• ‼️ РФ атакувала "Оніксом", X-31П та "шахедами": збито 42 БпЛА із 96 випущених, 47 локаційно втрачен

    Так, по Херсонщині рашисти вдарили протикорабельною крилатою ракетою "Онікс" із окупованого Криму. По Миколаївщині - двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря.

    Внаслідок ворожої атаки "шахедами" постраждали Харківщина, Дніпропетровщина та Черкащина.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ‼️ РФ атакувала "Оніксом", X-31П та "шахедами": збито 42 БпЛА із 96 випущених, 47 локаційно втрачен Так, по Херсонщині рашисти вдарили протикорабельною крилатою ракетою "Онікс" із окупованого Криму. По Миколаївщині - двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П із повітряного простору над акваторією Чорного моря. Внаслідок ворожої атаки "шахедами" постраждали Харківщина, Дніпропетровщина та Черкащина. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    128переглядів
  • Вночі сили ППО збили 66 ворожих БпЛА

    Ще 31 безпілотник-імітатор локаційно втрачено. Атака рф ракетами та БпЛА завдала шкоди Кіровоградській, Харківській, Київській та Дніпропетровській областям.

    Загалом росія атакувала 1 протикорабельною ракетою «Онікс», 2 протирадіолокаційними ракетами Х-31П, 114-ма ударними БпЛА.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Вночі сили ППО збили 66 ворожих БпЛА Ще 31 безпілотник-імітатор локаційно втрачено. Атака рф ракетами та БпЛА завдала шкоди Кіровоградській, Харківській, Київській та Дніпропетровській областям. Загалом росія атакувала 1 протикорабельною ракетою «Онікс», 2 протирадіолокаційними ракетами Х-31П, 114-ма ударними БпЛА. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    107переглядів
  • 🕯🙏 Обухів попрощався з 22-річним героєм Микитою Фоміних

    Хлопець розпочав військову службу в 2021 році, а після початку повномасштабного вторгнення підписав контракт і продовжив боротьбу на передовій. Був матросом, оператором радіоелектронної розвідки в 40-й бригаді морської піхоти.

