*** (із неопублікованого)

Сонечко моє кохане,
Усміхнись хоч раз... єдиний.
Щастя моє довгождане 
Завітало в гості нині.

А у мене ні краплини
Усміху, одне тужіння.
Не залишиться й годинки, 
Відлетить солодка мрія.

Засвітилося, кохане!
Та вже пізно, щастя лине,
Не до мене, довгождане,
А до іншої людини.
                     20.01.1993 ©Ірина Вірна