• #історія #особистості
    Гострий розум Ірландії: Народження Джонатана Свіфта (1667–1745).
    Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження одного з найвидатніших майстрів сатири в історії світової літератури — Джонатана Свіфта. Цей ірландський письменник, публіцист, поет та англіканський священник залишив по собі спадщину, яка досі вражає своєю гостротою, інтелектом та актуальністю.

    Людина церкви та політики ⛪

    Свіфт народився у Дубліні в 1667 році. Його життя було тісно пов'язане з політичними та релігійними подіями свого часу. Будучи деканом собору Святого Патрика в Дубліні, він активно виступав на захист прав ірландців від англійського панування, використовуючи своє перо як потужну зброю. Він писав численні памфлети та есе, які розкривали суспільні вади та політичні інтриги.

    «Мандри Гуллівера»: Сатира на всі часи 🌍

    Його найвідоміший твір, безперечно, «Мандри Гуллівера» (1726 рік). Цей роман, який на перший погляд здається дитячою казкою про подорожі до екзотичних країн (Ліліпутія, Бробдінгнег, Лапута, країна гуїгнгнмів), насправді є глибокою, безжальною сатирою на:
    Людську природу: Свіфт висміює марнославство, жадібність, жорстокість та обмеженість людей.
    Британське суспільство: Він критикує політичну систему, судочинство, науку, релігію та мораль тодішньої Англії.
    Європейську цивілізацію: Через призму зустрічей Гуллівера з різними народами, Свіфт показує абсурдність війн, лицемірство дипломатії та безглуздість багатьох «досягнень» цивілізації.
    Книга викликала величезний резонанс і досі залишається одним із найважливіших зразків сатиричної літератури.

    Філософ і мислитель 🤔

    Свіфт не просто висміював, він глибоко аналізував суспільство. Його твори змушують читача замислитися над природою влади, правди, справедливості та самої людської сутності. Він був скептиком, який не боявся піддавати сумніву усталені авторитети та ілюзії.

    Джонатан Свіфт помер у 1745 році, але його «Мандри Гуллівера» та інші сатиричні твори продовжують бути актуальними, адже людські вади, які він так гостро викривав, на жаль, залишаються незмінними. 🖋️
    #історія #особистості Гострий розум Ірландії: Народження Джонатана Свіфта (1667–1745). Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження одного з найвидатніших майстрів сатири в історії світової літератури — Джонатана Свіфта. Цей ірландський письменник, публіцист, поет та англіканський священник залишив по собі спадщину, яка досі вражає своєю гостротою, інтелектом та актуальністю. Людина церкви та політики ⛪ Свіфт народився у Дубліні в 1667 році. Його життя було тісно пов'язане з політичними та релігійними подіями свого часу. Будучи деканом собору Святого Патрика в Дубліні, він активно виступав на захист прав ірландців від англійського панування, використовуючи своє перо як потужну зброю. Він писав численні памфлети та есе, які розкривали суспільні вади та політичні інтриги. «Мандри Гуллівера»: Сатира на всі часи 🌍 Його найвідоміший твір, безперечно, «Мандри Гуллівера» (1726 рік). Цей роман, який на перший погляд здається дитячою казкою про подорожі до екзотичних країн (Ліліпутія, Бробдінгнег, Лапута, країна гуїгнгнмів), насправді є глибокою, безжальною сатирою на: Людську природу: Свіфт висміює марнославство, жадібність, жорстокість та обмеженість людей. Британське суспільство: Він критикує політичну систему, судочинство, науку, релігію та мораль тодішньої Англії. Європейську цивілізацію: Через призму зустрічей Гуллівера з різними народами, Свіфт показує абсурдність війн, лицемірство дипломатії та безглуздість багатьох «досягнень» цивілізації. Книга викликала величезний резонанс і досі залишається одним із найважливіших зразків сатиричної літератури. Філософ і мислитель 🤔 Свіфт не просто висміював, він глибоко аналізував суспільство. Його твори змушують читача замислитися над природою влади, правди, справедливості та самої людської сутності. Він був скептиком, який не боявся піддавати сумніву усталені авторитети та ілюзії. Джонатан Свіфт помер у 1745 році, але його «Мандри Гуллівера» та інші сатиричні твори продовжують бути актуальними, адже людські вади, які він так гостро викривав, на жаль, залишаються незмінними. 🖋️
    2переглядів
  • #історія #особистості
    📚 Голос Америки: Народження Марка Твена (1835–1910).
    Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження великого американського письменника, гумориста, сатирика та філософа — Семюеля Ленгхорна Клеменса, більш відомого світові під псевдонімом Марк Твен. Його твори не просто розважали, а й формували уявлення про американську ідентичність, критикуючи суспільство з гострим гумором.

    Життя як пригода 🛶

    Марк Твен народився у Флориді, штат Міссурі, у 1835 році, і його дитинство, проведене на берегах річки Міссісіпі, стало невичерпним джерелом натхнення для його майбутніх творів. Він працював лоцманом на пароплаві (звідки, ймовірно, і походить його псевдонім «Марк Твен», що означає «мірка два» — безпечна глибина для судноплавства), друкарем, шукачем срібла і журналістом. Кожен з цих досвідів збагачував його багатий внутрішній світ та дозволяв тонко розуміти людську природу.

