#світ Антигуа — місто між вулканами і вічністю. Усього 45 хвилин від столиці Гватемали — і ти в Антигуа. Місто, оточене трьома вулканами, що торкаються неба: Агуа, Фуего і Акатенанго. Тут легко загубитися — в історії, у кольорах, у пейзажах. 🔸 Колоніальна архітектура з багатовіковою душею. 🔸 Живі ринки, яскраве місцеве мистецтво, ремісничий шоколад і гватемальська кава, яку ти не забудеш. 🔸 Розмірене життя — для неспішного відпочинку. Ідеально на 3 дні або навіть на місяць. Антигуа — це не просто подорож. Це занурення.

#архітектура Замок Річарда. Може здатися, що від людей ховають нечувану розкіш. Утім, всередині — голі стіни. Будівництво дому у стилі англійської готики закінчилося 1904 року. Протягом всієї історії замку там часто змінювалися господарі. 1920 року його націоналізували, отож до 1983-го він був звичайним комунальним житлом. З того часу стоїть порожнім. І попри безліч проєктів із відновлення, жоден не реалізували.

#світ 🐉 Храм Ват Сам Пран: 17-поверховий дракон, що обвиває вежу. У Таїланді , за 40 км від Бангкоку, знаходиться одна з найбільш вражаючих будівель країни — храм Ват Сам Пран (Wat Samphran). Його унікальна архітектура приголомшує: рожева вежа заввишки 80 метрів повністю обвита гігантським драконом! 🐲 ⚠️ НЕЙМОВІРНІ ФАКТИ: Дракон довжиною 400 метрів не просто прикрашає будівлю — усередині його тіла облаштований спіральний прохід 🌀, який веде на вершину 🏯. Піднімаючись, можна побачити статуї божеств 🕉 та мальовничі вікна з видом на околиці. 🌸 Рожевий колір обрано не випадково — у таїландській культурі він символізує мудрість 🧘‍♂️ і духовне просвітлення. Храм діє з 1985 року, але досі залишається маловідомою туристичною локацією 🗺.

🪓 «Пятихатка» руZZкого міра: трагедія, фарс і гнилі стовпи «величі» Автор : адміністратор телеграм-каналу UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» (окрема подяка за ідею Чирвінському В.) 👉 [Підписатися на канал](https://t.me/RuslanSpeaks) А чи задумувались ви коли-небудь: у чому сила руZZкого міра? Не в правді, не в свободі, не в культурі. Сила його — в гнилі. У п’яти прогнилих стовпах, на яких стоїть ця ідеологічна «изба», обшита фанерою імперських міфів і обмазана багном історичної брехні. Назвемо ці стовпи «пятихаткою» — не в сенсі затишного дому, а як у роZZeйському жаргоні: п’ятсот дерев’яних рублів, що пахнуть нафталіном, страхом і кров’ю. 1️⃣ Брехня — тотальна, як сибірська тайга роZZія бреше не тому, що не знає правди. Вона бреше, бо правда — це загроза. З часів Петра І, який вирішив, що московія — це «росея», і переписав історію, щоб стати спадкоємцем Київської Русі. Катерина ІІ замовляла фальшиві літописи, щоб довести, що українці — це «малороси». Сталін брехав про Голодомор, путін — про «нас там нєт». Брехня — це цемент, яким замазують тріщини в імперській стіні. Імперія брехні — це не метафора. Це діагноз. 2️⃣ Крадіжка — як державна політика РоZZія краде все: назви, території, людей, унітази. Петро І вкрав ім’я «росія» у Візантії. Романови крали Українську культуру, вивозили артефакти до Петербурга. СРСР грабував після війни — заводи, картини, навіть цілі міста. Сучасна роZZія краде зерно, дітей, історію, навіть чужі перемоги. Це не держава — це грабіжник у формі з двоголовим орлом. 3️⃣ Рабство — як форма національної єдності Петро І змушував селян служити по 25 років. Романови продавали людей, як худобу. СРСР будував ГУЛАГи, де рабство було нормою. Сьогодні — «мобілізовані» з глибинки, які йдуть на смерть за обіцянку амністії та пачку гречки. Свобода — це те, чого руZZкий мір боїться найбільше. Бо раб не ставить запитань. Він просто йде в бій. 4️⃣ Великодержавний шовінізм — як релігія «Ми — велика держава!» — кричать ті, хто живе в бараках без води. Петро І змушував бояр голити бороди, щоб «цивілізувати» варварів. Романови вважали себе «третім Римом», а всі інші — другосортними. Сьогодні — «українці не існують», «Киев — мать городов русских», «всі мають говорити по-руZZкі» ! Це не гордість. Це комплекс неповноцінності, замаскований під імперську пиху. --- 5️⃣ Війна — як спосіб дихати. Петро І воював постійно — зі Швецією, Туреччиною, Персією. Романови — з Польщею, Османами, Наполеоном. СРСР — з усіма, кого міг дістати. Сучасна роZZія —Чиченскі війни.Модова. Грузія.Сирія.Україна... Війна — це не збій. Це ритм хворого серця недоімперії. Бо коли немає війни — руZZкий мір починає гнити ще швидше. 🎭 Абсурд і трагізм роZZійська «велич» — це театр абсурду, де актори грають ролі героїв, а насправді — злодії. Це трагедія для сусідів, фарс для світу, і пастка для власного народу. Це імперія, яка не будує — вона лише руйнує. І кожен її «стовп» — це не опора, а труна. 📌 Висновок «Пятихатка» руZZкого міра — це не просто набір характеристик. Це архітектура зла, збудована на брехні, грабунку, рабстві, шовінізмі та війні. Історія показує: це не тимчасове явище. Це — системна хвороба. А отже, лікувати її треба не компромісами, а правдою, свободою і пам’яттю. --- 📣 Запрошую до подальшої дискусії та знайомства Переходьте та підписуйтесь на телеграм-канал UA «УКРАЇНА.ДОРОГАМИ ЧАСУ...» 👉 [https://t.me/RuslanSpeaks]

