Черга на благодійний концерт у Буковелі.

Кажуть, що люди стоятимуть там до лютого

🇮🇱 Украинский стендап в Израиле: Антон Лирник выступит в четырёх городах в феврале 2026

В конце февраля — начале марта 2026 года в Израиле пройдёт серия сольных стендап-концертов Антона Лирника — украинского комика, сценариста и телеведущего.

📅 Даты концертов:
26 февраля 2026 — Нетания
27 февраля 2026 — Тель-Авив
28 февраля 2026 — Хайфа
1 марта 2026 — Ашдод

Антон Лирник — одна из заметных фигур украинской комедийной сцены 2000-х и 2010-х годов.
В 2006 году вместе с Андреем Молочным он создал «Дуэт имени Чехова» — комедийный проект, который быстро стал резидентом Comedy Club (ТНТ) и получил широкую популярность как в России, так и в Украине. Позже дуэт был хорошо известен и украинской аудитории благодаря выступлениям на телевидении, в том числе в проектах «Вечерний Квартал» и «Рассмеши комика».

24 февраля 2022 года, в день начала полномасштабного вторжения России в Украину, Лирник находился в Москве. В тот же день он опубликовал антивоенный пост, а спустя несколько дней записал видеообращение к путину с призывом открыть «зелёный коридор» для эвакуации мирных жителей из Волновахи.

Это обращение вызвало резкую критику в Украине: сам факт обращения к главе государства-агрессора и мягкий тон вызвали негодование. Позже Лирник объяснял, что в тот момент находился под наблюдением, получал прямые угрозы и действовал в максимально ограниченных условиях. По его словам, это была единственная доступная форма попытаться донести месседж и помочь людям на месте. Вскоре после этого он покинул Россию.

С 2022 года Лирник последовательно занимает антивоенную позицию и публично поддерживает Украину.
В Украине у него остаются родители и два брата. Один из братьев с начала полномасштабной войны служит в Вооружённых Силах Украины.

«Мой брат воюет. И я помогаю, насколько могу. Это не для прессы, но я знаю, где он, и мы с ним на связи», — объясняет Лирник.
Он подчёркивает, что регулярно помогает брату и его подразделению — средствами, снаряжением и поддержкой.
«Я помогаю Вооружённым силам Украины», — говорит он прямо.

В 2025 году Министерство юстиции РФ включило Антона Лирника в список «иностранных агентов» — за поддержку Украины и резкие антивоенные высказывания. В том числе — за интервью, в которых он называл действия России «военным безумием» и критиковал артистов, оставшихся работать в РФ.

Отдельная часть его концертов имеет благотворительный характер. Лирник направляет сборы на гуманитарные нужды, с основным фокусом на помощь украинским детям, пострадавшим от войны. Он сотрудничает с фондом UA Alive 2022, перечисляя средства в программу Camp for Kids — реабилитационные лагеря для детей, переживших эвакуации, обстрелы и оккупацию.

Израильский тур — это не телевизионный формат и не ностальгическое шоу. Это живой стендап и прямой разговор о войне, эмиграции, ответственности и цене публичных решений. Для израильской аудитории, особенно для выходцев из Украины, эти концерты становятся не просто культурным событием, а возможностью услышать сложную и честную историю без упрощений.

Подробнее — в нашей статье:
https://news.nikk.co.il/anton-lirnik/

А для вас важнее в таких концертах юмор — или гражданская позиция артиста? Пошли бы на такой стендап?

Важно❓ Поделитесь ❗️
и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

#НАновости #NAnews #Israel #Украина #UkraineIsrael #АнтонЛирник #StandUp #IsraeliEvents #УкраинцыВИзраиле

#ukrainian_music #українська_музика
#що_послухати #для_настрою
Jamala - Троянди на пероні | Різдвяний концерт YUNA 2025 | Президентський оркестр
https://youtu.be/q-IBBbDP8lg

Отакої! Концерту 20 років!🎵🎉🥳

Закінчиться війна - "герой" приїде: українська продюсерка проїхалася по артистах, які втекли закордон під час повномасштабки та згадала про скандальний пост команди Винника.

Продюсерка та головна режисерка фестивалю "Шлягер року" Анжела Норбоєва заявила, що не пускала би назад на українську сцену зірок, які виїхали звідси після 24 лютого 22 року.

Під її "гарячу руку" потрапив і співак Олег Винник, який нещодавно оскандалився: на концерті у Німеччині він закликав українців та росіян "пробачити одне одного" і одразу ж після того заспівав пісні російською мовою, від якої ще донедавна відхрещувався.

