• #дати #свята
    🧑‍⚖️ Влада, що починається з громади: День місцевого самоврядування в Україні.
    Сьогодні, 7 грудня відзначається професійне свято — День місцевого самоврядування. Це свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, а також мільйонів громадян, які беруть участь у житті своїх громад.

    Історична та правова основа

    Свято було встановлене Указом Президента України у 2000 році. Дата 7 грудня була обрана не випадково. Вона символізує відновлення та розвиток демократичних традицій в Україні:
    Суть самоврядування: Це право територіальних громад (жителів сіл, селищ, міст) самостійно або через обрані ними органи вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Тобто, це влада, яка є найближчою до людей.
    Конституційне закріплення: Місцеве самоврядування є одним із фундаментальних принципів української державності та демократії, закріпленим у Конституції України.

    Роль і значення в сучасній Україні

    Особливого значення День місцевого самоврядування набув після реформи децентралізації, розпочатої у 2014 році. Ця реформа:
    Розширила повноваження: Об'єднані територіальні громади (ОТГ) отримали значно більше фінансових та адміністративних повноважень, що дозволило їм самостійно розвивати інфраструктуру, освіту та медицину на місцях.
    Посилила відповідальність: Органи місцевого самоврядування стали головними виконавцями політики на рівні громади, несучи пряму відповідальність перед виборцями.
    В умовах повномасштабної війни, роль місцевого самоврядування є критично важливою. Саме громади забезпечують життєдіяльність тилу, надають притулок внутрішньо переміщеним особам, організовують оборону та підтримують Збройні Сили України. 💪

    Це свято є нагадуванням про те, що справжня демократія починається не з центральних урядів, а з активності та відповідальності кожного громадянина за свою малу Батьківщину.
    #дати #свята 🧑‍⚖️ Влада, що починається з громади: День місцевого самоврядування в Україні. Сьогодні, 7 грудня відзначається професійне свято — День місцевого самоврядування. Це свято всіх, хто працює в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах, а також мільйонів громадян, які беруть участь у житті своїх громад. Історична та правова основа Свято було встановлене Указом Президента України у 2000 році. Дата 7 грудня була обрана не випадково. Вона символізує відновлення та розвиток демократичних традицій в Україні: Суть самоврядування: Це право територіальних громад (жителів сіл, селищ, міст) самостійно або через обрані ними органи вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Тобто, це влада, яка є найближчою до людей. Конституційне закріплення: Місцеве самоврядування є одним із фундаментальних принципів української державності та демократії, закріпленим у Конституції України. Роль і значення в сучасній Україні Особливого значення День місцевого самоврядування набув після реформи децентралізації, розпочатої у 2014 році. Ця реформа: Розширила повноваження: Об'єднані територіальні громади (ОТГ) отримали значно більше фінансових та адміністративних повноважень, що дозволило їм самостійно розвивати інфраструктуру, освіту та медицину на місцях. Посилила відповідальність: Органи місцевого самоврядування стали головними виконавцями політики на рівні громади, несучи пряму відповідальність перед виборцями. В умовах повномасштабної війни, роль місцевого самоврядування є критично важливою. Саме громади забезпечують життєдіяльність тилу, надають притулок внутрішньо переміщеним особам, організовують оборону та підтримують Збройні Сили України. 💪 Це свято є нагадуванням про те, що справжня демократія починається не з центральних урядів, а з активності та відповідальності кожного громадянина за свою малу Батьківщину.
    Love
    2
    140views 1 Shares
  • 🇲🇩ЦВК Молдови обробила 99,5% протоколів парламентських виборів. Проєвропейська правляча «Партія дії і солідарності» (PAS) перемагає:
    • PAS – 50,03% голосів
    • «Патріотичний блок» – 24,26%
    • блок «АЛЬТЕРНАТИВА» – 7,99%
    • «Наша партія» – 6,21%
    • ПП «Демократія вдома» – 5,6%

    Результати дають партії Санду монобільшість у парламенті - 54 (мінімальна більшість - 51) з 101 місця.

