🤡 «Інопланетяни – це янголи Божі», – священник РПЦ. Зрозуміло... А наступного тижня він видасть, що Марс – це монастир для зелених чоловічків. https://t.me/Ukraineaboveallelse

4 квітня 2026 року поблизу села Велика Білозерка Василівського району в ДТП загинув священик РПЦ Володимир Іваненко. Його дружина, яка також була в автівці, отримала тяжкі травми. Фігурант з 2009 року служив благочинним Енергодарського округу УПЦ МП, проте підтримав російську агресію та залишився в окупації, за що отримав від ворога аналогічну посаду, але вже під юрисдикцією так званої «Бердянської єпархії Російської православної церкви». https://t.me/Ukraineaboveallelse

Це імена моєї родини. Я вирішила створити листівки і написати, коли насправді Іменини-День Ангела святкується саме за ПЦУ. Бо те що писалося на сайтах ТСН і engage.org.ua, з приводу того, коли День Ангела Наталії за ПЦУ, це суцільна брехня. День Ангела Наталії за ПЦУ, є тільки раз на рік, це свята великомучениця Наталія Нікомідійська, яка вшановується раз на рік, 26 серпня. Всі інші святі мучениці Наталії, це з російських сайтів. І до речі, я ретельно перевірила, і виявилося, що такої святої мучениці Наталії Дівонської не існує, не тільки за церковним календарем ПЦУ, Греко-Католицький, Римо-Католицький, чи в Вселенських Православних Церков, а навіть РПЦ МП. Не розумію, навіщо було вигадувати якоїсь святої мучениці Наталії Дівонської і писати, що це та сама свята великомучениця Наталія Нікомідійська і її пам'ять нібито вшановують 28-29 січня? А тепер по порядку, як насправді звати цих російських новомучениць Наталій і їхні справжні прізвища та коли вони вшановуються в РПЦ МП, а потім вирішуйте, чи вони вам потрібні, російські іменини-день ангела? Як бачите з криншота, там все за старим стилем календаря, і якщо взяти 13-14 дні назад, то ж це і буде та сама дата, за новим церковним календарем. Чому я вводила пошук російською мовою? А щоби не було ніякої помилки з церковним календарем РПЦ МП. Висновок один. Хтось навмисно творює вітання з днем ангела з російського церковного календаря, видають їх за наших святих, саме за ПЦУ і щоби люди плуталися. Уявляю, як дехто з всього того сміється і радіє. Ну, а щоби не помилитися з церковним календарем, а саме ПЦУ, раджу завантажити застосунок "Моя церква" і там достатньо ввести імена і все знайдеться. Тільки там треба буде писати не "Наталія", а "Наталії", не "Андрій", а "Андрія", не "Василій", а "Василія", не "Галина", а Галини" і так далі і тому подібне. Бо тільки так всі ці імена разом знаходяться у списку в застосунку "Моя церква". https://play.google.com/store/apps/details?id=com.d2.pcu

