🧠 Їй було лише 3 роки, коли батько зрозумів: його донька вміє те, чого не повинна вміти жодна людина. Бангалор, Індія. 1932 рік. Маленька Шакунтала Деві грала з батьком у карти. Звичайна гра — нічого особливого. Окрім одного: вона не дивилася на карти. Одного погляду на руку батька їй вистачало, щоб назвати всі карти по пам’яті. Він вирішив, що це випадковість. Перетасував колоду — вона знала порядок. Попросив додати числа — вона відповіла ще до того, як він договорив. Дав приклади на множення — вона розв’язала їх швидше, ніж він встиг записати. Шакунталі було три роки. І вона рахувала, як машина. Тільки комп’ютерів тоді ще не існувало. У п’ять років вона розв’язувала складні математичні задачі, які ставили дорослих у глухий кут. Її батько, цирковий артист, почав брати доньку на виступи. Глядачі завмирали: як дитина може таке робити? Сама Шакунтала не вважала це чимось надзвичайним. Для неї числа не були задачами — це була мова, якою вона вільно говорила. Дослідник інтелекту з Каліфорнійського університету в Берклі Артур Дженсен після вивчення її здібностей сказав: «Для неї маніпуляція числами — це рідна мова. Для більшості з нас арифметика — як іноземна, яку ми ледве вивчили у школі». Поки ми напружуємося, рахуючи чайові в ресторані, Шакунтала могла в голові множити 13-значні числа швидше, ніж їх встигають прочитати вголос. І вона це доводила. У 1977 році в університеті в Далласі їй дали завдання, яке звучало абсурдно: знайти 23-й корінь із числа з 201 цифри. Для перевірки підготували комп’ютер UNIVAC — величезну машину, яка займала цілу кімнату. Запустили секундомір. Шакунтала подивилася на число. Її губи ледь рухалися. Через 50 секунд вона назвала відповідь. Комп’ютер ще рахував. Коли машина завершила обчислення — Шакунтала була права. Вона перемогла комп’ютер. У голові. За 50 секунд. Але це було не все. У 1980 році в Імперському коледжі Лондона їй дали новий виклик: помножити два 13-значні числа. Більшість людей не встигла б їх навіть прочитати. Шакунтала закрила очі. Минуло 28 секунд. Вона відкрила очі й безпомилково продиктувала результат — 26-значне число. Ці 28 секунд включали навіть час, за який вона його вимовила вголос. Книга рекордів Гіннеса занесла її до свого видання 1982 року. Світ назвав її «людським комп’ютером». Але її історія значно глибша за рекорди. Шакунтала Деві була не просто математичним феноменом. Вона була жінкою з Індії середини ХХ століття, яка подорожувала світом, виступала в найпрестижніших університетах і змушувала західних учених переглянути уявлення про можливості людського мозку. Вона писала книги, які робили математику доступною й цікавою. Виступала за права ЛГБТІК+ в Індії задовго до того, як це стало прийнятним. Балотувалася до парламенту. Жила так, як хотіла — всупереч усім очікуванням, нав’язаним жінкам її покоління. Її часто питали: як це працює? Вона ніколи не давала «наукової» відповіді. Бо для неї це не було чимось особливим. Вона просто так мислила. 🗨️ «Числа мають життя», — казала вона. — «Це не просто символи на папері». Шакунтала Деві померла у 2013 році, у 83 роки, в тому самому місті, де народилася і вперше зрозуміла, що її розум працює інакше. На той час комп’ютери стали неймовірно потужними. Вони рахують у мільярди разів швидше за людину. Але навіть вони не можуть зробити те, що робила Шакунтала. Бо комп’ютери йдуть за алгоритмами. А вона бачила числа живими. У 1977 році вона перемогла машину в обчисленнях. Але справжня перемога була іншою. Вона нагадала світу: людський геній не зводиться до обчислювальної потужності. Їй було три роки, коли батько зрозумів, що вона інша. Наступні 80 років вона показувала світові, наскільки дивовижною може бути інакшість. Наступного разу, коли хтось скаже, що люди не можуть змагатися з комп’ютерами — згадайте Шакунталу Деві. Жінку, яка знайшла 23-й корінь із 201-значного числа… в голові. ✨ І нагадала нам: деякі форми геніальності — унікальні, незбагненні й прекрасно людські