    Микита був старшим сином у багатодітній родині. У нього була дружина, з якою він мріяв про спільне майбутнє, але війна перекреслила ці плани... Захисник загинув 19 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в Херсонській області.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    🕯🙏 Обухів попрощався з 22-річним героєм Микитою Фоміних Хлопець розпочав військову службу в 2021 році, а після початку повномасштабного вторгнення підписав контракт і продовжив боротьбу на передовій. Був матросом, оператором радіоелектронної розвідки в 40-й бригаді морської піхоти. Микита був старшим сином у багатодітній родині. У нього була дружина, з якою він мріяв про спільне майбутнє, але війна перекреслила ці плани... Захисник загинув 19 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в Херсонській області. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни
    Sad
    1
    92переглядів
  • Збираємо інформацію про переміщення російської техніки в чатбот єВорог
    Помітили рух танків, БМП, бензовозів чи іншої техніки окупанта? Допоможіть Силам оборони її знищити. Повідомляйте в чатбот єВорог про пересування російської техніки.
    Потрібна інформація про переміщення колон:
    — Танків
    — Бронетранспортерів
    — БМП
    — ППО
    — Реактивних систем залпового вогню
    — Радіолокаційних станцій
    — Гармат
    — Артилерії
    — Бензовозів
    Якщо побачили щось схоже — надсилайте в єВорог фото або відео, а також інформацію про геолокацію, кількість, вид техніки, напрямок руху, тактичні знаки.
    Переходьте в чатбот єВорог з розділу Сервіси в застосунку Дія або за посиланням 👉🏻 t.me/evorog_bot.
    Головне — потурбуйтеся про власну безпеку! Знімайте непомітно, а після надсилання видаліть усі фото, відео та листування з телефона.
    Надсилайте цей допис родичам з окупованих територій. Адже дані від народної розвідки не менш важливі, ніж знімки з дронів.
    Збираємо інформацію про переміщення російської техніки в чатбот єВорог Помітили рух танків, БМП, бензовозів чи іншої техніки окупанта? Допоможіть Силам оборони її знищити. Повідомляйте в чатбот єВорог про пересування російської техніки. Потрібна інформація про переміщення колон: — Танків — Бронетранспортерів — БМП — ППО — Реактивних систем залпового вогню — Радіолокаційних станцій — Гармат — Артилерії — Бензовозів Якщо побачили щось схоже — надсилайте в єВорог фото або відео, а також інформацію про геолокацію, кількість, вид техніки, напрямок руху, тактичні знаки. Переходьте в чатбот єВорог з розділу Сервіси в застосунку Дія або за посиланням 👉🏻 t.me/evorog_bot. Головне — потурбуйтеся про власну безпеку! Знімайте непомітно, а після надсилання видаліть усі фото, відео та листування з телефона. Надсилайте цей допис родичам з окупованих територій. Адже дані від народної розвідки не менш важливі, ніж знімки з дронів.
    Like
    1
    90переглядів
  • ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ?
    Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування.
    Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури.
    Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер.
    Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я.
    Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися?
    Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище.
    Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує:
    Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав.
    Як знімати постійну напругу в окупації?
    Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті.
    Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію:
    Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі.
    Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм?
    Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці.
    Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору.
    Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня.
    Яких фраз варто уникати?
    «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?»
    Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені.
    Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку?
    Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    ЯК МЕНТАЛЬНО ПІДТРИМАТИ СЕБЕ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ? Тривала окупація випробовує людей на міцність. Ті, хто залишився в окупованому місті, щоб вижити морально, мають зберігати віру у звільнення. Це одна з головних умов для збереження внутрішнього стрижня. Людина, яка спілкується з іншими в окупації, сама повинна тримати цю віру, адже за ці три роки були періоди піднесення, надії, зневіри та відчаю. Важливо залишатися стійким і пам’ятати, що історія України вже проживала подібні випробування. Щоб допомогти собі зберегти надію у небезпечному середовищі, важливо підтримувати контакт із власними коренями. Якщо людина має можливість читати українські книжки, переглядати світлини з національних свят або згадувати моменти щасливого минулого – це допомагає. Такі «маячки» нагадують, людина належить до цього народу, вона частина цієї культури. Щоденні ритуали також мають величезне значення. Це може бути ранкове слухання музики – не обов’язково української, але такої, що емоційно резонує. Етнічні мотиви можна знайти і в інших культурах, зберігаючи зв’язок із собою навіть у важких умовах. Заварити чай з м’ятою, як колись у бабусі на городі, посадити чорнобривці, згадати рідних – це не просто дрібниці, а спосіб тримати себе тут і тепер. Люди на окупованих територіях часто святкують релігійні свята двічі – за новим і старим календарем. Це також створює відчуття стабільності, зв’язку і підтримує ментальне здоров’я. Чи варто уникати новин, щоб не нервуватися? Якщо людина звикла починати день з перегляду новин або прослуховування радіо, відмовитися від цієї звички буде складно. Але якщо в якийсь момент вона усвідомить, що новини заважають їй дихати, руйнують настрій і віру, тоді варто змінити інформаційне середовище. Особливо шкідливі пропагандистські наративи на кшталт «вас тут усіх вважають зрадниками» або «українці прийдуть і всіх знищать». Це відверта маніпуляція страхом. Психологиня нагадує: Навіть у Другу світову війну влада визнавала як тих, хто воював на фронті, так і тих, хто пережив окупацію. Історичний досвід доводить – такі залякування не мають під собою підстав. Як знімати постійну напругу в окупації? Зняття напруги – це насамперед переключення уваги. Жителі сіл мають певну перевагу – працюючи на землі, доглядаючи рослини чи тварин, людина природно заземлюється. Тактильні відчуття, фізична праця допомагають зосередитися на теперішньому моменті. Водночас для сільських жителів втрата врожаю чи знищення землі сприймається особливо болісно – на рівні тіла. Це не просто втрата рослин, а втрата частини себе. Наталія Бубнова згадує болісну історію: Одна жінка із села розповідала, як раділа гарній озимині, а потім бачила, як по полю їздять танки – і це було як удар по її душі. Як люди, що виїхали, можуть підтримати рідних в окупації і не нашкодити їм? Фрази на кшталт «ми переможемо», «скоро все буде добре» – автоматичні і часто не приносять реальної підтримки. Натомість варто говорити те, у що сам віриш – що війна закінчиться, що правда на нашому боці. Краще сказати: «Ти сильний/сильна», «Я тебе люблю будь-яким/будь-якою», «Ми збережемо наш зв’язок». Можна навіть пожартувати про розвиток інтуїції – мовляв, навчимося розуміти одне одного без слів. Такі щирі слова дають опору. Важливо пам’ятати: щоб підтримати іншу людину, сам маєш вірити в те, що говориш. Це як у театрі – актор не грає, а проживає роль – каже психологиня. Яких фраз варто уникати? «Я тебе розумію» – часто звучить неправдоподібно і відштовхує. Краще сказати: «Я намагаюсь тебе зрозуміти. Що я можу для тебе зробити? Що тобі зараз важливо почути?» Не слід обіцяти те, що не можна контролювати, наприклад, що скоро буде перемога або що повернеться все втрачене майно. Говоріть тільки те, у чому впевнені. Як вести себе з тими, хто не приймає підтримку? Іноді рідна людина емоційно відсторонюється – дає короткі відповіді, не йде на контакт. Це боляче, але потрібно прийняти її право на дистанцію. Можна запитати: «Чому ти так думаєш?» – і слухати без тиску.
    131переглядів
  • #архів
    Ці фотографії демонструють етапи будівництва Ейфелевої вежі, яка була побудована в період з 1887 по 1889 рік. Вежа, яка стала символом Франції, була відкрита 31 березня 1889 року, хоча для відвідувачів вона була доступна лише з 15 травня того ж року.

