#тварини Акула-нянька атлантична: нянька чи просто ледача рибина? 🙂 Ginglymostoma cirratum — це, мабуть, найспокійніша акула в океані, яка могла б виграти конкурс на звання "найменш страшного хижака". Забудьте про голлівудські стереотипи з гострими зубами та драматичною музикою — ця акула виглядає так, ніби її життєва мета полягає в тому, щоб валятися на дивані (чи то на морському дні) і дивитися серіали про рибок. Назва "нянька" звучить мило, але не поспішайте уявляти її з підгузками та пляшечкою для годування. Існує версія, що англійське "nurse shark" походить від старого слова "nusse", що означало щось на кшталт "ліниво повзати". І справді, акула-нянька — це справжній майстер релаксу. Вона може годинами лежати на дні, іноді навіть дозволяючи дайверам погладити її, ніби вона якийсь морський кіт. Але не розслабляйтесь занадто: якщо наступити їй на хвіст (буквально чи в переносному сенсі), вона все ж може цапнути. Її укус не смертельний, але ви точно відчуєте, що нянька не в настрої. Ця акула — справжній гурман дна: креветки, краби, молюски — усе, що не вимагає погоні. Її маленькі зуби більше схожі на тертку, ніж на гострі кинджали, тож вона просто всмоктує їжу, як морський пилосос. А ще в неї є вуса — не для краси, а щоб шукати закуску в піску. Виглядає це так, ніби вона нюхає океанське дно в пошуках загубленого бутерброда. Живе акула-нянька в теплих водах Атлантики, від Карибів до берегів США, і, здається, її девіз: "Навіщо поспішити, якщо можна поплавати повільно?" Вона не мігрує на тисячі кілометрів і не полює на китів — їй вистачає локального "фастфуду". А ще вона вміє дихати, лежачи на місці, що робить її чемпіоном серед акул у номінації "найменше зусиль для виживання". Отже, якщо ви шукаєте символ спокою і філософського підходу до життя, акула-нянька атлантична — ваш ідеальний приклад. Вона доводить, що навіть у світі хижаків можна бути просто... нянькою, яка нікуди не поспішає!

#рецепт #авокадо #креветки

Тайський суп «Том ям» Інгредієнти: Для однієї порції ▪️Паста том ям - 30 г. ▪️Рибний бульйон - 100 г. ▪️Курячий бульйон - 250 мл. ▪️Філе свіжого лосося - 50 г. ▪️Мідії - 40 г. ▪️Креветка тигрова - 50 г. ▪️Лист кафіра - 2 г. ▪️Лемонграс - 4 г. ▪️Часник - 2 г. ▪️Корінь імбиру - 5 г. ▪️Кінза - 5 г. ▪️Спеція Тогараші - 1 г. ▪️Оливкова олія - 20 мл. Приготування: 1.У розпечену каструлю з оливковою олією додаємо часник, лемонграс, лист кафіра, корінь імбиру, нарізаний слайсами, креветки та мідії. 2.Обсмажуємо 2 хвилини та заливаємо курячим бульйоном. 3.Після додаємо кінзу, пасту том ям та рибний бульйон. Стомлюємо пару хвилин на повільному вогні. Далі додаємо нарізаний кубиками лосось. Варимо 5 хвилин на повільному вогні. Перед подачею прикрашаємо спецією Тогараші. Смачного! #першістрави

#тварини Креветка довгопала: морський джентльмен з клешнями-ножицями. Уявіть собі маленького морського аристократа, який розгулює дном океану, гордо тримаючи свої довгі клешні, наче пара ножиць у руках перукаря. Це креветка довгопала, або *Palaemon serratus*, – створіння, яке виглядає так, ніби щойно вийшло з салону краси, але насправді просто народилося з ідеальним "манікюром". Ця креветка – справжній делікатес для гурманів і головний біль для риболовних сіток. Її можна знайти вздовж європейських узбереж, від Португалії до Норвегії, де вона ховається серед водоростей і каміння, демонструючи свій талант до маскування. Довгопала вона не просто так: її клешні настільки витягнуті, що здається, ніби вона постійно тягнеться за чимось – можливо, за ще одним шматочком морського коктейлю на вечірці. *Palaemon serratus* – це не просто симпатична морська істота. Вона ще й трохи бунтарка: коли її ловлять, вона відчайдушно клацає клешнями, ніби кажучи: "Я не піду без бою!". Але не хвилюйтеся, для неї це більше театральна вистава, ніж реальна загроза. У природі ці креветки – вправні мисливці, які полюють на дрібних безхребетних, демонструючи, що розмір – не головне, коли маєш стиль і характер. На смак? О, це окрема історія. Якщо ви колись куштували креветки в ресторані, є шанс, що це була саме довгопала красуня. Ніжне м’ясо, легкий морський аромат – вона немов створена, щоб її подавали з лимоном і келихом білого вина. Але не кажіть їй про це в обличчя, бо вона, мабуть, образиться, що її елегантність зводять до простого меню. Отож, наступного разу, коли будете біля моря, придивіться до води – можливо, десь там креветка довгопала саме поправляє свої клешні, готуючись до чергового дня в ролі морської зірки. Чи то пак, морського стиліста! 🙂

#тварини Чудернацькі фламінго: рожеві дива на тонких ніжках 🙂 Фламінго – це, мабуть, найексцентричніші птахи у світі природи. Уявіть собі: довгі, як у жирафи, ноги, шия, що гнеться, наче гумовий шланг, і пір’я, пофарбоване в такий яскраво-рожевий колір, що навіть Барбі позаздрила б. Ці птахи виглядають так, ніби щойно втекли з вечірки 80-х, де хтось переборщив із коктейлями на основі креветок. А знаєте, чому вони рожеві? Бо обожнюють креветки та водорості, багаті на каротиноїди – такі собі природні барвники. Без цієї дієти фламінго були б просто сірими курками на ходулях. Тож, можна сказати, що їхній стиль – це результат гастрономічного вибору. Хто б міг подумати, що птахи так серйозно ставляться до фуд-блогінгу? Ще одна їхня фішка – стояти на одній нозі. Науковці досі сперечаються, чому вони це роблять: чи то для збереження тепла, чи то просто щоб похизуватися перед іншими. Мовляв, "дивись, я можу балансувати краще, ніж ти, навіть після трьох креветкових коктейлів!" А може, це просто їхній спосіб сказати: "Так, я фламінго, і мені байдуже, що ти думаєш про мої життєві рішення". Живуть вони переважно в теплих краях – Африка, Південна Америка, Кариби – і люблять тусуватися великими зграями. Уявіть собі вечірку на болоті: сотні рожевих красенів, які галасливо базікають і хлюпаються у воді. Сусіди, мабуть, не в захваті, але фламінго це не хвилює – у них є стиль, харизма і, звісно ж, креветки. Отож, наступного разу, коли побачите фламінго (хоча б на картинці), згадайте: це не просто птах. Це ікона моди, майстер балансу і, можливо, найвеселіший гість на будь-якій вечірці. 🙂