• #мистецтво
    #мистецтво
    18переглядів 1Відтворень
  • #мистецтво
    Зима на картинах українського художника Сергія Капрана. м. Ізюм.
    #мистецтво Зима на картинах українського художника Сергія Капрана. м. Ізюм.
    Like
    1
    56переглядів 1 Поширень
  • #історія #події
    📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат.
    Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц).
    Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства.

    Мета та зміст навчання:
    Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети:
    Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія.
    «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет.
    Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨
    Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів.
    Історична будівля:
    Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави.

    Спадок і значення:
    Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    #історія #події 📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц). Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства. Мета та зміст навчання: Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети: Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія. «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет. Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨 Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів. Історична будівля: Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави. Спадок і значення: Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    Like
    1
    99переглядів
  • День калейдоскопа
    11 грудня відзначають День калейдоскопа.

    Історія заснування Дня калейдоскопа
    Це свято співпадає з днем народження винахідника цього незвичайного приладу-іграшки сера Девіда Брюстера, що народився у 1781 році. Певний час він вивчав теологію в університеті Единбургу, який успішно закінчив у 1800 році. Пізніше Девід Брюстер прийняв сан священника та був біля витоків Вільної шотландської церкви. З 1801 року він активно займався наукою, був фармацевтом, доктором правознавства, адвокатом, захоплювався вивченням оптичних явищ, що і дозволило Брюстеру створити калейдоскоп.


    Світова популярність калейдоскопа
    Оптичний пристрій отримав популярність в усьому світі, адже він дозволяє простим дотиком руки створювати оригінальні калейдоскопічні образи. Всередині спеціальної трубки формуються неймовірні симетричні візерунки, за якими не набридає спостерігати. Спочатку калейдоскопами захопилася вся Європа, а потім іграшка потрапила в інші країни. Створенням та вдосконаленням оптичних пристроїв займаються й досі. У 1986 році винаходи в цій галузі стали справжнім мистецтвом та було навіть створено товариство шанувальників калейдоскопів Brewster Kaleidoscope Society.
    День калейдоскопа 11 грудня відзначають День калейдоскопа. Історія заснування Дня калейдоскопа Це свято співпадає з днем народження винахідника цього незвичайного приладу-іграшки сера Девіда Брюстера, що народився у 1781 році. Певний час він вивчав теологію в університеті Единбургу, який успішно закінчив у 1800 році. Пізніше Девід Брюстер прийняв сан священника та був біля витоків Вільної шотландської церкви. З 1801 року він активно займався наукою, був фармацевтом, доктором правознавства, адвокатом, захоплювався вивченням оптичних явищ, що і дозволило Брюстеру створити калейдоскоп. Світова популярність калейдоскопа Оптичний пристрій отримав популярність в усьому світі, адже він дозволяє простим дотиком руки створювати оригінальні калейдоскопічні образи. Всередині спеціальної трубки формуються неймовірні симетричні візерунки, за якими не набридає спостерігати. Спочатку калейдоскопами захопилася вся Європа, а потім іграшка потрапила в інші країни. Створенням та вдосконаленням оптичних пристроїв займаються й досі. У 1986 році винаходи в цій галузі стали справжнім мистецтвом та було навіть створено товариство шанувальників калейдоскопів Brewster Kaleidoscope Society.
    Like
    1
    76переглядів
  • День Кільця локшини
    11 грудня — незвичайна дата в календарі гастрономів. Це День “Кільця локшини” (Noodle Ring Day) — унікального кулінарного творіння, яке поєднує простоту приготування і вишукану подачу. День “Кільця локшини” – це не свято макаронів у вигляді кілець, це свято страви з будь-яких макаронів, що запечені у кільце. Макаронне кільце є не лише смачною стравою, а й естетичним доповненням до будь-якого застілля. Подія походить зі США, а кільця локшини вшановують в усьому світі.

    Що таке Кільце локшини?
    Ця страва являє собою кільце з макаронів, зібране в форму за допомогою спеціальної кільцеподібної форми для випікання або Bundt tray форми. Власне, кільце локшини – це запіканка з локшини, але у вигляді кільця. Традиційно використовуються довгі плоскі макарони, наприклад, яєчні тальятеле. Основними інгредієнтами є:


    Макарони
    Яйця
    Сир
    трохи борошна та спеції
    Після запікання страва набуває цікавої форми та текстури, а в центрі кільця часто створюють простір для начинки, наприклад, курячого салату, соусу чи овочів, м’яса чи грибів. Готова страва виглядає елегантно: апетитне кільце, яке можна доповнити начинками чи соусами в центрі.

    Історія свята
    Цей день присвячений популяризації кільця локшини або макаронного кільця, яке з’явилося в кулінарії ще у XX столітті як простий, але ефектний спосіб подачі локшини або пасти. Популярність страви зростала завдяки її універсальності — вона може бути як основною стравою, так і гарніром. Свято відзначається, щоб вшанувати креативність у кулінарії та нагадати, що їжа — це мистецтво. Ця страва стала популярною завдяки її простоті в приготуванні та здатності стати центром уваги на будь-якому столі. Кільця з локшини часто подають на вечірках або сімейних застіллях як гарнір чи основну страву.

