• Microsoft видалить ШІ Copilot із «Блокнота», «Фотографій» та «Віджетів». У Windows 11 дозволять переміщувати панель завдань на верх або боки екрана. З’явиться можливість перезавантаження ПК без обов’язкового встановлення патчів. Компанія планує зменшити обсяг споживання оперативної пам’яті системою. https://channeltech.space/os/microsoft-windows-11-copilot-taskbar-upd...
    Microsoft видалить ШІ Copilot із «Блокнота», «Фотографій» та «Віджетів». У Windows 11 дозволять переміщувати панель завдань на верх або боки екрана. З’явиться можливість перезавантаження ПК без обов’язкового встановлення патчів. Компанія планує зменшити обсяг споживання оперативної пам’яті системою. https://channeltech.space/os/microsoft-windows-11-copilot-taskbar-update/
    CHANNELTECH.SPACE
    Microsoft видалить Copilot з деяких програм Windows 11 та дозволить переміщувати панель завдань – Channel Tech
    Microsoft оновить Windows 11: Copilot приберуть із програм, дозволять переміщувати панель завдань та прискорять Провідник.
    1
    30переглядів 1 Поширень
  • План №1!
    Обрізка троянд.
    Яких в мене добіса!:)

    Які я щовесни стрижу майже до землі!:)
    Потім стрижу кожен раз після чергової хвилі цвітіння!
    Й щороку вони до зими вищі за мене!:)

    Вже кілька днів збираюся!
    Сьогодні навіть придворні старенькі панталони на себе натягла?:)
    Які не жалко подерти трояндовими пазурами?:)
    Витаскала секатор з сучкорізом! Рукавичкі з товстої гуми!

    Й що?
    Та знов ніщо!:)
    Крига попід трояндами нікуди не ділася!

    Але розмерзлася хвіртка, яка веде на підвальну гірку!
    То я нарешті туди вдерлася. Знов же ж, по кризі!!!

    Нащо?
    Підсніжники фотографувати!

    А поверталася з крамниці, такий собі дощик мрячить?
    Тільки його й не вистачало?

    Ви там як?
    План №1! Обрізка троянд. Яких в мене добіса!:) Які я щовесни стрижу майже до землі!:) Потім стрижу кожен раз після чергової хвилі цвітіння! Й щороку вони до зими вищі за мене!:) Вже кілька днів збираюся! Сьогодні навіть придворні старенькі панталони на себе натягла?:) Які не жалко подерти трояндовими пазурами?:) Витаскала секатор з сучкорізом! Рукавичкі з товстої гуми! Й що? Та знов ніщо!:) Крига попід трояндами нікуди не ділася! Але розмерзлася хвіртка, яка веде на підвальну гірку! То я нарешті туди вдерлася. Знов же ж, по кризі!!! Нащо? Підсніжники фотографувати! А поверталася з крамниці, такий собі дощик мрячить? Тільки його й не вистачало? Ви там як?
    85переглядів
  • Почала сезон.
    Не так, щоб дуже, як хотілося?
    Але ж почала?

    Зібрала три цебра собачих «недопалків»!:)
    Не всі!:)
    Ще частина вмерзла в кригу залишилася!

    Побачила першинькі підсніжники у квітнику на підвальній гірці!
    Намагалася до них дістатися, щоб сфотографувати?
    Ковзаю по кризі на доріжці й примовляю:
    - Вбʼюся кхххх…ям, та все одне полізу!!!:)

    Не полізла!:)
    Бо та хвіртка ще не розмерзлася!:)

    Восени не було ані настрою…
    Ані бажання…
    То до ладу квітники в зиму не довела…
    Й лаванда залишилася не стрижена.

    Сьогодні вхопилася за секатор з сучкорізом!
    Обчекрижила всі кущі лаванди, а з ними ще майже під саму землю - будлеї!

    Приглядалася ще до мітли?
    Та вирішила ̶щ̶о̶ ̶с̶ь̶о̶г̶о̶д̶н̶і̶ ̶н̶е̶л̶ь̶о̶т̶н̶и̶й̶ ̶д̶е̶н̶ь̶ не мести обійстя, поки вся крига не зійде!:)

    Зібрала себе в купку та ще й оладків насмажила!