Адвокат Порошенка росіянин Новіков знову намагається маніпулювати темою справ, відкритих ДБР проти його клієнта за держзраду. Дуже зручно цей покидьок приплітає сюди якісь справи, які нібито відкриті в Росії проти Порошенка, змішує все докупи з військовими й заявляє, що той «стояв на обороні України з 2014 року». Серйозно? Новіков розповідає, що Порошенко «стояв на обороні України з 2014 року». Питання просте: як саме він стояв? З трубою Медведчука? З торгівлею з бойовиками та закупівлею вугілля з окупованого Донбасу і схемою «Роттердам+», яка роками викачувала гроші з країни? Це тепер називається «оборона»? (Раніше ми вже згадували про «патріотизм» Петра Олексійовича під час його президентства.) А тепер головне. Новіков навмисно зводить усе до емоційного шантажу: мовляв, якщо в Росії щось там відкрили проти Порошенка, то значить і в Україні всі справи — «політичні» й їх треба закривати. Бо, бачте, «дивний збіг» між ДБР і російським слідством. Ну чистий абсурд, розрахований на порохоботів. Порошенко — не жертва змови. Він фігурант справ за рішення й схеми, що завдали шкоди інтересам і безпеці держави за часи його президентства з 2014 по 2019 р.р. І те, що його адвокат — громадянин РФ (під час інтерв’ю він офіційно визнав, що має російське громадянство) — бігає по ефірах і читає лекції про «патріотизм» свого клієнта-олігарха та намагається його виправдати, лише підкреслює нікчемність цих примітивних спроб збрехати. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #особистості 1 грудня 1935: Вуді Аллен — Кінематографічний філософ і головний невротик Мангеттена 🎬🧠 Сьогодні свій день народження відзначає Вуді Аллен — один із найплодовитіших та найбільш впізнаваних кінорежисерів сучасності, чотириразовий лауреат премії "Оскар". Він є не просто режисером, а хронікером інтелектуальної тривожності та неперевершеним майстром "нью-йоркського" кіно. Гумор на межі філософії Вуді Аллен розпочав кар'єру як стендап-комік та сценарист, і цей комедійний бекграунд став основою його унікального кінематографічного почерку. Його фільми — це завжди поєднання високого інтелекту (обговорення К'єркегора та Ніцше) із самопринизливим, часто невротичним, гумором. Головний герой його картин — зазвичай, сам Аллен: інтелігент, схильний до рефлексії, філософських роздумів про смерть і невдач у стосунках. Мангеттен як декорація 🗽 Нью-Йорк, і особливо острів Мангеттен, є не просто місцем дії, а повноцінним персонажем у його фільмах. У таких шедеврах, як "Енні Голл" (Annie Hall, 1977) та "Мангеттен" (Manhattan, 1979), Аллен створив нову естетику інтелектуальної комедії, за яку він отримав свої перші "Оскари" (включно з нагородою за найкращу режисуру). Загалом, він здобув чотири статуетки "Оскар", більшість із яких — за найкращий оригінальний сценарій, що підкреслює його винятковий дар оповідача. Його здатність створювати практично щороку новий фільм протягом багатьох десятиліть стала легендою Голлівуду. Через свої стрічки Вуді Аллен веде безперервний діалог із глядачем про абсурдність існування, кохання та пошук сенсу, даруючи нам одні з найглибших та найсмішніших роздумів в історії кіно.

