• НАновини‼️: День Києва в Тель-Авіві: подія, яку не можна пропустити! 25 травня 2025

    "Як тебе не любити, Києве мій..." 25 травня 2025 року в Тель-Авіві відбудеться День Києва — унікальна подія, яка перенесе атмосферу української столиці прямо в Ізраїль. Приєднуйтеся до лекцій, культурних заходів і насолоджуйтеся київськими смаколиками!

    День Києва — це щорічне свято, яке традиційно відзначається в Києві в останню неділю травня. У 2025 році свято припадає на 25 травня, і в Тель-Авіві буде відтворена атмосфера Києва.

    Захід організовують Історичний Арсенал: Зустрічі та лекції з Іриною Сахно та Ukrainian Cultural Center in Tel Aviv. У самому центрі міста Тель-Авів, за адресою 22 Yirmeyahu street, Tel Aviv, Israel, відбудеться це яскраве подія, яке подарує атмосферу Києва в Ізраїлі.

    Для (про)української громади Ізраїлю ця подія має особливе значення. В умовах триваючої агресії путінської Росії, Україна, як ніколи, потребує підтримки і солідарності. День Києва в Тель-Авіві стає важливим моментом культурної єдності та демонстрації зв'язку між Ізраїлем і Україною.

    Дізнатися більше

    https://nikk.ua/uk/den-kiieva/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ДеньКиєва #Культура #ТельАвів
    НАновини‼️: День Києва в Тель-Авіві: подія, яку не можна пропустити! 25 травня 2025 "Як тебе не любити, Києве мій..." 25 травня 2025 року в Тель-Авіві відбудеться День Києва — унікальна подія, яка перенесе атмосферу української столиці прямо в Ізраїль. Приєднуйтеся до лекцій, культурних заходів і насолоджуйтеся київськими смаколиками! День Києва — це щорічне свято, яке традиційно відзначається в Києві в останню неділю травня. У 2025 році свято припадає на 25 травня, і в Тель-Авіві буде відтворена атмосфера Києва. Захід організовують Історичний Арсенал: Зустрічі та лекції з Іриною Сахно та Ukrainian Cultural Center in Tel Aviv. У самому центрі міста Тель-Авів, за адресою 22 Yirmeyahu street, Tel Aviv, Israel, відбудеться це яскраве подія, яке подарує атмосферу Києва в Ізраїлі. Для (про)української громади Ізраїлю ця подія має особливе значення. В умовах триваючої агресії путінської Росії, Україна, як ніколи, потребує підтримки і солідарності. День Києва в Тель-Авіві стає важливим моментом культурної єдності та демонстрації зв'язку між Ізраїлем і Україною. Дізнатися більше https://nikk.ua/uk/den-kiieva/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ДеньКиєва #Культура #ТельАвів
    NIKK.UA
    День Києва у Тель-Авіві: захід, який не варто пропускати! 25 травня 2025 - Новости Израиля НАновости
    25 травня 2025 року у Тель-Авіві відбудеться унікальна подія – День Києва! Свято міста, культурні заходи, українська кухня та традиції прямо у центрі Ізраїлю. Детальніше на - НАновини Новини Ізраїлю
    Like
    1
    134переглядів
  • #особистості
    3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями.

    Ранні роки та освіта

    Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри.

    Театральна діяльність

    Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка.

    У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль».

    Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом.

    На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка.

    Особисте життя

    Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу.

    Трагічний фінал

    На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році.

