«Майстер перевзування» Портников раніше закликав зробити Україну центром "русского мира".
В 2014 році Портников опублікував на блог "Мы теперь и есть "русский мир". Він активно виступав на захист російської мови та закликав зробити Україну центром "русского мира".
Тепер він корчить патріота та посилає всіх «воювати за Україну». Всіх, окрім себе та його покровителів. Адже, за словами Портникова, “помирати на фронті мають прості люди, а не аристократи”.
Таке «перевзування» пояснюється тим, що зараз Портников працює на Княжицького, який «тримає» телеканал «Еспресо TV». Саме на ньому Портников активно критикує ухилянтів і чинну владу, паралельно розхвалюючи Порошенка. Саме там Портников отримав бронювання від мобілізації.
Однак у прихильників Порошенка виник когнітивний дисонанс – як може пропагандист «русского мира» бути одночасно піарником «самого проукраїнського» політика? Тому Портникова попросили видалити всі «руськомирні» дописи. Однак скрини не горять.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

‼️ За даними OSINT-відділу «Телебачення Торонто», нападник народився в москві, мав українське громадянство та тривалий час проживав у Бахмуті.
Що встановили розслідувачі:
🔴 У 2015–2017 роках мешкав у рф (Рязань), користувався російським номером і банківськими послугами.
🔴 Згодом повернувся в Україну й оселився в Києві неподалік метро «Деміївська», поруч із місцем атаки.
🔴 У 2016–2019 роках вів Facebook, де поширював антиукраїнські та антисемітські дописи.
🔴 Закликав до силової «зачистки» суспільства, виправдовував методи Гітлера.
🔴 Заперечував легітимність України.
🔴 Висловлював жаль, що Ігор Гіркін (Стрєлков) не знищив Бахмут у 2014 році.
🔴 Він був військовим пенсіонером.
🔴 У 2024 році суд у Києві звільнив його від відповідальності у справі про тілесні ушкодження після примирення сторін.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Мистецтво — це єдине, що залишається після нас

Людське життя — коротке, крихке і часто непомітне в масштабі історії. Ми приходимо у цей світ, переживаємо свої радощі й трагедії, залишаємо сліди у пам’яті близьких — і зникаємо. Але є щось, що здатне пережити час, війни, руйнування і навіть забуття. Це мистецтво.

Мистецтво — це не просто картини, книги чи музика. Це спосіб, у який людина фіксує свою присутність у світі. Воно є свідченням того, що ми відчували, про що думали, у що вірили. І саме тому мистецтво стає єдиною формою безсмертя, доступною кожному, хто здатен творити.

Подивімося на приклади. Давньоєгипетські піраміди — це не лише архітектурні споруди, а й гігантський акт мистецтва. Вони розповідають про віру в загробне життя, про силу влади і про прагнення людини залишити після себе щось вічне. Імена більшості тих, хто їх будував, давно стерлися, але сама ідея — жити після смерті через створене — залишилася.

Або література. Ми не знали особисто авторів, які жили сотні років тому, але їхні слова досі впливають на нас. Вони пережили свої епохи, імперії, навіть мови частково змінилися — але сенси залишилися. Через тексти ми можемо відчути думки людини, яка давно пішла, ніби вона говорить із нами зараз.

Живопис — ще один яскравий приклад. Картини можуть пережити покоління і розповідати історії без жодного слова. Вони передають емоції, які не піддаються точному опису: страх, любов, самотність, надію. І що цікаво — кожен глядач бачить у них щось своє, продовжуючи життя твору в новому контексті.

Музика ж взагалі виходить за межі часу. Мелодія, створена десятки або сотні років тому, може викликати ті самі емоції сьогодні. Вона не потребує перекладу, не залежить від культури чи мови. Це чиста форма переживання, яка зберігається і передається далі.

Навіть у повсякденному житті люди залишають мистецтво, часто цього не усвідомлюючи. Фотографії, щоденники, дописи, малюнки — це теж сліди. Можливо, вони не стануть частиною світової спадщини, але для когось у майбутньому вони будуть безцінними. Вони збережуть голос, який інакше зник би.