    Класика світової літератури 📖

    Найбільшу славу Марку Твену принесли його романи про пригоди хлопчаків на Міссісіпі:
    «Пригоди Тома Сойєра» (1876) — історія про веселого, винахідливого хлопчика, який живе у вигаданому містечку Сент-Пітерсберг.
    «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) — шедевр, який багато хто вважає «великим американським романом». Ця книга, написана від імені втікача Гека, глибоко досліджує теми расизму, свободи та морального вибору, за що неодноразово піддавалася критиці та заборонам.

    Гумор, сатира та мудрість

    Твен був майстром гумору та сатири. Його гострий розум дозволяв висміювати лицемірство, дурість та соціальну несправедливість. Він не боявся критикувати політиків, релігійні установи та усталені догми. Його афоризми та цитати досі актуальні та широко використовуються.
    «Ніколи не кажіть правди людям, які її не гідні», «Класика — це те, що кожен хвалить, але ніхто не читає» — це лише кілька прикладів його проникливості.
    Марк Твен помер у 1910 році, залишивши після себе величезний доробок, який продовжує впливати на літературу та культуру всього світу. Він — це сама Америка, з її суперечностями, мріями та нескінченними можливостями. ✨
    #історія #особистості 📚 Голос Америки: Народження Марка Твена (1835–1910). Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження великого американського письменника, гумориста, сатирика та філософа — Семюеля Ленгхорна Клеменса, більш відомого світові під псевдонімом Марк Твен. Його твори не просто розважали, а й формували уявлення про американську ідентичність, критикуючи суспільство з гострим гумором. Життя як пригода 🛶 Марк Твен народився у Флориді, штат Міссурі, у 1835 році, і його дитинство, проведене на берегах річки Міссісіпі, стало невичерпним джерелом натхнення для його майбутніх творів. Він працював лоцманом на пароплаві (звідки, ймовірно, і походить його псевдонім «Марк Твен», що означає «мірка два» — безпечна глибина для судноплавства), друкарем, шукачем срібла і журналістом. Кожен з цих досвідів збагачував його багатий внутрішній світ та дозволяв тонко розуміти людську природу. Класика світової літератури 📖 Найбільшу славу Марку Твену принесли його романи про пригоди хлопчаків на Міссісіпі: «Пригоди Тома Сойєра» (1876) — історія про веселого, винахідливого хлопчика, який живе у вигаданому містечку Сент-Пітерсберг. «Пригоди Гекльберрі Фінна» (1884) — шедевр, який багато хто вважає «великим американським романом». Ця книга, написана від імені втікача Гека, глибоко досліджує теми расизму, свободи та морального вибору, за що неодноразово піддавалася критиці та заборонам. Гумор, сатира та мудрість Твен був майстром гумору та сатири. Його гострий розум дозволяв висміювати лицемірство, дурість та соціальну несправедливість. Він не боявся критикувати політиків, релігійні установи та усталені догми. Його афоризми та цитати досі актуальні та широко використовуються. «Ніколи не кажіть правди людям, які її не гідні», «Класика — це те, що кожен хвалить, але ніхто не читає» — це лише кілька прикладів його проникливості. Марк Твен помер у 1910 році, залишивши після себе величезний доробок, який продовжує впливати на літературу та культуру всього світу. Він — це сама Америка, з її суперечностями, мріями та нескінченними можливостями. ✨
    2переглядів
  • #історія #події
    Зруйнована досконалість: Як Галілей вперше наніс Місяць на карту.
    1609 рік став роком, коли небо перестало бути ідеальною та незмінною сферою, як вважали протягом століть. Саме тоді італійський астроном Галілео Галілей вперше скерував свій вдосконалений телескоп на Місяць і почав фіксувати те, що побачив, створюючи першу в історії детальну мапу місячної поверхні.

    Революційний інструмент 🔬

    Галілей не винайшов телескоп, але він значно вдосконалив його конструкцію, досягши збільшення приблизно у 20 разів. Завдяки цьому інструменту він отримав можливість вивчати небесні тіла з безпрецедентною точністю.

    Відкриття гір та кратерів 🌑

    Аристотелівська та церковна доктрини стверджували, що небесні тіла, включаючи Місяць, є ідеальними, гладкими та незмінними сферами. Спостереження Галілея спростували цю догму. Він побачив, що Місяць зовсім не ідеально гладкий.
    Спостерігаючи за тінями, які відкидалися на термінаторі (лінії світла і тіні) під час різних фаз Місяця, Галілей зміг обчислити висоту гірських хребтів та глибину кратерів. Ці детальні замальовки, зроблені ним у 1609 році, стали першими картографічними зображеннями іншого небесного тіла.

