• #дати #свята
    ⏳ День мандрівника у часі: Гра з хроносом і фантазією.
    8 грудня у світі неофіційно відзначається веселе і креативне свято — День мандрівника у часі (англ. Pretend to be a Time Traveler Day). Це неофіційна дата, яка не має жодного історичного чи релігійного підґрунтя, але ідеально підходить для тих, хто любить наукову фантастику, філософські роздуми та нестандартні розваги. 🚀

    Суть свята

    Мета цього дня проста і водночас захоплива: на одну добу прикинутися, що ви мандрівник у часі, який щойно прибув у нашу епоху (тобто у 2025 рік) з далекого минулого чи ще більш далекого майбутнього.
    Це свято є виключно ігровим та заохочує людей:
    Креативність: Створити власний образ «мандрівника» — звідки він прибув, яка його місія, і що його найбільше дивує у сучасному світі. 👽
    Соціальну гру: Спробувати «пояснити» сучасні технології, одяг чи соціальні звичаї очима людини з іншого часу. Уявіть, як середньовічний лицар пояснює смартфон, або як турист із 3025 року оцінює наші автомобілі! 🚗
    Спілкування: Кинути виклик друзям та колегам, розмовляючи з ними «загадками» або використовуючи неіснуючий сленг.

    Чому саме 8 грудня?

    Точне походження цієї дати невідоме, але вона отримала поширення в інтернеті та серед фанатів наукової фантастики. Можливо, це пов'язано з тим, що середина грудня є періодом, коли вже завершилися великі осінні свята, але ще не почалася різдвяна метушня, і люди шукають легких та оригінальних способів розважитися.
    У цей день популярно:
    Переглядати класичні фільми про подорожі в часі («Назад у майбутнє», «Термінатор», «Доктор Хто»). 📺
    Публікувати в соцмережах загадкові пости або «звіти» про своє перебування у 2025 році.
    Одягатися у футуристичний або навпаки, історичний одяг.

    Це свято — чудовий привід ненадовго вийти за рамки буденності та замислитися над філософськими питаннями про час, долю та неминучість прогресу. Час — це ілюзія, і 8 грудня ми можемо вдавати, що знаємо про це трохи більше, ніж інші! 😉
    #дати #свята ⏳ День мандрівника у часі: Гра з хроносом і фантазією. 8 грудня у світі неофіційно відзначається веселе і креативне свято — День мандрівника у часі (англ. Pretend to be a Time Traveler Day). Це неофіційна дата, яка не має жодного історичного чи релігійного підґрунтя, але ідеально підходить для тих, хто любить наукову фантастику, філософські роздуми та нестандартні розваги. 🚀 Суть свята Мета цього дня проста і водночас захоплива: на одну добу прикинутися, що ви мандрівник у часі, який щойно прибув у нашу епоху (тобто у 2025 рік) з далекого минулого чи ще більш далекого майбутнього. Це свято є виключно ігровим та заохочує людей: Креативність: Створити власний образ «мандрівника» — звідки він прибув, яка його місія, і що його найбільше дивує у сучасному світі. 👽 Соціальну гру: Спробувати «пояснити» сучасні технології, одяг чи соціальні звичаї очима людини з іншого часу. Уявіть, як середньовічний лицар пояснює смартфон, або як турист із 3025 року оцінює наші автомобілі! 🚗 Спілкування: Кинути виклик друзям та колегам, розмовляючи з ними «загадками» або використовуючи неіснуючий сленг. Чому саме 8 грудня? Точне походження цієї дати невідоме, але вона отримала поширення в інтернеті та серед фанатів наукової фантастики. Можливо, це пов'язано з тим, що середина грудня є періодом, коли вже завершилися великі осінні свята, але ще не почалася різдвяна метушня, і люди шукають легких та оригінальних способів розважитися. У цей день популярно: Переглядати класичні фільми про подорожі в часі («Назад у майбутнє», «Термінатор», «Доктор Хто»). 📺 Публікувати в соцмережах загадкові пости або «звіти» про своє перебування у 2025 році. Одягатися у футуристичний або навпаки, історичний одяг. Це свято — чудовий привід ненадовго вийти за рамки буденності та замислитися над філософськими питаннями про час, долю та неминучість прогресу. Час — це ілюзія, і 8 грудня ми можемо вдавати, що знаємо про це трохи більше, ніж інші! 😉
    Like
    2
    54переглядів
  • Гірськолижний курорт Калавріта