    Проросійський «Патріотичний блок» Додона отримає 27 місць, а три менші партії матимуть від шести до дев’яти місць кожна.
    Понад 1,5 мільйона молдаван проголосували на виборах в умовах цинічних спроб втручання Росії в передвиборчу кампанію. Кремль заперечує ці звинувачення.

    Ще тривають підрахунки голосів закордонних виборчих дільниць. Попередні результати свідчить про значну перевагу серед діаспори PAS.

    Понад 240 тисяч людей проголосували за межами країни, що є рекордним результатом для молдовської діаспори.

    Президентка Молдови, Мая Санду повинна подати до парламенту кандидатуру прем’єр-міністра, який має сформувати новий уряд.

    Перед виборами президентка заявила в своєму зверненні, що плани Росії «можна зупинити лише чесним голосуванням молдован у всьому світі».

    «Росія становить небезпеку для наших демократій. Наша демократія молода та крихка, але це не означає, що держави з довшими демократіями не перебувають у небезпеці. Ми хочемо жити в демократії», – сказала Санду після того, як віддала свій голос.

    Фух! Як же ми сьогодні радіємо за Молдову.
    🇲🇩ЦВК Молдови обробила 99,5% протоколів парламентських виборів. Проєвропейська правляча «Партія дії і солідарності» (PAS) перемагає: • PAS – 50,03% голосів • «Патріотичний блок» – 24,26% • блок «АЛЬТЕРНАТИВА» – 7,99% • «Наша партія» – 6,21% • ПП «Демократія вдома» – 5,6% Результати дають партії Санду монобільшість у парламенті - 54 (мінімальна більшість - 51) з 101 місця. Проросійський «Патріотичний блок» Додона отримає 27 місць, а три менші партії матимуть від шести до дев’яти місць кожна. Понад 1,5 мільйона молдаван проголосували на виборах в умовах цинічних спроб втручання Росії в передвиборчу кампанію. Кремль заперечує ці звинувачення. Ще тривають підрахунки голосів закордонних виборчих дільниць. Попередні результати свідчить про значну перевагу серед діаспори PAS. Понад 240 тисяч людей проголосували за межами країни, що є рекордним результатом для молдовської діаспори. Президентка Молдови, Мая Санду повинна подати до парламенту кандидатуру прем’єр-міністра, який має сформувати новий уряд. Перед виборами президентка заявила в своєму зверненні, що плани Росії «можна зупинити лише чесним голосуванням молдован у всьому світі». «Росія становить небезпеку для наших демократій. Наша демократія молода та крихка, але це не означає, що держави з довшими демократіями не перебувають у небезпеці. Ми хочемо жити в демократії», – сказала Санду після того, як віддала свій голос. Фух! Як же ми сьогодні радіємо за Молдову.
    302views
  • 🌀 Мої вітання Санду, Громадянам Молдови, ЄС та Україні! 👇

    🇲🇩 Розклад парламенту після підрахунку 98,8% бюлетенів

    📊 Результати:

    PAS (Санду, проєвропейські) — 49,8 % ≈ 54 мандати
    Патріотичний блок (Додон, проросійські) — 24,4 % ≈ 26 мандатів
    ALTERNATIVA (ліберальний центр) — 8,0 % ≈ 9 мандатів
    Partidul Nostru (Усатий, популісти, змішана орієнтація) — 6,2 % ≈ 7 мандатів
    PPDA (Костюка, «Демократія вдома») — 5,6 % ≈ 5 мандатів
    🔹 Решта партій не подолали 5% бар’єр.
    👉 Всього: 101 місце.

    О. Бригинець
    🌀 Мої вітання Санду, Громадянам Молдови, ЄС та Україні! 👇 🇲🇩 Розклад парламенту після підрахунку 98,8% бюлетенів 📊 Результати: PAS (Санду, проєвропейські) — 49,8 % ≈ 54 мандати Патріотичний блок (Додон, проросійські) — 24,4 % ≈ 26 мандатів ALTERNATIVA (ліберальний центр) — 8,0 % ≈ 9 мандатів Partidul Nostru (Усатий, популісти, змішана орієнтація) — 6,2 % ≈ 7 мандатів PPDA (Костюка, «Демократія вдома») — 5,6 % ≈ 5 мандатів 🔹 Решта партій не подолали 5% бар’єр. 👉 Всього: 101 місце. О. Бригинець
    184views
  • Коли демократія стискає руку авторитаризму ...