    Ййййййбні тривоги увесь день лунають…
    Ви як там?
    Почала сезон. Не так, щоб дуже, як хотілося? Але ж почала? Зібрала три цебра собачих «недопалків»!:) Не всі!:) Ще частина вмерзла в кригу залишилася! Побачила першинькі підсніжники у квітнику на підвальній гірці! Намагалася до них дістатися, щоб сфотографувати? Ковзаю по кризі на доріжці й примовляю: - Вбʼюся кхххх…ям, та все одне полізу!!!:) Не полізла!:) Бо та хвіртка ще не розмерзлася!:) Восени не було ані настрою… Ані бажання… То до ладу квітники в зиму не довела… Й лаванда залишилася не стрижена. Сьогодні вхопилася за секатор з сучкорізом! Обчекрижила всі кущі лаванди, а з ними ще майже під саму землю - будлеї! Приглядалася ще до мітли? Та вирішила ̶щ̶о̶ ̶с̶ь̶о̶г̶о̶д̶н̶і̶ ̶н̶е̶л̶ь̶о̶т̶н̶и̶й̶ ̶д̶е̶н̶ь̶ не мести обійстя, поки вся крига не зійде!:) Зібрала себе в купку та ще й оладків насмажила! Ййййййбні тривоги увесь день лунають… Ви як там?
    93переглядів
  • «Снаряд розірвався поруч на даху»: маріуполець, фотограф Євген Сосновський про випробування війною
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни
    https://brovaryregion.in.ua/?p=47952
    «Снаряд розірвався поруч на даху»: маріуполець, фотограф Євген Сосновський про випробування війною #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни https://brovaryregion.in.ua/?p=47952
    BROVARYREGION.IN.UA
    «Снаряд розірвався поруч на даху»: маріуполець, фотограф Євген Сосновський про випробування війною
    Фотограф Євген Сосновський 58 років прожив у Маріуполі. Там було все його життя — дитинство, любов, народження дітей та великий біль. Рівно 65 днів на початку 2022 року Євген разом з дружиною та її 90-річною мамою прожили в окупації, намагаючись зберегти життя і вирватись із міста, понівеченого росі
    90переглядів
  • ⚪️ Німецькі паралімпійці відмовилися фотографуватися з росіянами Анастасією Багіян і Сергієм Синяковим після їхньої перемоги в лижному спринті
    😐 ⚪️ Німецькі паралімпійці відмовилися фотографуватися з росіянами Анастасією Багіян і Сергієм Синяковим після їхньої перемоги в лижному спринті
    149переглядів 2Відтворень
  • СБУ затримала коригувальницю, завербовану ФСБ, яка готувала нові удари по підприємствах оборонно-промислового комплексу та ТЕЦ у Києві.

    Жінка маскувала розвідвилазки під прогулянки з малолітньою донькою, відстежувала технічний стан енергооб’єктів та координати підприємств, позначала їх на карті й фотографувала на телефон.

    Під час обшуку вилучили смартфон та змінні сім-картки. Фігурантці повідомлено про підозру за державною зрадою в умовах воєнного стану. Вона перебуває під вартою без права внесення застави, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
    🛡️СБУ затримала коригувальницю, завербовану ФСБ, яка готувала нові удари по підприємствах оборонно-промислового комплексу та ТЕЦ у Києві. 😡Жінка маскувала розвідвилазки під прогулянки з малолітньою донькою, відстежувала технічний стан енергооб’єктів та координати підприємств, позначала їх на карті й фотографувала на телефон. 📱Під час обшуку вилучили смартфон та змінні сім-картки. Фігурантці повідомлено про підозру за державною зрадою в умовах воєнного стану. Вона перебуває під вартою без права внесення застави, їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.
    83переглядів
  • #історія #події
    1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської.

    Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей.

    Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці.

    Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.