    Спадщина

    Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.
    #особистості 3 травня 1897 року на хуторі Під Лісом поблизу села Озерна (тодішня Австро-Угорщина, нині Тернопільська область) у селянській родині народився Януарій Дем’янович Бортник — видатний український режисер і актор, чиє життя і творчість залишили помітний слід в історії українського театру, але були трагічно обірвані сталінськими репресіями. Ранні роки та освіта Януарій Бортник зростав у багатодітній родині. У юності разом із батьками переїхав до Тернополя, де навчався в Українській гімназії. Ще в шкільні роки він захоплювався музикою і театром, відвідуючи вистави мандрівного Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Перша світова війна перервала його навчання, але згодом він завершив гімназію. Саме в цей період Бортник познайомився з Лесем Курбасом, що стало визначальним для його майбутньої кар’єри. Театральна діяльність Творчий шлях Януарія Бортника розпочався в 1915 році в «Тернопільських театральних вечорах», організованих Курбасом. Через проблеми з дикцією він наполегливо працював над собою, використовуючи вправи з камінчиками в роті, і незабаром досяг успіхів. На сцені він виступав під псевдонімом Н. Загребельний, граючи ролі в п’єсах Івана Карпенка-Карого та Григорія Квітки-Основ’яненка. У 1918 році Бортник став актором Українського театру в Тернополі, а згодом приєднався до театру імені Івана Франка у Вінниці. У 1921 році, коли Лесь Курбас очолив Київський театр імені Тараса Шевченка, Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яка в 1923 році була реорганізована в третю майстерню театру «Березіль». У цей період він також закінчив першу в Україні школу режисерів при Мистецькому об’єднанні «Березіль». Серед його режисерських робіт 1920-х років вирізняються вистави «Гайдамаки» за Тарасом Шевченком, «Джіммі Хіггінс» Сінклера та «Про що тирса шелестіла…» Спиридона Черкасенка. У 1927 році, після переїзду театру «Березіль» до Харкова, Бортник очолив театр малих форм «Веселий Пролетар», де працював до 1930 року. Його постановки, такі як «Яблуневий полон» Івана Дніпровського та «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера, відзначалися оригінальним стилем і новаторським підходом. На початку 1930-х років Бортник перейшов до Харківського театру музичної комедії, де поставив низку яскравих спектаклів, зокрема «Наталка-Полтавка», «Фіалка Монмартру» та «Перікола». Пізніше він працював у Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та Харківському театрі Революції, де серед його робіт були «Платон Кречет» Олександра Корнійчука та «Соло на флейті» Івана Микитенка. Особисте життя Під час роботи в Тернопільському драматичному театрі Януарій Бортник познайомився з актрисою Ганною Бабіївною, яка стала його дружиною. Їхнє подружнє життя було затьмарене трагічними подіями: у 1937 році Ганну також заарештували, і вона провела п’ять років у таборах ГУЛАГу. Трагічний фінал На піку своєї кар’єри, у 1937 році, Януарій Бортник був заарештований НКВС за звинуваченням у націоналізмі. 16 січня 1938 року його розстріляли в київській тюрмі. Йому було лише 40 років. Бортник став однією з численних жертв сталінських репресій, які знищили багатьох представників української інтелігенції, включно з його другом Лесем Курбасом. Реабілітували режисера лише в 1956 році. Спадщина Януарій Бортник залишив по собі спадщину новаторських театральних постановок і відданого служіння українській культурі. У 1997 році в його рідному селі Озерна встановлено меморіальну таблицю на знак пошани. Його життя — це історія таланту, який не встиг розкритися повною мірою через жорстокість тоталітарного режиму, але продовжує надихати сучасні покоління митців.
    Like
    1
    87переглядів
  • В Одесі стартували зйомки дебютної картини режисерки Юлії Бєляк "Бачу тебе", у якій зіграють Ксенія Мішина, Олексій Яровенко, Анна Саліванчук, Андрій Федінчик тощо.

    Матвій, український герой, нарешті повертається додому після тривалого лікування. Він сповнений рішучості розпочати нове життя, але несподівана подія назавжди змінює його плани. Під час спроби зробити фото зі своїм братом Матвій з подивом бачить, що на екрані телефону з'являється не його обличчя, а зображення незнайомої красуні, яка в цей самий момент робить селфі. Відтепер головне захоплення героя — спостерігати за життям чарівної незнайомки, яка дивно пов'язана зі смартфоном Матвія. Після поломки та ремонту телефона зв'язок з дівчиною втрачається, і герой вирушає на пошуки свого кохання, ще не розуміючи, як дівчина відреагує на скаліченого війною хлопця в інвалідному візку.

    Як говорять у Держкіно, "фільм "Бачу тебе" — це один з багатьох необхідних засобів психологічної реабілітації, який стане простором підтримки, натхнення та емоційного зцілення для українських воїнів".