    Світ політики рідко буває чорно-білим. Демократія, яка базується на свободі, правах людини та відкритості, і авторитаризм, що тримається на примусі та дисципліні, здаються протилежними системами. Але історія знає чимало моментів, коли вони вступали у своєрідний союз. І саме тоді на авансцену виходить народ зі своєю відповіддю — націоналізмом.

    Демократія у пошуках сили

    Демократія — це система діалогу. Вона працює, коли суспільство стабільне, коли різні голоси можуть бути почуті. Проте у моменти загроз — зовнішніх чи внутрішніх — демократія шукає опори. Вона потребує швидких рішень, дисципліни та єдності, які не завжди відповідають її природній багатоголосості.

    Авторитаризм у пошуках легітимності

    Авторитарна влада може здаватися сильною, але їй завжди бракує головного — довіри громадян. Тому вона намагається виправдати свій примус, апелюючи до «вищих інтересів держави» чи «національної єдності». Авторитаризм прагне вдягнути маску демократії, щоб виглядати не примусом, а необхідністю.

    Точка перетину: націоналізм

    Коли демократія тягнеться до сили авторитаризму, а авторитаризм прикривається мовою демократії, у суспільства лишається лише один спосіб відповіді — націоналізм.

    Для демократії націоналізм стає ресурсом єдності: народ свідомо об’єднується навколо ідеї державності та власної ідентичності.

    Для авторитаризму націоналізм стає інструментом мобілізації, але одночасно він пробуджує у людей відчуття власної гідності, яке виходить за межі державного контролю.

    Саме тому націоналізм у цьому випадку — не сліпа ідеологія, а реакція народу на спробу влади поєднати несумісне.

    Український вимір

    В умовах війни Україна живе в унікальному балансі: демократична держава вимушено приймає елементи централізації та дисципліни. Але саме народ, а не лише інститути влади, відповідає на виклик. Відчуття національної ідентичності, готовність до самопожертви та віра у спільну справу — це і є націоналізм у його визвольному сенсі.

    Висновок

    Коли демократія стискає руку авторитаризму, народ не погоджується на їхній союз мовчки. Він відповідає власною силою — націоналізмом. І від того, чи буде цей націоналізм визвольним, чи стане знаряддям нових обмежень, залежить майбутнє нації.
    Коли демократія стискає руку авторитаризму ... Світ політики рідко буває чорно-білим. Демократія, яка базується на свободі, правах людини та відкритості, і авторитаризм, що тримається на примусі та дисципліні, здаються протилежними системами. Але історія знає чимало моментів, коли вони вступали у своєрідний союз. І саме тоді на авансцену виходить народ зі своєю відповіддю — націоналізмом. Демократія у пошуках сили Демократія — це система діалогу. Вона працює, коли суспільство стабільне, коли різні голоси можуть бути почуті. Проте у моменти загроз — зовнішніх чи внутрішніх — демократія шукає опори. Вона потребує швидких рішень, дисципліни та єдності, які не завжди відповідають її природній багатоголосості. Авторитаризм у пошуках легітимності Авторитарна влада може здаватися сильною, але їй завжди бракує головного — довіри громадян. Тому вона намагається виправдати свій примус, апелюючи до «вищих інтересів держави» чи «національної єдності». Авторитаризм прагне вдягнути маску демократії, щоб виглядати не примусом, а необхідністю. Точка перетину: націоналізм Коли демократія тягнеться до сили авторитаризму, а авторитаризм прикривається мовою демократії, у суспільства лишається лише один спосіб відповіді — націоналізм. Для демократії націоналізм стає ресурсом єдності: народ свідомо об’єднується навколо ідеї державності та власної ідентичності. Для авторитаризму націоналізм стає інструментом мобілізації, але одночасно він пробуджує у людей відчуття власної гідності, яке виходить за межі державного контролю. Саме тому націоналізм у цьому випадку — не сліпа ідеологія, а реакція народу на спробу влади поєднати несумісне. Український вимір В умовах війни Україна живе в унікальному балансі: демократична держава вимушено приймає елементи централізації та дисципліни. Але саме народ, а не лише інститути влади, відповідає на виклик. Відчуття національної ідентичності, готовність до самопожертви та віра у спільну справу — це і є націоналізм у його визвольному сенсі. Висновок Коли демократія стискає руку авторитаризму, народ не погоджується на їхній союз мовчки. Він відповідає власною силою — націоналізмом. І від того, чи буде цей націоналізм визвольним, чи стане знаряддям нових обмежень, залежить майбутнє нації.
    Like
    2
    2Kviews
  • ПРОВИДЦІ ЯЄЧНІ. Короткий брутальний гімн найпростішому дивацтву кулінарії