Московська РПЦ обрала сторону аятол — і зберігає в Ізраїлі мережу майна, яку вже не можна вважати «нейтральною» — чи можна? Будь-яка сучасна людина розуміє: питання не в релігії як такій і не у вірі інших людей. Ніхто не звинувачує християнство, іслам чи будь-яку іншу релігію. Але проблема виникає тоді, як це відбувається в росії та Ірані, коли релігійні інститути починають обслуговувати державну владу та її політичну ідеологію. Глава московської Російської православної церкви патріарх Кирило 10 березня 2026 року офіційно привітав Моджтабу Хоссейні Хаменеї з «обранням верховним лідером Ірану», звернувся до нього словами «Дорогий брат!» та окремо підкреслив близькість у питаннях «традиційних моральних цінностей». Для ізраїльського читача це вже не церковна дипломатія і не ритуальна ввічливість. Це відкритий жест у бік режиму, який десятиліттями будує свою регіональну стратегію на конфронтації з єврейською державою. При цьому офіційні джерела дозволяють упевнено сказати й інше: у структури Московського патріархату є оформлена юридична присутність і мережа об’єктів в Ізраїлі. Йдеться про Руську духовну місію та її об’єкти — в Єрусалимі, Яффо (Тель-Авів), Хайфі та Галілеї. За відкритими джерелами, серед відомих об’єктів Московського патріархату в Ізраїлі: • Свято-Троїцький собор і адміністративний комплекс Руської духовної місії в Єрусалимі • Горненський жіночий монастир у районі Ейн-Карем (Єрусалим) • подвір’я праведної Тавіфи в Яффо (Тель-Авів) • подвір’я пророка Іллі в Хайфі • подвір’я святої рівноапостольної Марії Магдалини в Магдалі в Галілеї Тобто це не просто історичні будівлі і не абстрактна спадщина минулого. Це реальна інфраструктура присутності Московського патріархату на території Ізраїлю, з постійним духовенством і обслуговчим персоналом, значна частина якого традиційно направляється з росії. Водночас важливо провести чітку межу. Прямих публічних доказів того, що майно РПЦ в Ізраїлі використовується для незаконної діяльності проти держави Ізраїль, у відкритих джерелах немає. І стверджувати те, що не доведено, було б неправильно. Але сама по собі розгалужена інфраструктура іноземної церковної структури, керівництво якої відкрито підтримує державу, з якою Ізраїль веде екзистенційну війну — так само як і владу росії, — уже не може вважатися нейтральною і неминуче стає предметом суспільної уваги та контролю. У мирні часи подібна ситуація виглядала б як тривожний сигнал. Під час війни на Близькому Сході для Ізраїлю це вже виглядає як виклик, який не можна ховати за звичною формулою «релігійної автономії». Питання сьогодні не в тому, чи потрібно воювати з храмами. Питання в іншому: чи може держава вважати повністю нейтральною мережу майна структури, керівництво якої публічно демонструє близькість до режиму аятол? Докладніше — у нашій статті: https://news.nikk.co.il/uk/moskovska-rpc-obrala-storonu-ayatol/

СВЯТИТЕЛЬ ІГНАТІЙ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ Народився в 1715 році на острові Фермія в знатній родині. Він виховувався на Афоні, де прийняв чернецтво і став священником, а згодом єпископом членом Вселенського патріаршого синкліту в Константинополі. У 1769 poці його призначили митрополитом Готії та Кафи. У квітні 1771 року Ігнатій прибув до Криму й оселився в Успенському скиту біля Маріамполя, що став його резиденцією. У цей час Османська імперія переслідувала християн через російсько-турецьку війну. Митрополит змушений був переховуватися, що зрештою спонукало його до співпраці з РПЦ. У 1779-1780 роках християни Тавриди залишили Крим і переселилися на північ Азовського моря. У серпні 1780 року разом із близько трьома тисячами вірян він оселився в місцевості, що отримала назву Маріуполь. Святитель Ігнатій помер 16 лютого 1786 року і був похований у соборі святого Харлампа. Після його смерті митрополія була ліквідована, а територія приєднана до Катеринославської єпархії РПЦ. Грецькі монастирі в Криму залишалися під Константинопольським патріархатом до 1794 року, коли ченці остаточно відмовилися підпорядковуватися РПЦ. З відривного календаря "З вірою в душі" за 3 лютого. -----------