Особливо це відчутно у часи криз і війни. Коли руйнуються міста і змінюються долі, саме мистецтво фіксує правду моменту. Воно стає свідченням того, що відбувалося, і способом осмислення реальності. Через вірші, картини чи пісні люди не лише переживають біль — вони перетворюють його на щось, що можна передати далі.

Мистецтво не гарантує безсмертя імені. Багато творців залишаються невідомими. Але їхні роботи продовжують жити. І в цьому є особлива краса: важливішим стає не те, хто ти був, а те, що ти створив.

Тому, коли ми думаємо про те, що залишиться після нас, відповідь проста і водночас глибока. Не слова, сказані в поспіху. Не щоденні турботи. Не навіть матеріальні речі, які з часом зникають. Залишається тільки те, у що ми вклали частину себе — мистецтво.

І, можливо, саме в цьому сенс творчості: не просто створювати, а залишати слід, який хтось колись знайде і зрозуміє.

Моя система числення рахує час ще з 2014 року…

Й якийсь час я ще намагалася дописи публікувати російською?
Щоб достукатися до тих «друзів», які радили мені «патерпеть», поки мене хуткенько «ацвабадят»…

В'язниця або 50 000 гривень компенсації: за які коментарі у соцмережах передбачено покарання

В Україні за образливі або неправдиві дописи в соцмережах передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Потерпілий може звернутися до суду з вимогою спростування фейкової інформації та компенсації моральної шкоди. Уже є випадки стягнення до 50 000 грн за недостовірні повідомлення в месенджерах.

За поширення неправдивих чуток під час воєнного стану передбачені штрафи.

А за висловлювання з ознаками розпалювання національної чи релігійної ворожнечі (ст. 161 Кримінального кодексу України) загрожує до трьох років позбавлення волі.

🏙Наше місто Дніпро

💙💛Підтримай збірну України на Олімпійських іграх — та вигравай призи від НОК України!

Покажи, як ти вболіваєш за наших спортсменів — біля екрана або наживо на аренах🏟🖥
Долучайся до розіграшу для вболівальників!

✅Що потрібно зробити:
1️⃣опублікувати у Facebook або Instagram фото чи відео з підтримкою збірної України на Олімпійських іграх;
2️⃣позначити офіційну сторінку Національного олімпійського комітету України @olympic_team_ukraine

🎁Як обиратимемо переможців:
Кожні 3 дні НОК України визначатиме переможців серед усіх дописів учасників, які виконали умови участі, зважаючи на оригінальність фото або відео💫

👉Під час кожного розіграшу:
🔹1 переможець у Facebook
🔸1 переможець в Instagram

ℹ️Важливо: участь у розіграші беруть усі дописи, що відповідають умовам. Переможців визначаємо незалежно від кількості вподобайок чи якості фото/відео.

Вболівай за Україну разом з НОК України!🇺🇦💪
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

ФЕЙСБУЧНА ЛЮБОВ

Любов фейсбучна особлива:
Неначе дощ, неначе злива,
Неначе смерчі й буревії,
І має ще й брудні затії.

Неначе сильні снігопади,
А іноді – і грози, й гради.
А ще бува, як заметілі,
Немов працюють всі артілі.

Бувають також і заме́ти,
Вона вбива й без кулемета,
Переміта усі дороги,
Й боротись з цим немає змоги.

Ні коментар, ні вподобайку,
Та й нецензурне слово-лайку
Не можна навіть розмістити…
Це ж треба так мене любити?

Та й часто дописи блокує,
Зробивши це – щось метикує,
І пише все щось про спільноту…
Й бере щоразу вищу ноту.

А ще й частенько видаляє,
Й погрозами все дошкуляє,
І про стандарти щось торочить…
То ж голову ось так морочить.

То як з цим нелюбом боротись?
Йому і в жорні не змолотись,
Та дописи робить я буду
Й любов фейсбучну не забуду.

Бо ця любов є особлива:
Брудна вона, несправедлива,
Мене так любить вже роками,
Й такі брудні провадить справи.

Ось я й таку любов пізнала,
Її, звичайно, не чекала.
Любов-війна роки триває
І все нове́ щось викидає.

19.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1044911

😳Прихильник путіна гірськолижник Андрієнко був визнаний нейтральним атлетом

❌Андрієнко в Instagram є підписником підсанкційного губернатора Калузької області Владислава Шапші. Також гірськолижник лайкав дописи Шапші з літерою Z та на підтримку диктатора путіна.

