• Книга "І знов я влізаю в танк..." Оксани Забужко дуже легко і зрозуміло читається. Я була рада тому, бо трішечки побоювалася, що стиль тексту буде такий самий, як у книзі "Музей покинутих секретів". Але книга настільки мені сподобалася, що я від неї просто в захваті. Особливо запам'яталося думки пані Оксани Забужко про її спостереження в якому році почалася вся ця російська пропаганда і яка соціальна верств суспільства має схильність вірити всій цій пропаганди. Вона показала на прикладі цих сучасних мажорів, які в ніщо вважають інших людей, які люблять дивитися на людей зверху вниз, які люблять принижувати людей, які готові накинутися на людей, які по іншому думають. Саме такі люди голосували за януковича та зґвалтували дівчину, кинули на смітник, підспалили і кинули помирати. Була така історія, якщо пригадуєте. Тож пані Оксана важає, що саме така соціальна верств населення готова вірити російської пропаганди, голосувати за популістів і які кажуть "Какая разниця". Таку книгу мені буде дуже цікаво далі читати. То ж ще раз дуже дякую Вам, тьотю Лесю, за книгу "І знов я влізаю в танк...".

    02.11.2025 року.
    ---------

    Книгу "І знову я влізаю в танк..." Оксани Забужко я з такою увагою читала, як ніколи в житті. Все, як вона думає, що бачить, постерігає за подіями в Україні та українській культури, як все це змінилося за останні роки за час російсько-української війни, викликає в мене таку співзвучніть моїм баченням і спостереженням. Читала і розумію, що ми українці унікальний народ. Нас багато віків гнобили і принижували, хотіли знищити, як народ. Але ми не здалися, ми не лягли тим, хто був сильніший за нас. Ми боролися, і не дали наступним нащадкам забути, хто ми є, звідки, і яка мова є для нас рідною. Саме завдяки цьому, ми і вистояли перед агресивної політики "рф", бо ми не хотіли повертатися туди, де ми були до 1991 року. Головне, щоби ми не забули, за що ми зараз боремося.

    01.06.2026 року.

