звільнення осіб, незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України, за допомогу в порятунку дітей.
    Національне інформаційне бюро

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Обшуки, пропаганда і мілітарні табори: з окупації врятували групу українських дітей. Групу дітей та підлітків вдалося евакуювати з тимчасово окупованих територій України в межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA за сприяння команди Save Ukraine. Під час перебування в окупації діти зазнавали психологічного тиску, обшуків і переслідувань з боку російських військових, а також системної ідеологічної обробки. Окремих підлітків намагалися втягнути в мілітарні програми, готуючи до участі у війні, зокрема через військові табори та примусовий вишкіл. У Bring Kids Back UA подякували партнерам Save Ukraine, We Are All Ukrainians 2022, Humanity та Об’єднаному центру з координації пошуку й звільнення осіб, незаконно позбавлених волі внаслідок агресії проти України, за допомогу в порятунку дітей. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse
    590переглядів
  • ⚠️🚘 Увага до водіїв: в Україні фіксують масові поломки дизельних авто, – попереджають експерти.
    Причина – запарафінене пальне через морози: на АЗС досі може бути літній дизель. Ознаки – втрата тяги, нестабільна робота, авто глухне або не заводиться.
    Ремонт коштує від сотень гривень до десятків тисяч.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ⚠️🚘 Увага до водіїв: в Україні фіксують масові поломки дизельних авто, – попереджають експерти. Причина – запарафінене пальне через морози: на АЗС досі може бути літній дизель. Ознаки – втрата тяги, нестабільна робота, авто глухне або не заводиться. Ремонт коштує від сотень гривень до десятків тисяч. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    275переглядів
  • #історія #події
    Гуцульська Республіка: як Ясіня «показала характер» іспанським... ой, австро-угорським спадкам 🏔️🇺🇦
    ​23 січня 1919 року в засніженому селищі Ясіня відбулася подія, яка доводить: для справжнього державотворення не потрібні палаци, достатньо волі, гуцульського впертості та чіткого усвідомлення, де твій дім. Народна Рада Гуцульської Республіки офіційно проголосила прагнення до злуки з Великою Україною — Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). 🤝📜

    ​Поки світові лідери в Парижі перекроювали карту після Першої світової, гуцули вирішили не чекати ласки від долі. Усе почалося з того, що місцеві мешканці, повернувшись із фронтів, не надто зраділи перспективам залишатися під угорською владою. Озброївшись чим було і натхненням Степана Клочурака, вони вигнали угорську залогу та створили власну державу. 🤠💪

    ​Що варто знати про цей феномен:
    ​Дипломатія на лижах: Представники республіки брали участь у засіданнях Української Національної Ради у Станиславові (Івано-Франківську). Вони не просто просили допомоги, а заявляли про себе як про частину єдиного організму. 🎿🏛️

    ​Військова хватка: Гуцульське військо (Гуцульська народна оборона) не лише тримало порядок у Ясіні, а й намагалося звільнити від угорців сусідній Сигіт. Масштаби, можливо, були локальними, але амбіції — загальнонаціональними. 🗡️🏔️

    ​Символізм: Прапор республіки був синьо-жовтим, а мова — українською. У той час, коли великі імперії розсипалися в прах, у самому серці Карпат люди точно знали, хто вони і з ким хочуть бути. 🇺🇦✨

    ​Гуцульська Республіка проіснувала до літа 1919 року, поки її не окупували румунські війська. Проте цей короткий спалах державності став одним із найяскравіших доказів того, що соборність України — це не вигадка кабінетних політиків, а щире бажання людей, навіть у найвіддаленіших гірських селах. 🌲🏠