#архітектура Будинок з аркою на Хрещатику, 21 — одна з найвідоміших архітектурних візитівок головної вулиці Києва. Його зведено у 1950-х роках у межах післявоєнної відбудови, коли центр міста відновлювали після руйнувань Другої світової війни. Будівля виконана у стилі «сталінського ампіру», характерному для багатьох споруд того часу. Вона є частиною монументального ансамблю забудови Хрещатика, що виник на місці знищених війною кварталів. Особливості будинку — масивні форми, багатство декоративних елементів, колони, аркади, ліпнина та, звісно, велична арка, яка не лише прикрашає споруду, а й слугує проїздом до внутрішніх дворів та вулиці Лютеранської. Сьогодні тут розташовані житлові квартири, а на першому поверсі — комерційні приміщення. У різні роки в будівлі працювали офіси, магазини, кав’ярні, майстерні й навіть невеликі культурні простори. Будинок має статус архітектурної пам’ятки, приваблює туристів і часто з’являється у фільмах, серіалах та фоторепортажах. Особливу увагу привертає арковий проїзд із розписаною стелею, що додає споруді урочистості. Симетрія фасадів по обидва боки арки створює відчуття гармонії й завершеності архітектурного образу. У поєднанні з київськими каштанами ця локація — справжній символ столиці.

#історія #архітектура Цей замок тримають не стіни — їх майже немає… а легенди. 📍 Губківський замок, Рівненська область. Замок був зруйнований у 1704 році і більше ніколи не відновлювався. Проте легенд про Губківський замок вистачає, щоб відчути це неймовірне й мальовниче місце. Одна з легенд розповідає, що десь неподалік захована булава Богдана Хмельницького. Її охороняють душі загиблих козаків. Кажуть, знайти булаву зможе лише гідна людина. А ще є легенди про золото, чаклунів і дивний передзвін, який можна почути, якщо прикласти вухо до землі…

#архітектура #культура #історія Будинок, схожий на ляльковий, тихо стоїть серед київських вулиць, приховуючи в собі багату історію. За цими стінами колись вирувало життя: тут працювали бібліотека, чайна, перший у Києві кінозал і сцена для вистав. Усе це творило унікальне культурне середовище — місце, де поєднувались знання, відпочинок і мистецтво. Сьогодні ця будівля відома як Київська мала опера і продовжує жити попри виклики часу. Розповідаємо її історію та яку роль вона відіграє в культурному житті міста зараз: https://suspilne.media/culture/1067021-ak-pracue-kiivska-mala-opera-na-lukanivci-vid-kinca-xix-stolitta-do-koncertiv-sogodenna/?utm_source=copylink&utm_medium=ps

#архітектура #історія #музеї Будинок учителя у Києві – скарб історії на Володимирській. 📍 Адреса: вул. Володимирська, 57 Ця будівля понад століття стоїть на перетині освіти, політики та культури. Споруджена 1911 року як Педагогічний музей, вона відразу стала центром освітянського життя Києва. Стильний фасад з колонами, строгі класичні форми й урочиста атмосфера одразу привертають увагу. ⚡ Але найбільша її цінність – історична роль. Саме тут у 1917–1918 рр. працювала Українська Центральна Рада. Зали Будинку учителя були свідками проголошення УНР, прийняття законів і доленосних рішень. Ці стіни пам’ятають голос Михайла Грушевського та інших діячів української революції. 🎶 У різні часи будівля залишалася культурним осередком: лекції, концерти, художні виставки та педагогічні форуми. Навіть сьогодні Будинок учителя продовжує жити – тут відбуваються заходи, що зберігають зв’язок поколінь. 🌟 Будинок учителя – не просто музей чи зал для подій. Це серце пам’яті про боротьбу та відродження України. Якщо хочеш доторкнутися до справжньої історії Києва – завітай сюди!

#архітектура #історія #музеї Садиба Лизогубів у Седневі — історичний маєток козацько-старшинського роду, що формувався з кінця 17 століття. Розташована на мальовничому березі річки Снов, вона включає старовинну кам’яницю (1690), Воскресенську церкву, флігель, грот, місток і альтанку Глібова. У 19 столітті маєток перетворився на архітектурно-парковий ансамбль. Седнівський парк, частина садиби, має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. У садибі бували Тарас Шевченко, Леонід Глібов, Борис Грінченко та багато інших. У 1904 році тут встановили один із перших в Україні пам’ятників Шевченку. Сьогодні садиба є філією Чернігівського обласного історичного музею.

#архів Будинок Краусса — прибутковий дім на вулиці Антоновича, 32. Це оригінальна пам’ятка житлової архітектури Києва останньої чверті ХІХ століття. На жаль, унаслідок перебудови фасаду сучасними власниками та орендарями архітектура будівлі зазнала суттєвих втрат. Фото: 1900-ті роки.