#поезія
ДО БДЖІЛКИ НА ГОСТИНУ
Зібрала бджілонька нектар
І запилила квіти.
Вже має мед, немов янтар,
Пора і відпочити.
Квітковий зібраний пилок,
Ну, як тут не радіти!
Тож мріє на смачний медок
Сусідів запросити:
Джмеля, у пишнім жупані,
Метелика родину,
Ту муху, що на виданні,
До себе на гостину.
Жука, мураху, хробачка,
І Сонечко, звичайно.
— Смачного їм медовичка
Зготую вмить до чаю.
Ванільних булочок спечу,
Рогаликів, пампушок.
Ще – з маком всім по калачу,
А на десерт — ватрушок.
Зібрались друзі за столом,
Ґаздиня пригощає.
Чаї з мелісовим смаком
В горнятка наливає.
Всі бджілці чемно дякують,
У гостях так годиться.
Лиш муха заглядає скрізь,
На місці не сидиться.
Лизнула торт в метелика,
У хробачка — рогалик.
Забрала сир у джмелика
З ватрушки. Все їй мало.
Пробіглась по пампушечках,
Калач жука гризнула...
А потім в мед по вушечка,
Та ледь не потонула.
На поміч кинулися всі,
І муху врятували!
Відмили...Обсушилася
Й спасибі не сказала...
До столу не запрошує
Відтоді бджілка муху.
Коли банкет влаштовує,
Жене її щодуху.
ДО БДЖІЛКИ НА ГОСТИНУ
Зібрала бджілонька нектар
І запилила квіти.
Вже має мед, немов янтар,
Пора і відпочити.
Квітковий зібраний пилок,
Ну, як тут не радіти!
Тож мріє на смачний медок
Сусідів запросити:
Джмеля, у пишнім жупані,
Метелика родину,
Ту муху, що на виданні,
До себе на гостину.
Жука, мураху, хробачка,
І Сонечко, звичайно.
— Смачного їм медовичка
Зготую вмить до чаю.
Ванільних булочок спечу,
Рогаликів, пампушок.
Ще – з маком всім по калачу,
А на десерт — ватрушок.
Зібрались друзі за столом,
Ґаздиня пригощає.
Чаї з мелісовим смаком
В горнятка наливає.
Всі бджілці чемно дякують,
У гостях так годиться.
Лиш муха заглядає скрізь,
На місці не сидиться.
Лизнула торт в метелика,
У хробачка — рогалик.
Забрала сир у джмелика
З ватрушки. Все їй мало.
Пробіглась по пампушечках,
Калач жука гризнула...
А потім в мед по вушечка,
Та ледь не потонула.
На поміч кинулися всі,
І муху врятували!
Відмили...Обсушилася
Й спасибі не сказала...
До столу не запрошує
Відтоді бджілка муху.
Коли банкет влаштовує,
Жене її щодуху.
#поезія
ДО БДЖІЛКИ НА ГОСТИНУ
Зібрала бджілонька нектар
І запилила квіти.
Вже має мед, немов янтар,
Пора і відпочити.
Квітковий зібраний пилок,
Ну, як тут не радіти!
Тож мріє на смачний медок
Сусідів запросити:
Джмеля, у пишнім жупані,
Метелика родину,
Ту муху, що на виданні,
До себе на гостину.
Жука, мураху, хробачка,
І Сонечко, звичайно.
— Смачного їм медовичка
Зготую вмить до чаю.
Ванільних булочок спечу,
Рогаликів, пампушок.
Ще – з маком всім по калачу,
А на десерт — ватрушок.
Зібрались друзі за столом,
Ґаздиня пригощає.
Чаї з мелісовим смаком
В горнятка наливає.
Всі бджілці чемно дякують,
У гостях так годиться.
Лиш муха заглядає скрізь,
На місці не сидиться.
Лизнула торт в метелика,
У хробачка — рогалик.
Забрала сир у джмелика
З ватрушки. Все їй мало.
Пробіглась по пампушечках,
Калач жука гризнула...
А потім в мед по вушечка,
Та ледь не потонула.
На поміч кинулися всі,
І муху врятували!
Відмили...Обсушилася
Й спасибі не сказала...
До столу не запрошує
Відтоді бджілка муху.
Коли банкет влаштовує,
Жене її щодуху.


132переглядів