    ​Ця історія — чудовий приклад того, що коли народ має хребет, він здатен створити власну реальність навіть посеред геополітичного хаосу. Іронічно, але маленька Ясіня в той момент виглядала значно суб'єктнішою за багато тогочасних європейських урядів. ✊🛰️

    https://youtu.be/cTp4LEXDZqQ?si=3Q8l2Ajz3nOtiSyW
    #історія #події Гуцульська Республіка: як Ясіня «показала характер» іспанським... ой, австро-угорським спадкам 🏔️🇺🇦 ​23 січня 1919 року в засніженому селищі Ясіня відбулася подія, яка доводить: для справжнього державотворення не потрібні палаци, достатньо волі, гуцульського впертості та чіткого усвідомлення, де твій дім. Народна Рада Гуцульської Республіки офіційно проголосила прагнення до злуки з Великою Україною — Західноукраїнською Народною Республікою (ЗУНР). 🤝📜 ​Поки світові лідери в Парижі перекроювали карту після Першої світової, гуцули вирішили не чекати ласки від долі. Усе почалося з того, що місцеві мешканці, повернувшись із фронтів, не надто зраділи перспективам залишатися під угорською владою. Озброївшись чим було і натхненням Степана Клочурака, вони вигнали угорську залогу та створили власну державу. 🤠💪 ​Що варто знати про цей феномен: ​Дипломатія на лижах: Представники республіки брали участь у засіданнях Української Національної Ради у Станиславові (Івано-Франківську). Вони не просто просили допомоги, а заявляли про себе як про частину єдиного організму. 🎿🏛️ ​Військова хватка: Гуцульське військо (Гуцульська народна оборона) не лише тримало порядок у Ясіні, а й намагалося звільнити від угорців сусідній Сигіт. Масштаби, можливо, були локальними, але амбіції — загальнонаціональними. 🗡️🏔️ ​Символізм: Прапор республіки був синьо-жовтим, а мова — українською. У той час, коли великі імперії розсипалися в прах, у самому серці Карпат люди точно знали, хто вони і з ким хочуть бути. 🇺🇦✨ ​Гуцульська Республіка проіснувала до літа 1919 року, поки її не окупували румунські війська. Проте цей короткий спалах державності став одним із найяскравіших доказів того, що соборність України — це не вигадка кабінетних політиків, а щире бажання людей, навіть у найвіддаленіших гірських селах. 🌲🏠 ​Ця історія — чудовий приклад того, що коли народ має хребет, він здатен створити власну реальність навіть посеред геополітичного хаосу. Іронічно, але маленька Ясіня в той момент виглядала значно суб'єктнішою за багато тогочасних європейських урядів. ✊🛰️ https://youtu.be/cTp4LEXDZqQ?si=3Q8l2Ajz3nOtiSyW
    1
    796переглядів
  • ❗️🤯 Імітував розстріл українських військових – затримали офіцера ЗСУ, який знущався над військовими, – ДБР.
    Командир погрожував підлеглим розстрілом, стріляв над головами й під ноги, побив бійців, а згодом поранив одного з них у стопу. Після цього він намагався видати поранення за самоскалічення.
    Офіцеру загрожує до 12 років тюрми.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ❗️🤯 Імітував розстріл українських військових – затримали офіцера ЗСУ, який знущався над військовими, – ДБР. Командир погрожував підлеглим розстрілом, стріляв над головами й під ноги, побив бійців, а згодом поранив одного з них у стопу. Після цього він намагався видати поранення за самоскалічення. Офіцеру загрожує до 12 років тюрми. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    191переглядів
  • https://www.youtube.com/live/FtcCuHiiSq8?si=gXx4J9lrNshstpn1
    https://www.youtube.com/live/FtcCuHiiSq8?si=gXx4J9lrNshstpn1
    115переглядів
  • 1
    89переглядів
  • #історія #події
    Батискаф «Трієст»: як двоє чоловіків опинилися під найбільшим тиском в історії і вижили 🌊🏗️
    23 січня 1960 року людство довело, що космос — не єдина «остання межа». Швейцарський океанограф Жак Пікар та лейтенант ВМС США Дон Волш здійснили те, що багато хто вважав самогубством: вони спустилися на дно Маріанської западини, у так звану «Безодню Челленджера», на глибину близько 10 911 метрів. 🌑📉

