Всесвітній день павича
З метою вшанування унікального виду птахів і підвищення обізнаності про потребу його збереження, у 2024 році було започатковано Всесвітній день павича (World Peacock Day). Вперше він офіційно був відзначений 15 листопада 2024 року, за ініціативою Всесвітньої асоціації фазанових птахів (World Pheasant Association). 1 У світі, сповненому галасу технологій та урбанізації, природа продовжує дарувати нам дивовижні символи краси та гармонії. Одним із таких символів є павич — птах, який протягом століть захоплював людей своїм вишуканим пір’ям, гордою поставою та величною присутністю.

Навіщо потрібен Всесвітній день павича?
Всесвітній день павича — це екологічна ініціатива, спрямована на:


захист природного середовища павичів
боротьбу з незаконним полюванням та торгівлею дикими птахами
популяризацію програм з розведення та збереження видів у неволі
привернення уваги до ролі павичів у культурі, історії та біорізноманітті
Згідно з даними World Pheasant Association, чисельність павичів у деяких регіонах зростає, але багато підвидів все ще знаходяться під загрозою через знищення середовища існування, браконьєрство та відсутність ефективних заходів охорони.

Найвідоміший вид — індійський павич (Pavo cristatus) — визнаний національним птахом Індії. Але у світі існують і зелений павич (Pavo muticus), і Павич африканський (Afropavo congensis) — рідкісні, загадкові птахи, які потребують серйозної охорони.

Особливо зелений павич, що занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) як вид, що знаходиться під загрозою. Його популяція стрімко зменшилася в Індонезії, Камбоджі, В’єтнамі та інших регіонах Південно-Східної Азії через вирубку лісів і тиск з боку людини.

Як святкують Всесвітній день павича?
Всесвітня асоціація фазанових птахів та її партнери, включаючи зоопарки, природоохоронні організації та екоосвітні установи, планують низку заходів:

інформаційні кампанії про різновиди павичів та їхню екологічну роль
онлайн-лекції та вебінари, присвячені охороні птахів
виставки у зоопарках і біопарках з розповідями про павичів
конкурси малюнків та відео серед школярів
флешмоби у соцмережах з використанням хештегів

Харків сьогодні 🖐️
Його люди і птахи 🍁🍂🍁

#поезія
Поговори зі мною осінь
Поговори зі мною осінь,
І розкажи,чого сумна...
З тобою дощ гуляє й вітер,
Ти не самотня,не одна.

Чи від мелодії сумної,
Що вітер стиха тобі грав
Ти сльози ллєш із неба свої,
Чи хтось образливе сказав...

Чи є зажурена від того,
Що більш немаєш ти краси,
Лише стоять дерева голі,
І неспівають вже птахи...

А може плачеш ти й сумуєш,
Бо маєш скоро вже піти...
Зимі ти місце своє вступиш,
Так мусить буть,як не крути.

Та через рік ти знову прийдеш,
Чекати будем всі тебе,
Зимою,літом і весною
Ми будем згадувати все.

У пам'яті,і ще на фото
Залишиться твоя краса,
Чарівна й неймовірна осінь-
В природі твориш чудеса.

З собою завжди носиш пензля,
І фарби завжди при тобі...
Поетам в дар даєш натхнення,
І я пишу оці вірші...

Золотокоса панна-осінь,
Ти мудра є й хороша,знай,
Бо тільки ти нам в дар приносиш
Багатий й щедрий урожай.

Тобою ще любуюсь трошки,
Бо скоро відлетиш,як птах...
Залиш мені одне,я прошу-
Лиш світло осені в очах.

Аня Дубина

#цікаве
Геніальна ідея зі Швеції: стартап Corvid Cleaning найняв ворон для прибирання вулиць.
Птахи збирають недопалки та кидають їх у спеціальні автомати, за що отримують їжу

Ворони настільки розумні, що швидко вчаться, спостерігаючи за іншими — і тепер допомагають людям підтримувати чистоту в містах

#поезія
ЗАНУРЕНЕ В ТЕМРЯВУ МІСТО

Щось хиже і злобне в гудінні вітрів,
у небі сумнім та імлистім.
Зітхає про сяйво нічних ліхтарів
занурене в темряву місто.

Безжально несуть смертоносні птахи
розруху, тривогу, зневіру.
Знедолених, нас за які то гріхи
позбавили світла і миру?

Хоча і здається, що світу — кінець,
і щастя злостивець зурочив,
негаснучі вогники наших сердець
палають у темені ночі.

Нехай випромінює неба сапфір
надію на щастя іскристу,
а ще осипає салютами зір
занурене в темряву місто.

Злим силам повік не здолати добра,
хоч тиснуть журба і знемога.
Все ближче хвилююча миру пора
і світло ясне Перемоги!

У Чорнобильському заповіднику фотопастка зазнімкувала рідкісного чорного лелеку.