#історія #особистості Гострий розум Ірландії: Народження Джонатана Свіфта (1667–1745). Сьогодні, 30 листопада, ми відзначаємо день народження одного з найвидатніших майстрів сатири в історії світової літератури — Джонатана Свіфта. Цей ірландський письменник, публіцист, поет та англіканський священник залишив по собі спадщину, яка досі вражає своєю гостротою, інтелектом та актуальністю. Людина церкви та політики ⛪ Свіфт народився у Дубліні в 1667 році. Його життя було тісно пов'язане з політичними та релігійними подіями свого часу. Будучи деканом собору Святого Патрика в Дубліні, він активно виступав на захист прав ірландців від англійського панування, використовуючи своє перо як потужну зброю. Він писав численні памфлети та есе, які розкривали суспільні вади та політичні інтриги. «Мандри Гуллівера»: Сатира на всі часи 🌍 Його найвідоміший твір, безперечно, «Мандри Гуллівера» (1726 рік). Цей роман, який на перший погляд здається дитячою казкою про подорожі до екзотичних країн (Ліліпутія, Бробдінгнег, Лапута, країна гуїгнгнмів), насправді є глибокою, безжальною сатирою на: Людську природу: Свіфт висміює марнославство, жадібність, жорстокість та обмеженість людей. Британське суспільство: Він критикує політичну систему, судочинство, науку, релігію та мораль тодішньої Англії. Європейську цивілізацію: Через призму зустрічей Гуллівера з різними народами, Свіфт показує абсурдність війн, лицемірство дипломатії та безглуздість багатьох «досягнень» цивілізації. Книга викликала величезний резонанс і досі залишається одним із найважливіших зразків сатиричної літератури. Філософ і мислитель 🤔 Свіфт не просто висміював, він глибоко аналізував суспільство. Його твори змушують читача замислитися над природою влади, правди, справедливості та самої людської сутності. Він був скептиком, який не боявся піддавати сумніву усталені авторитети та ілюзії. Джонатан Свіфт помер у 1745 році, але його «Мандри Гуллівера» та інші сатиричні твори продовжують бути актуальними, адже людські вади, які він так гостро викривав, на жаль, залишаються незмінними. 🖋️

🤦‍♂️ Покровські ждуни 🇷🇺 Кацапські пропагандони вже знімають репортажі з центра та півдня міста. На відео місцеві дегенерати дякують окупантам за те, що ті принесли розруху та дали можливість померти від обстрілів, будучи похованим прямо біля своєї квартири. 😕 Абсурд, адже для забезпечення потреб цих людей, доводилося ризикувати військовим. Хтось до останнього чекав, а потім просився на евакуацію. Хтось пішки йшов у напрямку Шевченко і по приколу був убитий кацапським fpv-дроном. 💩 Який кал в головах цих людей, можна лише здогадуватися. P.S. ставте ❤️, хто хоче, щоб здохла вся йобана русня. Будемо боротися з накрутом від цих виродків таким способом🙂 📍 Локація — Покровськ. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🤬 Спадщина НКВД: 4 цинічних "методичок", якими москва намагається стерти Сандармох. ​Окей, я виклав правду про Сандармох, про непокаране московське зло? І тут же вилізла зграя ботів та "корисних ідіотів" з ідентичними коментарями. Усі цитати, які ви побачите нижче, я взяв безпосередньо з коментарів під моїми матеріалами про Сандармох. ​Не ведіться! Ці наративи, які ви бачите тут... звучать абсолютно ідентично під постами про будь-які злочини Москви, що доводить їхню системну, координовану і, звісно, щедро проплачену природу. 🔪 Про злочин та його масштаби: ​Сандармох - це простори, де НКВД влаштувало свій кривавий тир. У період Великого терору (1937–1938 рр.) тут було знищено близько 9500 осіб 58 національностей. Лише за один "Соловецький етап" (27 жовтня – 4 листопада 1937 р.) було розстріляно 1111 осіб. Серед них — 287 українців, цвіт нашої нації, відомий як Розстріляне Відродження: письменники, режисери, науковці (Куліш, Курбас, Підмогильний та сотні інших). москва знищила найосвіченішу та найактивнішу частину нашого народу 😢 👹 ​Ця тема викликала ботоатаку саме тому, що вона розкриває злочин, який вони приховували десятиліттями і хочуть надалі стерти з нашої пам'яті, переводячи увагу в інше русло. Наше завдання — провести холодний, але злий розбір цієї пропаганди. Зараз я покажу, як працює їхня методичка, розібравши її через чотири ворожих "мантри". ​1. 