    P.S. Тьотю Лесю, ще раз щиро дякую Вам за цю книгу, яку Ви мені подарували ще тоді, як ще була жива моя бабуся! Я дійсно отримала від цієї книги величезне задоволення, коли я її читала. Це ніби ковток свіжого повітря, коли наші полонені вже на волі і вони повернулися додому. Ця книга остаточно вселила мені віру в те, що все буде добре, і ми обов'язково Переможемо!✌️ Слава Україні!🇺🇦 Героям Слава!💙💛
    Книга "І знов я влізаю в танк..." Оксани Забужко дуже легко і зрозуміло читається. Я була рада тому, бо трішечки побоювалася, що стиль тексту буде такий самий, як у книзі "Музей покинутих секретів". Але книга настільки мені сподобалася, що я від неї просто в захваті. Особливо запам'яталося думки пані Оксани Забужко про її спостереження в якому році почалася вся ця російська пропаганда і яка соціальна верств суспільства має схильність вірити всій цій пропаганди. Вона показала на прикладі цих сучасних мажорів, які в ніщо вважають інших людей, які люблять дивитися на людей зверху вниз, які люблять принижувати людей, які готові накинутися на людей, які по іншому думають. Саме такі люди голосували за януковича та зґвалтували дівчину, кинули на смітник, підспалили і кинули помирати. Була така історія, якщо пригадуєте. Тож пані Оксана важає, що саме така соціальна верств населення готова вірити російської пропаганди, голосувати за популістів і які кажуть "Какая разниця". Таку книгу мені буде дуже цікаво далі читати. То ж ще раз дуже дякую Вам, тьотю Лесю, за книгу "І знов я влізаю в танк...". 02.11.2025 року. --------- Книгу "І знову я влізаю в танк..." Оксани Забужко я з такою увагою читала, як ніколи в житті. Все, як вона думає, що бачить, постерігає за подіями в Україні та українській культури, як все це змінилося за останні роки за час російсько-української війни, викликає в мене таку співзвучніть моїм баченням і спостереженням. Читала і розумію, що ми українці унікальний народ. Нас багато віків гнобили і принижували, хотіли знищити, як народ. Але ми не здалися, ми не лягли тим, хто був сильніший за нас. Ми боролися, і не дали наступним нащадкам забути, хто ми є, звідки, і яка мова є для нас рідною. Саме завдяки цьому, ми і вистояли перед агресивної політики "рф", бо ми не хотіли повертатися туди, де ми були до 1991 року. Головне, щоби ми не забули, за що ми зараз боремося. 01.06.2026 року. P.S. Тьотю Лесю, ще раз щиро дякую Вам за цю книгу, яку Ви мені подарували ще тоді, як ще була жива моя бабуся! Я дійсно отримала від цієї книги величезне задоволення, коли я її читала. Це ніби ковток свіжого повітря, коли наші полонені вже на волі і вони повернулися додому. Ця книга остаточно вселила мені віру в те, що все буде добре, і ми обов'язково Переможемо!✌️ Слава Україні!🇺🇦 Героям Слава!💙💛
    103переглядів 1 Поширень
  • Оскільки літом сонце після обіду виходить на мою сторону у моїй кімнаті, і тоді, коли я сиджу біля вікна, то мені стає дуже спекотно, надто світло, щоби читати книги, а також, не маю можливості через світла від сонця, читати паперові, електронні книги і дивитися відео в планшеті.🌇 А ввечері, хоч штори закрити, але крізь нього все-таки світиться ліхтар з двору, тож через це я не одразу засинала,🌃 тому вирішили купити ось такі ролети на вікна. І після цього, мені вже стало зручно читати книги, дивитися фільми і серіали, не так сильно спекотно стало, як це було, навіть коли закривали штори, і найголовніше, що з такими ролетами на вікні, я вже третій день дуже добре сплю. 🛏🪟🌜🌠
    Оскільки літом сонце після обіду виходить на мою сторону у моїй кімнаті, і тоді, коли я сиджу біля вікна, то мені стає дуже спекотно, надто світло, щоби читати книги, а також, не маю можливості через світла від сонця, читати паперові, електронні книги і дивитися відео в планшеті.🌇 А ввечері, хоч штори закрити, але крізь нього все-таки світиться ліхтар з двору, тож через це я не одразу засинала,🌃 тому вирішили купити ось такі ролети на вікна. І після цього, мені вже стало зручно читати книги, дивитися фільми і серіали, не так сильно спекотно стало, як це було, навіть коли закривали штори, і найголовніше, що з такими ролетами на вікні, я вже третій день дуже добре сплю. 🛏🪟🌜🌠
    98переглядів
  • Колись українську вишиванку вишивали… на все життя.

    Її не купували “на свято”.
    Не вдягали один раз для фото.
    І точно не сприймали просто як одяг.

    Для наших предків вишиванка була майже особистою історією людини, зашитою в тканину.

    У різних регіонах України сорочки можна було “читати”, як паспорт.

    За орнаментом, кольорами й технікою люди розуміли:
    ▪️ звідки людина;
    ▪️ заміжня вона чи ні;
    ▪️ до якого роду належить;
    ▪️ а іноді навіть — чим займається її сім’я.

    Наприклад, на Полтавщині любили ніжну вишивку “білим по білому”.
    На Гуцульщині — яскраві кольори й складну геометрію.
    А знамениті борщівські сорочки Тернопільщини часто вишивали чорними нитками.

    За однією з легенд, так символічно вшановували пам’ять загиблих після трагічних подій минулого.

    Кожен символ щось означав.

    🌾 Колоски — добробут.
    🌳 Дерево життя — зв’язок поколінь.
    ♦️ Ромб — родючість і продовження роду.
    ☀️ Сонце — силу й життя.
    🌊 Хвилясті лінії — воду та плин часу.

    Наші предки вірили:
    вишивка може захищати людину.

    Саме тому орнаменти часто розміщували біля шиї, на рукавах і грудях — там, де людина вважалася найбільш вразливою.

    Цікаво, що День вишиванки — зовсім молоде свято.

    Його започаткували у 2006 році студенти Чернівецького університету. Ідея була дуже проста:
    одного дня просто прийти на навчання у вишиванках.

    Ніхто тоді не міг уявити, що через кілька років це стане міжнародним святом, яке відзначатимуть українці по всьому світу — від Києва до Нью-Йорка, від Львова до Торонто.

    І вже 21 травня 2026 року Всесвітній день вишиванки святкуватиме свій 20-річний ювілей.