    Одне з найпопулярніших місць зимового відпочинку в Греції, розташоване на схилах гори Хелмос на висоті від 1 700 до 2 340 метрів над рівнем моря. Він знаходиться в регіоні Ахея, на північному заході Пелопоннесу, всього в 14 км від міста Калаврита і в 200 км від Афін. Центр має 13 трас різного рівня складності, загальною протяжністю близько 20 км, що робить його привабливим як для новачків, так і для досвідчених лижників і сноубордистів. Сучасні підйомники забезпечують зручний і легкий доступ до трас. На території центру є школа, де можна взяти уроки у професійних інструкторів, а також пункти прокату обладнання. Для любителів активного відпочинку організовуються маршрути для катання на снігоходах і прогулянки по мальовничих стежках.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/gornolyznyi-kurort-kalavrita

    #Калаврита #СноубордГреція #Діакопто #Зубчастазалізниця #ЗимовийВідпочинокГреція # ГірськіКурортиГреції #ПодорожіГреція #ЗимовийКурорт #АльпінізмГреція #ГірськіПейзажі #МальовничіСела #ТуризмГреція #ВідпочинокУГорахГреції #ЗимовіПодорожі #ЛижнийСезонГреція
    Гірськолижний курорт Калавріта Одне з найпопулярніших місць зимового відпочинку в Греції, розташоване на схилах гори Хелмос на висоті від 1 700 до 2 340 метрів над рівнем моря. Він знаходиться в регіоні Ахея, на північному заході Пелопоннесу, всього в 14 км від міста Калаврита і в 200 км від Афін. Центр має 13 трас різного рівня складності, загальною протяжністю близько 20 км, що робить його привабливим як для новачків, так і для досвідчених лижників і сноубордистів. Сучасні підйомники забезпечують зручний і легкий доступ до трас. На території центру є школа, де можна взяти уроки у професійних інструкторів, а також пункти прокату обладнання. Для любителів активного відпочинку організовуються маршрути для катання на снігоходах і прогулянки по мальовничих стежках. Джерело https://psahno.com/uk/places/gornolyznyi-kurort-kalavrita #Калаврита #СноубордГреція #Діакопто #Зубчастазалізниця #ЗимовийВідпочинокГреція # ГірськіКурортиГреції #ПодорожіГреція #ЗимовийКурорт #АльпінізмГреція #ГірськіПейзажі #МальовничіСела #ТуризмГреція #ВідпочинокУГорахГреції #ЗимовіПодорожі #ЛижнийСезонГреція
    405переглядів
  • Парфенон

    Парфенон - це пам'ятка античної архітектури, давньогрецький храм, розташований на Афінському Акрополі. Головний храм присвячений покровительці міста і всієї Аттики богині Афіні. Парфенон був побудований в 447-438 роках до н. е. архітектором Каллікратом за проектом Іктіна і прикрашений в 438-431 роках до н. е. під керівництвом Фідія, попередній храм був зруйнований персами, близько 480 до н. е. Більша частина історичних знахідок з храму експонується сьогодні в музеї Акрополя. У храмі було створено величезну триступеневу основу, на якій був побудований прямокутний храм із сімнадцяти колон з північного і південного боків і восьми зі східного і західного. У центральному залі храму знаходилася золота статуя Афіни, нині втрачена. Скульптури були інтегровані в саму будівлю: педиментальні групи зображували народження Афіни і її боротьбу з Посейдоном. У метопах були сцени битв між богами і гігантами, а також між греками, кентаврами, амазонками і знаменитий фриз, який знаходився на вершині навколо целли, показуючи Панафінейську процесію на честь Афіни. Робота Фідія ознаменувала золотий вік грецької культури.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/parfenon