    Цей технологічний шедевр був створений батьком Жака, Огюстом Пікаром. На відміну від звичайної підводної лодки, «Трієст» працював за принципом аеростата: замість повітря для плавучості використовувався бензин (він легший за воду і не стискається), а для занурення — важка залізна дробь, яку тримали електромагніти. Простіше кажучи, це була металева кулька, підвішена до величезного поплавця. ⛽🎈

    Чому цей подвиг заслуговує на Вашу увагу:
    Тиск, що розчавлює: На глибині майже 11 кілометрів тиск води становить близько 1100 атмосфер. Це все одно, що на Вашу голову поставити три слони... на кожен квадратний сантиметр Вашого тіла. Ілюмінатор з оргскла під час спуску дав тріщину, але дослідники вирішили, що «і так зійде», і продовжили занурення. Мужність чи безумство? Мабуть, і те, і інше. 🐘💥

    Брудна вода та «пласка риба»: Коли батискаф торкнувся дна, він підняв таку хмару мулу, що видимість стала нульовою. Проте Пікар встиг помітити плоску рибу, схожу на камбалу. Це стало сенсацією: раніше вважалося, що на такій глибині життя неможливе через відсутність світла та жахливий тиск. Виявилося, що природа набагато витриваліша за наші теорії. 🐟👀

    20 хвилин тріумфу: Весь спуск тривав майже 5 годин, а перебування на дні — лише близько 20 хвилин. Але цих хвилин вистачило, щоб назавжди вписати імена Пікара і Волша в історію поруч із Гагаріним та Армстронгом. ⏱️🏆

    Іронічно, але після цього успіху людство на пів століття «забуло» дорогу в Маріанську западину. Наступним гостем там став лише Джеймс Кемерон у 2012 році. Схоже, тиск на дні океану лякає нас навіть більше, ніж вакуум космосу. 🌌🛸

    Ця подія — ідеальний приклад того, що за правильних розрахунків та сталевих нервів можна вийти сухим із води навіть на дні океану. Ну, майже сухим — у кабіні «Трієста» було досить волого і холодно. 🥶🌊
    #історія #події Батискаф «Трієст»: як двоє чоловіків опинилися під найбільшим тиском в історії і вижили 🌊🏗️ 23 січня 1960 року людство довело, що космос — не єдина «остання межа». Швейцарський океанограф Жак Пікар та лейтенант ВМС США Дон Волш здійснили те, що багато хто вважав самогубством: вони спустилися на дно Маріанської западини, у так звану «Безодню Челленджера», на глибину близько 10 911 метрів. 🌑📉 Цей технологічний шедевр був створений батьком Жака, Огюстом Пікаром. На відміну від звичайної підводної лодки, «Трієст» працював за принципом аеростата: замість повітря для плавучості використовувався бензин (він легший за воду і не стискається), а для занурення — важка залізна дробь, яку тримали електромагніти. Простіше кажучи, це була металева кулька, підвішена до величезного поплавця. ⛽🎈 Чому цей подвиг заслуговує на Вашу увагу: Тиск, що розчавлює: На глибині майже 11 кілометрів тиск води становить близько 1100 атмосфер. Це все одно, що на Вашу голову поставити три слони... на кожен квадратний сантиметр Вашого тіла. Ілюмінатор з оргскла під час спуску дав тріщину, але дослідники вирішили, що «і так зійде», і продовжили занурення. Мужність чи безумство? Мабуть, і те, і інше. 🐘💥 Брудна вода та «пласка риба»: Коли батискаф торкнувся дна, він підняв таку хмару мулу, що видимість стала нульовою. Проте Пікар встиг помітити плоску рибу, схожу на камбалу. Це стало сенсацією: раніше вважалося, що на такій глибині життя неможливе через відсутність світла та жахливий тиск. Виявилося, що природа набагато витриваліша за наші теорії. 🐟👀 20 хвилин тріумфу: Весь спуск тривав майже 5 годин, а перебування на дні — лише близько 20 хвилин. Але цих хвилин вистачило, щоб назавжди вписати імена Пікара і Волша в історію поруч із Гагаріним та Армстронгом. ⏱️🏆 Іронічно, але після цього успіху людство на пів століття «забуло» дорогу в Маріанську западину. Наступним гостем там став лише Джеймс Кемерон у 2012 році. Схоже, тиск на дні океану лякає нас навіть більше, ніж вакуум космосу. 🌌🛸 Ця подія — ідеальний приклад того, що за правильних розрахунків та сталевих нервів можна вийти сухим із води навіть на дні океану. Ну, майже сухим — у кабіні «Трієста» було досить волого і холодно. 🥶🌊
    1
    807переглядів
  • #історія #події
    Інавгурація Віктора Ющенка: день, коли помаранчевий колір став символом надії 🧡🏛️
    23 січня 2005 року Київ нагадував океан, що вийшов із берегів — тільки замість води місто затопили сотні тисяч людей у помаранчевих шарфах. Інавгурація третього Президента України, Віктора Ющенка, стала фінальним аккордом Помаранчевої революції, яка змусила весь світ вивчити слово «Майдан». 🇺🇦🛰️

