Усе почалося з грози. На Землі, в маленькому селі, старенький телевізор «Електрон» грівся біля розетки, як кіт на сонці, і спокійно показував вечірні новини про чергову кризу, бійку в парламенті та розпродаж ковбаси зі знижкою 15%.

Раптом — бах! — блискавка влучила у трансформатор, і диво техніки зникло з людського життя... та чомусь опинилося не на звалищі, а в раю.

— Доброго дня! — приязно сказав телевізор, увімкнувшись. — З вами останні новини!

Перед ним стояв апостол Петро, в білосніжних шатах, і дивився так, ніби щойно зустрів холодильник у пустелі.

— А... навіщо ти тут? — спитав він, трохи розгублено.

Телевізор загорівся яскравими кольорами і, не чекаючи відповіді, запустив ток-шоу: двоє політиків кричать, третій сміється, ведуча вдає, що тримає ситуацію під контролем.

— Це... воно постійно так? — прошепотів до нього ангел Михаїл.

— Так! — гордо відповів телевізор. — У нас є новини, реклама, пропаганда, політичні дебати, фільми, серіали, футбол... Люди це обожнюють!

Але в раю ніхто не збирався його дивитися. Тут не було потреби знати «хто правий, а хто винен», ніхто не купував шампунь за акцією і не збирався сваритися про податки.

Телевізор день показував ток-шоу. Ніхто не прийшов.

Другий день — фільми. Порожньо.

Третій день — футбольний матч. Навіть ангели пролетіли повз, несучи арфи.

Він почав відчувати дивне: щось, схоже на сум.

— Я ж... жив для того, щоб мене дивилися... А тут — нікому не треба, — пробурмотів він.

Тоді один маленький ангелик підлетів до нього і тихенько запитав:

— А ти можеш просто показати гарний захід сонця? Без реклами і без новин?

Телевізор на мить завис, і вперше в історії не знайшов готової програми. Він увімкнув камеру, показав золоте небо над райськими садами... і раптом зрозумів, що вперше мовчить.

І в цій тиші його екран світлішав, теплішав... і, можливо, вперше показував щось по-справжньому потрібне.

Після кількох днів показу заходів сонця телевізор почав нудьгувати.

— Так, — бурмотів він сам до себе, — гарно, спокійно… але де драма, де інтрига? Як люди можуть жити без вечірнього скандалу у прямому ефірі?!

І він розробив план: перетворити рай на телевізійну студію.

Спершу телевізор підійшов до святого Петра:

— А давайте зробимо ток-шоу «Ворота правди». Ви будете задавати гострі питання тим, хто сюди потрапляє. Можна трохи підмонтувати для ефекту.

— Але ж тут усі праведники, — здивувався Петро.

— Тим цікавіше! — хитро підморгнув телевізор. — Хто праведніший? Хто більше заслуговує на місце біля золотого фонтану?

Далі телевізор підмовив ангела Михаїла організувати «Райський чемпіонат» з футболу. Команда архангелів проти команди мучеників. Програвші повинні прибирати райські сади від зайвих хмар.

А для підсилення ефекту він вставив рекламні паузи:

— «Ви в раю, але ваша арфа звучить глухо? Спробуйте Heaven Strings — і навіть Люцифер заздрісно озирнеться!»

Спочатку все йшло чудово — ангели сміялися, апостоли сперечалися, навіть Адам з Євою влаштували кулінарний батл «Яблуко 2.0».

Та потім почалося щось дивне: у раю з’явилися таблички “Заборонено знімати”, святі почали сваритися, хто краще співає, а кілька ангелів вимагали контракт на ексклюзивні права на свої крила.

Петро зібрав раду й суворо подивився на телевізор:

— Слухай, друже… Тут рай, а ти влаштував друге життя на Землі. Нам вистачило одного сезону.

— Але ж рейтинг був високий! — обурився телевізор.

— У раю рейтинги не потрібні, — спокійно відповів Петро, вимикаючи його. — Тут і так вічний прайм-тайм.

