#історія #постаті
Улас Самчук: Літописець українського болю та тріумфу
Якщо історія — це сухий перелік дат, то література Уласа Самчука — це її жива, пульсуюча кров. Народившись 20 лютого 1905 року на Волині, він став людиною, яка винесла вирок радянській системі ще до того, як це стало мейнстримом у світовій інтелектуальній спільноті. Його називали «українським Гомером» не за схильність до міфів, а за масштабність мислення: він зміг описати трагедію цілого народу через долю окремої людини.

Головний твір Самчука, трилогія «Волинь», приніс йому світове визнання та навіть номінацію на Нобелівську премію з літератури. Але справжнім ударом під дих для тоталітаризму став роман «Марія» — перший у світовій літературі твір про Голодомор 1932–1933 років. У той час, коли світ заплющував очі на мільйони смертей в Україні, Самчук кричав про це на повний голос, фіксуючи кожен етап нищення українського селянства. Він писав не просто художню прозу, а обвинувальний акт проти імперії.

Життя Самчука — це нескінченна мандрівка вигнанця. Прага, Берлін, знову Україна під час війни, і зрештою — Канада. Перебуваючи в еміграції, він став одним із засновників МУРу (Мистецького українського руху), який об’єднав найкращих інтелектуалів, що опинилися за кордоном. Його публіцистика була настільки гострою, що москва боялася його слова навіть на відстані океану. Він був переконаний: Україна не просто «країна на мапі», а потужна європейська ідея, яку неможливо вбити голодом чи кулями.

Самчук вчив нас дивитися на свою історію без комплексів меншовартості. Він вірив у «велику літературу для великого народу» і сам став її уособленням. Сьогодні, коли ми знову змушені пояснювати світові очевидні істини, тексти Уласа Самчука залишаються нашою найгострішою інтелектуальною зброєю. Це література для тих, хто не боїться правди, якою б гіркою вона не була.

ЗА ЩО НАМ КАРА?

За що нам, Боже, кара вже така?
Щомиті нас обстрілюють ординці.
За що, Всевишній, доленька така?
Ми – миролюбні, Господи, вкраїнці.

Чому́ й за що на кожнім кроці плач?
На кожнім кроці гинуть наші люди,
Гріхи нам, Боже, я молю́ пробач,
Бо ллється кров уже давно усюди.

Одеса, Миколаїв, стальний град,
Херсон і Запоріжжя, й місто Лева,
Дніпро, Тернопіль… В нас не зорепад,
А й зброя в нас летить вся моsk@лева.

Черкаси, Суми, Умань у біді,
Чернігів є під обстрілом щомиті…
Тривати скільки вражій цій ході́?
Невже ми мало горем оповиті?

І Харків, як більмо на оці їм,
Усюди-всюди ворог нас сягає.
Чому́ це сталось у краю́ мої́м?
За що нас ворог, Боже, спопеляє?

За що нам, Боже, стільки вже біди́?
Навіщо нам брудна війна ворожа?
Зерно горить, харчів горять склади…
За що на Україну кара Божа?

В нас ллється кров уже давним-давно,
Й щоразу гірші бачимо знущання,
Ввірвалася до нас орда-лайно,
Й бою́сь, що ця мандрівка не остання.

За що терпіння, Боже, нам такі?
Чому́ нас має ворог убивати?
Чому́ нести́ хрести такі важкі?
За що Вкраїну-неньку шматувати?

19.07.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1056382

В МОЇЙ УКРАЇНІ ВІЙНА

В мої́й Україні війна,
В мої́й Україні вбивають,
Воює рашист-сатана,
Та зрадники їх прославляють.

В мої́й Україні терор,
Вбивають людей у домівках,
Взяв зброю поет і актор –
І в засвітах в вічних мандрівках.

В мої́й Україні біда,
Та зрадник на ворога боці,
Скрізь мова ворожа… Ганьба!
Звучить в нас на кожному кроці.

В мої́й Україні ллє кров,
Війна не вщухає ні миті,
Бо в зрадників зрадна любов,
Рашизмом вони оповиті.

В мої́й Україні є біль,
І рана все більше ятриться,
Та сипле туди зрадник сіль
Й за мову убивців гордиться.

В мої́й Україні війна,
Та рідную мову цурають,
За неї висока ціна́…
На мові орди розмовляють.

В мої́й Україні війна,
Ми чуєм ворожую мову,
Щоразу йде звістка сумна,
Та всюди потвор мова знову.

В мої́й Україні війна,
А зрадник різниці не бачить,
Гордиться із мови-лайна,
Ціни́ йому мова не значить.