🐍 Наратив #1: Етнічна Алібізація (Шукаємо винних де завгодно, тільки не в моZкві) ​Ворожий наратив: Давайте перекладемо відповідальність з імперії на якогось "грузина" чи "євреїв": «Дав грузін дозвіл і стріляли...», «В НКВС працювали свої, місцеві, це були євреі і українці...» ​📍 Наша відповідь: ​Суть Системи, а не Етносу: Це класичний "перевод стрілок". Це абсурд! Злочини творила імперська ідеологія, мета якої — тримати Україну під контролем і русифікувати. СРСР — це ребрендинг російської Імперії. Накази давали з моzкви, а хто стріляв — це лише виконавці чужої, колоніальної волі. ​Де Шукати Винних: Забудьте про етнічний склад НКВС! Це була імперська машина, і головний злочин криється в ідеології та московському центрі, який видавав накази. Ми говоримо про систему терору, а не про національність катів. ​2. 🩸 Наратив #2: Розмивання та Заперечення Ідентичності (Українців не існує, це все "общеє") ​Ворог намагається створити хибну симетрію і довести, що ми не унікальні. ​🔸 Ворожий наратив: «Гинули не тільки українці», «А для чого тоді винищували російське духовенство і письменників !?», «никогда в совке никого за мову не убивали», «Ще 120 рокiв тому не було нiяких 'украiньцiв', а були 'малороси' та 'русини'». ​📍 Наша відповідь: ​ Так, гинули люди різних національностей, але в Україні метою режиму було системне, фізичне та культурне знищення української нації як політичного суб'єкта. Це була свідома політика, спрямована саме на українську ідентичність. ​За що вбивали: «никогда в совке никого за мову не убивали» — це цинічна брехня. За що розстріляли наших елітів у Сандармоху? За «буржуазний націоналізм»! Тобто за українську думку, культуру та бажання Незалежності. ​Заперечення Існування Нації: Це історична маніпуляція. Це колоніальний прийом з підручника ХІХ століття! "Малороси" — це принизливий ярлик, який ви нам клеїли. Українці — це одна нація. Ворог намагається нас розділити (гуцули/лемки/бойки), щоб ослабити. Наша відповідь проста: Ми існуємо! ​3. 💣 Наратив #3: Токсична Еквівалентність (УПА не краще за НКВД, а отже, моzkва не винна) ​Найагресивніша маніпуляція, що використовує історичні трагедії для виправдання імперії. ​🔸 Ворожий наратив: «їхні методи (УПА) були не краще ніж у кацапів чи фашистів», «треба виправдовувати тих хто вбивав жінок і дітей хоч вони і були твоїми родичами...» ​📍 Наша відповідь: ​Призначення Зла: Ви серйозно порівнюєте державну машину геноциду з рухом опору? Це моральний злочин — прирівнювати НКВД (яке діяло за наказом імперії) до УПА (яке боролося за власну державу). Ворог тисне на болючу Волинську трагедію, щоб виправдати СВІЙ тотальний геноцидний терор. ​Використання Травми: Мета проста: довести, що "українці не заслуговують на державу". Ми відкидаємо цей наратив! Їхня пропаганда використовує історичні трагедії, щоб посіяти сумніви у праві України на самостійність. ​4. 🚨 Наратив #4: Саботаж Сьогоднішньої Боротьби (Відвернення уваги від фронту) ​Цей наратив прирівнює злочини імперії до внутрішніх проблем України. ​🔸 Ворожий наратив: «А навіщо зараз вбивають людей у приміщеннях ТЦК?», «Доки дві мови - доти Україна. І не кажіть, що вас не попереджали.» ​📍 Наша відповідь: ​Саботаж: Це не можна порівнювати! Порівнювати випадки у ТЦК, які розслідуються, із СИСТЕМНИМИ розстрілами еліти — це спроба обману. Це пряма робота на Кремль і спроба зірвати мобілізацію. Мета НКВД — знищити народ. Мета ТЦК — захистити народ. Різниця очевидна, перестаньте підігравати ворогу. ​Колоніальний Важіль: Погроза «Доки дві мови - доти Україна» — це ультиматум колонізатора. Нам прямо кажуть: тримайте дірку в нашому культурному полі, щоб ми могли туди засунути ногу, коли захочемо. ⛓️​ Кривава Нитка: Чому Непокаране Зло Повернулося? ​ Непокаране 🚩🇷🇺👹 зло СРСР не краще за нацистський режим. Історичні факти доводять: ГУЛАГ був створений ДО Голокосту і став жахливим зразком. СРСР та Третій Рейх — ідеологічні близнюки. ​Урок Непокарання: Чому 2022-й став можливим? Тому що злочини 1937 року залишилися НЕПОКАРАНИМИ! Це найголовніший урок, який ми мали засвоїти кров'ю. 