#дати
5 листопада 1913року народився Дмитро Мирон (псевдонім — «Орлик») — видатний ідеолог, поет та діяч Організації українських націоналістів (ОУН), чиє коротке, але яскраве життя було повністю присвячене боротьбі за українську державність. Його постать є символом інтелектуального опору та жертовності в найдраматичніший період історії України XX століття. 😔

🖋️ Інтелектуальна Основа Націоналізму

Мирон-Орлик був не лише бойовиком, а передусім глибоким мислителем і публіцистом. Він отримав юридичну освіту, проте його справжнім покликанням стала політична та ідеологічна робота. Він долучився до ОУН і швидко зайняв чільне місце в її провідних структурах, беручи участь у розробці теоретичних засад українського націоналізму.
Його публіцистичні праці, що виходили під час підпільної діяльності, стали методологічним посібником для багатьох поколінь націоналістів. Мирон-Орлик наголошував на необхідності ідейного очищення руху та поєднував безкомпромісну боротьбу за державність із глибоким розумінням національної культури та історії.

⚔️ У Вирі Другої Світової: Похідні Групи

З початком німецько-радянської війни, Дмитро Мирон-Орлик взяв активну участь у діяльності Похідних груп ОУН — спеціальних загонів, які йшли слідом за наступаючими німецькими військами з метою організації української адміністрації та проголошення незалежності.
Саме в Києві, куди Мирон-Орлик прибув як провідний функціонер, його роль стала критичною. Він брав участь у створенні Київського обласного проводу ОУН і активно налагоджував підпільну мережу, незважаючи на вороже ставлення німецької окупаційної влади до будь-яких проявів української самостійності.

Героїчна Загибель 💔

Німецький окупаційний режим, який швидко перейшов від байдужості до репресій проти українських націоналістів, розпочав полювання на керівників ОУН у Києві.
1942 року Дмитро Мирон-Орлик був виявлений і застрелений гестапо в Києві. Його загибель стала важкою втратою для українського підпілля, але його приклад безкомпромісної боротьби та відданості ідеї незалежності став символом незламності. Він був одним із тих інтелектуалів, які поклали своє життя на вівтар державності, довівши, що українська еліта готова боротися за свою країну не лише пером, але й ціною власного життя. Його спадщина — це заклик до ідейної стійкості. ✊

#архів
Спільний похід армій УНР та УГА.
Літом 1919 року відбувся спільний похід армій УНР та УГА.
⚔️Під час цього походу була проведена вдала Вапнярська операція, яка призвела до звільнення міста Вапнярка на Вінниччині. Потім об'єднані сили були розділені на три групи та розпочали наступ на Київ, Одесу та Коростень в початку серпня.

📚В результаті самостійних зусиль військ УНР та УГА, без зовнішньої допомоги, вдалося визволити велику територію, включаючи Поділля, Волинь, Київську губернію та деякі частини Херсонської губернії, а також сам Київ.

#події #історія
У 1654 році 27 жовтня 50-тисячне військо Речі Посполитої під проводом коронного гетьмана Станіслава Потоцького вирушило в похід на Поділля і Брацлавщину, що стало однією з ключових військових кампаній доби Хмельниччини.

Історичний контекст

Ця військова операція проходила в рамках Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, коли українські землі ставали полем бою між Польщею, Московією, місцевими козацькими і селянськими загонами. Події на Поділлі й Брацлавщині супроводжувалися широким спротивом місцевого населення, а початкова партизанська боротьба переросла у масштабні повстання і відкриту селянсько-козацьку війну.

Похід Потоцького

Навесні 1654 року військо Речі Посполитої під командуванням Станіслава Потоцького було спрямовано на придушення козацько-селянських виступів та утримання контрольованих територій. Внаслідок походу значна частина Поділля була спустошена — зруйновано понад півсотні міст, а місцеві громади зазнали великих втрат і вигнання.

Наслідки

Ця операція мала трагічні наслідки для населення регіону: велика частка міст і сіл була зруйнована, а жителі були змушені тікати або були вбиті під час каральних акцій польського війська. Події 1654 року на Поділлі та Брацлавщині стали символом жорстокостей доби і відчутно вплинули на хід подальших визвольних змагань.

Значення

Військовий похід Станіслава Потоцького на Поділля і Брацлавщину підсумував конфліктні стосунки між козацькою Україною і Річчю Посполитою в середині XVII століття та засвідчив масштаб громадянської і національно-визвольної боротьби в Україні.

25 жовтня 1921 року розпочався Другий зимовий похід загонів армії УНР, ідея якого передбачала об'єднання селянського протестного руху та підняття загального антибільшовицького повстання з метою відновлення державності.

Повстанська армія була розділена на три групи: Волинська на чолі з генерал-хорунжим Юрієм Тютюнником у складі 879 осіб, Подільська на чолі з підполковником Михайлом Палієм (згодом — полковник Сергій Чорний) у складі 374 осіб та Бесарабської на чолі з генерал-хорунжим Андрієм Гулим-Гуленком чисельністю близько 300 осіб. Остання, маючи район операцій Тирасполь-Одесу, мусила виконати відволікаючу функцію. Подільська група, відтягуючи на себе певну увагу противника, згодом мусила з'єднатися з головною Волинською, що через Волинь прямувала б на Київ.

