Палац Шенборнів

Палац графів Шенборнів або, як його ще називають, Замок Берегвар, відомий завдяки зйомкам у фільмах «Снігова королева» та «Сімнадцять миттєвостей весни». Замок побудований в кінці XIX століття в неоромантичному стилі, але за астрономічним принципом, з 365 вікнами і 52 димарями, що символізують дні і тижні року. Кількість входів відповідає місяцям, а кутові вежі — порам року, стіни прикрашені барельєфами з символікою графського роду, а вітражі вікон ілюструють історію замку. Навколо замку розташований англійський парк з японською сакурою, магноліями та іншими екзотичними рослинами. Особливістю парку є скульптури звірів, на яких полювали господарі замку. Замок обріс численними легендами, включаючи історію «Джерела краси»: якщо зануритися в джерело або вмити обличчя, то шкіра надовго зберігала приємний колір, ніжність, пружність і бархатистість. Поруч знаходиться декоративне озеро у формі серця, яке за легендою символізує пропозицію руки та серця першого власника замку.

Джерело https://psahno.com/uk/places/dvorec-senbornov

#карпати #україна #західнаукраїна #палациукраїни #історіякарпатів #цікавімісця #цікавімісцяукраїни #щоподивитисявкарпатах #івано_франківськ #ліс #гори #відпочинок #водоспади

Леді Гага знову бере участь у зйомках, і це знову досить гучний проєкт. Співачка та акторка приєдналася до касту майбутнього сиквелу фільму "Диявол носить Прада" від 20th Century Studios. Наразі її роль не розголошується, та й представники студії утримуються від коментарів. Цілком можливо, що співачка виступатиме на сцені під час модного показу.

Вперше про сиквел було оголошено в липні 2024 року. У ньому знову з'являться основні актори: Меріл Стріп, Енн Гетевей, Емілі Блант і Стенлі Туччі. Нагадаємо, оригінальний фільм, знятий за мотивами однойменного роману Лорен Вайсбергер, розповідає про журналістку Енді Сакс, яка переїжджає до Нью-Йорка і влаштовується молодшою асистенткою вимогливої Міранди Прістлі, головної редакторки журналу про високу моду.

Прем'єра сиквелу запланована на 1 травня 2026 року. Очікується, що він буде присвячений поглядам Міранди Прістлі на занепад друкованої індустрії.

#Коло_Кіно #Новини_кіно #Екранізації_книг

День художника України
Щорічно у другу неділю жовтня митці України святкують День художника.

Історія започаткування Дня художника України
Свято було затверджено Указом Президента в 1998 році. Ініціатором святкування стала Спілка художників України. Метою є підтримка представників мистецтва та нагадування про його роль у культурному розвитку людини.

Хто такий художник?
Художник – творчий фахівець, що працює у різних галузях образотворчого мистецтва. Це може бути не лише малювання картин, але й фотозйомка, скульптура, графіка, стріт-арт, кіно, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.


Фахівці впевнені, що без споглядання художньої творчості неможливо виховати повноцінно розвиту особистість. Тому прямим обов’язком художника є донесення свого бачення краси, правдиве відтворення історичних подій, розвиток почуття прекрасного в людях і спонукання до думок над суттю буття.

Найвідоміші українські художники
Класика ХІХ — поч. ХХ ст.
Тарас Шевченко (1814–1861) — живописець і графік, майстер психологічного портрета й історичних сцен. «Катерина», офорти з «Живописної України».
Іван Айвазовський (1817–1900) — народжений у Криму мариніст світової слави. «Дев’ятий вал», «Чорне море».
Архип Куїнджі (1842–1910) — новатор світла й повітряної перспективи. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай».
Сергій Васильківський (1854–1917) — поет степового пейзажу. «Козацький двір», «Український пейзаж».
Микола Пимоненко (1862–1912) — реаліст побутового жанру. «Святочне ворожіння», «Проводи рекрутів».
Олександр Мурашко (1875–1919) — яскравий колорист, з’єднав реалізм та модерн. «Дівчина в червоному капелюсі», «Карусель».
Олекса Новаківський (1872–1935) — львівський експресивний колорист. «Святий Юр», портрети.
Микола Самокиш (1860–1944) — баталіст і майстер анімалістики. Кінно-батальні сцени, ілюстрації до класики.
Український авангард
Казимир Малевич (1879–1935) — засновник супрематизму. «Чорний квадрат», «Біле на білому».
Олександра Екстер (1882–1949) — авангард, сценографія, кубофутуризм. Ескізи костюмів і декорацій.
Олександр Богомазов (1880–1930) — «київський сезаніст», теоретик і практик авангарду. «Пилярі», «Лісопилка».
Соня Делоне (Гончар) (1885–1979) — орфізм, дизайн і мода. Серії «Симультанності».
Давид Бурлюк (1882–1967) — «батько російського футуризму» з українським корінням. Футуристичні полотна, маніфести.
Георгій Нарбут (1886–1920) — графік і шрифтовик, творець стилю УНР. «Українська абетка», банкноти та герби УНР.
Федір та Василь Кричевські — живопис і дизайн. Василь — автор проєкту державного герба УНР, Федір — портрет і історичний жанр.
Народне мистецтво та неонаїв
Катерина Білокур (1900–1961) — квіткові композиції з ювелірною деталізацією. «Квіти за тином», «Півонії».
Марія Примаченко (1909–1997) — наїв, фантастичні «звірі» та казкові сюжети. «Звіриний світ» (численні варіації).
Ганна Собачко-Шостак (1883–1965) — декоративні розписи, витинанки, «квіткові» композиції.
ХХ століття (модернізм, соцреалізм і поза ним)
Тетяна Яблонська (1917–2005) — гуманістичний реалізм, пізній ліричний модерн. «Хліб», «Вечір. Стара Флоренція».
Віктор Зарецький (1925–1990) — декоративно-орнаментальні образи, вплив сецесії. «Світлана», жіночі портрети.
Микола Глущенко (1901–1977) — експресивний пейзажист, колорист. Карпати, міські краєвиди.
Ала Горська (1929–1970) — монументалістка й шістдесятниця, громадянська сміливість. Мозаїки, вітражі.
Сучасне українське мистецтво
Іван Марчук (нар. 1936) — автор техніки «пльонтанізм», один із найвідоміших сучасників. Серії «Голос моєї душі», пейзажі.
Анатолій Криволап (нар. 1946) — неоекспресіоніст, великі кольорові поля. Серія «Кінь. Вечір».
Олександр Ройтбурд (1961–2021) — постмодерн, іронія й міфології сучасності. «П’єта», інтерпретації класики.
Владислав Шерешевський (нар. 1964) — гротеск і соціальні алюзії.
Влада Ралко (нар. 1969) — гостра графіка і живопис про тіло, війну, повсякдення.
Нікіта Кадан (нар. 1982) — концептуаліст, робота з пам’яттю й простором.
Роман Минов (нар. 1983) — живопис і медіа, дослідження ідентичності.
Микита Шалений (нар. 1982) — мультимедіа, відеоарт і архівні наративи.