🛡️ ​Пам'ять — це Щит проти Майбутнього Зла. Наш обов'язок — розірвати це коло раз і назавжди. ​Ми маємо виробити імунітет проти пропаганди: Ми не дозволимо їм забути! Злочини 1937 року... — це геноцидний план знищення нас. Наша пам'ять — це вакцина проти брехні. Якщо наші діти знатимуть, що ці наративи — сміття з імперського архіву, вони отримають імунітет. ​Кожен непокараний злочин — це відчинені двері для наступного. Наші Захисники борються на фронті, щоб "заварити ці двері". Наше завдання в тилу — утверджувати правду. Ми пам'ятаємо, щоб наша Перемога була остаточною, а реінкарнована імперія не повернулася через 30 років. ​Українство — це наш свідомий вибір, це наша щоденна зброя. Не дозволяйте цій ворожій отруті розколоти нас чи стерти правду. ➡️ ​Поширюйте цей розбір! Не дайте їм шансу! 🫂🤝​Покажи силу нашої культури: ​1️⃣ Коли востаннє ви читали поетів чи письменників Розстріляного Відродження? ​2️⃣ Кого саме? (Хвильового, Курбаса, Підмогильного, Куліша, Зерова чи когось іншого із сотень знищених тоді митців?) ​3️⃣ Запустімо флешмоб!❗ Діліться у коментарях чи на своїй сторінці улюбленими рядками та фотографією книги, яку читаєте зараз. Давайте повернемо їм славу! ​Давайте разом вибудуємо Україну, вільну від імперських тіней! 🇺🇦

«Маски» и Народный артист Украины Борис Барский в Израиле в феврале 2026 — комедия «Ромео и Джульетта» Легендарные «Маски» возвращаются — и привозят в Израиль свою фирменную одесскую версию «Ромео и Джульетты» Шекспира. Современная, безбашенная, нежная, абсурдная и до слёз смешная комедия — именно так, как умеют только они. Спектакль увидят: Ришон-ле-Цион, Ашдод, Нетания, Тель-Авив-Яффо, Беэр-Шева, Хайфа (2 даты) и Петах-Тиква. В главной роли — Народный артист Украины Борис Барский, один из символов одесской сцены и бессменный Ромео в культовой постановке «Масок». Партнёры по сцене — Татьяна Иванова, Алексей Агопьян, Михаил Волошин, Александр Постоленко, Игорь Малахов. Режиссёр — Георгий Делиев. 🇺🇦 Борис Барский и война: когда клоун становится воином духа С первых дней полномасштабного вторжения Барский остался в Одессе. Он говорил: «Мама меня не отпустила… Мама — это Одеса». Он выступал в госпиталях, устраивал бесплатные спектакли для раненых и переселенцев, поддерживал волонтёров. О пораненных бойцах он говорил так: «До спектакля — одни люди, после — другие. Смех возвращает жизнь». Во время воздушной тревоги прямо со сцены прозвучала его знаменитая реплика: «Ну когда ж эта падлюка (путин) уже подавится?!» Зал взорвался аплодисментами — так смех стал оружием. О коллегах, поддержавших агрессию, говорил жёстко. Про Блёданс: «Она полностью соответствует своей фамилии — тут и добавить нечего». О внучке, рождённой в марте 2022 за границей, говорил: «Жизнь продолжается даже под сирены. Это даёт силы». Награды и признание Барский получил волонтёрскую награду «Гордость нации» (2022) — её вручают артистам и известным украинцам за помощь ВСУ. Также он удостоен премии мэра Одессы «Культурная столица» (2023) — за то, что его театр продолжал работать во время войны без бюджетного финансирования. Множество памятных сувениров, шевронов и благодарностей от военных частей — его личная коллекция. Сам Барский говорил: «Я — одессит. Всё, что связано с Одессой — для меня святыня». Почему НАновости рекомендуют посетить Потому что «Маски» — это не только смех. Это одесская культура, теплая энергетика, живое искусство, которое выдержало и карантин, и ракеты, и войну — и продолжает дарить людям силу. Потому что увидеть Барского сегодня — значит увидеть человека, который несёт свет там, где тьма пыталась победить. ℹ️ Подробнее на НАновости + как купить билеты Мы подготовили подробный материал о гастролях, составе труппы, истории спектакля и датах выступлений. Читайте здесь: 👉 https://nikk.agency/boris-barskij-v-izraile/ В статье указаны все города, расписание, цены и площадки — переходите и выбирайте удобную дату. Как вы думаете — смех помогает пережить войну? Или его сила в том, что он объединяет людей? 📣 Пошлите в фейсбуке тем, кого хотите пригласить: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0ELSEkNdLZzPz7fegwnzhD5Vh6Hqc6rSLHXdV5GazXHSpoXg8YmQ32cQ3ZJe75hpBl