    #історія #події 1878 року, саме 10 березня, у Женеві побачив світ найменший «Кобзар» Тараса Шевченка — кишенькове видання форматом 85×55 мм (або 9×5 см за іншими джерелами). Наклад — лише 1000 примірників, підготовлених коштом «Громади», за участю Михайла Драгоманова, Федора Вовка та Антона Ляхоцького. Це був репринт (фотографічний передрук) на основі попередніх цензурованих чи напівцензурованих видань, але головне — без цензури царської. Чому саме Женева й саме кишеньковий формат? Бо з 1876-го в росії діяв Емський указ, який фактично заборонив українське друковане слово: цензура, заборона ввезення, заборона викладання українською. Видати Шевченка в Києві чи Львові було неможливо без купюр. Тож українська еміграція (переважно в Швейцарії) знайшла вихід: друкувати маленьке, зручне для переховування, легко переправляти через кордон. Книжечку ховали в одязі, в багажі, передавали з рук у руки — справжня контрабанда ідей. Це видання складалося з першої частини (126 сторінок), містила ключові твори без купюр, і стало одним із перших повноцінних позацензурних «Кобзарів» після смерті поета. Драгоманов, який жив у Женеві й керував «Громадою», розумів: маленька книжечка — це зброя. Вона не просто зберігала тексти — вона поширювала їх у час, коли за читання Шевченка можна було потрапити до в’язниці. Іронія: імперія, яка забороняла мову, не змогла заборонити кишеньковий формат. Книжки таки потрапляли в Україну, читалися таємно, передавалися далі. Це видання — символ опору цензурі, доказ, що слова Шевченка сильніші за укази. Сьогодні такі міні-«Кобзарі» — рідкісні раритети в музеях, а їхній дух живий у кожному, хто читає «Кобзар» без дозволу. Бо свобода слова починається з маленької книжечки, яку можна сховати в кишені.
    1
    382переглядів
  • Футболістка Барселони вразила своєю красою та стилем

    Зіркова футболістка «Барселони» та жіночої збірної Іспанії Алексія Путельяс відвідала Паризький тиждень моди, де привернула увагу стильним образом.

    Фотографії з заходу швидко розлетілися соціальними мережами та викликали активне обговорення серед уболівальників. Багато фанатів відзначили елегантний стиль однієї з найвідоміших футболісток світу.

    ⚽️ Відомо, що Путельяс перебуває у розташуванні жіночої збірної Іспанії. Напередодні вона взяла участь у матчі відбору на чемпіонат світу, в якому іспанки впевнено обіграли Україну з рахунком 5:0. Футболістка відіграла перший тайм, після чого була замінена, щоб уникнути перевантаження.

    Скориставшись короткою паузою перед наступним матчем «Барселони», Путельяс вирушила до Парижа, де стала однією з гостей International Women’s Day на Тижні моди.

    Користувачі соцмереж активно відреагували на появу футболістки у світі моди. Дехто навіть пожартував: «Думали, що футболістки не можуть бути сексуальними?».
    #football #European_football @European_football
    #футбол_football #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    Футболістка Барселони вразила своєю красою та стилем 👗 Зіркова футболістка «Барселони» та жіночої збірної Іспанії Алексія Путельяс відвідала Паризький тиждень моди, де привернула увагу стильним образом. 📱 Фотографії з заходу швидко розлетілися соціальними мережами та викликали активне обговорення серед уболівальників. Багато фанатів відзначили елегантний стиль однієї з найвідоміших футболісток світу. ⚽️ Відомо, що Путельяс перебуває у розташуванні жіночої збірної Іспанії. Напередодні вона взяла участь у матчі відбору на чемпіонат світу, в якому іспанки впевнено обіграли Україну з рахунком 5:0. Футболістка відіграла перший тайм, після чого була замінена, щоб уникнути перевантаження. ✈️ Скориставшись короткою паузою перед наступним матчем «Барселони», Путельяс вирушила до Парижа, де стала однією з гостей International Women’s Day на Тижні моди. 💬 Користувачі соцмереж активно відреагували на появу футболістки у світі моди. Дехто навіть пожартував: «Думали, що футболістки не можуть бути сексуальними?». #football #European_football @European_football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    105переглядів
  • #історія #речі
    Етюдник: Весь світ у дерев'яній скриньці.
    Колись художники були справжніми заручниками своїх майстерень. Щоб написати дерево, їм доводилося або приносити дерево в студію (що незручно), або покладатися на свою пам'ять (що ненадійно). Все змінилося, коли в середині XIX століття з'явився етюдник — магічний девайс, що перетворив живопис на вуличний перформанс.

    Складаний офіс імпресіоніста

    Етюдник — це такий собі прадідусь сучасного ноутбука. Уявіть: легка дерев'яна скринька, яка легким рухом руки перетворюється на мольберт, столик для фарб і сховище для пензлів одночасно. Саме завдяки цій конструкції світ отримав імпресіонізм. Моне, Ренуар і Дега нарешті змогли вибігти на вулицю і ловити сонячне світло, поки воно не передумало світити, а не змішувати фарби в темних підвалах, згадуючи, якого кольору був той схід сонця.