    #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно

    В Одесі стартували зйомки дебютної картини режисерки Юлії Бєляк "Бачу тебе", у якій зіграють Ксенія Мішина, Олексій Яровенко, Анна Саліванчук, Андрій Федінчик тощо. Матвій, український герой, нарешті повертається додому після тривалого лікування. Він сповнений рішучості розпочати нове життя, але несподівана подія назавжди змінює його плани. Під час спроби зробити фото зі своїм братом Матвій з подивом бачить, що на екрані телефону з'являється не його обличчя, а зображення незнайомої красуні, яка в цей самий момент робить селфі. Відтепер головне захоплення героя — спостерігати за життям чарівної незнайомки, яка дивно пов'язана зі смартфоном Матвія. Після поломки та ремонту телефона зв'язок з дівчиною втрачається, і герой вирушає на пошуки свого кохання, ще не розуміючи, як дівчина відреагує на скаліченого війною хлопця в інвалідному візку. Як говорять у Держкіно, "фільм "Бачу тебе" — це один з багатьох необхідних засобів психологічної реабілітації, який стане простором підтримки, натхнення та емоційного зцілення для українських воїнів". #Коло_Кіно #Новини_кіно #Українське_кіно
    Like
    Love
    3
    453переглядів
  • ​​ 28 квітня 1947 року розпочалася військово-політична операція польської комуністичної влади «Вісла», що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом «таємно» йшлося про «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі».

    Вигнання нацистів зі Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації.
    9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі.

    На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Після закінчення терміну угоди у Східної Польщі залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на територію УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі.
    Підготовка виселення почалася у другій половині 1946 року. У серпні Відомство інформації та пропаганди в Любліні повідомило, що «…загальна думка поляків із теренів [охоплених діями УПА] домагається виселення українського елементу повністю – чи в Радянський Союз, чи на Західні землі…».

    Восени повітові відділення інформації та пропаганди мали скласти списки українських сімей, які залишилися після попереднього переселення, або самовільно повернулися з УРСР. «[У 1944–1946 роках] багато одиниць і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв'язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин, необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремим родинами в розпорошенні по цілих землях, де вони швидко асимілюються», – йшлося у звіті заступника начальника Генерального Штабу Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Міхала Ролі-Жимерського.

    28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія стала приводом для початку депортації. Наступного дня зібралося Політбюро ЦК Польської робітничої партії.

    Спочатку план називався «спеціальною операцією «Схід» і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на «Вісла».

    Було створено оперативну групу «Вісла», яка налічувала близько 21 тисячі військових.
    Операція тривала до 29 липня. Українців примусово виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. Під час акції владні підрозділи вдалися до насилля – палили українські житла, руйнували церкви та українські цвинтарі.

    З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела:

    6 357 бойових акцій,

    ліквідувала 1509 повстанців,

    знищила 1178 бункерів і криївок,

    заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні,

    3936 підозрюваних у співпраці з УПА ув’язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.

    За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там майно.

    Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА.