    Історичне значення ✍️

    Свої відкриття Галілей опублікував у 1610 році в праці «Зоряний вісник» (Sidereus Nuncius). Його мапи та докази нерівності Місяця мали величезне значення:
    Вони підірвали основи геоцентричної системи Птолемея.
    Вони показали, що небесні тіла подібні до Землі, а не ідеальні ефірні об'єкти.
    Це було тріумфом емпіричного методу — використання технологій (телескопа) для підтвердження наукових гіпотез.
    Галілей, фактично, став першим планетологом, що відчинив двері в нову еру астрономії. Світ, що спостерігався крізь його лінзу, назавжди змінив наше розуміння космосу. 🌌
    #історія #події Зруйнована досконалість: Як Галілей вперше наніс Місяць на карту. 1609 рік став роком, коли небо перестало бути ідеальною та незмінною сферою, як вважали протягом століть. Саме тоді італійський астроном Галілео Галілей вперше скерував свій вдосконалений телескоп на Місяць і почав фіксувати те, що побачив, створюючи першу в історії детальну мапу місячної поверхні. Революційний інструмент 🔬 Галілей не винайшов телескоп, але він значно вдосконалив його конструкцію, досягши збільшення приблизно у 20 разів. Завдяки цьому інструменту він отримав можливість вивчати небесні тіла з безпрецедентною точністю. Відкриття гір та кратерів 🌑 Аристотелівська та церковна доктрини стверджували, що небесні тіла, включаючи Місяць, є ідеальними, гладкими та незмінними сферами. Спостереження Галілея спростували цю догму. Він побачив, що Місяць зовсім не ідеально гладкий. Спостерігаючи за тінями, які відкидалися на термінаторі (лінії світла і тіні) під час різних фаз Місяця, Галілей зміг обчислити висоту гірських хребтів та глибину кратерів. Ці детальні замальовки, зроблені ним у 1609 році, стали першими картографічними зображеннями іншого небесного тіла. Історичне значення ✍️ Свої відкриття Галілей опублікував у 1610 році в праці «Зоряний вісник» (Sidereus Nuncius). Його мапи та докази нерівності Місяця мали величезне значення: Вони підірвали основи геоцентричної системи Птолемея. Вони показали, що небесні тіла подібні до Землі, а не ідеальні ефірні об'єкти. Це було тріумфом емпіричного методу — використання технологій (телескопа) для підтвердження наукових гіпотез. Галілей, фактично, став першим планетологом, що відчинив двері в нову еру астрономії. Світ, що спостерігався крізь його лінзу, назавжди змінив наше розуміння космосу. 🌌
    6переглядів
  • ⚡️ Фастів без світла після важкої ночі

    Унаслідок масованої атаки по Україні та пошкодження енергетичного об’єкта місто залишилось без електрики. Пролунали близько 10 вибухів, люди провели ніч в укриттях.

    📌 Пункти незламності працюють у міській раді, закладах освіти та Палаці культури.
    ☎️ Для фіксації пошкоджень: (04565) 6 31 00, (098) 07 00 165.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    ⚡️ Фастів без світла після важкої ночі Унаслідок масованої атаки по Україні та пошкодження енергетичного об’єкта місто залишилось без електрики. Пролунали близько 10 вибухів, люди провели ніч в укриттях. 📌 Пункти незламності працюють у міській раді, закладах освіти та Палаці культури. ☎️ Для фіксації пошкоджень: (04565) 6 31 00, (098) 07 00 165. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #Київ_війна
    70переглядів
  • Конец "Эпохи сочувствия": Израиль и Украина от решения ООН 29 ноября 1947 года в новой реальности — теперь решения определяют интересы, а не эмоции

    29 ноября 1947 года. Голосование, которое перевернуло весь регион.
    Генассамблея ООН принимает резолюцию №181 — прекращение британского мандата в Палестине и создание двух государств.
    Еврейского. Арабского.
    33 голоса «за», 13 «против». Арабские страны сопротивлялись — но решение прошло.
    Так был заложен фундамент будущего Израиля. Тогда мир ещё принимал решения под давлением памяти о Холокосте. Сочувствие реально влияло на политику.

    Сегодня — другая эпоха.

    Война 2023–2025 полностью изменила отношение к Израилю.
    Образ жертвы исчез.
    Место сочувствия заняла критика.
    Запад перестал видеть историю, стал видеть силу, операции, ответственность.
    Символический капитал — обнулён.

    Украина — своя траектория, но итог похожий.
    После 24 февраля 2022 года мир был шокирован.
    Кадры из Киева, Бучи, Маріуполя — всё это вызвало глобальную эмоциональную реакцию.
    Помощь шла без вопросов.
    Миллионы беженцев получали защиту мгновенно.

    Три года спустя динамика иная.
    Внимание уходит.
    Риторика политиков меняется.
    Помощь становится предметом торга.
    Сочувствие больше не является основой международных решений — только интересы.

    Израиль теряет эффект 1947 года.
    Украина — эффект 2022 года.
    И обе страны входят в эпоху, где трагедия не конвертируется автоматически в поддержку.
    Геополитика работает по другим законам.

    Это и есть конец «эпохи сочувствия».
    Без драматизации — просто смена логики времени.

    Ваше мнение: смогут ли Израиль и Украина удерживать внимание мира, когда эмоции больше не формируют внешнюю политику?

    НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱
    https://news.nikk.co.il/29-noyabrya-1947-goda/

    Делитесь в Facebook:
    https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02Zvfa7eRWXJEhh...