    Сьогодні українську вишивку використовують навіть світові модні бренди.
    Її елементи з’являлися у колекціях Valentino, Gucci та Dolce & Gabbana, а Vogue називав вишиванку одним із головних модних символів сучасності.

    Але для українців її цінність — не в моді.

    Бо вишиванка давно стала чимось значно більшим, ніж просто сорочка.

    Це пам’ять.
    Це зв’язок поколінь.
    Це історія, яку українці пронесли крізь століття.

    І, мабуть, саме тому для мільйонів українців вишиванка сьогодні — це не просто одяг, а відчуття дому, навіть якщо ти далеко від нього.
    Колись українську вишиванку вишивали… на все життя. Її не купували “на свято”. Не вдягали один раз для фото. І точно не сприймали просто як одяг. Для наших предків вишиванка була майже особистою історією людини, зашитою в тканину. У різних регіонах України сорочки можна було “читати”, як паспорт. За орнаментом, кольорами й технікою люди розуміли: ▪️ звідки людина; ▪️ заміжня вона чи ні; ▪️ до якого роду належить; ▪️ а іноді навіть — чим займається її сім’я. Наприклад, на Полтавщині любили ніжну вишивку “білим по білому”. На Гуцульщині — яскраві кольори й складну геометрію. А знамениті борщівські сорочки Тернопільщини часто вишивали чорними нитками. За однією з легенд, так символічно вшановували пам’ять загиблих після трагічних подій минулого. Кожен символ щось означав. 🌾 Колоски — добробут. 🌳 Дерево життя — зв’язок поколінь. ♦️ Ромб — родючість і продовження роду. ☀️ Сонце — силу й життя. 🌊 Хвилясті лінії — воду та плин часу. Наші предки вірили: вишивка може захищати людину. Саме тому орнаменти часто розміщували біля шиї, на рукавах і грудях — там, де людина вважалася найбільш вразливою. Цікаво, що День вишиванки — зовсім молоде свято. Його започаткували у 2006 році студенти Чернівецького університету. Ідея була дуже проста: одного дня просто прийти на навчання у вишиванках. Ніхто тоді не міг уявити, що через кілька років це стане міжнародним святом, яке відзначатимуть українці по всьому світу — від Києва до Нью-Йорка, від Львова до Торонто. І вже 21 травня 2026 року Всесвітній день вишиванки святкуватиме свій 20-річний ювілей. Сьогодні українську вишивку використовують навіть світові модні бренди. Її елементи з’являлися у колекціях Valentino, Gucci та Dolce & Gabbana, а Vogue називав вишиванку одним із головних модних символів сучасності. Але для українців її цінність — не в моді. Бо вишиванка давно стала чимось значно більшим, ніж просто сорочка. Це пам’ять. Це зв’язок поколінь. Це історія, яку українці пронесли крізь століття. І, мабуть, саме тому для мільйонів українців вишиванка сьогодні — це не просто одяг, а відчуття дому, навіть якщо ти далеко від нього.
    367переглядів
  • Google анонсувала Gemini Intelligence — ШІ-агент для автоматизації багатоетапних завдань у застосунках Android. Агент може читати вміст екрана та зображень — наприклад, знайти тур на Expedia за фото туристичного буклету. Покупки потребують підтвердження користувача; доступ до даних регулюється через меню дозволів Android. Спочатку функція з’явиться на нових пристроях Pixel та Samsung Galaxy. https://channeltech.space/ai/gemini-intelligence-android-automation-a...
    Google анонсувала Gemini Intelligence — ШІ-агент для автоматизації багатоетапних завдань у застосунках Android. Агент може читати вміст екрана та зображень — наприклад, знайти тур на Expedia за фото туристичного буклету. Покупки потребують підтвердження користувача; доступ до даних регулюється через меню дозволів Android. Спочатку функція з’явиться на нових пристроях Pixel та Samsung Galaxy. https://channeltech.space/ai/gemini-intelligence-android-automation-agent/
    CHANNELTECH.SPACE
    Google запустила Gemini Intelligence для автоматизації завдань на Android – Channel Tech
    Google представила Gemini Intelligence — ШІ-агент для Android, що виконує багатоетапні завдання в застосунках. Старт на Pixel і Samsung Galaxy.
    1
    422переглядів 2 Поширень
  • Та яка ж я - розумаха?:)
    Та яка ж я - догада?:)
    Та яка ж я - передбачлива стара?:)

    Читати вмію, авжеж!:)
    Саме тому позавчора, коли за планом була винятково посадка цибулі, начиталася прогнозів та й організувала дружній-колективний-родинний забіг по посіву майже ВСЬОГО!!!:)

    Як було не понасіяти всього перед обіцяними дощами?