    Цікаво, що вежу будували як тимчасову споруду і планували знести через 20 років в 1910 році. Проте вона стала настільки популярною а також завдяки її інженерним досягненням, і особливо тому, що вона слугувала в якості радіопередавальної вежі, було ухвалено рішення залишити її, і ми маємо змогу милуватися нею до цього часу.
    #архів Ці фотографії демонструють етапи будівництва Ейфелевої вежі, яка була побудована в період з 1887 по 1889 рік. Вежа, яка стала символом Франції, була відкрита 31 березня 1889 року, хоча для відвідувачів вона була доступна лише з 15 травня того ж року. Цікаво, що вежу будували як тимчасову споруду і планували знести через 20 років в 1910 році. Проте вона стала настільки популярною а також завдяки її інженерним досягненням, і особливо тому, що вона слугувала в якості радіопередавальної вежі, було ухвалено рішення залишити її, і ми маємо змогу милуватися нею до цього часу.
    Like
    Love
    2
    1коментарів 107переглядів
  • Міжнародний фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN 2025 оголосив фільм-відкриття. І ним стала стрічка "Життя Чака" з Томом Гіддлстоном і Марком Геміллом. Сюжет заснований на новелі зі збірки "Якщо кров тече" Стівена Кінга.

    За сюжетом звичайний чоловік на ім’я Чак Кранц раптово стає відомим усьому місту. Все завдяки привітанню, що з’являється повсюдно — на банерах, радіо, в інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре — з ним загине увесь світ. Фільм вийде в прокат в Україні у липні, але відвідувачі фестивалю зможуть переглянути стрічку першими в Україні. Подія проходитиме в Чернівцях у Культурно-мистецькому центрі ім. І. Миколайчука.

    "Життя Чака" — ідеальний фільм-відкриття для цьогорічної едиції Миколайчук OPEN. Вона пройде під гаслом “Людина в центрі історії”, що перегукується із сюжетом “Життя Чака”, де звичайна людина раптово стала знаковою постаттю для цілого міста. Фільм тепло прийняли на кінофестивалі у Торонто, що означає лише одне — це стовідсотковий глядацький хіт", — заявив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко.

    Придбати абонемент на всі дні можна за цим посиланням: https://chernivtsi.karabas.com/kinofestyval-hlyadats-koho-kino-mykola...