    Революція в тюбику

    Поява етюдника була б марною без іншого винаходу — олов'яних тюбиків для фарб. До цього митці тягали з собою свинячі міхури, перев'язані мотузками (так собі естетика, погодьтеся). Тюбик і етюдник стали ідеальним дуетом: один зберігав фарбу свіжою, інший дозволяв розгорнути лабораторію краси прямо посеред поля маків або брудної паризької вулиці.

    Мистецтво з характером

    Справжній етюдник з часом стає схожим на обличчя свого власника: він вкривається шарами фарби, подряпинами від гілок та плямами від кави. Кажуть, що за запахом етюдника можна визначити характер художника: суміш льону, терпентину та вітру — це класика. Хоча деякі міські легенди стверджують, що етюдники великих майстрів продовжують пахнути фарбою навіть через сто років після останнього мазка, ми схильні думати, що це просто якісна оліфа і трішки нашої ностальгії за справжнім.

    Сьогодні, коли ми можемо сфотографувати пейзаж на смартфон за частку секунди, людина з етюдником здається прибульцем з іншої планети. Але в цьому і є весь сенс: етюдник — це не про швидкість, це про вміння зупинити час, розклавши ніжки свого дерев’яного супутника і просто... спостерігати.
    #історія #речі 👨‍🎨 Етюдник: Весь світ у дерев'яній скриньці. Колись художники були справжніми заручниками своїх майстерень. Щоб написати дерево, їм доводилося або приносити дерево в студію (що незручно), або покладатися на свою пам'ять (що ненадійно). Все змінилося, коли в середині XIX століття з'явився етюдник — магічний девайс, що перетворив живопис на вуличний перформанс. 🌳🎨 📦 Складаний офіс імпресіоніста Етюдник — це такий собі прадідусь сучасного ноутбука. Уявіть: легка дерев'яна скринька, яка легким рухом руки перетворюється на мольберт, столик для фарб і сховище для пензлів одночасно. Саме завдяки цій конструкції світ отримав імпресіонізм. Моне, Ренуар і Дега нарешті змогли вибігти на вулицю і ловити сонячне світло, поки воно не передумало світити, а не змішувати фарби в темних підвалах, згадуючи, якого кольору був той схід сонця. 🥐☀️ 🧪 Революція в тюбику Поява етюдника була б марною без іншого винаходу — олов'яних тюбиків для фарб. До цього митці тягали з собою свинячі міхури, перев'язані мотузками (так собі естетика, погодьтеся). Тюбик і етюдник стали ідеальним дуетом: один зберігав фарбу свіжою, інший дозволяв розгорнути лабораторію краси прямо посеред поля маків або брудної паризької вулиці. 🦾🎨 🧥 Мистецтво з характером Справжній етюдник з часом стає схожим на обличчя свого власника: він вкривається шарами фарби, подряпинами від гілок та плямами від кави. Кажуть, що за запахом етюдника можна визначити характер художника: суміш льону, терпентину та вітру — це класика. Хоча деякі міські легенди стверджують, що етюдники великих майстрів продовжують пахнути фарбою навіть через сто років після останнього мазка, ми схильні думати, що це просто якісна оліфа і трішки нашої ностальгії за справжнім. 🕯️🌬️ Сьогодні, коли ми можемо сфотографувати пейзаж на смартфон за частку секунди, людина з етюдником здається прибульцем з іншої планети. Але в цьому і є весь сенс: етюдник — це не про швидкість, це про вміння зупинити час, розклавши ніжки свого дерев’яного супутника і просто... спостерігати. 🖼️✨
    1
    313переглядів
  • ТГ Volodimir Zolkin
    https://t.me/volodymyrzolkin