    #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #Израиль #Украина #ООН #эпохасочувствия
    Конец "Эпохи сочувствия": Израиль и Украина от решения ООН 29 ноября 1947 года в новой реальности — теперь решения определяют интересы, а не эмоции 29 ноября 1947 года. Голосование, которое перевернуло весь регион. Генассамблея ООН принимает резолюцию №181 — прекращение британского мандата в Палестине и создание двух государств. Еврейского. Арабского. 33 голоса «за», 13 «против». Арабские страны сопротивлялись — но решение прошло. Так был заложен фундамент будущего Израиля. Тогда мир ещё принимал решения под давлением памяти о Холокосте. Сочувствие реально влияло на политику. Сегодня — другая эпоха. Война 2023–2025 полностью изменила отношение к Израилю. Образ жертвы исчез. Место сочувствия заняла критика. Запад перестал видеть историю, стал видеть силу, операции, ответственность. Символический капитал — обнулён. Украина — своя траектория, но итог похожий. После 24 февраля 2022 года мир был шокирован. Кадры из Киева, Бучи, Маріуполя — всё это вызвало глобальную эмоциональную реакцию. Помощь шла без вопросов. Миллионы беженцев получали защиту мгновенно. Три года спустя динамика иная. Внимание уходит. Риторика политиков меняется. Помощь становится предметом торга. Сочувствие больше не является основой международных решений — только интересы. Израиль теряет эффект 1947 года. Украина — эффект 2022 года. И обе страны входят в эпоху, где трагедия не конвертируется автоматически в поддержку. Геополитика работает по другим законам. Это и есть конец «эпохи сочувствия». Без драматизации — просто смена логики времени. Ваше мнение: смогут ли Израиль и Украина удерживать внимание мира, когда эмоции больше не формируют внешнюю политику? НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 https://news.nikk.co.il/29-noyabrya-1947-goda/ Делитесь в Facebook: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02Zvfa7eRWXJEhhnCyKHsSKmGf3ErizYWcWu2ABrf78J9EPFYncLbbuCVxQsGS9bLRl #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #Израиль #Украина #ООН #эпохасочувствия
    NEWS.NIKK.CO.IL
    Израиль и Украина в новой реальности: от решения ООН 29 ноября 1947 года - к концу «эпохи сочувствия», где решения определяют интересы, а не эмоции - мнение - НАновости - новости Израиля
    "29 ноября 1947 года Генассамблея ООН проголосовала за резолюцию № 181 о прекращении британского мандата в Палестине и о создании на ее территории двух - НАновости - новости Израиля - Суббота, 29 ноября, 2025, 15:06
    116переглядів
  • Catstar Recordings Radio Show 259 — черговий доказ того, що лейбл продовжує тримати планку одного з найакуратніших і найстильніших незалежних шоу у світі електронної музики. Це не просто мікс, а повноцінна кураторська подорож актуальною house-сценою, зібрана з офіційних нових релізів провідних продюсерів та лейблів. У центрі звучання — музика, що сьогодні формує клубний пульс Європи. Catstar Recordings працює зі свіжими треками, які вже світяться у чартових добірках Beatport, Traxsource та інших платформ, і подає їх через впізнавану DJ-оптику бренду. Це своєрідна навігація по актуальній танцювальній музиці: від groove-хаусу до disco-house та vocal-house, з легкими jackin-вкрапленнями. Тут немає випадкових треків — лише чіткий кураторський відбір. Легкий стиль, точні акценти, впевнена драматургія та максимум groove. Мікс легко слухається, але водночас залишається продуманим і структурним: ідеальний супровід для нічних міст, спорту, дороги або домашнього відпочинку. І на завершення, важливо зазначити: Catstar Recordings Radio Show 259 побудований як офіційна кураторська добірка актуальних релізів, відібраних із провідних світових платформ. Це форма DJ-презентації, створена для ознайомлення та промо — свіжий зріз сцени, який знайомить слухача з новою хвилею продюсерів та лейблів. У міксі звучать треки виключно з відкритих, ліцензованих каталогів — саме тому сет так органічно передає атмосферу сучасного європейського клубного саунду.
    Catstar Recordings Radio Show 259 is yet another proof that the label continues to uphold its reputation as one of the most refined and stylish independent shows in the world of electronic music. This is more than just a mix — it’s a fully curated journey through the current house scene, built from official new releases by leading producers and labels.
    At its core lies the music shaping the club pulse of Europe today. Catstar Recordings selects fresh tracks already appearing in Beatport, Traxsource and other chart listings, presenting them through the brand’s recognizable DJ aesthetic. It’s a true navigation of contemporary dance music: from groove house to disco-house and vocal house, with subtle jackin’ elements woven in.
    No track here is random — only precise, thoughtful curation. A light touch, clean accents, confident flow and maximum groove. The mix is easy to listen to, yet remains structured and deliberate: an ideal soundtrack for night-time cities, workouts, long drives or relaxed home listening.
    And finally, it’s important to note that Catstar Recordings Radio Show 259 is crafted as an official curated selection of current releases sourced from leading global platforms. This DJ presentation is designed for previewing and promotion — a fresh snapshot of the scene that introduces listeners to a new wave of producers and labels. Every track comes exclusively from open, licensed catalogs, which is why the set so naturally captures the atmosphere of modern European club sound.
    MIX - https://pixeldrain.com/u/JN5eNJVo
    https://www.beatport.com/chart/catstar-recordings-radio-show-259/8728...
    Catstar Recordings Radio Show 259 — черговий доказ того, що лейбл продовжує тримати планку одного з найакуратніших і найстильніших незалежних шоу у світі електронної музики. Це не просто мікс, а повноцінна кураторська подорож актуальною house-сценою, зібрана з офіційних нових релізів провідних продюсерів та лейблів. У центрі звучання — музика, що сьогодні формує клубний пульс Європи. Catstar Recordings працює зі свіжими треками, які вже світяться у чартових добірках Beatport, Traxsource та інших платформ, і подає їх через впізнавану DJ-оптику бренду. Це своєрідна навігація по актуальній танцювальній музиці: від groove-хаусу до disco-house та vocal-house, з легкими jackin-вкрапленнями. Тут немає випадкових треків — лише чіткий кураторський відбір. Легкий стиль, точні акценти, впевнена драматургія та максимум groove. Мікс легко слухається, але водночас залишається продуманим і структурним: ідеальний супровід для нічних міст, спорту, дороги або домашнього відпочинку. І на завершення, важливо зазначити: Catstar Recordings Radio Show 259 побудований як офіційна кураторська добірка актуальних релізів, відібраних із провідних світових платформ. Це форма DJ-презентації, створена для ознайомлення та промо — свіжий зріз сцени, який знайомить слухача з новою хвилею продюсерів та лейблів. У міксі звучать треки виключно з відкритих, ліцензованих каталогів — саме тому сет так органічно передає атмосферу сучасного європейського клубного саунду. Catstar Recordings Radio Show 259 is yet another proof that the label continues to uphold its reputation as one of the most refined and stylish independent shows in the world of electronic music. This is more than just a mix — it’s a fully curated journey through the current house scene, built from official new releases by leading producers and labels. At its core lies the music shaping the club pulse of Europe today. Catstar Recordings selects fresh tracks already appearing in Beatport, Traxsource and other chart listings, presenting them through the brand’s recognizable DJ aesthetic. It’s a true navigation of contemporary dance music: from groove house to disco-house and vocal house, with subtle jackin’ elements woven in. No track here is random — only precise, thoughtful curation. A light touch, clean accents, confident flow and maximum groove. The mix is easy to listen to, yet remains structured and deliberate: an ideal soundtrack for night-time cities, workouts, long drives or relaxed home listening. And finally, it’s important to note that Catstar Recordings Radio Show 259 is crafted as an official curated selection of current releases sourced from leading global platforms. This DJ presentation is designed for previewing and promotion — a fresh snapshot of the scene that introduces listeners to a new wave of producers and labels. Every track comes exclusively from open, licensed catalogs, which is why the set so naturally captures the atmosphere of modern European club sound. MIX - https://pixeldrain.com/u/JN5eNJVo https://www.beatport.com/chart/catstar-recordings-radio-show-259/872825
    WWW.BEATPORT.COM
    CATSTAR RECORDINGS RADIO SHOW 259 Chart by DJ.A-BOR on Beatport | Music Download & Streaming on Beatport
    Download & Stream CATSTAR RECORDINGS RADIO SHOW 259 Chart by DJ.A-BOR on Beatport. Explore the artists and latest releases of electronic music.
    116переглядів
  • #історія #особистості
    🖋️ Недовгий політ: Григорій Косинка — майстер новели, розстріляний системою 🥀
    29 листопада 1899 року на Київщині, у селі Щербанівка, народився Григорій Стрілець, більш відомий під літературним псевдонімом Григорій Косинка. Його творчий шлях був коротким і яскравим, як спалах, а його трагічна доля стала символом для цілого покоління української культури — «Розстріляного відродження».

