Фантазі-Я

Накриває ковдрою
задушливо-терпкою
Уява.
Починаєш гортати сторінки
думок -
звична справа.
Натикаєшся на колючо-болюче.
Згадка.
Складаєш пазли слів 
у вежу -
Пластир-латка.
Залатати б спогади дірчасті,
зшити нитками, хірургічним швом.
Щоб фантазія стала в радість, 
а не катом - колишніх сонетів вінком. 

2025 ©Ірина Вірна