    Так смішно спостерігати, як команда Порошенка стала безкоштовними адвокатами проросійської жаби Орбана. Як тільки президент осадив цю зросійщену гниду, одразу ж занили про "високу дипломатію" та висловлюють свої співчуття бідному й ображеному Вітьку. 
    Ось, наприклад, політтехнолог Віктор Уколов слізно вибачається перед угорським народом за дії Президента України. І навіть фотографію турботливо прикріпив, де Сивочолий у 2017 році радісно тисне руку Орбану.
    А Ірина Геращенко дуже обурена тим, що Орбана назвали "пузаном". Для неї це "неприпустимі речі", які нібито мобілізують його електорат.
    Я правильно розумію, панове: коли Угорщина роками блокує нашу допомогу, шантажує весь ЄС і відкрито підіграє інтересам кремля — це нормально? А от назвати речі своїми іменами — це вже травма для вразливої душі вєлікого політика?
    А знаєте в чому секрет такої палкої любові до Орбана? Я вас зараз, мабуть, здивую (ні): поки країна воює, Петро Олексійович успішно робить бізнес із першими друзями москви. Як і завжди, взагалі-то.
    Лише у жовтні 2025 року (див. скрін 4) він задекларував майже 52 млн грн доходу, які прийшли прямо від Мінфіну Угорщини. Тобто його головний фінансовий донор зараз  — уряд Орбана.
    А тепер згадайте грудень 2023 року і скандальну спробу Порошенка виїхати на зустріч до того ж Орбана. Напередодні тієї поїздки він так само отримав від угорців понад 37 млн грн. Тоді в СБУ відкрито заявляли, що Росія готувала через цю зустріч масштабну ІПСО, а сам Порошенко хотів передати росіянам сигнал про готовність очолити кампанію із "примушення України до миру".
    Петро Олексійович знайшов собі нового путіна в особі Орбана і знову успішно на цьому заробляє. Уколов може скільки завгодно розказувати казки про "дипломатію", але всі пам'ятають їхні відмазки ще з часів схем із Медведчуком, Ліпецької фабрики та ласкавого "Жму руку, обнимаю".
    Тепер вам зрозуміло, чому пул Порошенка так вилизує дупу Орбану?
    Дай їм сьогодні владу — вони б і Закарпаття йому злили під соусом "складних дипломатичних компромісів". Аби тільки далі смоктати свої мільйони з уряду, який відкрито працює проти України.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ТГ Volodimir Zolkin https://t.me/volodymyrzolkin Так смішно спостерігати, як команда Порошенка стала безкоштовними адвокатами проросійської жаби Орбана. Як тільки президент осадив цю зросійщену гниду, одразу ж занили про "високу дипломатію" та висловлюють свої співчуття бідному й ображеному Вітьку.  Ось, наприклад, політтехнолог Віктор Уколов слізно вибачається перед угорським народом за дії Президента України. І навіть фотографію турботливо прикріпив, де Сивочолий у 2017 році радісно тисне руку Орбану. А Ірина Геращенко дуже обурена тим, що Орбана назвали "пузаном". Для неї це "неприпустимі речі", які нібито мобілізують його електорат. Я правильно розумію, панове: коли Угорщина роками блокує нашу допомогу, шантажує весь ЄС і відкрито підіграє інтересам кремля — це нормально? А от назвати речі своїми іменами — це вже травма для вразливої душі вєлікого політика? А знаєте в чому секрет такої палкої любові до Орбана? Я вас зараз, мабуть, здивую (ні): поки країна воює, Петро Олексійович успішно робить бізнес із першими друзями москви. Як і завжди, взагалі-то. Лише у жовтні 2025 року (див. скрін 4) він задекларував майже 52 млн грн доходу, які прийшли прямо від Мінфіну Угорщини. Тобто його головний фінансовий донор зараз  — уряд Орбана. А тепер згадайте грудень 2023 року і скандальну спробу Порошенка виїхати на зустріч до того ж Орбана. Напередодні тієї поїздки він так само отримав від угорців понад 37 млн грн. Тоді в СБУ відкрито заявляли, що Росія готувала через цю зустріч масштабну ІПСО, а сам Порошенко хотів передати росіянам сигнал про готовність очолити кампанію із "примушення України до миру". Петро Олексійович знайшов собі нового путіна в особі Орбана і знову успішно на цьому заробляє. Уколов може скільки завгодно розказувати казки про "дипломатію", але всі пам'ятають їхні відмазки ще з часів схем із Медведчуком, Ліпецької фабрики та ласкавого "Жму руку, обнимаю". Тепер вам зрозуміло, чому пул Порошенка так вилизує дупу Орбану? Дай їм сьогодні владу — вони б і Закарпаття йому злили під соусом "складних дипломатичних компромісів". Аби тільки далі смоктати свої мільйони з уряду, який відкрито працює проти України. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    272переглядів
Більше результатів