    Майстер психологічного імпресіонізму 💭

    Косинка був передусім майстром психологічної новели. Він не прагнув до епічних полотен, натомість зосереджуючись на внутрішніх конфліктах та переживаннях своїх героїв. Його стиль був лаконічним, насиченим і часто мав імпресіоністичний відтінок. Косинка умів кількома влучними фразами чи деталями передати глибокий настрій чи незворотні зміни, що відбувалися в душі людини, загнаної в кут жорстокими реаліями революційних і постреволюційних років.
    Головна тема його творчості — доля українського селянина та інтелігента, що опинився між молотом і ковадлом. Герої Косинки часто є свідками або жертвами терору, революційної непевності та ідеологічного тиску. Його новели, такі як «На золотих богів», «Фауст», «Політ», відзначалися високою художньою якістю, але водночас не вписувалися в ідеологічно примітивні рамки «пролетарського реалізму».

    Фатальна невідповідність ⚔️

    Художній талант та інтелектуальна чесність Косинки вступали в конфлікт із тоталітарною системою, яка вимагала від митців не правди, а пропаганди. З кінця 1920-х років його почали критикувати за «ідеологічні хитання», «незрозумілість» та «песимізм». Він відмовлявся оспівувати колективізацію чи партійне будівництво, залишаючись вірним складній і часто трагічній правді про життя народу.