    Як святкувати цей день?
    Приготуйте макаронне кільце вдома. Вам знадобиться форма для випікання і базові інгредієнти. Спробуйте класичний рецепт або додайте улюблені інгредієнти для експерименту.
    Організуйте вечерю з друзями. Запропонуйте їм спробувати ваше кулінарне творіння. Відмінно підійдуть начинки з овочів, м’яса або навіть морепродуктів.
    Поділіться враженнями в соціальних мережах. Використовуйте хештег #NoodleRingDay, щоб долучитися до святкової атмосфери.
    11 грудня відкладіть усі справи, увімкніть духовку і спробуйте приготувати своє перше кільце з локшини. Хто знає, можливо, цей рецепт стане вашим новим фаворитом! Ще не готували макарони у такому вигляді?

    День Кільця локшини підкреслює важливість творчого підходу до звичних речей. Ця страва показує, як звичайні інгредієнти можуть стати витвором мистецтва, що прикрашає будь-який стіл. Крім того, святкування таких незвичних днів об’єднує людей та дарує нагоду для зустрічі та спільних моментів радості.
    День Кільця локшини 11 грудня — незвичайна дата в календарі гастрономів. Це День “Кільця локшини” (Noodle Ring Day) — унікального кулінарного творіння, яке поєднує простоту приготування і вишукану подачу. День “Кільця локшини” – це не свято макаронів у вигляді кілець, це свято страви з будь-яких макаронів, що запечені у кільце. Макаронне кільце є не лише смачною стравою, а й естетичним доповненням до будь-якого застілля. Подія походить зі США, а кільця локшини вшановують в усьому світі. Що таке Кільце локшини? Ця страва являє собою кільце з макаронів, зібране в форму за допомогою спеціальної кільцеподібної форми для випікання або Bundt tray форми. Власне, кільце локшини – це запіканка з локшини, але у вигляді кільця. Традиційно використовуються довгі плоскі макарони, наприклад, яєчні тальятеле. Основними інгредієнтами є: Макарони Яйця Сир трохи борошна та спеції Після запікання страва набуває цікавої форми та текстури, а в центрі кільця часто створюють простір для начинки, наприклад, курячого салату, соусу чи овочів, м’яса чи грибів. Готова страва виглядає елегантно: апетитне кільце, яке можна доповнити начинками чи соусами в центрі. Історія свята Цей день присвячений популяризації кільця локшини або макаронного кільця, яке з’явилося в кулінарії ще у XX столітті як простий, але ефектний спосіб подачі локшини або пасти. Популярність страви зростала завдяки її універсальності — вона може бути як основною стравою, так і гарніром. Свято відзначається, щоб вшанувати креативність у кулінарії та нагадати, що їжа — це мистецтво. Ця страва стала популярною завдяки її простоті в приготуванні та здатності стати центром уваги на будь-якому столі. Кільця з локшини часто подають на вечірках або сімейних застіллях як гарнір чи основну страву. Як святкувати цей день? Приготуйте макаронне кільце вдома. Вам знадобиться форма для випікання і базові інгредієнти. Спробуйте класичний рецепт або додайте улюблені інгредієнти для експерименту. Організуйте вечерю з друзями. Запропонуйте їм спробувати ваше кулінарне творіння. Відмінно підійдуть начинки з овочів, м’яса або навіть морепродуктів. Поділіться враженнями в соціальних мережах. Використовуйте хештег #NoodleRingDay, щоб долучитися до святкової атмосфери. 11 грудня відкладіть усі справи, увімкніть духовку і спробуйте приготувати своє перше кільце з локшини. Хто знає, можливо, цей рецепт стане вашим новим фаворитом! Ще не готували макарони у такому вигляді? День Кільця локшини підкреслює важливість творчого підходу до звичних речей. Ця страва показує, як звичайні інгредієнти можуть стати витвором мистецтва, що прикрашає будь-який стіл. Крім того, святкування таких незвичних днів об’єднує людей та дарує нагоду для зустрічі та спільних моментів радості.
    173переглядів
  • #мистецтво

    "Сплеск"

    Лариса Христич
    Харків.
    #мистецтво "Сплеск" Лариса Христич Харків.
    Like
    1
    22переглядів
  • #історія #особистості
    🎼 Маестро Кацал: Інженер, що збудував імперію «Дударика».
    Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо 85-ту річницю від дня народження Миколи Лукича Кацала (1940–2016) — Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, але, що найважливіше, — засновника та незмінного художнього керівника Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Його життя є яскравим прикладом того, як захоплення перетворюється на сенс життя і створює культурний феномен.

    🤯 З інженера — у диригенти

    Шлях Миколи Кацала до музики не був прямим. Він народився на Хмельниччині, а вищу освіту отримав у 1962 році у Львівському Політехнічному Інституті за фахом... інженер-геодезист. У Читі, куди його направили працювати, він керував пошуковою групою, але справжня пристрасть — музика — взяла гору. 🎶
    Кацал самотужки опановував музичну грамоту, а вже у 1970-х роках із відзнакою закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії. Його інженерна точність та системність, як пізніше казали критики, ідеально поєдналися із творчим натхненням диригента.