    ​​ 28 квітня 1947 року розпочалася військово-політична операція польської комуністичної влади «Вісла», що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом «таємно» йшлося про «остаточне розв’язання української проблеми в Польщі». Вигнання нацистів зі Східної Європи в 1944–1945 роках супроводжувалося встановленням в цьому регіоні комуністичних прокремлівських урядів. Місцеві комуністи відразу приступили до масштабних репресій з метою упокорення населення. Одним із інструментів, які вони використовували, стали масові депортації. 9 вересня 1944 року маріонеткові Комітет національного визволення Польщі й уряд УРСР уклали угоду про «взаємний обмін населенням»: українського – з території Польщі до УРСР і польського – з території України до Польщі. На виконання цієї угоди у 1944–1946 роках із Польщі до УРСР було переміщено понад 480 тисяч етнічних українців. Після закінчення терміну угоди у Східної Польщі залишалося близько 150 тисяч українців. Радянська влада відмовилася приймати їх на територію УРСР. Тому виник задум переселяти українців углиб Польщі на малозаселені західні та північні її землі. Підготовка виселення почалася у другій половині 1946 року. У серпні Відомство інформації та пропаганди в Любліні повідомило, що «…загальна думка поляків із теренів [охоплених діями УПА] домагається виселення українського елементу повністю – чи в Радянський Союз, чи на Західні землі…». Восени повітові відділення інформації та пропаганди мали скласти списки українських сімей, які залишилися після попереднього переселення, або самовільно повернулися з УРСР. «[У 1944–1946 роках] багато одиниць і навіть родин сховалося у лісах або прикордонних місцевостях на території Чехословаччини і потім прямісінько (через кордон) повернулись до своїх осель, стаючи базою для банд УПА та небезпекою для нас на майбутнє. У зв'язку з тим, що Радянський Союз вже не приймає назад цих родин, необхідно навесні дійсно провести енергійну акцію переселення цих людей окремим родинами в розпорошенні по цілих землях, де вони швидко асимілюються», – йшлося у звіті заступника начальника Генерального Штабу Стефана Моссора голові державної комісії безпеки, міністрові національної оборони Міхала Ролі-Жимерського. 28 березня 1947 року українські повстанці із лісової засідки вбили віце-міністра оборони Польщі Кароля Свєрчевського. Ця подія стала приводом для початку депортації. Наступного дня зібралося Політбюро ЦК Польської робітничої партії. Спочатку план називався «спеціальною операцією «Схід» і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на «Вісла». Було створено оперативну групу «Вісла», яка налічувала близько 21 тисячі військових. Операція тривала до 29 липня. Українців примусово виселили з їхніх етнічних територій і розпорошили по північній і західній частині Польщі. Під час акції владні підрозділи вдалися до насилля – палили українські житла, руйнували церкви та українські цвинтарі. З квітня до липня 1947 року оперативна група «Вісла» провела: 6 357 бойових акцій, ліквідувала 1509 повстанців, знищила 1178 бункерів і криївок, заарештувала майже 2800 осіб із цивільної мережі ОУН і УПА у Закерзонні, 3936 підозрюваних у співпраці з УПА ув’язнили в концтаборі Явожно. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців. За три місяці малу батьківщину втратили від 137 до 150 тисяч осіб. Урядовим декретом від 27 серпня 1949 року українців позбавили права на господарства, з яких вони були виселені, і на залишене там майно. Комуністична влада намагалася виправдати проведення цієї акції, представляючи її виключно як антиповстанську операцію. Цією тезою досі послуговуються деякі польські історики та політики. Насправді ж головною метою було цілковите виселення українського населення, а не лише ліквідація відділів УПА.
    152переглядів
  • Сотні людей постраждали унаслідок вибуху та пожежі в іранському порту.

    Подія трапилася у порту Раджаї, що на півдні Ірану.Наразі відомо про понад 400 постраждалих.

    Порт є головним об'єктом для контейнерних перевезень для Ісламської Республіки. Через порт проходить близько 80 мільйонів тонн товарів на рік.

    Про причину вибуху поки не повідомляють.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    Сотні людей постраждали унаслідок вибуху та пожежі в іранському порту. Подія трапилася у порту Раджаї, що на півдні Ірану.Наразі відомо про понад 400 постраждалих. Порт є головним об'єктом для контейнерних перевезень для Ісламської Республіки. Через порт проходить близько 80 мільйонів тонн товарів на рік. Про причину вибуху поки не повідомляють. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    67переглядів
  • Міжнародний фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN 2025 оголосив фільм-відкриття. І ним стала стрічка "Життя Чака" з Томом Гіддлстоном і Марком Геміллом. Сюжет заснований на новелі зі збірки "Якщо кров тече" Стівена Кінга.

    За сюжетом звичайний чоловік на ім’я Чак Кранц раптово стає відомим усьому місту. Все завдяки привітанню, що з’являється повсюдно — на банерах, радіо, в інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре — з ним загине увесь світ. Фільм вийде в прокат в Україні у липні, але відвідувачі фестивалю зможуть переглянути стрічку першими в Україні. Подія проходитиме в Чернівцях у Культурно-мистецькому центрі ім. І. Миколайчука.

    "Життя Чака" — ідеальний фільм-відкриття для цьогорічної едиції Миколайчук OPEN. Вона пройде під гаслом “Людина в центрі історії”, що перегукується із сюжетом “Життя Чака”, де звичайна людина раптово стала знаковою постаттю для цілого міста. Фільм тепло прийняли на кінофестивалі у Торонто, що означає лише одне — це стовідсотковий глядацький хіт", — заявив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко.