10.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977842

ОРДИНСЬКА МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

Задумав ворог йти до нас в мандрівку,
Пройтись парадом по святій землі́,
Узяв у ру́ки зброю й вибухівку,
Здійняв у небо іншу на крилі.

Російськомовні МАРІУПОЛЬ й ХАРКІВ
Взяли́сь стирати із лиця землі́,
Ще й МИКОЛАЇВ їм припав до ва́рґів*,
Його «цілують» кляті москалі.

І до вподоби тій орді́ ОДЕСА,
В якої сво́ї зви́чаї й життя,
Їм захотілось са́ме то́го пле́са –
Ординець там побачив майбуття́.

Перлину сте́пу взяв він у облогу,
Бо там побачив сухопутний шлях,
Це за ХЕРСОН посіяло тривогу.
Та й там орду стираєм в пух і прах.

Рашист ступає ще й до ЗАПОРІЖЖЯ,
І топче не́люд золоті́ поля́.
Везе́ орда укра́дене там збіжжя,
Яке вроди́ла ця свята́ земля.

Не полишає ця потво́ра й СУ́МИ,
«Цілує» не́люд з зброї СУ́МСЬКИЙ край,
І звістку відправляє до дурду́ми,
Бо ті наказ відда́ли: «Спопеляй!».

Входи́ла погань з півночі в ЧЕРНІГІВ,
Все нищила на сво́єму шляху́,
Туди багато бу́ло їх набі́гів.
І далі грузне та орда́ в гріху́.

Не міг лиши́ти ворог і ЧЕРКАСИ,
Бо в нього план – всіх зни́щити-уби́ть.
Летіли скрізь ворожії фуга́си**.
Ординська мрія – все живе згуби́ть.

І за ДНІПРО мерзота ця взяла́ся,
Ракети-подарунки шлють туди,
Вже думали, що мрія їх збула́ся,
І малювали далі всі ходи́.

Не оминули не́люди й ПОЛТАВУ,
Напевно хочуть лікувальних вод.
Й звітують, що зробили сво́ю справу,
І що вдало́сь зроби́ть без перешкод.

КІРОВОГРАДСЬКУ область не минули –
Стратегія у ворога така.
Жорстокістю все людство сколихнули,
Ще й бомбардують навіть з літака.

І ВІННИЦЯ тако́ж біди зазнала,
Відчула «поцілунки» і вона.
Від них і ця красуня застогна́ла,
Та час прийде́ і ворог наш скона́.

Ну, а ЖИТОМИР він гати́в щоразу,
Там «цілував» ракетами усе,
Не змінював упи́р свого́ наказу.
Він думав, що усе тут рознесе́.

Їм полюбилось славне місто РІВНЕ,
Побачили АЕС неподалік.
Це місто за́вжди людне і чарі́вне.
Летіли подарунки і в цей бік.

Гатили і по ЛУЦЬКУ ті ординці,
Там бачили вони для се́бе ціль,
Такі вони рашистські ті злочинці,
Які несу́ть страждання, горе й біль.

Та ще й ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ став більмом на оці,
Дали́ ординці їм «вітання» знак,
Аеродром стояв у тім потоці,
У здобич так поцілився корша́к***.

Не міг минути ворог і ТЕРНОПІЛЬ,
Тому́ й туди ракети запускав,
Він думав, що із нього зро́бить по́піл,
То й так прицільно курс туди він брав.

Від бульбаші́в цілують місто ЛЕВА,
Воно ж для них – бандерівське більмо́,
Нацистське ще й коріння всьо́го древа.
Таке чудовисько потворне це шельмо́.****

Вітання слали ще й до СТАНІСЛАВА,
І в Чорний ліс в ДЕЛЯТИН загляда.
Про них росте недо́бра всюди слава.
Спільноті світовій все обрида́.

Лякати брався мо́рдор й БУКОВИНУ,
І ЗАКАРПАТТЯ трішечки лякав,
Й не визнає рашист свою́ провину –
Бандеру і нацистів він шукав.

Та ціллю залишається столиця,
До неї ворог рвався звідусіль.
Для нього – непідступна ця фортеця,
Тому́ скида́ ракети, як в коші́ль.*****

30.04.2022 р.

ВА́РҐИ* – ГУ́БИ. Діалектна галицько-подільська назва.
ФУГАСИ** – розривний снаряд.
КОРШАК*** – один з видів соколоподібніх птахів.
ШЕ́ЛЬМА**** – хитра й підступна в своїх учинках людина.
КОШІ́ЛЬ***** – те саме, що й КОШИК.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

День мандрівника в часі
8 грудня відзначається День мандрівника у часі. Якщо дослівно перекладати назву цього свята, то вона звучить, як «День, у який можна прикидатися мандрівником у часі». Свято з’явилося в інтернеті понад 20 років тому завдяки фанатам фантастики. Вони й запропонували оригінальний спосіб святкування – вдавати із себе людей, які прибули з іншого часу.