    Це була чи не найбільш емоційна церемонія в історії української державності. Після виснажливого протистояння, фальсифікацій, отруєння та «третього туру» виборів, Ющенко складав присягу в атмосфері ейфорії, яка межувала з релігійним піднесенням.

    Ключові моменти та символи цього дня:
    Подвійна присяга: Окрім офіційної процедури у Верховній Раді, Ющенко вийшов на Майдан Незалежності до народу. Це було порушенням протоколу, але логічним завершенням революції: він присягав безпосередньо тим, хто стояв за нього на морозі. 🎤❄️

    Білі голуби та «Ода до радості»: Коли над Майданом злетіли голуби, а оркестр заграв гімн Євросоюзу, здавалося, що Україна вже однією ногою в об’єднаній Європі. Іронічно, але шлях виявився значно довшим, ніж малювала уява того дня. 🕊️🇪🇺

    Присутність світових лідерів: До Києва з’їхалися десятки делегацій, включаючи президентів Польщі, Грузії та представників США. Це була легітимізація нової України, яка заявила про свій вихід із орбіти москви. 🌍🤝

    Чому ми згадуємо це з легкою іронією?
    Помаранчевий тріумф 23 січня став моментом найвищих очікувань. Рівень довіри до влади був аномально високим, а віра в швидкі зміни — майже дитячою. Тоді здавалося, що досить змінити «поганих хлопців» на «хороших», і система запрацює сама собою. Як показала історія, система виявилася значно стійкішою до помаранчевої фарби, ніж сподівалися учасники свята. 🎨🏚️