#дати 🎩 Федір Ернст (1891–1942): Фундатор Українського Мистецтвознавства та Рятівник Культури. 9 листопада 1891 року в Києві народився Федір Людвігович Ернст (справжнє ім'я Теодор-Ріхард Людвігович) – видатний український історик, мистецтвознавець, музеєзнавець та один із ключових діячів у галузі охорони пам'яток історії та культури у 1920-х роках. Його діяльність стала міцним фундаментом для становлення українського мистецтвознавства як академічної науки. 🏛️ Наукова та Пам'яткоохоронна Діяльність Незважаючи на німецьке коріння, Федір Ернст присвятив своє життя українській культурі. Освіту він здобував у Берлінському та Київському університетах, де його науковим керівником був професор Григорій Павлуцький. Після революційних подій 1917 року Ернст активно включився у роботу Всеукраїнського комітету охорони пам'яток мистецтв і старовини. У цей час, коли культурні цінності були під загрозою, він разом із колегами: * Провів інвентаризацію близько 160 архітектурних пам'яток Києва. * Видав одну з перших ґрунтовних розвідок про мистецькі скарби Києва, постраждалі внаслідок бойових дій 1918 року. 🖼️ Музейний Діяч та Київознавець Найбільший внесок Федір Ернст зробив у музеєзнавство та києвознавство. З 1923 року він протягом десятиліття очолював художній відділ Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка. За час його керівництва фонди відділу зросли у 15–20 разів завдяки його невтомній роботі зі збору та систематизації експонатів. Федір Ернст вважається одним із найкращих дослідників Києва свого часу. Його путівник «Київ» (1930), який містив ґрунтовні статті та малюнки, донині визнається класичним і є цінним джерелом інформації про місто тієї епохи. 🛡️ Рятівник Культурних Цінностей Особливою сторінкою його біографії є участь у Паритетній комісії (1928–1932) з обміну культурними цінностями між УРСР та РРФСР. Завдяки його принциповій позиції та фаховим знанням вдалося повернути з російських музеїв до України значну кількість цінних історичних та мистецьких пам'яток, зокрема портрети гетьманів. Він також боровся за збереження українських скарбів від більшовицької політики розпродажу за кордон. Трагічна Доля Федір Ернст був не лише вченим-практиком, а й теоретиком мистецтва, зокрема, він один із перших ввів до наукового обігу термін «мазепинське бароко». Його плідна робота була перервана хвилею сталінських репресій. У 1933 році його вперше заарештували у справі «Української військової організації» і заслали. У 1941 році його заарештували втретє – вже в евакуації в Уфі – за абсурдним звинуваченням у «німецькому шпигунстві». У жовтні 1942 року видатного історика та музеєзнавця було розстріляно. Життя Федора Ернста є прикладом самовідданого служіння науці та культурі. Його праці залишаються актуальними, а його ім’я – символом захисника української культурної спадщини в часи тоталітарної навали.

– Як на вашу думку, країни Балтії можуть стати наступними у черзі щодо реального зменшення американської присутності? Адже вже схвалене рішення про скорочення програм на сотні мільйонів доларів допомоги для розбудови їхніх армій та проєктів зі взаємодії з американськими військовими. – Це цілком можливо. Якщо поглянути на "лінії небезпеки", вона починається від Норвегії, далі Фінляндія, потім Балтія, потім Центральна Європа, включно з Польщею – всі ці країни можуть стати об’єктами для атаки з боку Росії. Якби Трамп хотів якимось чином поставити Путіна на місце, він мав би діяти зовсім протилежно. Але от парадокс: навіть якщо він – "король оборудок", master of the deal, – яка може бути угода, якщо твій "партнер", тобто Путін, поводиться так, що тебе розчаровує, і ти хочеш змінити його поведінку? Тобто ти робиш якісь силові кроки, щоб змусити його уважніше ставитись до своїх слів і дій. А коли ти робиш все навпаки, під його бажання, як можна сподіватися, що він змінить свої експансіоністські плани? З погляду логіки – це абсурд.

Росія не вважає, що своєю агресією в Україні якимось чином порушує Будапештський меморандум, заявив глава МЗС РФ Лавров. Лавров виправдовує дії РФ тим, що паралельно з Будапештським меморандумом ті самі сторони підписали декларацію, де були прописані їхні зобов'язання дотримуватися принципів ОБСЄ, включаючи права нацменшин, демократію, свободу слова. Як стверджує глава МЗС РФ, ці зобов'язання нібито були порушені Києвом. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Росія визнає Незалежність України, але декілька областей вже наші, вони внесені до Конституції, — Лавров Черговий абсурдний дисонанс рашиків для виправдання окупації України. рф контролює території за межами Донбасу та "новоросії", оскільки їй нібито потрібна буферна зона, — лавров. Кацапня визнає незалежність України, але жителі регіонів, які увійшли до складу росії окупувані, нібито зазнавали шокуючої дискримінації, — додав він. https://t.me/Ukraineaboveallelse