Тінь Патрушева в портах Одеси: зерновий транзит Федоричєва працює на Іран в обхід санкцій, - ЗМІ. Оприлюднені дані щодо роботи структур підсанкційного російського олігарха Олексія Федоричєва (зокрема терміналів ТІС-Зерно і ТІС-Міндобрива у порту «Південний») вказують на функціонування стійкого каналу обходу санкцій. За інформацією, озвученою Петром Порошенком в інтерв’ю Віталію Портникову , цей транзит зерна відбувається за участі осіб з орбіти Міндіча, але стратегічне «кураторство» над схемою здійснює секретар Радбезу РФ Микола Патрушев. Як зазначає економіст Борис Кушнирук, цу перетворює комерційну операцію на елемент гібридної війни, де українська портова інфраструктура використовується в інтересах ворога. Через одеські термінали Федоричєва українське зерно їде в Іран. Фактично, українське зерно стає розмінною валютою у взаєморозрахунках Москви та Тегерана: продовольство в обмін на «шахеди» та ракети. Безперешкодна діяльність активів Федоричєва під час воєнного стану свідчить про те, що механізми санкційного контролю не працюють, а російські спецслужби зберігають вплив на логістичні ворота України, фінансуючи таким чином подальшу агресію проти України. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Зранку РФ атакувала портову інфраструктуру Одещини: пошкоджені об’єкти в портах Південний і Чорноморськ, повідомив віцепрем’єр Олексій Кулеба. Постраждала одна людина, триває ліквідація наслідків. Унаслідок влучань по промисловому підприємству пошкоджено порожні резервуари для зберігання олії. Також пошкоджень зазнало цивільне судно із зерном під прапором Панами, що перебувало на території порту. Фото: Олексій Кулеба/Telegram #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Республіці Адигея, яка входить до складу Росії, повідомили про вибухи та можливу атаку на військовий аеродром Ханська. Така інформація шириться соціальними мережами та ЗМІ. Згідно з повідомленням російського Telegram-каналу Астра, в ніч на 29 грудня мешканці Майкопа чули вибухи, а в мережі з'явилися відео очевидців зі звуками стрілянини та вибухів. Як стверджує Astra, один із записів було геолоковано - його зняли з Нової вулиці у Майкопі, приблизно за 6,5 кілометрів від аеродрому Ханська. На відео, опублікованому Supernova+, зафіксовано роботу систем протиповітряної оборони (ППО), проте достовірного підтвердження пошкодження самого аеродрому немає. Astra уточнює, що позиція ППО розташована на південний схід від злітно-посадкової смуги, а напрямок ведення вогню - схід-північний схід. За інформацією каналу Supernova+, уражено аеродром Ханська 2 класу, який здатний приймати літаки Ту-134, Ан-12, Іл-18. На відео є ненормативна лексика! Аеродром Ханська є об'єктом Міністерства оборони Росії і розташований приблизно за 3 км на схід від станиці Ханської та 6 км на північний захід від Майкопа. На базі аеродрому функціонує навчальна авіаційна частина, відома як 272-а авіаційна база. Нагадаємо, Сили оборони України уразили нафтопереробний завод Сизранський у Самарській області РФ і низку російських військових об'єктів на тимчасово захопленій території Луганської і Донецької областей. Зафіксоване влучання ударних БПЛА по території заводу з подальшою пожежею. Атака на Крим: біля аеродромів і ТЕС чутно вибухи Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp

🇺🇸 США захопили ще один нафтовий танкер біля Венесуели Сполучені Штати посилюють морську блокаду Венесуели. Як повідомляє Reuters, Берегова охорона США за підтримки Міністерства оборони перехопила та взяла під контроль черговий нафтовий танкер у міжнародних водах. Це вже друге подібне захоплення за останні тижні, що відбувається на тлі масштабного нарощування американської військової присутності в регіоні, передає «Главком» . Операція, проведена на світанку 20 грудня в межах місії «Південний спис», була спрямована на судно, яке нещодавно заходило у венесуельський порт. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#історія #події 📜 17 ГРУДНЯ 1917: ПОЧАТОК БІЛЬШОВИЦЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УНР. Подія, що відбулася 17 (за новим стилем 30) грудня 1917 року, стала переломною точкою в історії української державності, перетворивши політичне суперництво між Києвом та Петроградом на відкрите військове протистояння. Суть і передумови Ультиматуму Після Жовтневого перевороту в Росії (листопад 1917 р.) та проголошення III Універсалом Центральної Ради утворення Української Народної Республіки (УНР), більшовицький уряд на чолі з В. Леніним опинився перед складним вибором. Він не міг ігнорувати проголошення незалежності, але й не хотів втрачати контроль над стратегічно важливою Україною. Більшовики вирішили скористатися тактикою «визнання-провокації», втіленою у документі, що відомий як «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Головні пункти Ультиматуму: Формальне визнання: Раднарком (більшовицький уряд) на словах визнав УНР та її право на повне самовизначення, аж до відокремлення. Звинувачення: Більшовики звинуватили Центральну Раду у «двозначній, ворожій політиці» щодо радянської влади, прикриваючись антибільшовицькими настроями військових частин. Головна вимога (Ультиматум): Негайно припинити роззброєння частин Червоної гвардії та більшовизованих солдатів у своїх частинах (особливо на Південно-Західному фронті), що дислокувалися на території України. Свобода пересування: Вимагалося надати безперешкодний пропуск більшовицьких військ через територію України на Південний фронт для боротьби з білогвардійцями, зокрема з генералом Каледіним. Наслідки відмови: У разі відмови Раднарком погрожував вважати Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської Росії. Реакція Центральної Ради Ультиматум був продиктований не бажанням мирного співіснування, а прагненням забезпечити більшовикам плацдарм для встановлення влади в Україні. Він вимагав від УНР, по суті, добровільно відмовитися від суверенітету на своїй території та дозволити більшовицьким силам зміцнити позиції. Український уряд — Генеральний Секретаріат — рішуче відкинув ультиматум. Відповідь УНР: 18 (31) грудня 1917 року Центральна Рада офіційно відповіла на Ультиматум. Відмова від роззброєння: Відкинуто вимогу не роззброювати ворожі частини. Генеральний Секретаріат підкреслив, що його дії спрямовані на захист власної території від анархії та підтримку порядку. Звинувачення більшовикам: У відповіді зазначено, що саме більшовицькі війська самі порушують територію УНР та провокують конфлікти, а тому УНР має право захищатися. Декларація війни: Відмова виконати ультимативні вимоги була негайно використана Раднаркомом. Вже наступного дня, 18 грудня (31 грудня) 1917 року, більшовицькі війська, які вже були сконцентровані на кордоні та всередині України, почали відкриту агресію. Наслідки 17 грудня 1917 року фактично поклало край нетривкому миру та ілюзіям щодо можливості мирного співіснування з більшовицькою Росією. Початок Війни: Розпочалася перша українсько-радянська війна (1917–1918). Більшовицькі війська під командуванням Володимира Антонова-Овсієнка почали наступ на Харків, який став першою столицею маріонеткового радянського уряду України. Проголошення Незалежності: Агресія більшовиків остаточно переконала керівництво УНР у необхідності повного відокремлення. Це стало однією з головних причин для проголошення IV Універсалом Центральної Ради (січень 1918 р.) повної державної незалежності УНР. Окупація: Менш ніж за місяць після ультиматуму, у січні 1918 року, більшовицькі війська захопили Київ. Цей документ став цинічним прикладом того, як формальне «визнання» права на самовизначення було використано як юридичний привід для військової агресії та встановлення контролю над сусідньою державою.