    #Парфенон #Акрополь #Афіни #Греція #СтародавняГреція #Античність #Історія #Архітектура #КультураГреції #Подорожі #ПодорожДоГреції #КрасаСвіту
    #ІсторичнаСпадщина #ВизначніМісця #СвітоваСпадщина
    Парфенон Парфенон - це пам'ятка античної архітектури, давньогрецький храм, розташований на Афінському Акрополі. Головний храм присвячений покровительці міста і всієї Аттики богині Афіні. Парфенон був побудований в 447-438 роках до н. е. архітектором Каллікратом за проектом Іктіна і прикрашений в 438-431 роках до н. е. під керівництвом Фідія, попередній храм був зруйнований персами, близько 480 до н. е. Більша частина історичних знахідок з храму експонується сьогодні в музеї Акрополя. У храмі було створено величезну триступеневу основу, на якій був побудований прямокутний храм із сімнадцяти колон з північного і південного боків і восьми зі східного і західного. У центральному залі храму знаходилася золота статуя Афіни, нині втрачена. Скульптури були інтегровані в саму будівлю: педиментальні групи зображували народження Афіни і її боротьбу з Посейдоном. У метопах були сцени битв між богами і гігантами, а також між греками, кентаврами, амазонками і знаменитий фриз, який знаходився на вершині навколо целли, показуючи Панафінейську процесію на честь Афіни. Робота Фідія ознаменувала золотий вік грецької культури. Джерело https://psahno.com/uk/places/parfenon #Парфенон #Акрополь #Афіни #Греція #СтародавняГреція #Античність #Історія #Архітектура #КультураГреції #Подорожі #ПодорожДоГреції #КрасаСвіту #ІсторичнаСпадщина #ВизначніМісця #СвітоваСпадщина
    357переглядів
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    211переглядів
  • Міжнародний день Каберне Фран
    Міжнародний день Каберне Фран (International Cabernet Franc Day) відзначається 4 грудня та вшановує один з найважливіших і найуніверсальніших сортів червоного винограду у світі вина. Виведений у 17 столітті, виноград Каберне Фран відіграв ключову роль у виноградарстві, не тільки як окремий сорт, але і як батько інших популярних сортів, таких як Мерло і Каберне Совіньйон.

    Історичне коріння та глобальне поширення
    Історія Каберне Фран починається на південному заході Франції, з пристрасті кардинала Рішельє до особливого синьо-чорного винограду. Його перевезення виноградних живців з Бордо до долини Луари поклало початок подорожі Каберне Фран. Сьогодні це один з найпоширеніших сортів винограду у світі, який процвітає в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах. 1


    Бордо і не тільки
    У Бордо Каберне Фран часто змішують з іншими червоними сортами винограду для виробництва червоних вин у бордоському стилі. Він також є основним сортом у долині Луари, де його використовують у рожевих винах і як моноваріантне вино, відоме своїм легким та середнім тілом і ароматами червоних фруктів, зеленого болгарського перцю та землі. 2

    Міжнародне зростання
    Каберне Фран завоював значну популярність у Сполучених Штатах, Аргентині, Австралії та на півночі Італії. Він також популярний у Тоскані як окремий сорт та у Фріулі-Венеції-Джулії. Пристосованість винограду до різних кліматичних умов, включаючи прохолодні, сприяла його світовій популярності.

    Дегустаційні нотатки та поєднання з їжею
    Вина з сорту Каберне Фран мають темно-рубіновий колір, який у витриманих винах часто наближається до гранатового. Вони середньотілесні, з виразною свіжістю і букетом червоного і чорного перцю, темних фруктів і димних відтінків. Висока кислотність вина та низький вміст таніну роблять його універсальним для поєднання з різноманітними продуктами, включаючи страви на основі томатів, димчасті соуси, смажені зелені овочі та ряд сирів, таких як брі, камамбер та горгонзола.

    Святкові заходи
    Насолоджуйтесь смаком. Найкращий спосіб відсвяткувати День Каберне Фран – це насолодитися келихом цього вишуканого вина. Воно чудово поєднується з широким спектром страв, від курки та риби до яловичини та сиру.
    Відкрийте для себе історію. Дізнайтеся про походження та еволюцію Каберне Фран. Розуміння його шляху від виноградників Франції до світової сцени додає глибини дегустації.
    Відвідайте виноробні, що спеціалізуються на Каберне Фран, щоб спробувати різні прояви цього універсального винограду. Такі регіони, як Бордо, долина Луари, Тоскана та Каліфорнія, пропонують унікальні вина Каберне Фран.
    Міжнародний день Каберне Фран – це більше, ніж просто вшанування сорту винограду; це визнання багатої історії та різноманітності світу вина. Незалежно від того, чи є ви досвідченим знавцем або просто любителем вина, цей день пропонує прекрасну можливість дослідити й оцінити нюанси Каберне Фран.

