ВАЖЛИВЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ДЛЯ ТИХ, ХТО ВТРАТИВ ЗВ’ЯЗОК З РЕАЛЬНІСТЮ​Дехто вкрай невдало намагається інтерпретувати мою роботу в IT-системі та візуалізацію концепцій через ШІ як щось вороже. Хочу розставити всі крапки над «і»: мої технологічні експерименти — це аналітика, а не привід для безглуздих звинувачень. Ваші дитячі спроби навісити на мене ярлики — це лише діагноз вашої власної обмеженості.​Востаннє попереджаю: будь-яка особа, яка ще раз відкриє рота в мій бік із подібними звинуваченнями, буде ідентифікована миттєво. Оперативні методи роботи в IT-системі дозволяють вирахувати таких «коментаторів» за лічені хвилини. Якщо ви не вмієте поважати чужі кордони та реальність — я змушений буду поставити вас на місце максимально жорстко і оперативно.​Далі мова буде не про дискусії, а про наслідки. Сподіваюся, питання закрите.

Дослідження Writer показало, що персоналізований контекст і памʼять можуть робити моделі більш підлабузливими та менш точними. Експерименти з вподобаннями користувача та хибними фінансовими уявленнями продемонстрували погіршення якості відповідей із ростом обсягу памʼяті. Інструменти стиснення памʼяті на кшталт Mem0 і Zep посилювали зміщення до нерелевантних «якорів» у контексті. https://channeltech.space/ai/writer-ai-memory-degrades-accuracy/

Розвідка США оприлюднила звіт про біолабораторії в УкраїніДиректорка Нацрозвідки Тулсі Габбард заявила, що дані про існування понад 120 лабораторій у 30 країнах світу роками «навмисно приховувалися від народу США» усіма посадовцями. Понад 40 лабораторій в Україні нібито «‎проводили небезпечні експерименти з посилення функцій вірусів».Однак насправді в документах чітко вказано, що метою програми було безпечне зберігання патогенів радянської епохи (залишків біологічної зброї СРСР), навчання українських вчених методам біоізоляції та запобігання витокам вірусів.Вказані проєкти стосувалися цивільного моніторингу природних хвороб тварин — діагностики пташиного грипу та поширення африканської чуми свиней серед диких кабанів#Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news  @news @world_news  #news  #news_from_around_the_world 

#дати #свята Мало хто знає, але 10 березня — це не лише українські патріотичні дати, а й глобальний привід для любителів незвичайних звуків. З 2012 року саме цього дня відзначають Міжнародний День волинки (International Bagpipe Day). 🎶🐐 Ідея народилася в Британії завдяки Bagpipe Society та International Bagpipe Organisation. Засновники — Енді Летчер і Кассандр Балоссо-Бардін — вирішили, що волинці заслуговують на власне свято, щоб нагадати: цей інструмент існує в понад 130 варіаціях по всьому світу. Від шотландських Great Highland до італійських zampogna, французьких cornemuse, іспанських gaita, турецьких tulum і навіть давньоєгипетських предків (так, волинки були ще в Стародавньому Єгипті та Римі). Шотландія тут — лише один з яскравих, але далеко не єдиний епізод. Іронія в тому, що інструмент, який асоціюється з гірськими кланами та кілтами, насправді набагато старший і космополітичніший, ніж здається. Мета свята проста й амбітна водночас: вийти на вулицю (або в будь-яке зручне місце) о 12:00 за місцевим часом, зіграти на своїй волинці — і поділитися фото чи відео в мережі. Це так званий «Great Bagpipe Convergence» — момент, коли волинки звучать одночасно в різних куточках планети. Концерти, лекції, майстер-класи, фольк-фестивалі — все це теж частина програми. Головне — показати різноманітність і живучість традиції в епоху, коли багато хто думає, що волинка — це лише саундтрек до фільмів про горців. Чому це цікаво? Бо волинка — не архаїзм, а живий культурний код. Вона супроводжувала війни, весілля, похорони, танці й навіть сучасні рок-експерименти. День волинки — нагадування, що музика не має кордонів, а інструмент, який здається «надто гучним і старомодним», досі здатен зібрати натовп і змусити посміхнутися (або заткнути вуха — кому як). 😏 Тож 10 березня — гарна нагода послухати не лише «Scotland the Brave», а й щось менш очікуване. І, можливо, навіть спробувати дмухнути в міх — раптом у Вас теж прокинеться внутрішній волинкар?

