• Правоохоронці викрили шахрайку, яка наживалася на родинах зниклих безвісти військовослужбовців.
    На Житомирщині правоохоронці викрили 31-річну жінку, яка, користуючись відчаєм родин зниклих безвісти Захисників, пропонувала платні «послуги» за їх нібито повернення.
    За даними слідства, упродовж 2025 року жінка навмисно шукала найбільш вразливих родичів зниклих безвісти серед відвідувачів Коростенської організації Товариства Червоного Хреста України. Використовуючи важкий психоемоційний стан людей, які чекали будь-якої звістки про своїх близьких, вона входила в довіру та пропонувала допомогу, не маючи жодного стосунку до офіційних механізмів розшуку чи повернення військовослужбовців.
    Слідство встановило, що фактично жінка не мала наміру допомагати у пошуках, а її дії були спрямовані винятково на заволодіння коштами потерпілих. У результаті обману вона отримала гроші від п’яти осіб на загальну суму понад 150 тисяч гривень.
    Жінці повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому повторно. Досудове розслідування триває.
    Координаційний штаб наголошує: усі питання, пов’язані з розшуком, поверненням полонених і зниклих безвісти Оборонців, здійснюються безоплатно і виключно державними органами. Будь-які пропозиції «допомоги за гроші» є ознакою шахрайства: обов’язково повідомляйте про такі випадки правоохоронців, або на гарячу лінію Коордштабу.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ‼️Правоохоронці викрили шахрайку, яка наживалася на родинах зниклих безвісти військовослужбовців. На Житомирщині правоохоронці викрили 31-річну жінку, яка, користуючись відчаєм родин зниклих безвісти Захисників, пропонувала платні «послуги» за їх нібито повернення. ➡️За даними слідства, упродовж 2025 року жінка навмисно шукала найбільш вразливих родичів зниклих безвісти серед відвідувачів Коростенської організації Товариства Червоного Хреста України. Використовуючи важкий психоемоційний стан людей, які чекали будь-якої звістки про своїх близьких, вона входила в довіру та пропонувала допомогу, не маючи жодного стосунку до офіційних механізмів розшуку чи повернення військовослужбовців. Слідство встановило, що фактично жінка не мала наміру допомагати у пошуках, а її дії були спрямовані винятково на заволодіння коштами потерпілих. У результаті обману вона отримала гроші від п’яти осіб на загальну суму понад 150 тисяч гривень. Жінці повідомлено про підозру у шахрайстві, вчиненому повторно. Досудове розслідування триває. ☝️Координаційний штаб наголошує: усі питання, пов’язані з розшуком, поверненням полонених і зниклих безвісти Оборонців, здійснюються безоплатно і виключно державними органами. Будь-які пропозиції «допомоги за гроші» є ознакою шахрайства: обов’язково повідомляйте про такі випадки правоохоронців, або на гарячу лінію Коордштабу. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    140views
  • https://www.youtube.com/live/XULkcJLBEj4?si=VmJRarH1sFY0a451
    https://www.youtube.com/live/XULkcJLBEj4?si=VmJRarH1sFY0a451
    66views
  • 60views
  • 72views
  • 155views
  • https://youtu.be/ZOXyddFutYA?si=61U4c7ObQwT0JJDj
    https://youtu.be/ZOXyddFutYA?si=61U4c7ObQwT0JJDj
    95views
  • Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями»

    Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція.

    Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане.

    Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу.

    Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка.

    Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна.

    Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає.

    Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії

    ООН давно живе за логікою блоків.

    Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися».

    Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні.

    І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час.

    Україна не може голосувати «у вакуумі»

    Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока.

    Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики.

    У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність.

    Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль

    ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет.

    Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум.

    І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент.

    Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві

    Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами.

    Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно.

    В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність.

    І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності.

    Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю

    Не цифрами в Нью-Йорку.

    Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі.

    Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН.

    Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності.

    Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

    НАновини:
    Важливо Поділіться ❗️
    і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    Коли цифри в ООН «брешуть»: чому ставлення України до Ізраїлю не можна вимірювати лише «голосуваннями» Кожне голосування десь в ООН, у якому фігурує Ізраїль, у найбільш «російськомовному Ізраїлі» (і, скажімо чесно, переважно в середовищі Z-«ботів» та «фізичних осіб», підозріло схожих на Z-«ботів») миттєво перетворюється на суперечку з калькулятором. У стрічці з’являються відсотки, графіки, «ось вам доказ» — і далі це вже не розмова, а бійка цифрами. Тему цього поста підняли у Facebook #Natalia Goutkin — і ось наша позиція. Україна в цих таблицях майже завжди виглядає «незручно»: частіше або утримується, або голосує проти ізраїльської позиції, і дуже рідко — «за». Для багатьох це стає швидким «вироком»: значить, ставлення до Ізраїлю погане. Проблема в тому, що ООН — це не суд моралі й не тест на дружбу. Це політична біржа, де голоси часто працюють як валюта, а не як переконання. І якщо вимірювати ставлення України до Ізраїлю лише статистикою ООН, це буде не аналіз, а методологічна помилка. Важливий контекст: подібні «погані» відсотки щодо Ізраїлю легко знайти у десятків країн, які з Ізраїлем торгують, співпрацюють у сфері технологій, приймають туристів, купують системи безпеки, обмінюються делегаціями — і при цьому в Нью-Йорку голосують майже так само, як Україна. Тобто сама цифра не відповідає на головне питання: чому так відбувається і що це насправді означає. Чому голосування ООН не дорівнюють симпатії чи антипатії ООН давно живе за логікою блоків. Європейський Союз — окрема матриця. Велика група країн Глобального Півдня — своя. Пострадянський простір тягне радянську інерцію «як заведено». Ісламський блок має стабільний інтерес. У результаті голосування щодо Ізраїлю часто стають ритуалом: позиції закріплені заздалегідь, а конкретні формулювання лише дають привід «відмітитися». Звідси перший чесний висновок: коли Україна голосує разом з європейською лінією — це не завжди про Ізраїль. Це часто про те, де Україна тримається дипломатично і від кого залежить її виживання у війні. І це звучить грубо, але саме так працює політика у воєнний час. Україна не може голосувати «у вакуумі» Київ критично спирається на підтримку США та Європи — зброєю, фінансами, санкційним тиском, дипломатією. А ЄС в оонівських голосуваннях щодо Ізраїлю нерідко займає позицію, яка в Ізраїлі сприймається як холодна або однобока. Україна, залишаючись у цій коаліції, майже неминуче отримує той самий «малюнок голосувань». Не тому, що Київ раптово вирішив «бути проти Ізраїлю», а тому, що в нього є жорсткий коридор зовнішньої політики. У такій системі «голос проти» іноді означає: «ми не можемо дозволити собі конфлікт із тими, хто тримає нас на плаву». Це неприємно. Але це реальність. Чому в багатьох країн цифри щодо Ізраїлю “погані” — і це не завжди про Ізраїль ООН у ізраїльській темі виглядає як перевантажений механізм, який роками розкручує один і той самий сюжет. Там легко зібрати більшість проти Ізраїлю: майже не потрібно платити ціну, майже не потрібно пояснювати виборцям деталі, можна прикритися загальними словами про «мир» і «процес». А далі запускається звична машина резолюцій і символічних голосувань, які самі по собі мало що змінюють на землі, але створюють політичний шум. І в цьому шумі Україна звучить як частина загального хору. Не як диригент. Незручний момент: Ізраїль теж часто голосує не «так, як очікують» у Києві Ізраїль — не єдиний, хто живе власними інтересами. Коли в ООН голосують за резолюції, де засуджується російська агресія проти України, Єрусалим час від часу обирав обережність: не брати участі, пом’якшувати формулювання, уникати прямого конфлікту. В Ізраїлі це пояснювали регіональною безпекою та «необхідністю маневру» — насамперед через присутність Росії в Сирії. Є й інші причини — багато хто про них знає і не всі хочуть їх озвучувати публічно. В Україні це часто читали інакше — як моральну невизначеність. І це ще один аргумент, чому таблиця ООН не показує «ставлення» — вона показує, у кого які ризики й які залежності. Тоді як правильно вимірювати ставлення України до Ізраїлю Не цифрами в Нью-Йорку. Дивитися варто на «важчі» речі, де є ціна: рівень реальних контактів між державами, позиції щодо терору і безпеки, публічні заяви в моменти криз, роботу з діаспорою, гуманітарні та медичні проєкти, співпрацю в технологіях, те, як країни реагують на загибель цивільних — у Києві та в Єрусалимі. Там, де є реальна відповідальність, дипломатія зазвичай чесніша, ніж у залах ООН. Для ізраїльтян українського походження і для тих, хто живе в Ізраїлі та дивиться на Україну не як на абстракцію, важливіше інше: обидві країни воюють за право на безпеку, обидві стикаються з ідеологіями, які виправдовують знищення «чужих», і обидві регулярно бачать, як міжнародні інститути відстають від реальності. Тому питання варто ставити по-дорослому: що Україна та Ізраїль роблять одне для одного в реальному світі — і які політичні рамки заважають цьому звучати голосніше, ніж черговий рядок в оонівській статистиці. Саме в цьому сенсовому коридорі працює НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency. #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновини‼️: 🇺🇦🇮🇱 Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали
    2Kviews
  • https://youtu.be/aKEMhwu7Kc0?si=GZqAVHuZR4FIy8JN
    https://youtu.be/aKEMhwu7Kc0?si=GZqAVHuZR4FIy8JN
    130views
  • Вдача поряд хай літає, Буде дім, сім'я і воля. Щиро вітаємо Вас з 14 березня - святом відваги, мужності, доблесті і честі. У день добровольців України з щирого серця бажаємо Вам сили і твердості духу, енергії та оптимізму, добробуту та надійного тилу в родині.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Вдача поряд хай літає, Буде дім, сім'я і воля. Щиро вітаємо Вас з 14 березня - святом відваги, мужності, доблесті і честі. У день добровольців України з щирого серця бажаємо Вам сили і твердості духу, енергії та оптимізму, добробуту та надійного тилу в родині. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    76views
  • —Не чекай особливого моменту. Субота — вже особлива…
    І смачна кава вам в настрій
    —Не чекай особливого моменту. Субота — вже особлива… І смачна кава вам в настрій ☕
    259views