СВЯТИТЕЛЬ ІГНАТІЙ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ Народився в 1715 році на острові Фермія в знатній родині. Він виховувався на Афоні, де прийняв чернецтво і став священником, а згодом єпископом членом Вселенського патріаршого синкліту в Константинополі. У 1769 poці його призначили митрополитом Готії та Кафи. У квітні 1771 року Ігнатій прибув до Криму й оселився в Успенському скиту біля Маріамполя, що став його резиденцією. У цей час Османська імперія переслідувала християн через російсько-турецьку війну. Митрополит змушений був переховуватися, що зрештою спонукало його до співпраці з РПЦ. У 1779-1780 роках християни Тавриди залишили Крим і переселилися на північ Азовського моря. У серпні 1780 року разом із близько трьома тисячами вірян він оселився в місцевості, що отримала назву Маріуполь. Святитель Ігнатій помер 16 лютого 1786 року і був похований у соборі святого Харлампа. Після його смерті митрополія була ліквідована, а територія приєднана до Катеринославської єпархії РПЦ. Грецькі монастирі в Криму залишалися під Константинопольським патріархатом до 1794 року, коли ченці остаточно відмовилися підпорядковуватися РПЦ. З відривного календаря "З вірою в душі" за 3 лютого. -----------

#історія #постаті Митрополит Епіфаній: Молодий очільник стародавньої кафедри. 3 лютого свій день народження (і водночас річницю інтронізації) святкує Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. У 2019 році він став першим Предстоятелем автокефальної Православної церкви України, очоливши процес релігійного відокремлення від москви, який багато хто вважав неможливим протягом століть. ⛪🇺🇦 Його шлях до патріаршого престолу був стрімким. Ставши митрополитом у віці 39 років, він став одним із наймолодших предстоятелів у православному світі. Це був свідомий вибір Об'єднавчого собору — ставка на нове покоління, не обтяжене радянським минулим та зв'язками зі спецслужбами «сусідньої» держави. Епіфаній став символом того, що українська церква може бути сучасною, відкритою та, головне, справді незалежною. 🕊️📜 Отримання Томосу про автокефалію з рук Вселенського патріарха Варфоломія стало фінальною крапкою в тривалій історичній суперечці. Для Епіфанія це означало початок величезної роботи: об'єднання громад, розбудова церковних інституцій та протидія шаленому інформаційному (і не тільки) тиску з боку рпц. Його спокійний, виважений стиль спілкування став контрастом до агресивної риторики «руского міра». 🛡️🌍 Під час повномасштабного вторгнення роль митрополита трансформувалася. Він став одним із голосів української стійкості, постійно нагадуючи, що захист своєї землі та свободи — це не просто право, а священний обов'язок. Епіфаній активно сприяє переходу парафій до ПЦУ, що є частиною ширшого процесу деколонізації українського простору. 🕯️💪 Сьогодні Митрополит Епіфаній — це не лише релігійний лідер, а й важлива постать у державотворенні. Він доводить, що віра може бути сучасною, а церква — патріотичною, не втрачаючи при цьому своєї духовної місії. Історія пишеться на наших очах, і він — один із її головних авторів у церковному обладунку. 🏛️✨

За роки війни Порошенко за рівнем недовіри наздогнав Бойка та Арестовича, названи причини – ЗМІ.  Як повідомляє УНІАН, Порошенко, Арестович та Бойко увійшли в ТОП-політиків, яких ненавидять українці. Бойка та Арестовича не люблять за «русский мір» та антиукраїнську позицію. Водночас нелюбов до Петра Порошенка, за оцінками експерта, має тривалий системний характер. Його ненавидять 77% українців. У матеріалі окреслено ТОП-5 причин зневіри суспільства у Порошенку: Війна і торгівля: ще з 2014 року, коли українці масово гинули на фронті, Порошенко як президент публічно тиснув руки путіну, нагороджував загиблих героїв посмертно й водночас продовжував бізнес із росією. Лондон – рідний дім: Україна для нього  - лише джерело доходів, тоді як справжній центр життя родини давно у Великобританії: там діти, онуки, безпека, тепло і захист. Підозра у держзраді: Порошенка звинувачують у держзраді через сприяння перебуванню ЧФ РФ у Криму, зв’язках зі Свинарчуками й Медведчуком, торгівлі вугіллям з ОРДЛО та рф, а також просуванні інтересів РПЦ. Гроші на війні: Порошенко заробляє на війні через свій банк, військові облігації та прокручуванні донатів українців. Сьогодні він - найбагатший політик та лідер найзаможнішої фракції в Європі. Піар замість допомоги: військові, скаржаться, що місяцями чекають на дрони, зібрані за донати, поки Порошенко повертається з-за кордону, щоб особисто зняти чергове пафосне відео. Це неповний перелік причин, які, за даними видання, сформували різко негативне ставлення до Петра Порошенка серед частини суспільства, що колись його підтримала. За рівнем антипатії він поступається лише путіну. https://t.me/Ukraineaboveallelse