Бесарабська група запізнилася з виступом і одразу після переходу кордону, зустрінута загонами Червоної армії, була змушена повернутися назад і покладені на неї функції не виконала. Першим з Подільської групи польсько-радянський кордон у ніч на 25 жовтня перейшов поблизу села Голенищеве (нині — Чемеровецького району Хмельницької області) розвідувальний загін під командуванням Павла Суморківа. Основні сили Михайла Палія потрапили на територію УСРР біля села Бондарівки близько 2 години ночі 26 жовтня. Після кількох успішних боїв група, однак, не змогла з'єднатися з Волинською групою та з боями повернулася до Польщі.

Ударна Волинська група перейшла кордон 4 листопада у районі сіл Борове і Нетреби. Після короткочасного захоплення Коростеня групу почала переслідувати 9-а кавалерійська дивізія Григорія Котовського. 17 листопада у бою під Малими Миньками група була розбита, а 22-23 листопада 360 полонених бійців Волинської групи були розстріляні біля села Базар.

Керівнику походу Юрію Тютюннику разом з невеликим загоном вдалося відірватися від переслідування та перейти польський кордон. Він продовжував плекати надії на визволення України та виношував плани відновлення повстанської боротьби. У червні 1923 року в результаті операції Державного політичного управління Тютюнник, якого виманили на територію УСРР для керівництва повстанням, був заарештований. Після каяття його відпустили, використовуючи зізнання для дискредитації українського національного руху, а в лютому 1929 року він був заарештований та страчений у жовтні 1930 року за обвинуваченням у «контрреволюційній діяльності». .

Другий Зимовий похід частин Армії УНР став останньою героїчною спробою українських національно-державних сил відкритим військовим шляхом здобути незалежність України в ході національно-визвольних змагань 1917-1921рр. Вже через десять років після цих подій, на окупованих російсько-більшовицьким режимом українських територіях, Москва організує геноцид українців Голодомором.

#мистецтво
Микола Пимоненко (1862 - 1912)
У похід (Проводи запасних)
1902

Національний художній музей України

Митці України...💙💛Данило Нарбут. «В похід», папір, акварель.🎨

Данило Георгійович НАРБУТ ( 1916, Петроград — 1998, Черкаси) — український художник театру, живописець. Народний художник України (1994), лауреат Шевченківської премії (1996). Син знаного українського художника-графіка Георгія Івановича Нарбута.

#кіно
🎬 Кінокомпанії «САЛАМЕЯ Фільм» і «ПРОНТО Фільм» оголосили про старт роботи над масштабною екранізацією епосу XII століття «Слово о полку Ігоря»

Це буде перше кіноосмислення легендарної пам’ятки давньоукраїнської літератури більш ніж за 800 років. Режисером стрічки виступить Тарас Томенко, який ставить за мету «повернути вкрадений росіянами епос XII століття в український контекст і донести світові унікальність нашої культури». До створення сценарію вже залучені історики, митці та кінопрофесіонали. Над текстом працює дует Тараса Томенка та Костянтина Коновалова, автора фільмів «Той, хто пройшов крізь вогонь» і «Фортеця Хаджибей».

Продюсерами проєкту стали Світлана Яцинич («Я.Ніна», «Як там Катя?») і Максим Асадчий («Поводир», «Довбуш»). Команда визначає майбутній фільм як культурний акт відновлення історичної справедливості та опір російським фальсифікаціям.

💭 Про що фільм:
Стрічка розгортатиметься в 1185 році. За сюжетом, князь Ігор вирушає у похід проти половців, попри пророцтво про його загибель. Він потрапляє в полон до хана Кончака, проходить через тяжкі випробування, не зрікається родини та Батьківщини й дає бій наймогутнішому воїну Сходу.

Сьогодні ми відзначаємо велике свято — Покров Пресвятої Богородиці.

За переказами, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ'я — Константинополь. Його мешканці звернулись з молитвами до Богородиці з проханням про порятунок. Богородиця явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою. Після цього вороги вже не могли побачити цих людей та заподіяти їм зла.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

Покрова символізує духовний захист Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги.

Згадаємо, що церква Покрова Пресвятої Богородиці була головною на Запорізькій Січі, а саме свято Покрова було одним з найважливіших днів для козаків – тоді вони проводили свої ради, на яких обирали нового гетьмана або кошового отамана. Збираючись в похід на ворога, козаки молилися до своєї Покровительки: «Під Твою милість прибігаємо», а повернувшись, складали Їй щирі подяки. В їхній бойовій пісні: «Нумо, хлопці, до зброї» є слова: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати лихо звоювати!».

У ХХ столітті козацькі традиції наслідували борці за незалежність України – армія Української Народної Республіки та Українська повстанська армія, тому й днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрова.

Історія нашого народу пам’ятає багато чудесних випадків допомоги Божої Матері, передусім, у часи нападу ворогів на нашу землю. Тож і нині, крізь віки, ми молимося до нашої Небесної Захисниці, щоб Вона покрила нас і всю Україну Своїм чесним омофором – захистила від зла і лютого ворога, допомогла наблизити перемогу. Бо Вона у Бозі – наша Надія і Заступниця.

#арєів
Спільний похід армій УНР та УГА.
Літом 1919 року відбувся спільний похід армій УНР та УГА.
⚔️Під час цього походу була проведена вдала Вапнярська операція, яка призвела до звільнення міста Вапнярка на Вінниччині. Потім об'єднані сили були розділені на три групи та розпочали наступ на Київ, Одесу та Коростень в початку серпня.

📚В результаті самостійних зусиль військ УНР та УГА, без зовнішньої допомоги, вдалося визволити велику територію, включаючи Поділля, Волинь, Київську губернію та деякі частини Херсонської губернії, а також сам Київ.

#архів
Японські похідно-польові лазні за часів російсько-японської війни, 1904 рік.