    Вчора зранку ще розмірковувала?
    Йти сіяти петрушку з гарбузами, на яких ми вже здулися позавчора?
    Чи відкласти?
    Та скільки там тих петрушок та тих гарбузів!?
    Пішла!
    Посіяла!

    Вже вчора вдень та ввечері такий собі дощичок дрізгав?

    Другий ночер, як ми відкрили сезон 2026!
    Сезон цілодобово відчинених дверей в хату!
    Й як же ж чудово спиться, коли дощ йде, коли отой запаморочливий запах дощу ти ввввнюхуєш дзьобом прям з ліжечка, з під ковдри?

    Чи не боїмося ми спати з розхристаними дверима?:)
    Тю?:)
    Якщо хтось випадково й заблукає на наше подвірʼя, так йому й тре!:)
    Собаки нам нащо?:)
    Одна Цуцилія чого варта!:)

    Поки не було дощу, встигла переробити всі обовʼязкові вранішні справи, надовбати у квітнику вербозілля, запакувати та віттарабанити на пошту, отримати посилки, пробігтися крамницями, потеревенити теревені з зустрічними односельцями.
    Ййййй вже коли я додому повернулася, дощ пішов!
    Не такий собі?
    А справжній!
    Якісний та затяжний!

    Та й хай тепер йде!
    А я поки юшки наварю та печені натушкую!

    Ви як там?
    Та яка ж я - розумаха?:) Та яка ж я - догада?:) Та яка ж я - передбачлива стара?:) Читати вмію, авжеж!:) Саме тому позавчора, коли за планом була винятково посадка цибулі, начиталася прогнозів та й організувала дружній-колективний-родинний забіг по посіву майже ВСЬОГО!!!:) Як було не понасіяти всього перед обіцяними дощами? Вчора зранку ще розмірковувала? Йти сіяти петрушку з гарбузами, на яких ми вже здулися позавчора? Чи відкласти? Та скільки там тих петрушок та тих гарбузів!? Пішла! Посіяла! Вже вчора вдень та ввечері такий собі дощичок дрізгав? Другий ночер, як ми відкрили сезон 2026! Сезон цілодобово відчинених дверей в хату! Й як же ж чудово спиться, коли дощ йде, коли отой запаморочливий запах дощу ти ввввнюхуєш дзьобом прям з ліжечка, з під ковдри? Чи не боїмося ми спати з розхристаними дверима?:) Тю?:) Якщо хтось випадково й заблукає на наше подвірʼя, так йому й тре!:) Собаки нам нащо?:) Одна Цуцилія чого варта!:) Поки не було дощу, встигла переробити всі обовʼязкові вранішні справи, надовбати у квітнику вербозілля, запакувати та віттарабанити на пошту, отримати посилки, пробігтися крамницями, потеревенити теревені з зустрічними односельцями. Ййййй вже коли я додому повернулася, дощ пішов! Не такий собі? А справжній! Якісний та затяжний! Та й хай тепер йде! А я поки юшки наварю та печені натушкую! Ви як там?
    382переглядів
  • Господи помилуй😂 без 50 грам таке навіть читати неможливо, але ж воно і писало то нетверезивим.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Господи помилуй😂 без 50 грам таке навіть читати неможливо, але ж воно і писало то нетверезивим. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    140переглядів
  • Життя людей зі слабким зором стає все більш зручним, незважаючи на війну. Скажу про себе. Мені дуже допомагає читати Біблію додаток "лінза". Тримаю телефон на певній відстані від Біблії, регулюю розмір шрифту і читаю собі. Слава Богу за все!
    Життя людей зі слабким зором стає все більш зручним, незважаючи на війну. Скажу про себе. Мені дуже допомагає читати Біблію додаток "лінза". Тримаю телефон на певній відстані від Біблії, регулюю розмір шрифту і читаю собі. Слава Богу за все!
    1
    383переглядів
  • Усім доброго дня.
    Думаю серед моїх підписників є багато людей, що читають, але можливо не всі користуються електронними книжками. Звісно, можемо довго сперечатись про переваги та недоліки паперового та електронного носія, але сьогодні не про те. Я сьогодні про можливість зекономити та за гарною вартістю придбати собі цей девайс.
    Зі Штатів приїхало 2 книжки з фірмовими чохлами. Моделька 2024го року. Дуже красивий косметичний стан, виглядають як нові. Акумулятор працюватиме тижнями (близько місяця).
    Є підсвітка та інверсія кольорів екрану, що дуже зручно, якщо читати в темряві - практично без навантаження на очі.
    Книжки можна брати в безкоштовних онлайн бібліотеках та завантажувати з компютера як на флешку. Як шо що - я допоможу розібратись, то не складно зовсім.
    В чому економія - книжка не реєструється на сервісах Амазон і ви не зможете з неї на Амазоні купувати (скажіть, а ви збирались? 🙂 ). Для України це не проблема, для американців так, тому такі книжки продаються за зниженою ціною.
    Тепер про вартість, щоб не бути схожою на шифрувальниць "відповім у приват" ))). Для моїх підписників книжка з чохлом 4600грн
    Усім доброго дня. Думаю серед моїх підписників є багато людей, що читають, але можливо не всі користуються електронними книжками. Звісно, можемо довго сперечатись про переваги та недоліки паперового та електронного носія, але сьогодні не про те. Я сьогодні про можливість зекономити та за гарною вартістю придбати собі цей девайс. Зі Штатів приїхало 2 книжки з фірмовими чохлами. Моделька 2024го року. Дуже красивий косметичний стан, виглядають як нові. Акумулятор працюватиме тижнями (близько місяця). Є підсвітка та інверсія кольорів екрану, що дуже зручно, якщо читати в темряві - практично без навантаження на очі. Книжки можна брати в безкоштовних онлайн бібліотеках та завантажувати з компютера як на флешку. Як шо що - я допоможу розібратись, то не складно зовсім. В чому економія - книжка не реєструється на сервісах Амазон і ви не зможете з неї на Амазоні купувати (скажіть, а ви збирались? 🙂 ). Для України це не проблема, для американців так, тому такі книжки продаються за зниженою ціною. Тепер про вартість, щоб не бути схожою на шифрувальниць "відповім у приват" ))). Для моїх підписників книжка з чохлом 4600грн
    1Kпереглядів
  • Мій шлях від держслужби до фінансової свободи.