    Яєчня — це не просто сніданок. Це світовий ритуал виживання. Це коли прокидається не тільки шлунок, а й злість на цей світ, а перше, що під руку — яйце. Розбив, кинув на гарячу сковорідку, і хай стріляє, хай шкварчить, хай пахне, як гнів із ранкового похмілля.

    Де є курка — там є яйце. Де є яйце — там буде яєчня. І це справедливо, бо яйце — це ідеальний продукт: воно саме себе носить у пакуванні, не вимагає стратегії, не вередує зі спеціями, готується за 2 хвилини й має білка більше, ніж дехто на турніку.

    Яйце — це демократія їжі. Його їсть президент і сантехнік, студент і програміст, монах і бурмило. Зі щойно знесеного яйця можна зробити і омлет, і м’яке варене, і бенедикт, але тільки яєчня говорить правду. Без прикрас. Без компромісів. Як є.

    Хтось смажить її на салі, хтось на кокосовій олії — різниця лише в запаху гріха. Бо яєчня завжди була їжею тих, хто не має часу на ілюзії. Яєчня — це пророцтво кухонного бунту. Це їжа, яка не просить дозволу бути смачною.

    Провидець яєчні — це не кухар, це той, хто вміє з тріщини шкаралупи дістати не тільки жовток, а й сенс буття. Бо коли світ ламається, ти смажиш яйце. Бо коли нічого не лишилось — є ще одна курка. І в неї завжди буде план «Б».
    ПРОВИДЦІ ЯЄЧНІ. Короткий брутальний гімн найпростішому дивацтву кулінарії Яєчня — це не просто сніданок. Це світовий ритуал виживання. Це коли прокидається не тільки шлунок, а й злість на цей світ, а перше, що під руку — яйце. Розбив, кинув на гарячу сковорідку, і хай стріляє, хай шкварчить, хай пахне, як гнів із ранкового похмілля. Де є курка — там є яйце. Де є яйце — там буде яєчня. І це справедливо, бо яйце — це ідеальний продукт: воно саме себе носить у пакуванні, не вимагає стратегії, не вередує зі спеціями, готується за 2 хвилини й має білка більше, ніж дехто на турніку. Яйце — це демократія їжі. Його їсть президент і сантехнік, студент і програміст, монах і бурмило. Зі щойно знесеного яйця можна зробити і омлет, і м’яке варене, і бенедикт, але тільки яєчня говорить правду. Без прикрас. Без компромісів. Як є. Хтось смажить її на салі, хтось на кокосовій олії — різниця лише в запаху гріха. Бо яєчня завжди була їжею тих, хто не має часу на ілюзії. Яєчня — це пророцтво кухонного бунту. Це їжа, яка не просить дозволу бути смачною. Провидець яєчні — це не кухар, це той, хто вміє з тріщини шкаралупи дістати не тільки жовток, а й сенс буття. Бо коли світ ламається, ти смажиш яйце. Бо коли нічого не лишилось — є ще одна курка. І в неї завжди буде план «Б».
    Love
    Like
    4
    1Kviews 1 Shares
  • Демократія аж настільки розквітла, що кожна собака має право голосу, — військовий
    Демократія аж настільки розквітла, що кожна собака має право голосу, — військовий
    426views 6Plays
  • Маніфест команди есмінця «Завидний», який у 1917 році першим серед кораблів Чорноморського флоту підняв український прапор та відмовився його спускати.

    «Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України, а значить жива та сила, яка повинна відновити права нашої славної, дорогої матері-України.