    Придбати абонемент на всі дні можна за цим посиланням: https://chernivtsi.karabas.com/kinofestyval-hlyadats-koho-kino-mykola...

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Міжнародний фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN 2025 оголосив фільм-відкриття. І ним стала стрічка "Життя Чака" з Томом Гіддлстоном і Марком Геміллом. Сюжет заснований на новелі зі збірки "Якщо кров тече" Стівена Кінга. За сюжетом звичайний чоловік на ім’я Чак Кранц раптово стає відомим усьому місту. Все завдяки привітанню, що з’являється повсюдно — на банерах, радіо, в інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре — з ним загине увесь світ. Фільм вийде в прокат в Україні у липні, але відвідувачі фестивалю зможуть переглянути стрічку першими в Україні. Подія проходитиме в Чернівцях у Культурно-мистецькому центрі ім. І. Миколайчука. "Життя Чака" — ідеальний фільм-відкриття для цьогорічної едиції Миколайчук OPEN. Вона пройде під гаслом “Людина в центрі історії”, що перегукується із сюжетом “Життя Чака”, де звичайна людина раптово стала знаковою постаттю для цілого міста. Фільм тепло прийняли на кінофестивалі у Торонто, що означає лише одне — це стовідсотковий глядацький хіт", — заявив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко. Придбати абонемент на всі дні можна за цим посиланням: https://chernivtsi.karabas.com/kinofestyval-hlyadats-koho-kino-mykolaychuk-open-povnyy-abonement-na-vsi-dni/ #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Like
    Love
    2
    330переглядів
  • У Києві на ВДНГ проходить фестиваль "Книжкова країна", але його програма не обмежується виключно книжковими подіями. Так, сьогодні о 18:00 можна відвідати дискусію на тему "Кіно. Театр. Режисура", у якій візьмуть участь актори Ілля Чопоров та Іван Шаран.

    Організатор події - видавництво BookChef. Подія проходитиме у павільйоні 1 (отой великий центральний, до якого веде червона доріжка), зала 1.

    #Коло_Кіно
    У Києві на ВДНГ проходить фестиваль "Книжкова країна", але його програма не обмежується виключно книжковими подіями. Так, сьогодні о 18:00 можна відвідати дискусію на тему "Кіно. Театр. Режисура", у якій візьмуть участь актори Ілля Чопоров та Іван Шаран. Організатор події - видавництво BookChef. Подія проходитиме у павільйоні 1 (отой великий центральний, до якого веде червона доріжка), зала 1. #Коло_Кіно
    Love
    4
    250переглядів
  • Сьогодні відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Подія відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року.

    Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії. Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті.

    У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо. Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра.

    #свято #книги
    Сьогодні відзначається Всесвітній день книги та авторського права. Подія відзначається щорічно 23 квітня, починаючи з 1996 року. Уперше спробу пов'язати 23 квітня з книгами було зроблено 1923 року продавцем книг у Каталонії. Початкова ідея належала валенсійському письменнику Вісенту Клавелу Андресу, який запропонував у такий спосіб вшановувати письменника Мігеля де Сервантеса, спочатку 7 жовтня, в день його народження, а потім — 23 квітня, у день його смерті. У 1995 році ЮНЕСКО вирішило святкувати Всесвітній день книги та авторського права 23 квітня, оскільки цей день є датою смерті Вільяма Шекспіра та Інки Ґарсіласо де ла Веґи, а також днем народження декількох інших видатних авторів, таких як Моріс Дрюон, Халлдор К. Лакснесс, Жозеф Пла і Мануель Вальєхо. Історично збіглося так, що Шекспір і Сервантес померли 23 квітня 1616 р., — але не в той самий день, тому що на той час Іспанія послуговувалася григоріанським календарем, а Англія — юліанським. Сервантес фактично помер на 10 днів швидше за Шекспіра. #свято #книги
    Like
    Love
    2
    264переглядів
  • Сьогодні на «Книжковій країні» була подія «Як розвивається українська фантастика» серед спікерів були Володимир Єшкілєв так Наталія Матолінець, модерувала подію Альона Сіліна з Зоряна Фортеця

    З цікавинок обговорення було зазначено, що трилогія «Фаренго» буде перевидаватись у видавництві ЖОРЖ. І якщо ви читали «Ґідеон девʼята», то вам має сподобатись. Старі видання вже не знайдете ні на барахолках, ні в магазинах. 