    Міжнародний день Каберне Фран – це свідчення незмінної спадщини та універсальності цього сорту винограду, це свято виноградарів та виноробів, це свято вина та винограду.
    Міжнародний день Каберне Фран Міжнародний день Каберне Фран (International Cabernet Franc Day) відзначається 4 грудня та вшановує один з найважливіших і найуніверсальніших сортів червоного винограду у світі вина. Виведений у 17 столітті, виноград Каберне Фран відіграв ключову роль у виноградарстві, не тільки як окремий сорт, але і як батько інших популярних сортів, таких як Мерло і Каберне Совіньйон. Історичне коріння та глобальне поширення Історія Каберне Фран починається на південному заході Франції, з пристрасті кардинала Рішельє до особливого синьо-чорного винограду. Його перевезення виноградних живців з Бордо до долини Луари поклало початок подорожі Каберне Фран. Сьогодні це один з найпоширеніших сортів винограду у світі, який процвітає в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах. 1 Бордо і не тільки У Бордо Каберне Фран часто змішують з іншими червоними сортами винограду для виробництва червоних вин у бордоському стилі. Він також є основним сортом у долині Луари, де його використовують у рожевих винах і як моноваріантне вино, відоме своїм легким та середнім тілом і ароматами червоних фруктів, зеленого болгарського перцю та землі. 2 Міжнародне зростання Каберне Фран завоював значну популярність у Сполучених Штатах, Аргентині, Австралії та на півночі Італії. Він також популярний у Тоскані як окремий сорт та у Фріулі-Венеції-Джулії. Пристосованість винограду до різних кліматичних умов, включаючи прохолодні, сприяла його світовій популярності. Дегустаційні нотатки та поєднання з їжею Вина з сорту Каберне Фран мають темно-рубіновий колір, який у витриманих винах часто наближається до гранатового. Вони середньотілесні, з виразною свіжістю і букетом червоного і чорного перцю, темних фруктів і димних відтінків. Висока кислотність вина та низький вміст таніну роблять його універсальним для поєднання з різноманітними продуктами, включаючи страви на основі томатів, димчасті соуси, смажені зелені овочі та ряд сирів, таких як брі, камамбер та горгонзола. Святкові заходи Насолоджуйтесь смаком. Найкращий спосіб відсвяткувати День Каберне Фран – це насолодитися келихом цього вишуканого вина. Воно чудово поєднується з широким спектром страв, від курки та риби до яловичини та сиру. Відкрийте для себе історію. Дізнайтеся про походження та еволюцію Каберне Фран. Розуміння його шляху від виноградників Франції до світової сцени додає глибини дегустації. Відвідайте виноробні, що спеціалізуються на Каберне Фран, щоб спробувати різні прояви цього універсального винограду. Такі регіони, як Бордо, долина Луари, Тоскана та Каліфорнія, пропонують унікальні вина Каберне Фран. Міжнародний день Каберне Фран – це більше, ніж просто вшанування сорту винограду; це визнання багатої історії та різноманітності світу вина. Незалежно від того, чи є ви досвідченим знавцем або просто любителем вина, цей день пропонує прекрасну можливість дослідити й оцінити нюанси Каберне Фран. Міжнародний день Каберне Фран – це свідчення незмінної спадщини та універсальності цього сорту винограду, це свято виноградарів та виноробів, це свято вина та винограду.
    174переглядів
  • #історія #особистості
    🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення.
    4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття.
    Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії».

    Український слід

    Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху.
    У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні:
    Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів.
    Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка.
    Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства.

    Вплив на творчість

    Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення:
    Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою.
    Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми.
    Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику.

    Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    #історія #особистості 🕊️ Мелодія світу: Райнер Марія Рільке та його українське натхнення. 4 грудня 1875 року в Празі, яка тоді входила до складу Австро-Угорської імперії, народився Райнер Марія Рільке (Rainer Maria Rilke, повне ім'я Рене Карл Вільгельм Йоганн Йозеф Марія Рільке) — один із найбільш глибоких та впливових поетів-модерністів європейської літератури ХХ століття. Його творчість, наповнена філософськими роздумами про самотність, смерть, красу та божественне, значно вплинула на формування європейської поезії, зокрема німецькомовної. До його ключових творів належать «Сонети до Орфея» та «Дуїнезькі елегії». Український слід Хоча Рільке відомий насамперед як німецькомовний автор, його зв'язок з українськими землями та культурою є надзвичайно важливим для розуміння його світогляду і творчого шляху. У 1899 та 1900 роках Рільке здійснив дві великі подорожі Російською імперією разом зі своєю музою — відомим психоаналітиком і письменницею Лу Андреас-Саломе. Під час цих подорожей він відвідав значні міста та місця, що нині знаходяться в Україні: Київ: У Києві Рільке відвідав Києво-Печерську лавру, де був глибоко вражений величчю православної культури та атмосферою стародавніх монастирів. Канів: Найбільше враження на нього справив Канів, де він відвідав могилу Тараса Шевченка. Рільке був вражений постаттю українського Кобзаря, якого він сприйняв як символічного, народного пророка. Полтавщина: Він також подорожував глибинкою, щоб краще відчути життя простого селянства. Вплив на творчість Свої враження від цих подорожей Рільке зафіксував у листах, щоденниках та віршах. Багата духовна культура Сходу, її містицизм, відчуття простору та глибинна народна віра стали потужним джерелом натхнення: Зокрема, він перекладав «Слово о полку Ігоревім» німецькою мовою. Образи святенника, ченця, старця та відчуття божественної самотності у його віршах значною мірою сформовані під впливом побаченого у православних монастирях та його спілкування з простими людьми. Сам Рільке пізніше згадував, що його подорож на Схід була одним із найважливіших етапів його самопізнання. Хоча він не завжди чітко розрізняв українські та російські культурні особливості, його захоплення «багатим, темним, повним Богом» світом Східної Європи, зокрема України, мало визначальний вплив на його лірику. Твори Рільке досі залишаються однією з найскладніших та найзагадковіших сторінок світової літератури, а його зв'язок з Україною є предметом постійних досліджень літературознавців.
    Like
    1
    197переглядів
  • #історія #події
    Від місіонерського посту до мегаполісу: 4 грудня 1674 року — початок історії Чикаго.
    Історія одного з найбільших міст Сполучених Штатів Америки – Чикаго – бере свій початок у глибокому XVII столітті, задовго до його офіційного заснування як поселення. Саме 4 грудня 1674 року на місці, де річка Чикаго впадає в озеро Мічиган, французький єзуїт, дослідник та місіонер Жак Маркетт (Jacques Marquette) заснував невеликий місіонерський пост, який згодом стане колискою майбутнього мегаполіса.

    Жак Маркетт: Місіонер і першовідкривач

    Жак Маркетт був однією з ключових фігур французької колонізації Північної Америки. У 1673 році він разом з картографом Луї Жольє здійснив грандіозну експедицію, що відкрила для європейців значну частину річки Міссісіпі. Повертаючись з цієї подорожі, Маркетт затримався на території сучасного штату Іллінойс, щоб виконати свою основну місію – поширення християнства серед місцевих корінних народів.
    Місце, де нині розташоване Чикаго, було стратегічно важливим:
    Географічне положення: Це був зручний портage (місце для перетягування каное між водними шляхами) між Великими озерами та річкою Міссісіпі через річку Чикаго та річку Дес-Плейнс.
    Природні ресурси: Багаті мисливські угіддя та плідна земля.
    Місцеві племена: Тут проживали племена іллінойсів, що були відкриті для контактів.

    Заснування місіонерського посту

    Уже в 1673 році Маркетт провів зиму в цьому районі, але постійний пост був заснований під час його другої подорожі. 4 грудня 1674 року він встановив тимчасову місіонерську станцію на березі річки Чикаго, збудувавши невелику хатину. Цей пост мав слугувати базою для подальшої євангелізації та пунктом збору інформації про місцеві племена.
    Хоча це не було повноцінне місто чи військова фортеця, саме ця подія вважається першим відомим європейським поселенням на місці майбутнього Чикаго. Цей пост відіграв важливу роль як торгова точка та зупинка для французьких траперів і дослідників, які прямували у внутрішні райони континенту.

    Спадщина та майбутнє Чикаго

    Жак Маркетт помер у 1675 році, менш ніж через рік після заснування посту. Проте його діяльність заклала основу для подальшого французького, а пізніше й американського освоєння регіону. Місіонерський пост, хоч і був тимчасовим, привернув увагу до стратегічної важливості місця.
    Протягом наступних століть тут існували торгові пости, військові форти (такі як Форт Дірборн) та невеликі поселення, поки в 1833 році не було офіційно засноване місто Чикаго, що згодом перетворилося на один із найбільших економічних та культурних центрів США.