    #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Міжнародний фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN 2025 оголосив фільм-відкриття. І ним стала стрічка "Життя Чака" з Томом Гіддлстоном і Марком Геміллом. Сюжет заснований на новелі зі збірки "Якщо кров тече" Стівена Кінга. За сюжетом звичайний чоловік на ім’я Чак Кранц раптово стає відомим усьому місту. Все завдяки привітанню, що з’являється повсюдно — на банерах, радіо, в інтернеті, на стінах і вікнах будинків. Ніхто не знає, хто такий Чак, але подейкують: якщо він помре — з ним загине увесь світ. Фільм вийде в прокат в Україні у липні, але відвідувачі фестивалю зможуть переглянути стрічку першими в Україні. Подія проходитиме в Чернівцях у Культурно-мистецькому центрі ім. І. Миколайчука. "Життя Чака" — ідеальний фільм-відкриття для цьогорічної едиції Миколайчук OPEN. Вона пройде під гаслом “Людина в центрі історії”, що перегукується із сюжетом “Життя Чака”, де звичайна людина раптово стала знаковою постаттю для цілого міста. Фільм тепло прийняли на кінофестивалі у Торонто, що означає лише одне — це стовідсотковий глядацький хіт", — заявив програмний директор Миколайчук OPEN Алекс Малишенко. Придбати абонемент на всі дні можна за цим посиланням: https://chernivtsi.karabas.com/kinofestyval-hlyadats-koho-kino-mykolaychuk-open-povnyy-abonement-na-vsi-dni/ #Коло_Кіно #Новини_кіно
    Like
    Love
    2
    244переглядів
  • КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Перша телевежа Києва: як на Хрещатику будували телевізійну епоху.

    Після Другої світової війни в самому центрі Києва з’явилася унікальна конструкція — 180-метрова металева телевежа, зведена неподалік телерадіобудинку на вулиці Хрещатик, 26. Вона височіла над залишками древнього Ярославового Валу і стала однією з найпомітніших споруд повоєнного міста.

    У другій половині 1940-х в столиці Української РСР вирішили створити перший телевізійний центр — із трансляцією чорно-білого зображення. І вже в 1954 році Київ отримав пересувні телестанції — з’явились прямі ефіри з опери, стадіонів та вулиць.

    У 1962 році встановили додаткову антену — і кияни побачили дві телепрограми.
    А вже з 1969 — почали транслювати кольорове телебачення. Зона прийому сягала до 70 км!

    Але з приходом нової епохи техніки — вежа на Хрещатику стала зайвою. У 1973 році її демонтували після запуску нової 380-метрової телевежі на Дорогожичах.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    КИЇВ ІСТОРИЧНИЙ. Перша телевежа Києва: як на Хрещатику будували телевізійну епоху. Після Другої світової війни в самому центрі Києва з’явилася унікальна конструкція — 180-метрова металева телевежа, зведена неподалік телерадіобудинку на вулиці Хрещатик, 26. Вона височіла над залишками древнього Ярославового Валу і стала однією з найпомітніших споруд повоєнного міста. У другій половині 1940-х в столиці Української РСР вирішили створити перший телевізійний центр — із трансляцією чорно-білого зображення. І вже в 1954 році Київ отримав пересувні телестанції — з’явились прямі ефіри з опери, стадіонів та вулиць. У 1962 році встановили додаткову антену — і кияни побачили дві телепрограми. А вже з 1969 — почали транслювати кольорове телебачення. Зона прийому сягала до 70 км! Але з приходом нової епохи техніки — вежа на Хрещатику стала зайвою. У 1973 році її демонтували після запуску нової 380-метрової телевежі на Дорогожичах. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    Like
    1
    105переглядів
  • 📹«Головне, що живі»: місцеві з Полтави розповідають про наслідки нічної атаки, місто атакували 13 БПЛА. Відео передає кореспондент Радіо Свобода

    Унаслідок обстрілу шестеро людей отримали поранення, трьох з них госпіталізували, повідомляв вранці керівник ОВА Когут. Є пошкодження будинків, складських приміщень, офісних будівель та автівок.
    📹«Головне, що живі»: місцеві з Полтави розповідають про наслідки нічної атаки, місто атакували 13 БПЛА. Відео передає кореспондент Радіо Свобода Унаслідок обстрілу шестеро людей отримали поранення, трьох з них госпіталізували, повідомляв вранці керівник ОВА Когут. Є пошкодження будинків, складських приміщень, офісних будівель та автівок.
    153переглядів 3Відтворень
  • 29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі був піднятий український прапор.

    До 6-ої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель «Георгій Побідоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін».

    Після цього до Києва та німецького штабу було надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: «Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін». Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

    Дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту.

    29 квітня 1918 року над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі був піднятий український прапор. До 6-ої години вечора в Севастополі на лінкорах, крейсерах, деяких есмінцях були спущені червоні прапори та підняті українські. Штабний корабель «Георгій Побідоносець» стояв під сигналом «Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін». Після цього до Києва та німецького штабу було надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: «Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін». Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня. Дата 29 квітня стала днем зародження Українського військового флоту.
    Like
    1
    53переглядів
Більше результатів