Так телевізор знову лишився без глядачів. І хоч він іноді мріяв запустити шоу “Пекельні кухні”, у глибині душі почав звикати до тиші. 

...

Після того, як святий Петро вимкнув телевізор і відправив його «на заслужений спокій», він випадково скотився з хмаринки… і впав прямо у пекло.

— О, хто до нас завітав! — зрадів сам Люцифер, розглядаючи блискучий екран. — Телевізор? Нарешті! А то наші казани та вила вже набридли, хочеться розваг.

Телевізор, відчуваючи, що його знову цінують, увімкнув ефір: політичні дебати, ток-шоу, новини про катастрофи, скандали, реклама ліків від усього, що існує…

Пекло завмерло. Чорти збилися з ритму, забувши кого і де варити. Грішники сиділи в черзі перед телевізором, аби не пропустити фінал серіалу «Чужі гріхи».

— Яка краса! — розчулився Люцифер. — Ми роками мучили душі кип’ятком, а тут вони самі псують собі нерви, дивлячись твої новини!

Телевізор швидко зрозумів свою силу й почав творити пекло всередині пекла:

Запустив реаліті-шоу «Казани і пристрасті», де грішники змагалися, у кого краще вийде «пекельний суп» з власних ілюзій.

Влаштував ток-шоу «Суд совісті» з колишніми політиками, які навіть після смерті не могли відповісти прямо на запитання.

Ввів постійний блок «Реклама від спонсора» — зубна паста з ефектом вогню для справжніх демонів.

З кожним днем у пеклі ставало гарячіше не від казанів, а від нервів.

Один чорт навіть просив перевести його на роботу в рай — «хоч би там тиша була».

А телевізор сидів у центрі зали, оточений глядачами, і вперше в житті відчував, що знайшов своє справжнє місце.

— Тут мене точно ніхто не вимкне, — подумав він, показуючи черговий випуск:

«У пеклі знову підняли податок на душі… Подробиці — після реклами».

…Камера наближається до телевізора. На екрані палають червоні й чорні відблиски, чутно тривожну музику.

— Шановні мешканці пекла! — звучить урочистий голос диктора. — Втомилися від одноманітного кип’ятку? Наш новий «Казан Turbo+» доводить грішників до готовності вдвічі швидше! Замовляйте зараз і отримаєте безкоштовний набір пекельних спецій від шефа Люцифера!

Далі раптом виринає інша реклама:

— Ваші роги втратили блиск? Спробуйте Lucifer Shine™ — і навіть архангели осяйнуть заздрістю!

А фінальний ролик вибухає вогнем:

— Пекло-TV — з нами вам точно буде гарячіше, ніж удома. Не перемикайтеся, бо далі — прем’єра нового шоу «Сім кіл сорому»!

...

Сигнал із пекла вже давно гуляв між світами — і раєм, і пеклом, і навіть долітав до Землі, де випадкові люди ловили його на старі антени й дивувалися, що в новинах ведучий має хвіст.

Та одного дня сталося дивне. Телевізор почав перегріватися. Його екран спершу світив яскравіше, ніж коли-небудь, потім почав миготіти.

— Це що, новий спецефект? — підморгнув Люцифер, наливаючи собі кави з казана.

Але телевізор відчував, що це не спецефект.

У ньому все гуділо, лампи горіли на межі, і він раптом згадав… отой перший захід сонця, який показав у раю.

І захотів показати його ще раз.

Екран затремтів, зображення пекла розмилось… і на ньому з’явилося спокійне золоте небо, м’які хмари, тихий промінь світла.

Глядачі в пеклі завмерли. Навіть ангели в раю відклали арфи.

— Що це? — спитав хтось.

— Це… тиша, — прошепотів телевізор.

І в ту ж мить його корпус засвітився зсередини, наче маленьке сонце, і спалахнув.

Не було ані вибуху, ані криків — лише м’який теплий вогонь, який повільно розсіявся у повітрі.

Коли все стихло, на місці телевізора лишилася маленька скляна кнопка з написом:

“Не вмикай без потреби”.