    Розстріляне Різдво 😔

    У листопаді 1934 року, під приводом участі в «антирадянській терористичній організації», Григорія Косинку було заарештовано. Його, разом із іншими видатними діячами культури (зокрема, з письменниками Дмитром Фальківським та Олексою Влизьком), засудили до розстрілу.
    Вирок був виконаний 15 грудня 1934 року у Києві. Ця трагічна дата стала однією з перших у масовій хвилі репресій, яка згодом змела майже всю еліту українського Відродження. Попри невеликий обсяг написаного, Косинка залишив по собі літературний спадок, який вивчається як еталон короткої прози, що відображає всю складність та трагізм епохи.
    #історія #особистості 🖋️ Недовгий політ: Григорій Косинка — майстер новели, розстріляний системою 🥀 29 листопада 1899 року на Київщині, у селі Щербанівка, народився Григорій Стрілець, більш відомий під літературним псевдонімом Григорій Косинка. Його творчий шлях був коротким і яскравим, як спалах, а його трагічна доля стала символом для цілого покоління української культури — «Розстріляного відродження». Майстер психологічного імпресіонізму 💭 Косинка був передусім майстром психологічної новели. Він не прагнув до епічних полотен, натомість зосереджуючись на внутрішніх конфліктах та переживаннях своїх героїв. Його стиль був лаконічним, насиченим і часто мав імпресіоністичний відтінок. Косинка умів кількома влучними фразами чи деталями передати глибокий настрій чи незворотні зміни, що відбувалися в душі людини, загнаної в кут жорстокими реаліями революційних і постреволюційних років. Головна тема його творчості — доля українського селянина та інтелігента, що опинився між молотом і ковадлом. Герої Косинки часто є свідками або жертвами терору, революційної непевності та ідеологічного тиску. Його новели, такі як «На золотих богів», «Фауст», «Політ», відзначалися високою художньою якістю, але водночас не вписувалися в ідеологічно примітивні рамки «пролетарського реалізму». Фатальна невідповідність ⚔️ Художній талант та інтелектуальна чесність Косинки вступали в конфлікт із тоталітарною системою, яка вимагала від митців не правди, а пропаганди. З кінця 1920-х років його почали критикувати за «ідеологічні хитання», «незрозумілість» та «песимізм». Він відмовлявся оспівувати колективізацію чи партійне будівництво, залишаючись вірним складній і часто трагічній правді про життя народу. Розстріляне Різдво 😔 У листопаді 1934 року, під приводом участі в «антирадянській терористичній організації», Григорія Косинку було заарештовано. Його, разом із іншими видатними діячами культури (зокрема, з письменниками Дмитром Фальківським та Олексою Влизьком), засудили до розстрілу. Вирок був виконаний 15 грудня 1934 року у Києві. Ця трагічна дата стала однією з перших у масовій хвилі репресій, яка згодом змела майже всю еліту українського Відродження. Попри невеликий обсяг написаного, Косинка залишив по собі літературний спадок, який вивчається як еталон короткої прози, що відображає всю складність та трагізм епохи.
    Like
    1
    141переглядів
  • #історія #особистості
    🌾 Батько української прози: Два обличчя Григорія Квітки-Основ'яненка (1778) 📜
    Сьогодні ми згадуємо Григорія Федоровича Квітку-Основ'яненка, людину, яка не просто писала, а фактично створила українську художню прозу. Народившись 29 листопада 1778 року у слободі Основа під Харковом (звідки й походить його псевдонім), він успадкував старовинне козацьке прізвище і, що важливіше, прагнення до національного самовираження.

    Легітимізація "мужицької мови" 🗣️

    На початку XIX століття українська мова в літературі вважалася придатною лише для бурлеску, віршування або фарсів. Квітка-Основ’яненко кинув виклик цьому стереотипу. Його мета була амбітною: довести, що українською можна писати не лише про смішне, а й про «ніжне та зворушливе».
    Це прагнення він реалізував у повісті «Маруся». Це була перша повноцінна сентиментальна повість українською мовою, де ідеалізовано зображувалися селянські звичаї та побут. Хоча сучасна критика іноді дорікає «Марусі» за надмірну ідеалізацію, її значення для історії літератури неможливо переоцінити: вона легітимізувала українську мову як повноцінну мову прози в очах інтелігенції, включаючи навіть такого критика, як Віссаріон Бєлінський.

    Від сентименталізму до гострої сатири 🧙‍♀️

    Однак Квітка був не лише майстром сльози та ідеалізації. Його талант мав і протилежне, набагато гостріше, обличчя — сатиричне. Найяскравішим прикладом є «Конотопська відьма» (1833), твір, який на рівні з «Енеїдою» Котляревського став еталоном українського гумору.
    У цій повісті Квітка блискуче поєднує народний гумор, демонологію та гостру сатиру на:
    * Бюрократію: безглузді й хабарницькі чиновники (сотник Забрьоха).
    * Невігластво: віра в забобони та легкість, з якою маніпулюють людьми.
    * Церковний фанатизм: гротескні образи дяків та писарів.