Ідея такого подорожування здавна бентежила розум людей. Цю тему висвітлювали у своїх творах письменники-фантасти, а режисери знімали видовищні художні стрічки. Вчені теж не залишалися осторонь, а після відкриття загальної теорії Ейнштейна почали працювати над створенням машини, яка б дозволила відправитися у бажаний час.

Але у таких привабливих мандрівках криється велика небезпека, тому що ніхто не може впевнено сказати, чи впливає зміна минулого на події у майбутньому. Великий фантаст Рей Бредбері описав можливість такого результату у творі «І пролунав грім», коли головний герой випадково наступив на метелика, подорожуючи у стародавні часи.


А ось просто прикинутися таким мандрівником 8 грудня – це безпечно та весело. Тому варто домовитися з друзями й зробити цей день незабутнім.

Ви коли-небудь замислювалися, з чого почалася історія страхування?

Все стартувало ще у часи вавилонських купців, які вже тоді намагалися убезпечити свої каравани. Згодом — перші поліси в Генуї та Лондоні, морські пригоди, пожежі у містах, нові ризики і нові рішення.
Так крок за кроком народилася система захисту, якою ми користуємось і сьогодні.

Сучасний страховий поліс — це не просто документ. Це досвід поколінь, що навчилися перетворювати невизначеність на впевненість.

А ми продовжуємо цю історію просто зараз — щоб ви відчували впевненість у кожному рішенні:
чи то щоденна поїздка містом, захоплива мандрівка за кордон, турбота про свій автомобіль або ж створення фінансової подушки на майбутнє.

Цікаво
1. Перше «страхування» — Вавилон, 2 тис. до н.е.
У Кодексі Хаммурапі вже були правила, за якими купці могли отримати компенсацію, якщо їхній караван пограбували або загубилися товари.

2. Морське страхування — один із найстаріших видів
У середньовічній Італії купці страхували кораблі та вантажі, щоб не втратити все після штормів чи піратських нападів.

3. Велика лондонська пожежа 1666 року дала поштовх страховому ринку
Після масштабної катастрофи, що знищила понад 13 тисяч будинків, у Лондоні з’явилися перші масові компанії з пожежного страхування.

4. Ллойдс починався… у кав’ярні
У XVII столітті в кав’ярні Едварда Ллойда збиралися моряки, капітани та інвестори — там і народився легендарний страховий ринок Lloyd’s of London.

5. Перші програми зі страхування життя — XVIII століття
У 1700-х роках у Великій Британії почали створювати фонди, які виплачували гроші сім’ям померлих членів спільноти.

6. Залізниці дали поштовх розвитку масового страхування
З появою поїздів зросла кількість нових ризиків — так виникли перші поліси від нещасних випадків.

7. Туристичне страхування — продукт ХХ століття
Поширення авіаперельотів та міжнародних мандрівок створило нову потребу — захист під час подорожей.

8. Автострахування почалося у 1897 році в США
Першу автополіс видав страховщик із Нью-Йорка, коли автомобілі тільки-но з’явилися на дорогах.
#страхування #накопичення

Всесвітній день еволюції

Що це за день?
24 листопада спільнота науковців всього світу відзначає Всесвітній день еволюції (World Evolution Day). Присвячене це свято річниці публікації відомої для широкого загалу праці «Походження видів», що була написана Чарльзом Дарвіном 24 листопада 1859 року. Оскільки книга була написана не в науковому, а в популярно-публіцистичному стилі, то викликала справжній ажіотаж в суспільстві. Це один з найбільш вагомих творів в історії науки, який детально та логічно пояснює засади існування життя на планеті та виникнення великого розмаїття флори та фауни. Так з’явилася на світ теорія еволюції, яку згодом стали називати дарвінізмом.

Всесвітній день еволюції в історії
1832 -1837
Мандрівка Чарльза Дарвіна на судні «Бігль».
185924 листопада
Публікація праці Ч. Дарвіна «Про походження видів».
190924 листопада
Перше святкування Дня еволюції.
2001
Створена некомерційна організація «Програма Дня Дарвіна», а також запроваджено Міжнародний день еволюції. .
Як відзначати Всесвітній день еволюції ?
Цей день здебільшого відзначається в наукових колах. На міжнародному рівні відбуваються з’їзди, симпозіуми, конференції. У 2009 році BBC показала серію теле і радіопрограм BBC Darwin Season, присвячену 200-річчю Дарвіна і 150-річчю публікації «Походження видів».