"Київську перепічку їв?", - боєць "ДНР" бразилець Лусваргі у 2018-му переховувався у монастирі УПЦ (МП) "Голосіївська пустинь". Саме в цьому монастирі, як з’ясувало "Слідство.інфо", тепер організували (https://www.youtube.com/watch?v=SYpmekkFE50) підпільну "школу" РПЦ І тоді, і зараз монастир очолює архієпископ УПЦ (МП) Ісаакій Ворзельський, він же Федір Пилипович Андроник. Як йдеться у розслідуванні, у розмові директорка закладу поділилася, що з приміщенням для школи допоміг саме цей настоятель. Відео: "Радіо Свобода"

«Детали»: Александровское подворье хотят передать российской структуре, обвиняющей Израиль в «резне 7 октября» и продвигающей более 170 выставок о «геноциде палестинцев». В материале «Деталей» от 25 ноября 2025 года журналист Никита Аронов пишет, что переговоры о передаче Александровского подворья — это не дипломатическая формальность, а решение с серьёзными политическими и идеологическими последствиями. Аронов подчёркивает: «Сегодня, 25 ноября (2025 — ред.), коллегия Минюста начнёт двухдневные слушания по передаче России Александровского подворья в Иерусалиме». По его данным, подворье могут передать Императорскому православному палестинскому обществу (ИППО) — структуре, которая: обвиняет Израиль в «резне 7 октября»; продвигает более 170 выставок о «геноциде палестинцев»; системно распространяет анти-израильские позиции через свои «культурные проекты». на иллюстрацйии одна из картин представленная на таких "выставках". Только помимо "развалин и голодных детей" на их полотнах можно увидеть путина и арафата, нежно держащихся за руки. Современное российское ИППО возглавляет бывший премьер-министр России Сергей Степашин. В его Совет входят представители федеральных органов власти, МИД РФ, Россотрудничества, РПЦ, а также руководители государственных научных и музейных институций. В структуру входят дипломатические кадры, руководители региональных отделений и церковные иерархи, что обеспечивает организации прямой доступ к государственным ресурсам и внешнеполитическим каналам России. Аронов приводит позицию Анны Жаровой, руководительницы «Израильских друзей Украины»: «Передача Александровского подворья России — это не нейтральный административный шаг, а политический жест, который несет прямой риск для национальной безопасности Израиля. Объект находится в самом чувствительном районе Старого Иерусалима, и его передача РФ, государству тесно сотрудничающему с Ираном и поддерживающему контакты с ХАМАС, создает угрозу». Она напоминает, что в Европе российские церковные структуры и отделения ИППО уже использовались для пропагандистской и разведывательной деятельности: расследование Русской службы Би-би-си показало, что активность ИППО стала причиной высылки двух российских дипломатов из Греции. «Александровское подворье — это символический и дипломатический актив, и его передача не несет Израилю никакой выгоды, но укрепляет позиции кремля на ближневосточной арене… Такая уступка может выглядеть как политическая слабость», — говорит Жарова. 👉 Полный материал «Деталей»: https://detaly.co.il/imperatorskoe-propalestinskoe-obshhestvo-komu-hotyat-otdat-istoricheskij-obekt-v-ierusalime/ От НАновости: Передача исторического объекта организации с такой идеологией должна рассматриваться только после полной публичной проверки её деятельности, связей и влияния. Речь идёт не о символах — речь о безопасности Израиля, и здесь нельзя ошибаться. #НАновости #NAnews #Israel #ИППО #Иерусалим #7октября #АннаЖарова #Украина #НовостиИзраиля