    🧑‍🤝‍🧑 Феномен «Дударика»

    У 1971 році Микола Кацал офіційно заснував хор хлопчиків «Дударик». Він не просто створив хор, він створив цілу філософію:
    Навчання і Виховання: Кацал вважав, що спів — це не лише мистецтво, а й виховання. Він вимагав від своїх «дудариків» високої дисципліни та досконалості.
    Світове Визнання: Під його керівництвом капела стала візитною карткою української культури. Вони виступали у найпрестижніших залах світу, включаючи Карнегі-хол (США), собор Паризької Богоматері (Франція) та інші. Вони дали понад 2500 концертів і стали першим українським колективом, який виступив із власною програмою на сцені ООН. 🇺🇳

    🏫 Перша хорова школа

    Найбільшим організаційним досягненням Кацала стало створення у 1989 році першої в Україні Державної хорової школи. Ця школа, що розмістилася у приміщенні колишнього міського шпиталю Св. Лазаря у Львові, стала базою для сталого розвитку «Дударика» та прикладом для наслідування в усій країні. Вона забезпечила безперервний процес підготовки висококласних співаків та музикантів.

    Микола Кацал прожив життя, присвячене звуку, дітям і Україні. Його спадщина — це не лише музичні записи, а й тисячі вихованих ним людей, які зберегли любов до української пісні та культури. Браво, Маестро! 👏
    #історія #особистості 🎼 Маестро Кацал: Інженер, що збудував імперію «Дударика». Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо 85-ту річницю від дня народження Миколи Лукича Кацала (1940–2016) — Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, але, що найважливіше, — засновника та незмінного художнього керівника Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик». Його життя є яскравим прикладом того, як захоплення перетворюється на сенс життя і створює культурний феномен. 🤯 З інженера — у диригенти Шлях Миколи Кацала до музики не був прямим. Він народився на Хмельниччині, а вищу освіту отримав у 1962 році у Львівському Політехнічному Інституті за фахом... інженер-геодезист. У Читі, куди його направили працювати, він керував пошуковою групою, але справжня пристрасть — музика — взяла гору. 🎶 Кацал самотужки опановував музичну грамоту, а вже у 1970-х роках із відзнакою закінчив диригентський факультет Львівської консерваторії. Його інженерна точність та системність, як пізніше казали критики, ідеально поєдналися із творчим натхненням диригента. 🧑‍🤝‍🧑 Феномен «Дударика» У 1971 році Микола Кацал офіційно заснував хор хлопчиків «Дударик». Він не просто створив хор, він створив цілу філософію: Навчання і Виховання: Кацал вважав, що спів — це не лише мистецтво, а й виховання. Він вимагав від своїх «дудариків» високої дисципліни та досконалості. Світове Визнання: Під його керівництвом капела стала візитною карткою української культури. Вони виступали у найпрестижніших залах світу, включаючи Карнегі-хол (США), собор Паризької Богоматері (Франція) та інші. Вони дали понад 2500 концертів і стали першим українським колективом, який виступив із власною програмою на сцені ООН. 🇺🇳 🏫 Перша хорова школа Найбільшим організаційним досягненням Кацала стало створення у 1989 році першої в Україні Державної хорової школи. Ця школа, що розмістилася у приміщенні колишнього міського шпиталю Св. Лазаря у Львові, стала базою для сталого розвитку «Дударика» та прикладом для наслідування в усій країні. Вона забезпечила безперервний процес підготовки висококласних співаків та музикантів. Микола Кацал прожив життя, присвячене звуку, дітям і Україні. Його спадщина — це не лише музичні записи, а й тисячі вихованих ним людей, які зберегли любов до української пісні та культури. Браво, Маестро! 👏
    Like
    1
    157переглядів
  • #мистецтво
    Картини художниці Каті Рудакової.
    #мистецтво Картини художниці Каті Рудакової.
    Like
    Love
    2
    45переглядів
  • #мистецтво
    Зима на картинах українського художника з Буковини Ярослава Баланецького.
    #мистецтво Зима на картинах українського художника з Буковини Ярослава Баланецького.
    Like
    Love
    2
    47переглядів
  • 🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів

    У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових.

    Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого.

    «Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник.

    Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили.
    #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    🎭Енеїда без обмежень: у Києві відбулася прем’єра від Театру ветеранів У Молодому театрі показали експериментальну музично-пластичну виставу «Енеїда» від Театру ветеранів — проєкту, що поєднує мистецтво й терапію для військових. Постановка за мотивами Котляревського створювалася понад рік. Усі ролі виконують ветерани, військові та медики з бойовим досвідом, зокрема з ампутаціями та важкими пораненнями. Для багатьох участь у проєкті стала шляхом повернення до публічного життя та переосмислення пережитого. «Це вистава про шлях з фронту до сцени, з болю до відновлення», — Ахтем Сеітаблаєв, художній керівник. Проєкт має на меті створення всеукраїнської мережі ветеранських театрів, де мистецтво стає способом зцілення та відновлення внутрішньої сили. #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news
    198переглядів
Більше результатів