    «Стабільність» — це ілюзія, яку ми купуємо за свій час.

    Мені 48. За плечима — роки, сповнені дисципліни, відповідальності та служіння державі. Служба в ЗСУ, робота у Верховній Раді та Бродівській районній раді, керівництво благодійним фондом... Я завжди щиро вірила, що державна служба — це той фундамент, який гарантує спокійне майбутнє. «Стаж, стабільна зарплата, соціальний захист» — знайомі слова, правда?

    Але давайте чесно: чи забезпечить навіть «хороша» робота гідне життя у 60+?
    Сьогодні я бачу сотні коментарів під своїми постами: «немає роботи», «зарплати мізерні», «пенсії — це копійки, на які неможливо вижити». Це боляче читати, бо це реальність багатьох. Але я зрозуміла одну важливу річ: наявність посади не дорівнює фінансовій безпеці.

    Я обрала інший шлях і не зупиняюся на досягнутому.
    Вже 6 років я розвиваюся у сфері страхового бізнесу. Я допомагаю людям не просто чекати на допомогу від держави, а створювати свій власний «парашут»: накопичувальну пенсію, захист здоров’я та інвестиції.

    А ще я знайшла справу для душі — б’юті-сферу, яка дарує красу та здоров’я. Я не просто продаю — я користуюся цим сама, отримую результат і ділюся ним з вами.
    Чому МЛМ (мережевий бізнес)?
    Бо це вихід, коли система не дає можливостей.
    Це:
    ♻️Додатковий або основний дохід без «стелі».
    ♻️Можливість формувати пасивний дохід, який не залежить від стажу.
    ♻️Знижки на якісну продукцію та підтримка однодумців.

    Я пройшла шлях від кабінетів влади до побудови власної команди й точно знаю: досвід — це не те, що ви отримали в минулому, а те, як ви використовуєте його сьогодні, щоб змінити завтра.
    Цікаво дізнатися, як почати заробляти інакше? Пишіть мені в особисті повідомлення, радо проконсультую!