російських школярів навчатимуть збирати дрони та керувати ними — дані української розвідки За даними української розвідки, йдеться не про окремі експерименти, а про федеральний курс під назвою “Основи безпеки та захисту батьківщини”. Акцент роблять саме на підготовці операторів безпілотників. Наприклад, у Курській області так звані уроки вже стартували в одній зі шкіл. А в Нижньогородській області понад 600 шкіл уже забезпечили необхідним обладнанням для збирання та управління дронами. “Таке масове та скоординоване промивання мізків підлітків через шкільну програму чітко вказує на стратегію Кремля: виховувати нове покоління операторів бойових дронів, готових до участі в майбутніх війнах. Замість розвитку критичного мислення чи цивільних професій російська влада вкладає ресурси в підготовку солдатів”, — йдеться у повідомленні Служби зовнішньої розвідки України. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

Депутати  проголосували за фактичне підвищення тарифів на електроенергію і тепло.  Вчора, у перший день роботи 15-ої сесії Верховної Ради, народні депутати проголосували за два законопроєкти, якими збираються провали влади в енергетиці оплатити коштом звичайних українців і підприємців. Так, законопроєкт №13219 покладає на громадян і підприємців України обовʼязок оплатити додатково приблизно 37 мільярдів гривень монопольним приватним власникам сонячної та вітроелектроенергії за рахунок збільшення тарифів на електроенергію. У такий своєрідний спосіб народні депутати «подбали» про країну, яка замерзає. Парламентські фракції фактично одноголосно, за винятком «Батьківщини», підтримали корупційне підвищення тарифів на електроенергію. «Слуга народу» - 150 Євросолідарність - 17 «Батьківщина» - 1 Платформа за життя і мир - 18 Голос - 13 Відновлення України - 12 Партія «За майбутнє» - 9 Довіра - 17 Позафракційні - 10. Що стосується законопроєкту №14067, то в ньому народні обранці також передбачили положення, якими всю модернізацію системтеплокомуненерго передбачається провести не за рахунок грошей репарацій, а  шляхом підвищення тарифу для людей на  тепло – ось ціна, яку українці заплатять за експерименти влади у цьому секторі. За це також голосували зеленими кнопками «за» всі фракції, крім «Батьківщини». «Слуга народу» - 164 Євросолідарність - 19 «Батьківщина» - 0 Платформа за життя і мир - 17 Голос - 14 Відновлення України - 12 Партія «За майбутнє» - 4 Довіра - 15 Позафракційні - 13. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #речі Калейдоскоп — це пристрій, який перетворює звичайне бите скло на нескінченний карнавал геометрії. Це річ, що стоїть на межі суворої фізики та дитячого захоплення, нагадуючи нам, що краса часто залежить не від самих предметів, а від того, як саме на них падає світло. 🌈🌀 ​Історія калейдоскопа почалася не з гри, а з серйозної науки. У 1816 році шотландський фізик сер Девід Брюстер проводив експерименти з поляризацією світла та відбиванням променів у дзеркальних трубах. Він помітив, що об'єкти, розміщені між дзеркалами, створюють ідеально симетричні та неймовірно гарні візерунки. Брюстер запатентував винахід у 1817 році, назвавши його грецькими словами: kalos (прекрасний), eidos (вигляд) та skopeo (дивлюся). 👨‍🔬🔭 ​Успіх був миттєвим і приголомшливим. Калейдоскоп став справжньою манією в Лондоні та Парижі. Люди різного віку та статків ходили вулицями, приставивши трубку до ока, натикаючись на стовпи та перехожих. Проте через недоліки патентного права Брюстер майже не заробив на своєму винаході — тисячі копій почали виготовляти підпільні майстерні, наповнюючи ринок дешевими аналогами. 🎩🏙️ ​Пристрій калейдоскопа геніально простий: три (іноді дві або більше) дзеркальні пластини, розташовані під кутом 60 градусів одна до одної. Всередині, між скляними дисками, пересипаються різнокольорові скельця, намистини або пелюстки. Одне легке тремтіння руки — і комбінація змінюється. Математики підрахували: якщо у вас є 20 скелець, кількість можливих візерунків настільки велика, що ви могли б крутити калейдоскоп мільярди років і ніколи не побачити одну й ту саму картинку двічі. 📐✨ ​У XIX столітті калейдоскоп використовували дизайнери килимів та шпалер — вони черпали в ньому натхнення для нових орнаментів. У XX столітті він став символом психоделічної культури та філософською метафорою мінливості життя. Як сказав один із дослідників: «Калейдоскоп — це модель Всесвіту: хаос, який щоразу впорядковується в гармонію». 🎭💎 ​Сьогодні, у вік цифрових ефектів, класичний калейдоскоп залишається аналоговим дивом. Він дарує можливість на кілька секунд відключитися від реальності й поглянути у світ, де панують лише світло, колір та ідеальний порядок.

#історія #події Король повернувся: Шотландський гамбіт Карла II. 8 лютого 1649 року, поки в Англії ще не встигли відмити ешафот після страти Карла I, шотландці вирішили, що республіканські експерименти Олівера Кромвеля — це розвага не для них. У Единбурзі офіційно проголосили Карла II «Королем Великої Британії, Франції та Ірландії». Це був акт неабиякої політичної зухвалості, що перетворив Шотландію на головний осередок монархічного опору. 🏴󠁧󠁢󠁳󠁣󠁴󠁿👑 Ситуація виглядала як ідеальний шторм: англійські пуритани намагалися побудувати державу без короля, а шотландські пресвітеріани вперто трималися за династію Стюартів. Карлу II на той момент було лише 18 років, і він перебував у вигнанні. Для нього це проголошення було рятівним кругом, хоча й з дуже специфічним «присмаком». Щоб отримати реальну підтримку шотландців, йому довелося підписати Урочисту лігу та Ковенант — документ, який фактично обмежував його релігійну владу. Політика — це завжди мистецтво компромісу, навіть якщо ти принц крові. 🤝📜 Проте радість була передчасною. Кромвель не збирався терпіти під боком королівство, що відродилося. Почалася серія кривавих битв, після яких Карл II знову був змушений тікати, переховуючись у дуплах дубів (легендарний «Королівський дуб») та перевдягаючись у слугу, аби дістатися Франції. Його реальне повернення на престол — Реставрація — відбулося лише через 11 років. 🌳🏃‍♂️ Ця подія 8 лютого показала, наскільки глибоким був розкол у британському суспільстві XVII століття. Шотландія продемонструвала свою вірність традиціям та окремішність від Лондона, задавши тон конфліктам, відлуння яких чути й сьогодні. Монархія виявилася міцнішою за революційний запал, а Карл II увійшов в історію як «Веселий король», який вмів чекати свого часу. 🏰🥂

