Лутра Фермопіл Лутра Фермопіл славляться своїми гарячими джерелами, які приваблюють як місцевих мешканців, так і туристів. Термальна вода джерел насичена мінералами і має цілющі властивості, які цілюще впливають на здоров'я шкіри та суглобів. Фермопіли приваблюють не тільки любителів історії, а й тих, хто шукає оздоровчих процедур, у поєднанні з природною красою створюють дивовижну атмосферу та внутрішню гармонію. У 480 році до н. у Фермопіл відбулася одна з найбільш легендарних битв в історії, де 300 спартанців під проводом царя Леоніда героїчно билися проти багатотисячної армії перського царя Ксеркса. Джерело https://psahno.com/uk/places/lutra-fermopil #фермопили #греція #цікавімісця #місцядляфотосесій #історіягреції #природа #гори #водоспад #історіядревньоїгреції #300спартанців

СВІТ НАВКОЛО НАС. Водоспад Шенлонг. Водоспад Шенлонг розташований у мальовничому районі «Дев'ять небес Дракона і Фенікса» округу Фенцзе. Чунцин, Китай.

#цікаве У гроті Каліпсо є напис: «Забудь тут про нещастя і прийми щастя вічне. Якщо ж ти щасливий — так будь ще щасливішим». Це найбільший грот у парку «Софіївка». Він висічений у гранітній скелі, і, за легендою, тут здійснюються бажання (але не матеріальні). Грот має ще одну назву — Левовий. Колись тут гуркотів водоспад, а шум води нагадував страшний рик лева.

Найепічніша пропозиція всіх часів: хлопець освідчився дівчині на вершині водоспаду, але щось пішло дуже не по плану #відео_video #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world #brovaryregion

#природа Відоме класне місце – водоспад Хієн, Хаконе, Японія

#подорожі Буцький каньйон. Черкаська область. Посеред зелених просторів Черкащини заховано місце, де камені пам'ятають інше небо. Село Буки. Тихе, наче забуте кимось із великих творців світу. Але воно відоме своїм унікальним природним ландшафтом мальовниче місце на річці Гірський Тікич, яке називають Буцьким каньйоном. Скелі каньйону сягають 20-30 метрів у висоту, і їхній вигляд справді вражає: масивні брили граніту, звивиста річка, водоспади і вузькі ущелини створюють неймовірну картину. Цей каньйон — ніби шрам на землі, такий древній, що його доторк ще досі відлунює у воді. А вчені підтверджують: його камені пам’ятають світ, якого ми не уявляємо: їм понад 2 мільярди років. Коли ще не було ні квітів, ні птахів, ні зірок у тому вигляді, як ми їх знаємо, ці скелі вже стояли. Це український кристалічний щит — одна з найдавніших частин земної кори Європи, яка вийшла на поверхню ще в докембрійську еру. Ось кілька легенд і цікавих фактів про Буки та Букський каньйон 🔹 "Кам’яний млин": Історики стверджують, що наприкінці XIX століття тут була одна з перших малих гідроелектростанцій на території України. Руїни старовинного млина і частини греблі досі стоять серед скель, надаючи місцю загадковості. 🔹 Каньйон і козаки: За іншою легендою, в Букському каньйоні переховувалися козаки, які будували тут схованки й використовували скелі для оборони. Нібито деякі вузькі проходи й печерки в скелях залишилися ще з тих часів. 🔹 "Спів скель": У вітряну погоду кам’яні стіни каньйону видають особливі звуки, які місцеві називають "співом скель". Кажуть, що це духи древніх велетнів нагадують про себе. 🔹 Дивна вода Тікича: У водах річки Гірський Тікич іноді можна побачити цікаві міні-водоверті й течії навіть у спокійну погоду. Місцеві вірять, що це "сховані підводні ворота", через які вода тече не тільки поверхнею, а й під землею. 🔹 Феномен трьох річок: Місце злиття Гірського Тікича, Гнилого Тікича й Вільшанки відоме як "Місце поєднання трьох вод" — один із небагатьох таких природних феноменів в Україні.

#поезія Надлишками ком після кожного слова – Обурені кола в спокійній воді. Увись випадковостей невипадкових Злітають на хмарі примарні сліди. Пояснення марні лягають на краплі, Зриваються з неба кислотним дощем. Живильним дощем, що пронизує раптом, Бо краплями ллє капсульований щем. Мішає свої оболонки з асфальтом, Пропитує щебінь занадто глевкий. Шепоче: «Впадати в каміння не варто, Або водоспадами – до літаків». Літак – він зі сталі, не з гравію точно, Та ще й у віконцях – картини з чудес, За певним маршрутом буває, де схоче, А потім спочатку, а потім – в кінець. Літає навколо землі чи то кулі, Земної, не в скроню. У рідкісних снах Надлишками слів, що у комах заснули, Три крапки тримає летючий жебрак. Оксана Мовчан 9.07.2025

Водоспади Скра Водоспади та гарне смарагдове озеро – це казковий куточок, захований у густому лісі, який перетинає струмок Коца-Дере. Невелике озеро Скра або Блакитне озеро зобов'язане своїм кольором скам'янілим організмам, що знаходяться на дні. Водоспади розташовані між селами Скра та Купа, в районі Кілкіс, близько 100 км від північної столиці Греції Салонік. Біля невеликого гірського села на схилах красивої гори Пайко. Джерело https://psahno.com/uk/places/vodopady-skra #куди піти #цікавімісця #місця для фотосесій #водоспади #водопадисалоніки #озеро #цікавімісцясалоніки #природа #гори #вода #відпочинок #туризм #подорож #салоніки #водопадискра #греція

У далекому кутку всесвіту, на планеті Аквамаріс, що була вкрита кришталевими озерами й небесними водоспадами, приземлився зореліт «Мрія-9». Екіпаж складався з трьох астронавтів: капітана Мирослава, кухаря-біолога Олени й бортового мага Степана. Після тривалого польоту, їм конче треба було відпочити й підзарядити енергокристали. Але на борту закінчилися всі запаси борщу, а їсти тюбики з пюре вже не було сил. Тоді Степан, який колись навчався в Карпатській Школі Космозілля, запропонував: — А давайте зваримо юшку. Але не просту — зоряну, з риби з цього магічного озера. Мирослав посміхнувся: — Якщо ти її спершу зловиш. Олена вже витягувала із спорядження гіперудочку, оснащену нанонитками й чакруном-приманкою. Вони підійшли до озера, вода якого світилася синім, немов самі зорі танули в ній. Несподівано озеро заговорило: — Лише ті, хто серцем чистий і з повагою до стихій, зможуть зловити рибу у моїх водах. Степан відклонився й прошепотів заклинання вдячності, а тоді кинув вудку. З глибин виринула риба — срібна глибнеспинка з очима, як перлини. Її не треба було вбивати: вона сама залишила лусочку, що могла перетворитись на смачну юшку, не шкодячи створінню. Олена запалила вогонь із метеоритного вугілля, Степан додав трохи сушеної папороті з планети Лісовії, а Мирослав — дрібку земної солі, привезеної ще з Гуцульщини. Вариво забулькотіло, заграло кольорами туманностей. Коли вони скуштували юшку, кожен побачив у парі над казаном свій дім: мати біля печі, зоряне небо над селом, дитинство. Це була не просто страва — це було зцілення душі. Навіть зореліт, здавалось, глибше видихнув. — Це найкраща юшка в моєму житті, — сказав Мирослав. — Бо зварена з пам’яті, — додала Олена. — І трохи магії, — підморгнув Степан. Так зоряні мандрівники відновили сили й полетіли далі, лишивши на березі озера маленький казанчик — на згадку для тих, хто ще прийде з добрим серцем. Бо там, де вариться юшка з зірок, завжди є місце для дива.

#природа Русилівські водоспади — мальовничий каскад із понад 15 водоспадів на притоці річки Стрипа, розташований у каньйоноподібній долині поблизу села Русилів на Тернопільщині. Це одна з найгарніших гідрологічних пам’яток України, що входить до складу Національного природного парку “Дністровський каньйон”.