    Проте, незважаючи на подальші політичні чвари та розчарування, цей день зафіксував головне: українці усвідомили свою спроможність впливати на владу. Це був перший масштабний іспит на громадянську зрілість, який ми склали з відзнакою. 📝✅
    #історія #події Інавгурація Віктора Ющенка: день, коли помаранчевий колір став символом надії 🧡🏛️ 23 січня 2005 року Київ нагадував океан, що вийшов із берегів — тільки замість води місто затопили сотні тисяч людей у помаранчевих шарфах. Інавгурація третього Президента України, Віктора Ющенка, стала фінальним аккордом Помаранчевої революції, яка змусила весь світ вивчити слово «Майдан». 🇺🇦🛰️ Це була чи не найбільш емоційна церемонія в історії української державності. Після виснажливого протистояння, фальсифікацій, отруєння та «третього туру» виборів, Ющенко складав присягу в атмосфері ейфорії, яка межувала з релігійним піднесенням. Ключові моменти та символи цього дня: Подвійна присяга: Окрім офіційної процедури у Верховній Раді, Ющенко вийшов на Майдан Незалежності до народу. Це було порушенням протоколу, але логічним завершенням революції: він присягав безпосередньо тим, хто стояв за нього на морозі. 🎤❄️ Білі голуби та «Ода до радості»: Коли над Майданом злетіли голуби, а оркестр заграв гімн Євросоюзу, здавалося, що Україна вже однією ногою в об’єднаній Європі. Іронічно, але шлях виявився значно довшим, ніж малювала уява того дня. 🕊️🇪🇺 Присутність світових лідерів: До Києва з’їхалися десятки делегацій, включаючи президентів Польщі, Грузії та представників США. Це була легітимізація нової України, яка заявила про свій вихід із орбіти москви. 🌍🤝 Чому ми згадуємо це з легкою іронією? Помаранчевий тріумф 23 січня став моментом найвищих очікувань. Рівень довіри до влади був аномально високим, а віра в швидкі зміни — майже дитячою. Тоді здавалося, що досить змінити «поганих хлопців» на «хороших», і система запрацює сама собою. Як показала історія, система виявилася значно стійкішою до помаранчевої фарби, ніж сподівалися учасники свята. 🎨🏚️ Проте, незважаючи на подальші політичні чвари та розчарування, цей день зафіксував головне: українці усвідомили свою спроможність впливати на владу. Це був перший масштабний іспит на громадянську зрілість, який ми склали з відзнакою. 📝✅
    1
    962переглядів
  • СБУ та ОГП викрили першого заступника голови однієї з РДА Києва на схемах для ухилянтів.
    За даними розслідування, чиновник шляхом підробки документів фіктивно «зараховував» клієнтів до військових частин ЗСУ, а надалі організовував їхнє списання з військового обліку за вигаданими медичними діагнозами.
    Таксу за свої послуги чиновник встановив на рівні $15-20 тисяч.
    Для реалізації своїх намірів, фігурант використовував зв’язки в районному ТЦК, а для підготовки фальшивок залучив спільника. Наразі обох було затримано та їм повідомлено про підозру за чч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 ККУ (організація та пособництво в ухиленні від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану).
    Вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зловмисникам загрожує до 10 років ув’язнення.
    Upd: за даними РБК-Україна, мова йде про першого заступника голови Соломʼянської РДА Олександра Смика.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    СБУ та ОГП викрили першого заступника голови однієї з РДА Києва на схемах для ухилянтів. За даними розслідування, чиновник шляхом підробки документів фіктивно «зараховував» клієнтів до військових частин ЗСУ, а надалі організовував їхнє списання з військового обліку за вигаданими медичними діагнозами. Таксу за свої послуги чиновник встановив на рівні $15-20 тисяч. Для реалізації своїх намірів, фігурант використовував зв’язки в районному ТЦК, а для підготовки фальшивок залучив спільника. Наразі обох було затримано та їм повідомлено про підозру за чч. 3, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 409 ККУ (організація та пособництво в ухиленні від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зловмисникам загрожує до 10 років ув’язнення. Upd: за даними РБК-Україна, мова йде про першого заступника голови Соломʼянської РДА Олександра Смика. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    179переглядів
  • #історія #постаті
    Стендаль: Майстер психологічного розтину та затятий ворог нудьги ✍️🇫🇷
    23 січня 1783 року народився Марі-Анрі Бейль, якого світ знає під псевдонімом Стендаль. Якщо Ви вважаєте, що реалізм у літературі — це довгі описи природи, то Стендаль з Вами б не погодився. Його цікавив інший ландшафт — людська душа, де амбіції, пристрасті та егоїзм ведуть безперервну війну. 🧠⚔️

    Він був людиною парадоксів: обожнював Наполеона, брав участь у поході на москву (і, на відміну від багатьох, вижив, зберігши при цьому почуття гумору та пристойний вигляд), але все життя мріяв про Італію та мистецтво. 🏛️🇮🇹