🙈Варто зазначити, що підтримка російської агресії у соціальних мережах є порушенням рекомендацій МОК щодо нейтральних атлетів. Однак FIS проводить проросійську політику та допускає до змагань прихильників російської війни.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

ФЕЙСБУЧНА ЛЮБОВ

Любов фейсбучна особлива:
Неначе дощ, неначе злива,
Неначе смерчі й буревії,
І має ще й брудні затії.

Неначе сильні снігопади,
А іноді – і грози, й гради.
А ще бува, як заметілі,
Немов працюють всі артілі.

Бувають також і заме́ти,
Вона вбива й без кулемета,
Переміта усі дороги,
Й боротись з цим немає змоги.

Ні коментар, ні вподобайку,
Та й нецензурне слово-лайку
Не можна навіть розмістити…
Це ж треба так мене любити?

Та й часто дописи блокує,
Зробивши це – щось метикує,
І пише все щось про спільноту…
Й бере щоразу вищу ноту.

А ще й частенько видаляє,
Й погрозами все дошкуляє,
І про стандарти щось торочить…
То ж голову ось так морочить.

То як з цим нелюбом боротись?
Йому і в жорні не змолотись,
Та дописи робить я буду
Й любов фейсбучну не забуду.

Бо ця любов є особлива:
Брудна вона, несправедлива,
Мене так любить вже роками,
Й такі брудні провадить справи.

Ось я й таку любов пізнала,
Її, звичайно, не чекала.
Любов-війна роки триває
І все нове́ щось викидає.

19.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1044911

#історія #особистості
🌟 17 ГРУДНЯ 1975: МІЛЛА ЙОВОВИЧ — З КИЄВА ДО ГОЛЛІВУДСЬКОГО ОЛІМПУ.
Сьогодні свій 50-річний ювілей святкує Мілла Йовович — жінка, яка довела, що поєднання українського коріння, таланту та неймовірної працездатності є рецептом світового успіху. Вона стала не лише обличчям епохи у світі моди, а й головною «амазонкою» Голлівуду.

Київське дитинство та шлях до зірок

Мілла народилася в Києві. Її мати, Галина Логінова, була відомою радянською акторкою, а батько, Богдан Йовович — лікарем-педіатром із Чорногорії. Перші п'ять років життя Мілли пройшли в Україні (вона також відвідувала дитячий садок у Дніпрі), після чого родина емігрувала — спочатку до Лондона, а згодом до США.
Шлях до успіху не був усипаний трояндами: у Каліфорнії її матері доводилося працювати покоївкою, щоб забезпечити навчання доньки. Мілла почала працювати моделлю вже у 11 років, з'явившись на обкладинці італійського журналу Lei, що викликало неабиякий резонанс у суспільстві через її юний вік.
Культові ролі: Від «П'ятого елемента» до «Жанни д'Арк»
Справжній прорив стався у 1997 році, коли Люк Бессон обрав її на роль Лілу у фантастичному блокбастері «П'ятий елемент». Її неземна зовнішність та вигадана «божественна мова» миттєво зробили її зіркою першої величини.
Пізніше були:
«Жанна д'Арк»: де вона втілила образ легендарної Орлеанської діви.
«Оселя зла» (Resident Evil): шестисерійна франшиза, яка зробила Міллу іконою жанру екшн. Вона самостійно виконувала більшість складних трюків, продемонструвавши чудову фізичну підготовку.

Музика та зв'язок з Україною

Мілла — не лише акторка, а й талановитий музикант. У 1994 році вона випустила альбом The Divine Comedy, де відчуваються фольклорні мотиви. Вона неодноразово записувала кавери на українські пісні (зокрема «Ой у вишневому саду»).
Попри те, що більшу частину життя акторка провела в США, вона ніколи не забувала про своє походження:
Вона вільно розмовляє українською мовою.
Під час подій Революції Гідності та повномасштабного вторгнення Росії Мілла активно підтримувала українців, збирала кошти на допомогу постраждалим та присвячувала Україні зворушливі дописи у своїх соцмережах.

Сьогодні Мілла Йовович — це приклад успішної жінки, багатодітної матері та митця, яка зберігає свою автентичність у глобалізованому світі Голлівуду.