    В Україні є багато фантастів, і якщо шукаєте, що почитати, то берете будь-яку збірку фантастики й обираєте хто вам більше подобається (згадували збірку від «Фантастичні talk’s», збірку «Агенція незалежність») 

    Мораль: купуйте українську фантастику, вона варта уваги 



    #sci_fi_не_нудно 

    Сьогодні на «Книжковій країні» була подія «Як розвивається українська фантастика» серед спікерів були Володимир Єшкілєв так Наталія Матолінець, модерувала подію Альона Сіліна з [star_fortess] З цікавинок обговорення було зазначено, що трилогія «Фаренго» буде перевидаватись у видавництві ЖОРЖ. І якщо ви читали «Ґідеон девʼята», то вам має сподобатись. Старі видання вже не знайдете ні на барахолках, ні в магазинах.  В Україні є багато фантастів, і якщо шукаєте, що почитати, то берете будь-яку збірку фантастики й обираєте хто вам більше подобається (згадували збірку від «Фантастичні talk’s», збірку «Агенція незалежність»)  Мораль: купуйте українську фантастику, вона варта уваги  #sci_fi_не_нудно 
    Love
    3
    336переглядів
  • 🌞 Summer Anime&K-pop Fest 2025 в 21 місті України – вже цього літа! Довгоочікуваний анонс!
    📍 Шукай своє місто у списку та мерщій за квитком!
    💥 До зустрічі в серпні!

    🎫 ПРИДБАТИ КВИТКИ: https://t.me/hebihebi_agency/1348

    🎌 Summer Anime&K-pop Fest — подія, створена для справжніх фанатів аніме, косплею та K-pop культури! 💖

    На тебе чекає:

    🎤 Яскрава концертна програма зі спеціальними гостями з Японії та України! Перші імена – зовсім скоро! 🇯🇵🇺🇦

    💃 Виступи вокалістів, каверденсерів та феєричне косплей-дефіле (заявки відкриються в травні)

    🛍 Аніме та K-pop маркет (збір заявок для продавців і партнерів стартує вже наприкінці квітня)

    🎲 Весела та різноманітна розважальна програма

    💝 Благодійні аукціони з унікальними лотами – всі виручені кошти будуть передані на підтримку військових та благодійних фондів

    ✨ Атмосфера, що надихає: спільнота однодумців, улюблені хіти та нові знайомства!

    І це ще не все — ми готуємо безліч оновлень та приємних сюрпризів у програмі цього року! 🎁🎇
    🌞 Summer Anime&K-pop Fest 2025 в 21 місті України – вже цього літа! Довгоочікуваний анонс! 📍 Шукай своє місто у списку та мерщій за квитком! 💥 До зустрічі в серпні! 🎫 ПРИДБАТИ КВИТКИ: https://t.me/hebihebi_agency/1348 🎌 Summer Anime&K-pop Fest — подія, створена для справжніх фанатів аніме, косплею та K-pop культури! 💖 На тебе чекає: 🎤 Яскрава концертна програма зі спеціальними гостями з Японії та України! Перші імена – зовсім скоро! 🇯🇵🇺🇦 💃 Виступи вокалістів, каверденсерів та феєричне косплей-дефіле (заявки відкриються в травні) 🛍 Аніме та K-pop маркет (збір заявок для продавців і партнерів стартує вже наприкінці квітня) 🎲 Весела та різноманітна розважальна програма 💝 Благодійні аукціони з унікальними лотами – всі виручені кошти будуть передані на підтримку військових та благодійних фондів ✨ Атмосфера, що надихає: спільнота однодумців, улюблені хіти та нові знайомства! І це ще не все — ми готуємо безліч оновлень та приємних сюрпризів у програмі цього року! 🎁🎇
    Love
    1
    1коментарів 267переглядів
Більше результатів