#історія #події 🇩🇪 🇺🇸 Початок Арденнської операції (1944): Останній відчайдушний кидок Гітлера. 16 грудня 1944 року німецький Вермахт розпочав свій останній великий контрнаступ на Західному фронті Другої світової війни. Операція, відома як Арденнська операція (або Битва за Виступ, Battle of the Bulge), відбулася у важкопрохідних лісах Арденн, що охоплюють територію Бельгії та Люксембургу. Ця битва стала однією з найбільш кровопролитних для американської армії у війні. 📜 Передумови: Західний фронт наприкінці 1944 року До кінця 1944 року війська союзників (США, Велика Британія та Канада) успішно висадилися в Нормандії, звільнили Францію та Бельгію і підійшли безпосередньо до кордонів Німеччини. Союзники вважали, що Вермахт повністю виснажений, а бойові дії активізуються лише навесні 1945 року. Адольф Гітлер, однак, виношував план, який, на його думку, міг переломити хід війни: Мета операції: Завдати потужного, несподіваного удару через слабко захищений сектор Арденн. Прорватися до річки Маас і захопити стратегічно важливий порт Антверпен (Бельгія). Стратегічний розрахунок: Оточити та знищити чотири армії союзників, розділивши британські та американські війська, що змусило б їх вимагати сепаратного миру. ⚔️ Хід операції: Фактор несподіванки Німецькі війська, накопичивши значні сили танків (зокрема, новітні «Тигри» та «Пантери») і піхоти, скористалися: Погодними умовами: Потужний туман і низька хмарність не давали союзній авіації (яка мала перевагу в повітрі) проводити розвідку та надавати підтримку. Слабка оборона: Арденнський сектор утримували переважно недосвідчені або відпочиваючі американські підрозділи. Вранці 16 грудня 1944 року німецька артилерія розпочала масований обстріл позицій союзників. Наступ був несподіваним і стрімким. Німецькі війська пробили оборону, створивши виступ завдовжки близько 100 км у лінії фронту (звідки і пішла назва «Битва за Виступ»). Ключові американські частини опинилися в оточенні або були змушені поспішно відступати. 🛡️ Героїчний опір та перелом Незважаючи на початковий успіх Вермахту, німці не змогли досягти своїх головних цілей: Бастонський вузол: Ключовим моментом стала облога бельгійського міста Бастонь, важливого транспортного вузла. Його мужньо обороняла 101-а повітряно-десантна дивізія США. Їхня відмова здатися ("Nuts!") деморалізувала німців і затримала їхнє просування. Погода: До 23–24 грудня погода поліпшилася, і союзницька авіація змогла вступити в бій, завдаючи нищівних ударів по німецьких танкових колонах і логістиці. Підкріплення: Американські підрозділи генерала Джорджа Паттона були перекинуті з півдня на північ у надзвичайно швидкі терміни, стабілізувавши південний фланг Виступу. До середини січня 1945 року союзники ліквідували німецький виступ, відновивши початкову лінію фронту. 📈 Наслідки Жертви: Це була найбільша та найкровопролитніша битва на Західному фронті. Американські втрати (убиті, поранені, зниклі безвісти) склали близько 89 тисяч осіб. Втрати Німеччини — близько 100 тисяч осіб. Вирок Вермахту: Арденнська операція виснажила останні оперативні резерви Вермахту, які могли б бути використані для захисту кордонів Німеччини. Це фактично позбавило Німеччину здатності до великих наступальних дій на будь-якому фронті, прискоривши остаточну перемогу союзників.

#історія #події 🧊 14 грудня 1911: Тріумф Амундсена — Перший на Південному полюсі. Рівно 114 років тому відбулася одна з найвеличніших подій в історії світових досліджень — людина вперше ступила на Південний полюс Землі. Цей тріумф належав норвезькому полярному досліднику Руалю Амундсену та його команді. 🏁 Гонка до "Ніде" Початок XX століття був «Героїчною добою» полярних досліджень. Підкорення Південного полюса стало питанням національної честі та наукового престижу. У той час розгорнулася знаменита «Полярна гонка» між норвезькою експедицією Амундсена та британською експедицією під керівництвом Роберта Фалкона Скотта. 🇳🇴 Майстерність та Підготовка Руаль Амундсен підійшов до експедиції з прагматичною та скандинавською ретельністю. Він мав багатий досвід полярних подорожей (був першим, хто пройшов Північно-Західним проходом) і зробив ставку на традиційні ескімоські методи: Лижі та Нарти: Пересування на лижах і використання нарт, запряжених витривалими гренландськими лайками. Одяг: Використання теплого хутряного одягу замість тодішніх шерстяних костюмів. Логістика: Заздалегідь обладнані склади з продовольством і пальним на маршруті. 