24 вересня 2004 року під час президентської виборчої кампанії в Івано-Франківську було вчинено «яєчний замах» на прем'єр-міністра України Віктора Януковича.

Постраждалий знепритомнів на місці події, був доставлений у лікарню, де, на жаль, було діагностовано лише «інфаркт дупи». Після одужання чивокуня заявив, що отримав «черепно-мозкову травму».

Соратники Януковича заявляли про влучання «тяжких та важких предметів», «акумуляторів» тощо, однак на відеозйомках було чітко зафіксоване саме яйце, яке влучило в груди постраждалому.

Ця подія стала справжнім мемом, та навіть породила культову рубрику у жартах Дмитра Чекалкина під назвою «веселі яйця».

Apple випустила рекламу про те, як стабілізація в iPhone допомагає продовжувати знімати відео людям із хворобою Паркінсона🥹

Герой відео все життя захоплювався зйомками, але 6 років тому його спіткало це захворювання🥺

Завдяки екшн-режиму в iPhone, чоловік може й надалі знімати відео зі своїми близькими🫶🏻

🇺🇦Син загиблого Героя взяв участь у зйомках презентаційного відео нової форми ФК «Динамо»
Футбол став особливо важливим для 11-річного Назара Шульги після втрати батька — Івана Шульги, який добровольцем пішов на фронт у перший день повномасштабного вторгнення.
Завдяки проєкту «Здійсни мрію» від 1+1 хлопець отримав підтримку й незабутні емоції поруч із улюбленою командою.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport та https:// https://www.instagram.com/brovarysport

Меріл Стріп та Енн Гетевей привернули увагу на вулицях Нью-Йорка - акторки повернулися до культових ролей Міранди Прістлі та Енді Сакс у фільмі "Диявол носить Prada 2".

Серед акторів, помічених на зйомках, також були Стенлі Туччі, Сімона Ешлі, Полін Шаламе та Гелен Джей Шен.

#Коло_Кіно #Новини_кіно

Netflix дає "зелене світло" зйомкам серіалу за мотивами всесвітньо відомої серії ігор Assassin’s Creed. Шоуранерами, авторами сценарію і виконавчими продюсерами будуть Роберто Патіно і Девід Вінер, і вони планують створити динамічний трилер, у центрі якого буде таємна боротьба між двома впливовими фракціями. Одна з них прагне контролювати майбутнє людства за допомогою маніпуляцій, інша захищатиме свободу волі.

Вінер і Патіно зізналися, що є фанатами Assassin’s Creed з моменту її виходу у 2007 році, і кожен день, працюючи над цим серіалом, відчувають захоплення і повагу до можливостей, які відкриває перед ними цей всесвіт.

Цей серіал стане першим проєктом у межах угоди між Ubisoft і Netflix щодо адаптації франшизи Assassin’s Creed.

#Коло_Кіно #Новини_серіалів #Netflix #Екранізації_ігор

BRD24
Нам в бота надіслали, автора не знаємо:
24 березня 2022 року, у тимчасово
окупованому Бердянську, я разом із товаришем вирушив знімати кліп на пісню. Але найцікавіше було те, що зйомка відбувалася на тлі великого десантного корабля «Саратов», який на той момент уже шість годин горів у порту після влучання в нього української ракети «Точка-у»,
приблизно о 6:45 ранку.
Ще коли ми тільки прибули на місце зйомки - до моря на Приморській площі — я помітив кількох російських військових. Але ми не звернули на них уваги й усе одно почали знімати.
Коли ми вже майже закінчили перший дубль, я - оператор, побачив, як від ротонди у наш бік ідуть троє або четверо військових (точно не памʼятаю). Незважаючи на це, я продовжив знімати, хоча
кадр вони не потрапили.
Щойно вони підійшли й зупинилися за кілька метрів від нас, один із них запитав: «Что вы тут снимаете?!» Мій друг перестав грати й щось їм відповів. Після цього зиомка обірвалася.
У нас перевірили телефони, але відпустили, і ми пішли дознімати кліп в іншій локації.

В Індії на зйомках фільму луснуло "штучне море" - гігантський резервуар з водою🌊

Вода ринула на майданчик і змила дороге обладнання. Декілька людей отримали травми.

Неприємність трапилася на зйомках картини «Будинок Індії».