    Цим ми показали, що ми, як і вся демократія Росії, вимагаємо проголошення російської федеративної демократичної республіки, а значить вимагаємо автономії як для інших, так і для всієї рідної і дорогої матері-України.

    Підняттям прапора ми показали, що являємо собою силу, і що цю силу ми застосуємо для досягнення своїх омріяних цілей задля відновлення всіх прав пригнічених народів. Нашим ворогам, і тим людям, які не ознайомившись з нашими переконаннями, звинувачують нас в анархії, у відокремленні, у створенні хаосу і т.і. ми заявляємо, що не відокремлюємося од великої Росії, а йдемо рука об руку із всім пригніченим народом, ми більше ніж хто-небудь, не бажаємо роздорів, а лише стараємося втілити в життя гасло свободи, рівенства, братерства, щоб вони не залишились лише криком волаючого в пустелі, як це було досі. Цим ми лише нагадали всій демократії, що вона заснула, що ми закликаємо її піднятися, і йти з нами на боротьбу проти буржуазії за реалізацію прав всіх пригнічених народів і за мир во всьому світі.

    Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», закликаємо всіх вірних синів дорогої України, а також всю російську демократію підтримати нас в боротьбі за найкращі ідеали. Так, ми, українці, не спустимо піднятий нами наш національний прапор до того часу, як існуємо ми і існує міноносець «Завидний».

    Голова судового комітету Кубко. Голова гуртка Курілович, секретар прапорщик Кіслін. Члени: Семесенко, Дегтярьов і Скакун“.

    Тоді вони ще навіть вірили, що існує хоча б якесь майбутнє у складі федеративної і «в майбутньому демократичної росії». Але ми чудово знаємо, що цього не відбулося і ніколи не було й не буде. Там де росія - там завжди тиранія, кривавий завойовницький імперіалізм, відсутність прав і собод, знищення ідентичностей та смерть.

    Нам за своє стояти. Україна понад усе!
    🇺🇦
    Маніфест команди есмінця «Завидний», який у 1917 році першим серед кораблів Чорноморського флоту підняв український прапор та відмовився його спускати. «Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», підняли свій національний український прапор на гафелі задля того, щоби показати, що не дивлячись на віковий гніт, все-таки живі ще сини нашої славної матері-України, а значить жива та сила, яка повинна відновити права нашої славної, дорогої матері-України. Цим ми показали, що ми, як і вся демократія Росії, вимагаємо проголошення російської федеративної демократичної республіки, а значить вимагаємо автономії як для інших, так і для всієї рідної і дорогої матері-України. Підняттям прапора ми показали, що являємо собою силу, і що цю силу ми застосуємо для досягнення своїх омріяних цілей задля відновлення всіх прав пригнічених народів. Нашим ворогам, і тим людям, які не ознайомившись з нашими переконаннями, звинувачують нас в анархії, у відокремленні, у створенні хаосу і т.і. ми заявляємо, що не відокремлюємося од великої Росії, а йдемо рука об руку із всім пригніченим народом, ми більше ніж хто-небудь, не бажаємо роздорів, а лише стараємося втілити в життя гасло свободи, рівенства, братерства, щоб вони не залишились лише криком волаючого в пустелі, як це було досі. Цим ми лише нагадали всій демократії, що вона заснула, що ми закликаємо її піднятися, і йти з нами на боротьбу проти буржуазії за реалізацію прав всіх пригнічених народів і за мир во всьому світі. Ми, українці ескадрового міноносця «Завидний», закликаємо всіх вірних синів дорогої України, а також всю російську демократію підтримати нас в боротьбі за найкращі ідеали. Так, ми, українці, не спустимо піднятий нами наш національний прапор до того часу, як існуємо ми і існує міноносець «Завидний». Голова судового комітету Кубко. Голова гуртка Курілович, секретар прапорщик Кіслін. Члени: Семесенко, Дегтярьов і Скакун“. Тоді вони ще навіть вірили, що існує хоча б якесь майбутнє у складі федеративної і «в майбутньому демократичної росії». Але ми чудово знаємо, що цього не відбулося і ніколи не було й не буде. Там де росія - там завжди тиранія, кривавий завойовницький імперіалізм, відсутність прав і собод, знищення ідентичностей та смерть. Нам за своє стояти. Україна понад усе! 🇺🇦
    578views
  • Україна це не росія, у нас ще працює демократія і правосуддя. Але агентів впливу ще багато на території України.