У заповіднику нині гніздиться понад 20 пар чорних лелек, а успішність розмноження останніми роками зросла до 50%.

Зараз птахи вже відлетіли на зимівлю до Центральної Африки
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Етюд "Сутінки"
Сутінки — це чудовий час для уяви: мозок працює, як художник-імпресіоніст, додаючи кожній тіні трохи драматизму.

Вони спускаються тихо, наче кішка, що крадеться м’якою ходою між деревами. Вони не мають початку — просто раптом помічаєш, що світ став іншим. Ще мить тому все було залите золотом вечірнього сонця, а тепер барви злилися, потемніли, й небо вже не синє, а глибоко фіалкове.

На заході ще тліє вузька смуга світла — останній опір сонця перед тим, як воно сховається за обрій. Цей момент короткий, як зітхання: не день і не ніч, а щось між ними. У цій проміжній порі є особлива краса — м’яка, задумлива, сповнена таємниці.
Усе навколо наче притихає. Легкий вітер стишує подих, птахи замовкають, і навіть дорога, здається, перестає шуміти. Повітря стає прохолодним, майже оксамитовим, і пахне землею, листям, далеким димом з осінніх багать. Ці запахи — як ніжне нагадування про дім, про спокій, про завершення дня.

Іронія сутінків у тому, що вони — короткі, але найвиразніші. Саме тоді, коли все навколо ніби згасає, життя набуває обрисів: видно, хто поспішає, хто мріє, а хто просто не вмикає світло, бо економить.
Люди в цей час теж стають трохи поетами: хтось зітхає біля вікна, хтось постить фото з підписом “осінній вайб”, а хтось просто дивиться, чи встигне купити хліба до повної темряви.
Хтось раптом вирішує стати філософом — сідає на лавку й задумливо дивиться вдалечінь.
Хтось обіймає кохану людину, хтось просто ковтає чай на балконі й думає: “А може, й не так уже й погано, що день скінчився”.

Сутінки — це не просто перехід між світлом і темрявою. Це коротка сцена, де всі — актори: сонце театрально кланяється, небо міняє костюми, а ми сидимо в залі й аплодуємо, бо знову вдалося — день прожито, ніч прийшла, а життя, як завжди, триває.

У такі хвилини душа теж стишується. Усі турботи дня здаються далекими, неважливими. Залишається лише спокій і відчуття якоїсь глибокої гармонії зі світом. Бо сутінки — це не кінець. Це лише м’який перехід, подих перед ніччю, нагадування, що все у житті має свій час: і світло, і темрява, і тиша, що з’єднує їх у щось єдине.

Сутінки ніби обіймають усе живе. Дерева втрачають чіткі контури, стають темними силуетами. Небо розчиняється у самому собі, і на ньому з’являються перші зірки — сором’язливі, наче ще не впевнені, що настав їхній час. Маленькі, як крапки на чистому полотні. Я посміхаюся — ось і фінальний акцент. Природа поставила його сама.

Я знімаю капелюха, вдихаю повітря, ще раз оглядаю небо і думаю:
“Досить на сьогодні.” Складаю речі, закидаю етюдник на плече й повільно йду стежкою додому. В кишені брязкають ключі, а в голові вже крутиться думка: завтра, може, намалюю світанок. Але то — завтра. А сьогодні… сьогодні — час вечеряти і дозволити сутінкам завершити те, що я тільки почав.

Водоспад Суда

Водоспад знаходиться на висоті 1300 метрів над рівнем моря і має висоту 25 метрів. Водоспад розділяється на дві частини, утворюючи подвійний водоспад, води якого впадають в річку Аспри Гура. Доріжка, що веде від села до водоспаду, проходить через густий ліс з рідкісними рослинами і орхідеями. По дорозі відкривається гарний вид на вершини і це один з найкрасивіших гірських пейзажів Греції. Район навколо водоспадів один з найдикіших в Греції, де можна зустріти безліч диких птахів і звірів. Тут мешкають такі хижі птахи, як беркут, орел-змія, оса, яструб, сокіл-сапсан, яструб, сова, пугач та інші птахи, такі як куріпки, лісові голуби, чорні дятли, зелені дятли, зубчасті дятли, чорнозобики, ворони та інші.

Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopad-suda

#арта #трикала #греція #водоспад #водоспадигреції #цікавімісця #яннина #гори #відпочиноквгорах #відпочинокнаприроді #подорожпогреції

🥺 У Рівному небайдужа жінка зупинила рух транспорту, щоб перевести через дорогу лебідку, яка ледь не потрапила під колеса

Птах залишився живий.

Кілька тижнів тому на тому ж місці машина збила її лебеденя 💔

Тепер з’ясувалося, що причиною падінь є дроти над проспектом, об які птахи чіпляються під час польоту

😍 На українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» повернулися майже 7 тисяч пінгвінів

Птахи утворюють пари, будують гнізда і навіть «змагаються» між собою за камінці, з яких ці гнізда складають
#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world