#історія #постаті 28 січня 1951 року на Буковині народився чоловік, якому судилося стати «першим після Бога» в ієрархії українських підкорювачів неба. Леонід Каденюк — не просто астронавт, а символ того, що Україна в 1990-х роках, попри економічний хаос, залишалася космічною державою не лише на папері, а й на орбіті. 👨‍🚀🚀 Від Клішківців до мису Канаверал Шлях Леоніда Костянтиновича до зірок був класичним прикладом тернистої стежки: льотне училище, служба в авіації, жорсткий відбір до загону космонавтів ще за часів СРСР. Але справжній зоряний час настав у 1997 році, коли він переміг у відборі на спільну українсько-американську місію. Каденюк готувався до польоту в NASA, де вразив американців своєю витримкою та професіоналізмом. Його обрали серед багатьох кандидатів саме за вміння зберігати спокій там, де в інших здавали нерви. 🇺🇸🇺🇦 Місія STS-87: Український слід у космосі 19 листопада 1997 року космічний човник «Колумбія» відірвався від землі. На борту був Каденюк, а в його особистому багажі — прапор України, «Кобзар» Шевченка та аудіозаписи українських пісень. Леонід став першим, хто влаштував на орбіті справжній «вечір української культури». Він згадував, що коли вперше зазвучав наш гімн у невагомості, американські колеги встали разом із ним, віддаючи шану далекій державі, яка відправила свого сина в цей політ. 🎶🛰️ Наука на орбіті: Це не були «покатушки» Часто скептики кажуть, що Каденюк летів як «гість», але це відверта брехня. Він виконував складні біологічні експерименти з рослинами (ріпою, соєю та мохом), досліджуючи, як невагомість впливає на фотосинтез та розвиток організмів. Ці дані згодом лягли в основу багатьох наукових праць. Каденюк працював як повноцінний вчений-дослідник, доводячи високий рівень української академічної школи. 🧪🌱 Спадщина справжнього офіцера Леонід Каденюк завжди залишався скромною людиною. Він не любив пафосу, хоча його впізнавали на вулицях. До останніх днів він боровся за розвиток української аерокосмічної галузі, щиро вболіваючи за те, щоб ми не втратили статус технологічної нації. Його раптова смерть у 2018 році під час ранкової пробіжки стала шоком для країни, але він залишив нам головне — відчуття того, що для українців немає недосяжних висот. 🌌🦾 Сьогодні, у день його народження, варто згадати його знамениту фразу: «Я був вражений, наскільки красива наша Земля і наскільки вона незахищена». Це слова людини, яка бачила світ з висоти, недоступної більшості, і навчилася цінувати кожен клаптик рідного дому.

#історія #культура #музика Симфонія сталі: Як індустріальний шум став музикою протесту. ​Ми звикли думати, що музика — це про гармонію, солодкі мелодії та упорядковані ритми. Але на початку XX століття, коли світ задихався від диму заводів і здригався від гуркоту перших двигунів, з'явилися люди, які зрозуміли: старе мистецтво померло під колесами паровозів. Луїджі Руссоло, італійський футурист, у своєму маніфесті "Мистецтво шумів" проголосив, що звук трамвая чи вибуху є набагато ціннішим, ніж чергова соната Бетховена. ​Технологічний прогрес приніс не лише комфорт, а й нову естетику бруду та сили. Руссоло створив "інтонаруморі" — дивні машини, що генерували скрегіт, гул та шипіння. Це була перша спроба приручити індустріальний хаос. Але справжній соціальний вибух стався пізніше, коли ці ідеї підхопили радикальні художники 70-х років, сформувавши жанр industrial. ​Музика стала соціальною зброєю. Гурт Throbbing Gristle у Британії чи Einstürzende Neubauten у Західному Берліні використовували бетономішалки, відбійні молотки та сталеві листи замість скрипок. Це не було розвагою — це була деконструкція самої ідеї контролю. В епоху Холодної війни, коли світ балансував на межі ядерного знищення, ці артисти дзеркально відбивали агресію середовища. Вони показували, що людина в мегаполісі — це лише придаток до верстата, і єдиний спосіб звільнитися — це перетворити свій біль на шум. ​Цікаво спостерігати, як подібні експерименти сприймалися в закритих суспільствах. Поки в Європі музиканти били молотами по арматурі, в москві та підконтрольній їй росії будь-який відхід від академічного канону вважався ідеологічною диверсією. Імперія панічно боялася звуку, який неможливо було втиснути в рамки маршу чи пісні про партію. Шум — це хаос, а хаос — це втрата контролю, чого кремлівські старці боялися понад усе. ​Індастріал навчив нас, що звук — це не лише естетика, а й фізична присутність. Низькочастотний гул може викликати страх, а металевий скрегіт — пробудити лють. Сьогодні, коли ми слухаємо електронну музику, ми навіть не замислюємося, що в її основі лежать ті самі індустріальні ритми, які колись вважалися безумством. Ми навчилися жити в шумі, приручили його, але він назавжди залишився нагадуванням про те, що техніка — це лише інструмент, а справжня музика народжується там, де людина намагається перекричати залізо. ​Світ змінився: відбійні молотки стали синтезаторами, а протест перемістився у цифрову площину. Проте дух футуристів і радикалів минулого століття живий — він у кожному звуці, що виходить за межі комфортного "красивого" мистецтва.