💟 Ритуали перед сном🌜✨ - це маленькі чарівні моменти, які створюють затишок та спокій. 🌟Вони допомагають дітям поступово заспокоїтися після активного дня, налаштуватися на відпочинок і відчути безпеку. 🌟Регулярні вечірні ритуали, як-от читання казки, лагідна колискова, обійми чи спокійна розмова, зміцнюють емоційний зв’язок між дитиною та батьками. 🌟Вони також сприяють формуванню стабільного розпорядку дня, що допомагає дитині легше засинати й мати якісний сон.🌟 ✓ Знайдено  у вільному доступі в мережі Інтернет, за що щиро дякую Автору 🍊 #сон #дитячийсон #спитьмалятко #колискова #діти #длядітей #длябатьків #виховання

КОЛИСКОВА 2025 Тихо-тихо ніч лягла на поля, Засинай синок, темінь не страшна. Пригорну тебе ніжно-ніжно я Щоби ти не чув, що таке війна. Захищу тебе я від зла і болю, Щоби ти не знав про важку цю долю. Щоб любов твоя вічно береглась, І надія світлом в душу пролилась. Спи, мій хлопчику, хай зійде зоря, Що осяє шлях без гучних тривог, Хай нам допоможе наш Єдиний Бог, Мир хай повернеться на наші поля. Ой, люлі-люлі, нічка почалась І для тебе в мене пісня збереглась Про те, як любив міцний дуб тополю, Як вони були одинокі в полі. Ти зростай, синок, закінчиться війна, Виростеш, тоді цю пісню пригадай. Вільним будь завжди – воля лиш одна! Про мою любов теж не забувай. Мирослав Манюк, 30.01.2025

#поезія є гірші проблеми ніж мій несмачний фрапуччіно і речі гарніше квітів прилавків старого міста. на piazza duomo так тихо, і так спокійно, якийсь італієць підкрикнув «o bella vista». у моє життя тобі не потрібні візи, ні печатки, ні білі квитки, ні лікарські довідки, досить, їду до тебе. збираю валізу: ти потрібен мені з усіма своїми недоліками. ти потрібен мені як дихання, як повітря, як молоко дитині, що хоче спати, як у спеку у затінку треба вітер, як колискова, що серце вночі має колихати, ти потрібен мені як сонце. як ночі ранок, як америка христофору колумбу, як тілу моєму треба смертельні рани, як старенькій бабусі потрібна квіткова клумба. є проблеми глобальніше, але ти і я серед ночі це проблема така, для якої нема теореми: щоб вірші писати про твої карі очі, ти потрібен як все, що вже є у мене. і усе це не анекдоти, не жарти, не scherzo, юрист пише про те, що не сховати, нікуди не діти: ти маєш за власність моє хворе слабке серце, але воно намагається битися щоб любити. Соня Соняшникова

#особистості 4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк. Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків. У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства. У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень. 24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.

🎨 Вікторія Ковальчук (1954-2021) "Колискова"

4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк. Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків. У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства. У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень. 24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.