    https://www.youtube.com/watch?v=UchciZ2c0_k
    Україна це не росія, у нас ще працює демократія і правосуддя. Але агентів впливу ще багато на території України. https://www.youtube.com/watch?v=UchciZ2c0_k
    1Kviews 34Plays
  • За про УКРАЇНСЬКУ ПОЗИЦІЮ І ЗА ПРАВДУ ...В екстремісти .Демократія світогляду - боягузів!
    ТЕБЕ і ТВІЙ НАРОД ЗНИЩУЮТЬ .....А ти буть толерантним , латентним терпілою.Ні в якому разі не розповідай про це...Бо це не комфортна та неприйнятна тема.Ліпше бреши, будь як всі ...І смійся "американською🥳🥴 крейзі посмішкою" ....МОВЧАТИ !(це наказує мені пейсбук).....МОВЧАТИ!
    ✍️23.05.2025
    За про УКРАЇНСЬКУ ПОЗИЦІЮ І ЗА ПРАВДУ ...В екстремісти .Демократія світогляду - боягузів! ТЕБЕ і ТВІЙ НАРОД ЗНИЩУЮТЬ .....А ти буть толерантним , латентним терпілою.Ні в якому разі не розповідай про це...Бо це не комфортна та неприйнятна тема.Ліпше бреши, будь як всі ...І смійся "американською🥳🥴 крейзі посмішкою" ....МОВЧАТИ !(це наказує мені пейсбук).....МОВЧАТИ! ✍️23.05.2025
    699views
  • В Україні відбувається монополізація влади, — The Economist.

    Найбільша вразливість України полягає не у військовій сфері, а в політичній, де зростаюча монополія Зеленського на владу може підривати ефективність держави та військові зусилля, йдеться в матеріалі видання.

    Переслідування опозиційних політиків, таких як Порошенко, та активістів громадянського суспільства, як Шабунін, створює небезпечний прецедент та нагадує ранні роки правління путіна - пише The Economist

    "Українська політика далека від російської, а концентрація влади є природним наслідком війни. Але деякі з найпалкіших прихильників України дедалі більше хвилюються, що це може зайти надто далеко. Дійсно, українська демократія ніколи не була заснована на верховенстві права. Її плюралізм забезпечувався різноманітністю її регіонів, конкуруючими інтересами владних груп і активним громадянським суспільством, яке спиралося на підтримку західних посольств і засобів масової інформації. Але всі ці стримуючі фактори послаблюються або зникають"

    Тих, хто виявляє надто багато незалежності, має надто велику народну підтримку або користується прямими лініями зв'язку із західними країнами, звільняють або відсувають на другий план, як, наприклад, ексголовкома ЗСУ Залужного.
    В Україні відбувається монополізація влади, — The Economist. Найбільша вразливість України полягає не у військовій сфері, а в політичній, де зростаюча монополія Зеленського на владу може підривати ефективність держави та військові зусилля, йдеться в матеріалі видання. Переслідування опозиційних політиків, таких як Порошенко, та активістів громадянського суспільства, як Шабунін, створює небезпечний прецедент та нагадує ранні роки правління путіна - пише The Economist "Українська політика далека від російської, а концентрація влади є природним наслідком війни. Але деякі з найпалкіших прихильників України дедалі більше хвилюються, що це може зайти надто далеко. Дійсно, українська демократія ніколи не була заснована на верховенстві права. Її плюралізм забезпечувався різноманітністю її регіонів, конкуруючими інтересами владних груп і активним громадянським суспільством, яке спиралося на підтримку західних посольств і засобів масової інформації. Але всі ці стримуючі фактори послаблюються або зникають" Тих, хто виявляє надто багато незалежності, має надто велику народну підтримку або користується прямими лініями зв'язку із західними країнами, звільняють або відсувають на другий план, як, наприклад, ексголовкома ЗСУ Залужного.
    299views 1 Shares
More Results