Не обійшло це свято повз вищі наукові заклади, особливі ті, де викладаються біологічні науки. В цей день проводяться лекції, присвячені теорії еволюції та її значенню для людства. У цей день студенти мають можливість взяти участь у численних заходах, ознайомитися з біографією вченого, дізнатися про еволюційні механізми. В шкільних закладах проводяться цікаві вікторини та майстер-класи, розраховані на дітей шкільного віку.

На початках свято відзначалося стихійно, коли в тому чи іншому навчальному закладі проводилися пізнавальні заходи на тему еволюції в честь відомого англійського вченого. Основи теорії еволюції були прийняті всіма науковцями. І хоча деякі її засади піддаються жорсткій критиці, ця важлива дата святкується у багатьох країнах світу, що робить день еволюції насправді міжнародним святом.

Чому важлива ця подія?
Про міжнародний день еволюції має знати кожна людина, проте особливу цінність це свято має в очах науковців, що вивчають медицину, анатомію, біохімію, біотехнологію, біофізику, ботаніку, генетику, вірусологію, мікробіологію та інші біологічні дисципліни, для яких теорія еволюції та походження видів є базовими.

Наука не стоїть на місці, на фундаменті відкриттів минулих років з’являються нові. І те, якими будуть наступні відкриття, залежить від засвоєння та розуміння відкриттів минулих.

День туризму в Україні.
Любов до подорожей властива людській природі — вони допомагають нам відволіктися від буденності, очистити свідомість та знайти душевний спокій. Крім того, де ще можна дізнатися стільки нового, як у мандрівках досі незнаними місцями, знайомлячись з іншими людьми та культурами? Недарма існує думка, що найкращий спосіб витратити вільний час і гроші — це поїхати в туристичну подорож. Важливу роль туризму визнають уряди країн та міжнародні організації, зокрема, ООН — під її егідою працює Всесвітня туристична організація, яка заснувала щорічне свято — Всесвітній день туризму. Його відзначають щороку 27 вересня, а українці цього дня мають ще й національне свято — День туризму в Україні.

НОВИНИ БРОВАРСЬКОЇ ГРОМАДИ
Parents Picnic Club невпинно працює!

Запрошуємо дітей від 6 років , підлітків та їхніх рідних - батьків, бабусь, дідусів та близьких людей - на теплу зустріч, де ми познайомимось з методом казкотерапії з психологами ГО «Українська асоціація психологічної підтримки», яка відбудеться 02 серпня 2025 року з 11:00 до 13:00.

Місце проведення буде повідомлено після реєстрації.
Казкова мандрівка: знайомство з казкотерапією

Учасники дізнаються, як казки допомагають говорити про складні почуття та шукати вихід із непростих ситуацій, а також спробують створити власну історію й прожити її разом у безпечному колі.

Захід поєднає гру, творчість і роздуми - аби кожен учасник відчув підтримку та знайшов у казці щось цінне для себе.
Зустріч супроводжуватимуть фахівчині Українська асоціація психологічної підтримки Олена Лашко та Світлана Турчин.

Реєстрація обов’язкова.
https://forms.gle/XvtkCVQeG9MFpfw2A
До зустрічі!
@Brovary #Бровари_Броварщина #Київщина #Бровари #Броварський_край @Brovaryregion #Brovary_news #Brovary_region #Brovary

8 та 9 травня в Україні з візитом солідарності перебуватиме видатна польська письменниця, есеїстка, поетка, сценаристка, лауреатка Нобелівської премії з літератури та лауреатка багатьох престижних літературних відзнак Ольга Токарчук.

Серед найвідоміших та найулюбленіших серед читачів книжок Ольги Токарчук — "Мандрівка людей книги", "Е. Е.", "Шафа", "Гра на багатьох барабанчиках", "Бігуни", "Книги Якова", "Емпусіон" та "Чутливий наратор".Зазначається, що поспілкуватися з письменницею, довідатися про її творчий шлях, майбутні плани можна під час зустрічей у Києві та Львові.

8 травня, Київ, 17:00, Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при МЗС (Великий зал), вул. Велика Житомирська, 2. Зустріч модеруватиме філософ, есеїст, перекладач та президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко. Вхід вільний, але за попередньою реєстрацією, оскільки кількість місць обмежена.

9 травня, Львів, 15:00, Головний корпус, Львівський національний університет імені Івана Франка (Актова зала), вул. Університетська, 1.
Зустріч модеруватиме перекладач, поет, літературознавець та доцент Українського католицького університету Остап Сливинський. Вхід вільний, але також за попередньою реєстрацією.

У Мінкульті додали, що на зустрічах буде унікальна нагода підписати книжки в авторки особисто.