Норбоєва пригадала, що хтось із команди Винника на початку війни написав мовляв "Ну нічого, закінчиться війна – наш герой приїде", і назвала таку позицію неповагою. За словами продюсерки, такі артисти користувалися любов’ю глядачів, заробляли на них гроші, а в момент скрути втекли до Європи.

«Щедрик» — Carol of the Bells под обстрелами: почему Покровск стал символом украинского Рождества

Щедрик, щедрик, щедрiвочка,
Прилетiла ластiвочка,
Стала собi щебетати
Господаря выкликати…

Эта мелодия звучит на рождественских вечерах по всему миру.
В американских фильмах, на концертах, в торговых центрах Нью-Йорка и Чикаго.
Но родилась она в одном конкретном месте — в украинском городе Покровск, Донецкой области.

🎶 1904–1908 годы — композитор Николай Леонтович жил и работал в Покровске Донецкой области (тогда — станция Гришино). Здесь он преподавал в музыкальной школе, руководил хором железнодорожников и создал музыкальную основу будущего «Щедрика».

🎼 1916 год — премьера «Щедрика» в Киеве.
🌍 1919–1922 годы — Украинский национальный хор гастролирует по Европе, Канаде и США, представляя культуру Украинской Народной Республики.
🇺🇸 1936 год — американский композитор Питер Дж. Вилхауски пишет английский текст, и мир узнаёт песню как Carol of the Bells.

Сам Леонтович этого всемирного успеха не увидел.
Он был убит в ночь с 22 на 23 января 1921 года агентом ВЧК. Композитору было 44 года.

📍 Покровск сегодня, Донецкая область Украины, — одна из самых горячих точек фронта.
По состоянию на 26 декабря 2025 года:
— в городе и на его подступах идут городские бои;
— за сутки фиксируется до 28 боестолкновений;
— в Покровской общине остаётся менее 1900 гражданских,
— непосредственно в городе — около 1250 человек;
— разрушены жилые кварталы, школы и культурные объекты.

Сегодня этот город разрушают российские путинские террористы — целенаправленно и системно.
Под ударами — не только дома и улицы, но и память. Место, где родилась музыка, ставшая частью мирового Рождества, уничтожается теми, кто говорит о «духовных ценностях».

Это не «побочный ущерб».
Это сознательная война против идентичности — украинской, европейской, человеческой.

Музыка, созданная здесь для праздника и надежды, сегодня звучит под вой сирен.
Именно поэтому «Щедрик» снова стал не просто песней —
а символом украинского Рождества под обстрелами.

Важно❓ Поделитесь ❗️
и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы
https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Читайте нашу статью:
https://nikk.agency/carol-of-the-bells/

НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱

НАновости — Новости Израиля | Nikk.Agency

⚽️🎄 Дух Різдва перетворив футбольний стадіон на справжню концертну залу з вогнями свічок та святковим частуванням

У Берліні понад 28 тисяч вболівальників зібралися разом на стадіоні столичної команди «Юніон». Дорослі і діти хором співали колядки, розмахуючи свічками та шарфами улюбленого футбольного клубу.

"Багато людей тут, на стадіоні, мабуть, сказали б, що це стало частиною їхньої різдвяної традиції. Для нас це вперше, коли ми приєдналися до різдвяного співу тут. Ми придбали квитки, просто щоб насолодитися цим і по-справжньому відчути Різдво", — розповів один з вболівальників футбольної команди.

#історія #події
20 грудня 1924 року о 19:00 ефір над Харковом, тодішньою столицею України, прорізали слова: «Алло, алло! Говорить Харків!». Саме так розпочалася ера українського радіомовлення. Ця подія перетворила звичайні електричні імпульси на потужний інструмент культури та інформації. 🎙️🇺🇦

Перша радіостанція була облаштована в Центральному партійному клубі (нині це будівля Харківської філармонії). Технічно це був справжній прорив: попри дефіцит обладнання, ентузіасти змогли налагодити трансляцію, яку було чутно далеко за межами міста. На площі Свободи встановили гучномовці, біля яких збиралися сотні людей, щоб почути перші концерти та новини. 🏙️📻

Програма першого ефіру була насиченою: виступ хору, сольні номери та читання літературних творів. Радіо швидко стало головним джерелом зв’язку зі світом. Цікаво, що в ті часи приймачі були рідкістю, тому люди часто збиралися цілими селами чи кварталами біля одного «репродуктора», щоб дізнатися останні новини. 🎻🗣️

Запуск харківської станції дав поштовх до створення радіомереж по всій Україні. Це дозволило поширювати українське слово, музику та освіту в найвіддаленіші куточки країни. Сьогодні, у вік цифрових технологій, ми згадуємо цей день як момент, коли Україна вперше заговорила до світу через радіохвилі. 📡✨

