ПРАХ ЧОРНОБИЛЯ

У безодню кинув вітер прах,
І здригнулась від біди земля.
Не забути вибуху у снах,
Що розвіяв крихти на поля.

Страх врізався в серце поколінь,
І постало місто без людей.
Там життя спинилося як тінь,
Став Чорнобиль наче як музей.

Страхом атом спалює чуття,
І лишає попіл на руках.
Так ось поміж тишею буття
У безодню кинув вітер прах.

Так постійно всі роки підряд
Нам природа хоче помогти.
Тільки де людина, там і чад,
Рани, біль і спалені мости.

Нам Чорнобиль згадує про те,
Що ми пил, ніщо у світі цім.
Хто зруйнує — втратить, не знайде
Свій останній, найдорожчий дім.

Мирослав Манюк
26.04.2025

НАновини‼️: Акція “Безсмертний полк” планується в “Палестині” під чуйним керівництвом “Російського Дому” до 9 травня 2025 року і цього року?
"Російський Дім у Вифлеємі" повідомляє 23 квітня 2025, що у Вифлеємі, ("Палестина"), до 9 травня 2025 року “щорічно проводяться комплексні заходи” типу акції «Безсмертний полк».
Цю акцію організовує Росспівробітництво.
Заявлено участь не лише «російських співвітчизників з родинами, випускників російських і радянських вузів з далеких провінцій Палестини», але й «десятків місцевих жителів» і «багатьох російськомовних жінок і дітей палестинців».
Незрозуміло, звісно, чиї портрети “дідів” носять і збираються нести на акції “палестинці”. Не відомі військові формування «палестинців» у складі антигітлерівської коаліції, а, навпаки, «арабські націоналісти готові були використати очікувану німецьку перемогу для тотального пограбування та знищення євреїв Палестини. Ще в кінці 1941 року муфтій Єрусалима Аль-Хусейні, лідер арабських націоналістів підмандатної Палестини, прибув до Берліна як гість Гітлера».
Можливо, планують портрети Аль-Хусейні і носити?
Крім акції «Безсмертний полк», у «Русському Домі в Вифлеємі» стартувала також акція «Георгіївська стрічка».
На Близькому Сході, окрім Вифлеєма, інформація про планування акції «Безсмертний полк» відома також у Хайфі, Ізраїль. За повідомленням, 9 травня 2025 року в Хайфі відбудеться хода, «організована Генеральним консульством Росії в Ізраїлі».
Так що путінська російська «дипломатія» на Близькому Сході організовує навіть 2 варіанти участі в «Безсмертному полку» — можна вибирати...
А що ще?

https://nikk.agency/uk/akciya-bezsmertnij/

#НАновости #NAnews #Russia #Palestine #Israel #Culture #Propaganda #BessmertnyPolk #GeorgievskayaLenta #RussiaDiplomacy

❗️Білий дім розглядає варіанти тиску на Україну

Білий дім планує тиснути на Україну, пропонуючи вирішення конфлікту за принципом «зараз або ніколи». москва відмовляється йти на компроміси щодо українських територій та безпекових вимог.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#думки
Запам’ятай: ніколи не мирись із тим, що тебе знецінює. Не звикай до холодної вечері, сирих стін і роботи, яка вичавлює душу. Не прилаштовуйся до оточення, поруч з яким хочеться зникнути.

Не допускай байдужості до себе. Це не норма. Не шукай виправдань для тих, хто завдає болю. Не знаходь пояснень для тих, хто нехтує твоїми межами.

Черствість, користь, обман, грубість, зрада — це не "життя таке". Це не має права стати твоїм щоденням. Це не повинно вкорінюватися у твоїй реальності.

Якщо одного разу погодишся проковтнути приниження — це вже зрада. Передусім — зрада себе. І найболючіша втрата — це втрата поваги до власного "я".

Не дозволяй нікому перетворювати тебе на килим, по якому зручно ходити. І ще гірше — пробачати це, мовляв, "усі так живуть". Життя — це не історія про нескінченне терпіння й приниження.

Люди змінюються. Ті, хто вчора здавався найріднішим, завтра можуть стати чужими. Найближчий друг здатен обернутись на ворога. А любов усієї юності — пройти повз, не глянувши.

Якщо почнеш пристосовуватись до кожного — втратиш себе. А час летить, немов швидкісний потяг. І згодом усвідомлюєш: єдина людина, яка буде з тобою завжди — це ти.

Тож привчайся до світлого.
Привчай себе до доброзичливості.
До поваги.
До тепла, щирості, до людей, у яких чисті наміри.
До вірності, чесності, глибини почуттів.

Навчайся бути бережним до себе. Щоб ніхто більше не смів заходити у твій внутрішній світ із брудом на душі.

Бо твій справжній дім — це ти сам. А він гідний найкращого.

Життя...

Третій кінофестиваль квір-кіно SUNNY BUNNY, який проходив в Києві, оголосив переможців. Про це повідомили на сайті Держкіно.

Переможці міжнародних конкурсів:

Найкращий фільм повнометражного конкурсу: «Плоди опунції» — режисер Роган Парашурам Канаваде.
Спеціальна відзнака: «Вʼєт і Нам» — режисер Мінь Куї Чуонг.
Найкращий фільм короткометражного конкурсу: «Карлосу» — режисер Карлос Сіпріану.

Спеціальні відзнаки:
«Особисті повідомлення» — режисерка Жеральдін Шарпантьє.
«Непридатна» — режисерки Маріон Молінарі та Туче Карабаджак.

Переможці українського пітчингу ЛҐБТКІА+ коротких метрів:

Головний приз: «Ходім гуляти лісом» — режисерка Марія Черній.
Спеціальна відзнака: «Розкажи мені казочку» — режисерка Діана Анікєєва.

Нагороди Спілки кінокритиків України:

Найкращий повнометражний фільм: «Вʼєт і Нам» — Мінь Куї Чуонг.
Спеціальна відзнака: «Проковтнути ніч» — Жонатан Вінель і Каролін Поджі.
Найкращий короткометражний фільм: «Непридатна» — Маріон Молінарі й Туче Карабаджак.
Найкращий український короткий метр: «Що робитимеш, якщо війна продовжиться?» — Владислав Плісецький.

Також у межах фестивалю SUNNY BUNNY було підтримано важливу ініціативу «Листи до вільного Криму» — можливість висловити підтримку українським політв’язням, яких незаконно утримує росія.

#Коло_Кіно #Новини_кіно

🎨Марiя Гордєєва, 1970р.н.
"Бабусині пиріжки", 2025р.
Серія "Дім"

У покинутому селі серед лісів стояв старий дім. Кам’яний, темний, зарослий плющем, він дихав — не як живе створіння, а глибоким холодом, що заповнював груди кожного, хто наважувався ступити всередину. Люди уникали його — казали, що вночі з вікон видно тіні, а з підвалу лунає дитячий плач.

Але одного дня туди приїхала дівчина на ім’я Марта. Вона не вірила в привиди. Її приваблювало саме те, що цей дім був забутий усіма . Марта шукала тишу, але натомість знайшла жах.

У першу ж ніч дім почав "говорити": підлога стогнала, двері відчинялися самі, а з дзеркал дивилися не її очі. Найстрашнішим було не те, що вона чула голоси, а те, що вони знали її ім’я, її думки, її мрії.

Кожна ніч ставала довшою. Вона бачила тінь дитини, яка сиділа на ліжку й шепотіла:
— Вони забрали мене… Не йди вниз… будь ласка…

Але Марта пішла. У підвалі вона знайшла старе ліжечко, повністю поросле грибком, і розбиту музичну скриньку. Коли вона її торкнулася — усе довкола змінилося. Стіни дому затряслись, і з темряви піднялася постать — темна, висока, з безліччю рук, кожна з яких тримала уламки дитячих іграшок. Це було те, що забрало дитину.

Марта не тікала. Вона заговорила. Вперше хтось не кричав і не кликав на допомогу. Вона сіла на підлогу й сказала:
— Я знаю, як боляче бути покинутим.

Тоді сталося диво — страх ущух. Тінь завмерла, руки впали, і з неї вийшла душа дитини. Маленька дівчинка. Вона торкнулася Мартиної руки й прошепотіла:
— Дякую.

Дім зітхнув востаннє. Біль і темрява розвіялися. На ранок сонце освітило чисті стіни, а в повітрі пахло м’ятою.

Марта залишилася жити в тому домі. Вона перетворила його на будинок для дітей, які втратили дім, як і вона. Ніхто більше не чув голосів чи плачу. Але інколи вночі з музичної скриньки лунає ніжна мелодія — пам’ять про тих, хто нарешті знайшов спокій.

#думки
Запам’ятай: ніколи не мирись із тим, що тебе знецінює. Не звикай до холодної вечері, сирих стін і роботи, яка вичавлює душу. Не прилаштовуйся до оточення, поруч з яким хочеться зникнути.

Не допускай байдужості до себе. Це не норма. Не шукай виправдань для тих, хто завдає болю. Не знаходь пояснень для тих, хто нехтує твоїми межами.

Черствість, користь, обман, грубість, зрада — це не "життя таке". Це не має права стати твоїм щоденням. Це не повинно вкорінюватися у твоїй реальності.

Якщо одного разу погодишся проковтнути приниження — це вже зрада. Передусім — зрада себе. І найболючіша втрата — це втрата поваги до власного "я".

Не дозволяй нікому перетворювати тебе на килим, по якому зручно ходити. І ще гірше — пробачати це, мовляв, "усі так живуть". Життя — це не історія про нескінченне терпіння й приниження.

Люди змінюються. Ті, хто вчора здавався найріднішим, завтра можуть стати чужими. Найближчий друг здатен обернутись на ворога. А любов усієї юності — пройти повз, не глянувши.

Якщо почнеш пристосовуватись до кожного — втратиш себе. А час летить, немов швидкісний потяг. І згодом усвідомлюєш: єдина людина, яка буде з тобою завжди — це ти.

Тож привчайся до світлого.
Привчай себе до доброзичливості.
До поваги.
До тепла, щирості, до людей, у яких чисті наміри.
До вірності, чесності, глибини почуттів.

Навчайся бути бережним до себе. Щоб ніхто більше не смів заходити у твій внутрішній світ із брудом на душі.

Бо твій справжній дім — це ти сам. А він гідний найкращого.

Життя...

#архітектура #історія
Садиба Бантиша в Прелесному.
На півночі Донецької області розташоване село Прелесне — колишнє поселення Веселе, засноване наприкінці 18 століття дворянином Бантишем, вихідцем з Молдови.

У середині 19 століття його нащадки звели двоповерховий палац у стилі класицизму. Онук засновника, Олександр Бантиш, побудував у 1837 році кам’яний двоповерховий дім, що стоїть і досі. Садиба була оточена парком, закладеним у 1858 році, що займав 66 гектарів і налічував 120 видів дерев та чагарників. Центральною прикрасою було озеро з острівцями та кам’яним містком.

Після революції маєток постраждав. У 1928 році більшовики спалили церкву та намагалися підпалити будинок. Однак господар, готуючись покинути садибу, зупинив їх. З 1995 року територія закинута.

Вітаємо вас із Великоднем — святом світла, віри та надії.
У ці дні, коли кожне «Христос Воскрес!» звучить не лише як вітання, а як клятва — жити, боротися і перемагати, ми разом тримаємо стрій.
Бо українське світло сильніше за будь-яку темряву, і навіть у час війни ми вміємо святкувати — по-своєму, з теплом у серці й незламністю в очах.

Нехай ваш дім буде наповнений спокоєм, ароматом паски і сміхом близьких.
Нехай битви будуть крашанками, а не снарядами.
Нехай замість вибухів — будуть лише святкові дзвони.

Світло переможе. Правда переможе. Україна переможе.

З любовʼю,
Команда Fankolo 💛💙