🗓️ Досягнення мети Після старту з бази «Фрамхейм» у жовтні 1911 року, норвежці подолали шельфовий льодовик Росса та піднялися на Полярне плато, використовуючи спеціально розроблену тактику. 14 грудня 1911 року о п'ятій годині дня четверо норвежців (Руаль Амундсен, Олаф Бьоланд, Гельмер Гансен та Сверре Гассель) встановили свій прапор на географічному Південному полюсі. На місці вони залишили намет, норвезький прапор і лист для Роберта Скотта. 💔 Трагічна розв'язка для конкурента Експедиція Роберта Скотта дісталася полюса лише через 34 дні — 17 січня 1912 року — і з жахом виявила там норвезький прапор. Виснажена й деморалізована, британська команда загинула на зворотному шляху, не діставшись останнього складу. Тріумф Амундсена став не лише перемогою в гонці, а й уроком виживання: полярні дослідження вимагають не лише мужності, а й ідеальної підготовки та використання методів, адаптованих до суворого середовища. 🌍🧭

рф прагне обмежити експорт: через обстріли знеструмлена залізниця до порту "Південний" В південній частині України станом на зараз через удари російських загарбників знеструмлено одразу кілька залізничних дільниць, що ведуть до порту "Південний". Та попри інтенсивні атаки ворога "Укрзалізниця" продовжує забезпечувати експортну логістику до портів. Ворог атаками на залізничну інфраструктуру "не полишає спроб обмежити експорт через українські морські порти", вважають в "Укрзалізниці". На підприємстві зауважують, що країна-терористка другий день поспіль завдає ударів по залізничній енергетичній інфраструктурі на шляхах до порту "Південний". #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

Екологічна катастрофа в Ладижині Вінницької області Так виглядає річка Південний Буг навпроти ТЕЦ, де стався витік мазуту. Гинуть риба та птахи - лебеді й качки не можуть злетіти через забруднення. Триває очищення водосховища - вже зібрали 10 тонн мазуту. Енергетики та комунальники механічно збирають забруднення в ємності та обробляють його сорбентом. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

#історія #події ⚔️ Після Кумейків: Відступ Павла Павлюка та фінал повстання 1637 року. Подія 10 грудня 1637 року не була кульмінацією, але стала трагічним епілогом великого козацького повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). Цей день та наступні дні ознаменували завершення спроби козацтва відстояти свої права та вольності проти Речі Посполитої. 💥 Битва, що вирішила долю Ключова подія, яка призвела до відступу, сталася 6 (16) грудня 1637 року під Кумейками (нині Черкаська область). Сили: Козацькі війська Павла Павлюка та Карпа Скидана (близько 10–12 тисяч осіб, включаючи селян-повстанців) зійшлися з регулярною армією Речі Посполитої під командуванням великого коронного гетьмана Миколи Потоцького. Результат: Незважаючи на героїчний опір і високі втрати поляків, військо Потоцького, яке мало перевагу в артилерії та дисципліні, завдало козакам поразки. Павлюк був змушений відступити. 🏃 Відступ і здача Після битви розбиті сили козаків почали відхід на південь, до містечка Боровиця (на південний схід від Чигирина). Протягом 8–10 грудня 1637 року, під час цього важкого відступу, загони Потоцького переслідували козаків і брали їх у щільну облогу. Залишки повстанців опинилися у критичному становищі: вичерпалися запаси, моральний дух був низький. 10 (20) грудня (за новим стилем), після переговорів, козацька старшина, яка бажала зберегти реєстрове козацтво, фактично зрадила свого провідника. Вони видали Павла Павлюка та кількох його соратників коронному гетьману Потоцькому. В обмін на це Потоцький обіцяв амністію рядовим козакам. ⛓️ Наслідки та значення Доля Павлюка: Гетьмана Павлюка було доправлено до Варшави, де його разом з іншими ватажками стратили у 1638 році. Загальний наслідок: Повстання було жорстоко придушене, і вже у 1638 році сейм Речі Посполитої ухвалив так звані «Ординації Війська Запорозького». Цей документ різко обмежував козацькі права, скасовував виборність старшини та практично перетворював реєстрових козаків на найманих жовнірів на службі короля. Повстання Павлюка, хоч і зазнало поразки, стало важливим етапом у боротьбі за українську автономію і засіяло зерна майбутньої Хмельниччини.