Про ♥️Х
📍 Харків – найбільше місто на 50 паралелі.
📍Три Нобелівських лауреата жили в Харкові
📍Харків’яни зняли перший фільм у Російській імперії.
📍Вперше атомне ядро розщепили в Харкові
📍Танк Т-34 створений у Харкові
📍Харків – міжнародне студентське місто
📍Ринок Барабашова – найбільший ринок в Європі.
📍Найбільша площа в Європі розташована в Харкові.
📍 В Харкові побудована перша бетонна будівля - Держпром
📍Перший трамвай Харкова був кінним.
📍В Харкові відбувся найбільший безкоштовний концерт в Україні.(2008 ,Queen)
📍Харківський національний університет – найстаріший і великий ВУЗ України.
📍Перший Палац піонерів і жовтенят був відкритий у Харкові.
📍Перша дитяча залізниця в Харкові
📍Перший в Україні аеропорт був побудований в Харкові.
📍Лінії Харківського метрополітену тягнуться на 40 кілометрів.
📍21 житель Харкова літав у космос
📍Найстаріший зоопарк України знаходиться в Харкові.
📍Харків'янин Юрій Кнорозов розшифрував ієрогліфи індіанців Майя
📍 І якщо Ви дочитали до кінця, дуже багато відомих танцюристів із Харкова ! Якщо їх перелічувати, не вистачить одного поста. Харків був і буде українським💛💙
Наш ♥️Х

Юлія Клименюк

🕯Сьогодні виповнився б 51 рік Василю Сліпаку – українському оперному співаку і воїну, захиснику України, що загинув на російсько-українській війні.

Василь Сліпак (1974-2016) – український оперний співак (бас-баритон), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій під час війни на Сході України, позивний «Міф».

Народився у Львові. Все Василеве життя було пов’язане зі співом. Дев’ятирічним хлопчиком він прийшов до Львівської державної академічної хорової капели «Дударик» і співав там до 1994 року. Разом з капелчанами виступав на провідних концертних майданчиках як України так і світу (Національна опера України, Національна філармонія, Карнегі-Хол, собор Паризької Богоматері концертні зали Канади, Італії Голландії, Бельгії, Швейцарії, Прибалтики). Потім закінчив Львівську консерваторію. Ще під час навчання брав участь у багатьох музичних конкурсах та проектах. У 1997 році успішно подолав конкурсне випробування на вступ до складу Паризької національної опери. Його голос дав змогу йому почати успішну сольну кар’єру у Франції та Європі. Майже двадцять років Василь Сліпак прожив за кордоном. Свої останні концерти співак дав 25-27 травня 2016 року у храмі Святої Трійці в м. Ліоні (Франція).

Найулюбленішою арією Василя була партія Мефістофеля в опері Шарля Гуно «Фауст». Саме звідси з’явився і позивний «Міф», з яким Василь Сліпак воював на передовій. Але його улюбленою піснею була ніжна і лірична «Місяць на небі…» Був відомий своєю волонтерською діяльністю, численними справами в царині доброчинності. Ще на початку 90-х, відразу після проголошення незалежності, Василь Сліпак із братом Орестом були серед перших, які долучилися до руху «Віра і світло», солідаризуючись із людьми з особливими потребами.

Під час Революції гідності мав контракт в Опері, і не міг вилетіли до Києва. Втім, став активним учасником усього, що відбувалося в діаспорі: підтримав Паризький Євромайдан, постійно відправляв на Майдан передачі з гуманітарною допомогою, збирав гроші, влаштовував благодійні концерти.

Коли на Донбасі почалася війна, створив благодійну організацію «Fraternité Ukrainienne/Українське братство», допомагав українським захисникам, познайомився із вояками Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», згодом сам долучився до них. «Я пропустив Майдан, але війну не пропущу», - сказав Василь. Він не пропустив війни, так само, як вона не пропустила його. Він тричі був на фронті. Уперше поїхав на війну у травні 2015 року. Воював у Пісках у районі Донецького аеропорту. Брав участь у боях за Авдіївку у складі 1-ї окремої штурмової роти 7-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу. Повернувся пораненим. Вдруге поїхав на фронт у вересні 2015 року, у Водяне, на лінію зіткнення, у жовтні повернувся до Парижа.

В червні 2016 року знову поїхав на Донбас. Планував залишитися там на півроку. Але 29 червня 2016 року загинув у бою від кулі ворожого снайпера. 30 червня 2016 року Василь Сліпак був нагороджений Орденом «За мужність» I ст.(посмертно) – за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.

🕯Похований на Алеї героїв Личаківського кладовища Львова.

🎖🗺20 лютого 2017 року Василь нагороджений званням Герой України та Орденом «Золота Зірка» (посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові!