#архітектура #історія Замок Річарда Левове Серце в Києві – поетична назва будинку на Андріївському узвозі, унікальної пам’ятки архітектури у стилі британської неоготики початку 20 століття. Дім має вигляд старовинного замку, розташований він на схилі історичної гори Уздихальниці, неподалік від Андріївської церкви. Ліву частину споруди прикрашає висока вежа фортечного типу, а фасади оздоблені численними готичними елементами – баштами, шпилями, зубцями тощо. Готичний будинок Річарда Левове Серце швидко здобув популярність як споруда, населена нечистою силою і привидами. Щоразу, коли здіймався сильний вітер, із пічних труб до помешкання долітали звуки моторошного виття, а мешканці відчували паралізуючий страх. Проблему нечистої сили вирішив професор Київської духовної Академії Степан Голубєв. Провівши ревізію димоходу, він витягнув з труби яєчну шкарлупу, дірки в якій слугували резонатором і були джерелом потойбічних зітхань та виття.

#архітектура #історія Палац Грохольських-Можайських. У селищі Вороновиця на Поділлі знаходиться палац Грохольських-Можайських, зведений у XVIII ст. Ця велична споруда у стилі класицизму оздоблена красивими колонами й ліпнинами.

#архітектура #історія Софійський собор в Києві — не просто архітектурна перлина, а справжній свідок тисячолітньої історії України. Від князя Ярослава Мудрого до сьогодення вона пережила навали, руйнування й реставрації. 10 червня вибухова хвиля від атаки російських безпілотників пошкодила карниз центральної абсиди собору. 5 найважливіших історичних подій, які ставалися із собором крізь роки: https://suspilne.media/culture/1039353-pograbuvanna-mongolami-vidbudova-casiv-mazepi-ta-castina-spadsini-unesko-so-pereziv-sofijskij-sobor/

#архітектура #історія Бізнес-центр "Слов'янський" (також відомий як Блакитний палац) - історична будівля в центрі Черкас. Палац був зведений наприкінці XIX століття за проєктом відомого архітектора Владислава Городецького як готель «Слов’янський». Він поєднує у собі елементи класицизму та модерну, а також має запозичення з середньовічної близькосхідної архітектури. У радянські часи будівлю пофарбували в блакитний колір, через що вона отримала неофіційну назву «Блакитний палац». У період з 1994 по 1998 роки будівлю було реставровано банком «Укрсоцбанк», який розміщував у ній своє відділення. У 2022–2024 роках проведено реконструкцію будівлі, під час якої фасаду повернули історичний пісочний колір та відновили ковані прикраси балконів. Наразі будівля функціонує як бізнес-центр «Слов’янський» і є пам’яткою архітектури місцевого значення.

#архітектура #історія #освіта Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка — це один із найстаріших і найавторитетніших закладів вищої освіти Кіровоградщини. Його історія бере початок у 1921 році, коли в Єлисаветграді (нині Кропивницький) було відкрито вищі педагогічні курси. Сьогодні ЦДУ ім. В. Винниченка — це п’ять потужних факультетів, серед яких – педагогічний, історико-правничий, природничо-математичний, філологічний та фізичного виховання. Установа пройшла складний і героїчний шлях. У повоєнні роки відбулося стрімке зростання: відкривалися нові факультети, лабораторії, будувалися корпуси, зростала наукова база. У 1992 році інституту було присвоєно ім’я Володимира Винниченка, а з 1997 року — надано статус державного педагогічного університету. За роки свого існування він підготував понад 90 тисяч фахівців, тут зберігають традиції, закладені століття тому, але одночасно впевнено рухаються вперед – у цифрову, глобалізовану добу.

#архітектура #історія Бучацький монастир отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього заснований 1712 року на горі Федір коштом Стефана Александера Потоцького. Сюди прибули монахи з Литовської провінції ЧСВВ, а новозаснований осередок отримав щедру фундацію, землю, млин тощо. Вже у 1771 році освятили величну церкву у стилі віленського бароко. У 18–19 ст. монастир став важливим культурним та освітнім центром: тут діяли школа-інтернат, богословські курси, гімназія, а згодом — Місійний інститут св. Йосафата. Бучач став осередком василіянського іконопису. У часи ЗУНР у монастирі перебував Василь Вишиваний, тут проходили наради найвищого військового та державного керівництва. Після радянського закриття монастир відновив діяльність у 1991 році. Сьогодні він знову живе — як духовний центр, як навчальний заклад, і як пам’ятка, яку поступово відроджують.

#історія #архітектура #музеї Міський арсенал (Львів) 🏰У XVIII столітті підземелля львівського арсеналу використовували як в’язницю для полонених гайдамаків та козаків 🏰У 1703 році зберігання пороху зіграло злий жарт – стався страшний вибух, від якого загинуло 36 міщан і обвалилися склепіння 🏰Це одна з небагатьох збережених у Львові споруд оборонного типу споруджена на місці невеликої зброярні, майже повністю знищеною пожежею 1571 року 🏰Сьогодні в споруді розміщується музей зброї «Арсенал» — відділ Львівського історичного музею. 🏰В експозиції музею Арсенал представлено зразки старовинної зброї з більш як 30 країн світу

#архітектура #історія Шарівський палац. У селищі Шарівка на Слобожанщині розташований палац XIX ст. у стилі неоготика. Він має дві високі башти, три зали з понад 20-ма кімнатами. Колись він належав поміщику Ольховському, який програв його у карти. Після цього палац викупив і розбудував цукровий магнат Леопольд Кеніг, іменем якого місцеві мешканці нині називають будівлю.

#архітектура #історія Каплиця Боїмів Львів «Перехожий, зупинись і подумай, чи твоє страждання є більшим, ніж моє», – саме такі слова написані у підніжжя статуї скорботного Ісуса на каплиці Боїмів. Збудована вона у 1609–1615 роках на міському цвинтарі, який на той час був біля Латинського кафедрального собору. Георгій Боїм був протестантом, а коли переїхав до Львова, прийняв католицизм. Він й замовив будівництво родинної усипальниці, а закінчив будівництво вже його син Павло Боїм. У каплиці знайшли вічний спокій 14 членів родини Боїмів. У другій половині 18 століття за розпорядженням австро-угорської влади всі поховання з центру міста було перенесено на нові цвинтарі, а ключі, за заповітом Георгія Боїма, передали на зберігання до катедри (Латинського собору). Каплиця збудована у стилі нідерландського маньєризму. Цікавим та загадковим є інтер'єр каплиці: розп'яття Ісуса і Таємна вечеря зображена не у центрі каплиці. Напевно, коли створювали композицію інтер'єру, то вкладали у це глибокий зміст.

#музеї #архітектура #природа Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник — унікальний науково-дослідний і культурно-освітній осередок у самому серці Черкащини, що об'єднує понад 100га історичних і природних пам’яток. Його території охоплюють місто Корсунь-Шевченківський, селище Стеблів та села Квітки й Виграєв. До складу заповідника входить 5 музеїв, зокрема музей історії Корсунь-Шевченківської битви, художня галерея, меморіальні музеї К. Стеценка та І. Нечуя-Левицького. Особливої уваги заслуговують палац Лопухіних-Демидових і ландшафтний парк 18–19ст, а також природні об’єкти — гора Янталка та Каштан Шевченка. Фонди закладу налічують понад 50 тисяч одиниць збереження, включаючи унікальні колекції з історії, культури й мистецтва. Заповідник щороку приваблює десятки тисяч відвідувачів, пропонуючи різноманітні екскурсії, виставки, фестивалі. Це простір, де історія оживає, а духовна спадщина України набуває нового звучання.