    Громадський діяч і меценат 🎭

    Квітка-Основ'яненко був не лише письменником, але й активним громадським діячем Харкова: директором театру, одним із засновників Харківського університету (хоча навчання там не завершив) та благодійником. Його літературна праця була частиною ширшої мети — утвердження української культури та ідентичності.
    Саме ця подвійність — здатність зворушувати та висміювати, ідеалізувати та критикувати — робить Григорія Квітку-Основ'яненка однією з найвпливовіших фігур українського Відродження, яка проклала дорогу для поколінь наступних прозаїків.
    #історія #особистості 🌾 Батько української прози: Два обличчя Григорія Квітки-Основ'яненка (1778) 📜 Сьогодні ми згадуємо Григорія Федоровича Квітку-Основ'яненка, людину, яка не просто писала, а фактично створила українську художню прозу. Народившись 29 листопада 1778 року у слободі Основа під Харковом (звідки й походить його псевдонім), він успадкував старовинне козацьке прізвище і, що важливіше, прагнення до національного самовираження. Легітимізація "мужицької мови" 🗣️ На початку XIX століття українська мова в літературі вважалася придатною лише для бурлеску, віршування або фарсів. Квітка-Основ’яненко кинув виклик цьому стереотипу. Його мета була амбітною: довести, що українською можна писати не лише про смішне, а й про «ніжне та зворушливе». Це прагнення він реалізував у повісті «Маруся». Це була перша повноцінна сентиментальна повість українською мовою, де ідеалізовано зображувалися селянські звичаї та побут. Хоча сучасна критика іноді дорікає «Марусі» за надмірну ідеалізацію, її значення для історії літератури неможливо переоцінити: вона легітимізувала українську мову як повноцінну мову прози в очах інтелігенції, включаючи навіть такого критика, як Віссаріон Бєлінський. Від сентименталізму до гострої сатири 🧙‍♀️ Однак Квітка був не лише майстром сльози та ідеалізації. Його талант мав і протилежне, набагато гостріше, обличчя — сатиричне. Найяскравішим прикладом є «Конотопська відьма» (1833), твір, який на рівні з «Енеїдою» Котляревського став еталоном українського гумору. У цій повісті Квітка блискуче поєднує народний гумор, демонологію та гостру сатиру на: * Бюрократію: безглузді й хабарницькі чиновники (сотник Забрьоха). * Невігластво: віра в забобони та легкість, з якою маніпулюють людьми. * Церковний фанатизм: гротескні образи дяків та писарів. Громадський діяч і меценат 🎭 Квітка-Основ'яненко був не лише письменником, але й активним громадським діячем Харкова: директором театру, одним із засновників Харківського університету (хоча навчання там не завершив) та благодійником. Його літературна праця була частиною ширшої мети — утвердження української культури та ідентичності. Саме ця подвійність — здатність зворушувати та висміювати, ідеалізувати та критикувати — робить Григорія Квітку-Основ'яненка однією з найвпливовіших фігур українського Відродження, яка проклала дорогу для поколінь наступних прозаїків.
    Like
    1
    108переглядів
  • #історія #події
    🧊 Крила над білою безоднею: Як Річард Берд підкорив Південний полюс ✈️
    Антарктида 1929 року залишалася останнім справжнім фронтиром, доступним лише для найбільш витривалих дослідників-пішоходів. Проте американський військово-морський офіцер та легендарний авіатор Річард Берд мав інший план. У його крижаному таборі «Маленька Америка» (Little America) на шельфовому льодовику Росса стояв тримоторний літак «Форд» на прізвисько «Флойд Беннетт» — інструмент, який мав змінити полярну історію.

    Виклик Королеви Мод ⛰️

    28 листопада 1929 року Берд та його команда (пілот Бернт Бальчен, радист Гарольд Джун та фотограф Ешлі Маккінлі) піднялися в повітря. Їхня місія: подолати 2500 кілометрів до географічного Південного полюса і назад. Головна перешкода була не в відстані чи холоді, а в Королеві Мод — гігантському хребті, чиї вершини здіймалися на висоту понад 4500 метрів.
    Щоб подолати ці льодяні піки, літаку потрібно було піднятися на безпрецедентну для того часу висоту в умовах розрідженого антарктичного повітря. Коли літак почав втрачати потужність, Берд зіткнувся з критичним рішенням: обернутися або полегшити машину, пожертвувавши життєво необхідним запасом.

    Жертовний вантаж 📦

    Командир наказав викинути все зайве. З літака полетіли важкі мішки з провізією та запасами — буквально їжа, необхідна для виживання, якщо доведеться сідати аварійно. Це був момент, коли точний розрахунок і віра в техніку перемогли страх. Зменшивши вагу, «Флойд Беннетт» ледве, але зміг набрати потрібну висоту та перелетіти гірський бар’єр.
    У точці 90° південної широти 🧭
    Наступного дня, 29 листопада 1929 року, о 01:25 за Гринвічем, екіпаж підтвердив: вони перетнули Південний полюс. Берд, як справжній патріот, скинув донизу американський прапор, закріплений каменем, що символізувало завершення місії. Хоча формально полюс був підкорений по повітрю ще до повернення, саме цей день закріпив його ім’я в історії.

    Політ Берда відкрив еру повітряної розвідки Антарктиди та довів: навіть найвіддаленіші куточки планети більше не є недосяжними. Він став героєм, який замінив сані та собачі упряжки на крила — і цим назавжди змінив формат полярних експедицій.
    #історія #події 🧊 Крила над білою безоднею: Як Річард Берд підкорив Південний полюс ✈️ Антарктида 1929 року залишалася останнім справжнім фронтиром, доступним лише для найбільш витривалих дослідників-пішоходів. Проте американський військово-морський офіцер та легендарний авіатор Річард Берд мав інший план. У його крижаному таборі «Маленька Америка» (Little America) на шельфовому льодовику Росса стояв тримоторний літак «Форд» на прізвисько «Флойд Беннетт» — інструмент, який мав змінити полярну історію. Виклик Королеви Мод ⛰️ 28 листопада 1929 року Берд та його команда (пілот Бернт Бальчен, радист Гарольд Джун та фотограф Ешлі Маккінлі) піднялися в повітря. Їхня місія: подолати 2500 кілометрів до географічного Південного полюса і назад. Головна перешкода була не в відстані чи холоді, а в Королеві Мод — гігантському хребті, чиї вершини здіймалися на висоту понад 4500 метрів. Щоб подолати ці льодяні піки, літаку потрібно було піднятися на безпрецедентну для того часу висоту в умовах розрідженого антарктичного повітря. Коли літак почав втрачати потужність, Берд зіткнувся з критичним рішенням: обернутися або полегшити машину, пожертвувавши життєво необхідним запасом. Жертовний вантаж 📦 Командир наказав викинути все зайве. З літака полетіли важкі мішки з провізією та запасами — буквально їжа, необхідна для виживання, якщо доведеться сідати аварійно. Це був момент, коли точний розрахунок і віра в техніку перемогли страх. Зменшивши вагу, «Флойд Беннетт» ледве, але зміг набрати потрібну висоту та перелетіти гірський бар’єр. У точці 90° південної широти 🧭 Наступного дня, 29 листопада 1929 року, о 01:25 за Гринвічем, екіпаж підтвердив: вони перетнули Південний полюс. Берд, як справжній патріот, скинув донизу американський прапор, закріплений каменем, що символізувало завершення місії. Хоча формально полюс був підкорений по повітрю ще до повернення, саме цей день закріпив його ім’я в історії. Політ Берда відкрив еру повітряної розвідки Антарктиди та довів: навіть найвіддаленіші куточки планети більше не є недосяжними. Він став героєм, який замінив сані та собачі упряжки на крила — і цим назавжди змінив формат полярних експедицій.
    Like
    1
    89переглядів
  • #історія #події
    Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥
    У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича.

    Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️

    План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією.

    «За нашу і вашу свободу!» 🦅

    Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат.

    Український фронт: надії та реальність 🇺🇦

    Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками.

    Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️

    Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету.

    Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜
    #історія #події Ніч, що запалила Європу: Листопадовий чин 1830-го ⚔️🔥 У ніч з 29 на 30 листопада 1830 року Варшава не спала. Усе почалося з іскри, яка мала спалити імперський порядок Миколи I. Група молодих підхорунжих, очолювана палким Петром Висоцьким, вирішила, що досить терпіти приниження Конституції та самодержавну сваволю. Вони рушили на Бельведерський палац — резиденцію намісника, великого князя Костянтина Павловича. Штурм і втеча тирана 🏃‍♂️ План був відчайдушним: захопити або ліквідувати намісника і підняти всю Польщу. Костянтин, почувши галас та постріли, дивом уникнув полону, сховавшись (за однією з версій, у молитовній кімнаті на горищі). Хоча головна ціль вислизнула, Варшава вибухнула. Арсенал було захоплено, а на вулиці висипали тисячі озброєних містян. Так почалася війна Давида з Голіафом — Російською імперією. «За нашу і вашу свободу!» 🦅 Саме під час цього повстання, у січні 1831 року, народилося гасло, яке стало символом боротьби народів проти тиранії. У маніфестації на честь декабристів з'явився прапор з написом: "В ім'я Бога, за нашу і вашу свободу!". Це було звернення не лише до поляків, а й до українців, литовців і навіть росіян, що прагнули скинути царат. Український фронт: надії та реальність 🇺🇦 Вогонь повстання швидко перекинувся на Правобережну Україну — Волинь, Поділля та Київщину. Польська шляхта, що мешкала тут, сподівалася на відновлення кордонів Речі Посполитої 1772 року. Однак ситуація була складною: українське селянство здебільшого не підтримало панів, вбачаючи в них таких самих гнобителів, як і російських чиновників. Царська влада вміло грала на цих протиріччях, обіцяючи селянам «поблажки», якщо ті не підуть за бунтівниками. Гіркий фінал і "Цитадель" репресій ⛓️ Незважаючи на героїчний опір і кілька блискучих перемог, сили були нерівні. У 1831 році Варшава капітулювала перед армією Паскевича. Наслідки для України були катастрофічними: тисячі шляхтичів (учасників повстання) було заслано до Сибіру, їхні маєтки конфісковано, а в Києві почалося будівництво Нової Печерської фортеці — не для захисту від зовнішніх ворогів, а для контролю над непокірним містом. Почалася епоха жорсткої русифікації, ліквідації греко-католицької церкви та закриття польських шкіл і Віленського університету. Але ніч 29 листопада назавжди залишилася в історії як доказ того, що навіть жменька відчайдухів здатна кинути виклик імперії, змусивши її здригнутися від страху. 📜
    Like
    2
    147переглядів
Більше результатів