    ✨ А вже сьогодні у наступних постах я детально розповім про можливості заробітку в мережевому бізнесі, зокрема, у Farmasi. Не пропустіть!
    #Мотивація #МЛМ #Страхування #ЖиттяПісля40 #FarmasiУкраїна Саморозвиток ФінансоваГрамотність МійШлях
    Мій шлях від держслужби до фінансової свободи. «Стабільність» — це ілюзія, яку ми купуємо за свій час. Мені 48. За плечима — роки, сповнені дисципліни, відповідальності та служіння державі. Служба в ЗСУ, робота у Верховній Раді та Бродівській районній раді, керівництво благодійним фондом... Я завжди щиро вірила, що державна служба — це той фундамент, який гарантує спокійне майбутнє. «Стаж, стабільна зарплата, соціальний захист» — знайомі слова, правда? Але давайте чесно: чи забезпечить навіть «хороша» робота гідне життя у 60+? Сьогодні я бачу сотні коментарів під своїми постами: «немає роботи», «зарплати мізерні», «пенсії — це копійки, на які неможливо вижити». Це боляче читати, бо це реальність багатьох. Але я зрозуміла одну важливу річ: наявність посади не дорівнює фінансовій безпеці. Я обрала інший шлях і не зупиняюся на досягнутому. Вже 6 років я розвиваюся у сфері страхового бізнесу. Я допомагаю людям не просто чекати на допомогу від держави, а створювати свій власний «парашут»: накопичувальну пенсію, захист здоров’я та інвестиції. А ще я знайшла справу для душі — б’юті-сферу, яка дарує красу та здоров’я. Я не просто продаю — я користуюся цим сама, отримую результат і ділюся ним з вами. Чому МЛМ (мережевий бізнес)? Бо це вихід, коли система не дає можливостей. Це: ♻️Додатковий або основний дохід без «стелі». ♻️Можливість формувати пасивний дохід, який не залежить від стажу. ♻️Знижки на якісну продукцію та підтримка однодумців. Я пройшла шлях від кабінетів влади до побудови власної команди й точно знаю: досвід — це не те, що ви отримали в минулому, а те, як ви використовуєте його сьогодні, щоб змінити завтра. Цікаво дізнатися, як почати заробляти інакше? Пишіть мені в особисті повідомлення, радо проконсультую! ✨ А вже сьогодні у наступних постах я детально розповім про можливості заробітку в мережевому бізнесі, зокрема, у Farmasi. Не пропустіть! #Мотивація #МЛМ #Страхування #ЖиттяПісля40 #FarmasiУкраїна Саморозвиток ФінансоваГрамотність МійШлях
    3Kпереглядів
  • Приємно було отримати цю книгу саме в Ваш День Ангела, пані Світланочко!😊 Бо я замовила її на сайті Видавництво Білка ще 1 грудня. І приємно бачити саме таке побажання "Усе найкраще попереду"! Я впевнена, що так і буде, бо ж за що ж ми боремося? Ніколи вже не буде по їхньому. Україна переможе обов'язково! 🇺🇦✌️💙💛🙏🕊

    P.S.: Ще раз дякую Вам за неймовірно дорогий для мого серця подарунок! Навіть мама була зворушена цією книгою і тими історіями, що написали жителі Сєвєродонецька. Сказала, що хоче прочитати її. Я почну її читати, як тільки прочитаю Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) "І знову я влізаю в танк".
    Приємно було отримати цю книгу саме в Ваш День Ангела, пані Світланочко!😊 Бо я замовила її на сайті Видавництво Білка ще 1 грудня. І приємно бачити саме таке побажання "Усе найкраще попереду"! Я впевнена, що так і буде, бо ж за що ж ми боремося? Ніколи вже не буде по їхньому. Україна переможе обов'язково! 🇺🇦✌️💙💛🙏🕊 P.S.: Ще раз дякую Вам за неймовірно дорогий для мого серця подарунок! Навіть мама була зворушена цією книгою і тими історіями, що написали жителі Сєвєродонецька. Сказала, що хоче прочитати її. Я почну її читати, як тільки прочитаю Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко) "І знову я влізаю в танк".
    596переглядів
Більше результатів