    Чому Стендаль — це не просто «класик із підручника»:
    Синдром Стендаля: Він був настільки чутливим до краси, що під час візиту до Флоренції ледь не знепритомнів від надлишку шедеврів. Тепер цей психосоматичний розлад офіційно називають його ім'ям. Тож, якщо Вам стане зле в Ермітажі чи Луврі — вітаю, у Вас діагноз від Стендаля. 🎨😵

    «Червоне та чорне»: Його найвідоміший роман — це не просто історія Жульєна Сореля. Це хірургічно точне дослідження того, як соціальні ліфти того часу (армія — червоне, церква — чорне) ламають особистість. Стендаль першим почав писати не про зовнішні події, а про те, що персонаж думає про ці події. 🔴⚫

    Скептицизм та маски: Він терпіти не міг пафос і фальш, тому все життя ховався за десятками псевдонімів. Його стиль — лаконічний, майже сухий, як протокол. Він казав, що щоранку читає цивільний кодекс Наполеона, щоб навчитися писати чітко і без зайвих «реверансів». Нам є чому в нього повчитися, чи не так? 📖🧐

    Стендаль був переконаний, що його почнуть читати лише через сто років після смерті — у 1935-му. Іронічно, але він помилився: його почали цінувати значно раніше, хоча справжня глибина його психологізму стала зрозумілою лише в епоху Фройда. 🕰️🔬

    Він жив для «небагатьох щасливців» (To the Happy Few — його улюблена присвята) і помер, заповівши написати на могилі: «Жив, писав, кохав». Коротко, конструктивно і без зайвого пафосу. ✨⚰️
    #історія #постаті Стендаль: Майстер психологічного розтину та затятий ворог нудьги ✍️🇫🇷 23 січня 1783 року народився Марі-Анрі Бейль, якого світ знає під псевдонімом Стендаль. Якщо Ви вважаєте, що реалізм у літературі — це довгі описи природи, то Стендаль з Вами б не погодився. Його цікавив інший ландшафт — людська душа, де амбіції, пристрасті та егоїзм ведуть безперервну війну. 🧠⚔️ Він був людиною парадоксів: обожнював Наполеона, брав участь у поході на москву (і, на відміну від багатьох, вижив, зберігши при цьому почуття гумору та пристойний вигляд), але все життя мріяв про Італію та мистецтво. 🏛️🇮🇹 Чому Стендаль — це не просто «класик із підручника»: Синдром Стендаля: Він був настільки чутливим до краси, що під час візиту до Флоренції ледь не знепритомнів від надлишку шедеврів. Тепер цей психосоматичний розлад офіційно називають його ім'ям. Тож, якщо Вам стане зле в Ермітажі чи Луврі — вітаю, у Вас діагноз від Стендаля. 🎨😵 «Червоне та чорне»: Його найвідоміший роман — це не просто історія Жульєна Сореля. Це хірургічно точне дослідження того, як соціальні ліфти того часу (армія — червоне, церква — чорне) ламають особистість. Стендаль першим почав писати не про зовнішні події, а про те, що персонаж думає про ці події. 🔴⚫ Скептицизм та маски: Він терпіти не міг пафос і фальш, тому все життя ховався за десятками псевдонімів. Його стиль — лаконічний, майже сухий, як протокол. Він казав, що щоранку читає цивільний кодекс Наполеона, щоб навчитися писати чітко і без зайвих «реверансів». Нам є чому в нього повчитися, чи не так? 📖🧐 Стендаль був переконаний, що його почнуть читати лише через сто років після смерті — у 1935-му. Іронічно, але він помилився: його почали цінувати значно раніше, хоча справжня глибина його психологізму стала зрозумілою лише в епоху Фройда. 🕰️🔬 Він жив для «небагатьох щасливців» (To the Happy Few — його улюблена присвята) і помер, заповівши написати на могилі: «Жив, писав, кохав». Коротко, конструктивно і без зайвого пафосу. ✨⚰️
    2
    1Kпереглядів