    Сьогодні Чикаго пишається своїм зв'язком з Жаком Маркеттом. На його честь названі вулиці, парки, університети, а також історичні пам'ятки. Це нагадування про те, як скромний місіонерський пост у диких землях став відправною точкою для розвитку сучасного мегаполісу.
    #історія #події Від місіонерського посту до мегаполісу: 4 грудня 1674 року — початок історії Чикаго. Історія одного з найбільших міст Сполучених Штатів Америки – Чикаго – бере свій початок у глибокому XVII столітті, задовго до його офіційного заснування як поселення. Саме 4 грудня 1674 року на місці, де річка Чикаго впадає в озеро Мічиган, французький єзуїт, дослідник та місіонер Жак Маркетт (Jacques Marquette) заснував невеликий місіонерський пост, який згодом стане колискою майбутнього мегаполіса. Жак Маркетт: Місіонер і першовідкривач Жак Маркетт був однією з ключових фігур французької колонізації Північної Америки. У 1673 році він разом з картографом Луї Жольє здійснив грандіозну експедицію, що відкрила для європейців значну частину річки Міссісіпі. Повертаючись з цієї подорожі, Маркетт затримався на території сучасного штату Іллінойс, щоб виконати свою основну місію – поширення християнства серед місцевих корінних народів. Місце, де нині розташоване Чикаго, було стратегічно важливим: Географічне положення: Це був зручний портage (місце для перетягування каное між водними шляхами) між Великими озерами та річкою Міссісіпі через річку Чикаго та річку Дес-Плейнс. Природні ресурси: Багаті мисливські угіддя та плідна земля. Місцеві племена: Тут проживали племена іллінойсів, що були відкриті для контактів. Заснування місіонерського посту Уже в 1673 році Маркетт провів зиму в цьому районі, але постійний пост був заснований під час його другої подорожі. 4 грудня 1674 року він встановив тимчасову місіонерську станцію на березі річки Чикаго, збудувавши невелику хатину. Цей пост мав слугувати базою для подальшої євангелізації та пунктом збору інформації про місцеві племена. Хоча це не було повноцінне місто чи військова фортеця, саме ця подія вважається першим відомим європейським поселенням на місці майбутнього Чикаго. Цей пост відіграв важливу роль як торгова точка та зупинка для французьких траперів і дослідників, які прямували у внутрішні райони континенту. Спадщина та майбутнє Чикаго Жак Маркетт помер у 1675 році, менш ніж через рік після заснування посту. Проте його діяльність заклала основу для подальшого французького, а пізніше й американського освоєння регіону. Місіонерський пост, хоч і був тимчасовим, привернув увагу до стратегічної важливості місця. Протягом наступних століть тут існували торгові пости, військові форти (такі як Форт Дірборн) та невеликі поселення, поки в 1833 році не було офіційно засноване місто Чикаго, що згодом перетворилося на один із найбільших економічних та культурних центрів США. Сьогодні Чикаго пишається своїм зв'язком з Жаком Маркеттом. На його честь названі вулиці, парки, університети, а також історичні пам'ятки. Це нагадування про те, як скромний місіонерський пост у диких землях став відправною точкою для розвитку сучасного мегаполісу.
    Like
    1
    172переглядів
  • #історія #особистості
    ⚓️ Майстер стилю: Джозеф Конрад — класик англійської літератури, народжений в Україні.
    3 грудня 1857 року у Бердичеві (нині Житомирська область) народився Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, який увійде в історію світової літератури під іменем Джозефа Конрада. Його біографія є унікальним зразком культурного транзиту: народжений у польській шляхетній родині на українських землях, він став одним із найвидатніших майстрів англійської прози, хоча почав вивчати цю мову лише у 20-річному віці. 📚

    🌊 20 років у морській стихії

    Конрад провів майже два десятиліття свого життя у морі, працюючи від простого матроса до капітана торгового флоту. Його подорожі охоплювали найвіддаленіші куточки світу: Південно-Східну Азію, Африку та Австралію. Цей досвід став невичерпним джерелом для його творчості.
    Теми моря, ізоляції, випробування характеру та моральної неоднозначності, які він так майстерно розкрив, ґрунтувалися на суворих реаліях його морського життя. Конрад, фактично, започаткував новий жанр літератури, де пригодницький сюжет є лише фоном для глибокого психологічного та філософського аналізу. 🗺️

    Моральна тінь імперії

    Серед його найвідоміших творів — «Серце пітьми» (Heart of Darkness), «Лорд Джим» (Lord Jim) та «Ностромо» (Nostromo).
    Саме у «Серці пітьми», де розглядаються психологічні наслідки європейського імперіалізму в Африці, Конрад провів незабутнє дослідження темряви в людській душі. Він був першим, хто по-справжньому оголив моральні суперечності колоніалізму, чим забезпечив собі місце одного з найвпливовіших романістів XX століття.
    Джозеф Конрад залишається потужним символом мультикультурного генія, чия спадщина поєднує трагізм східноєвропейської долі з епічним розмахом океанських пригод. 🇺🇦

    #історія #особистості ⚓️ Майстер стилю: Джозеф Конрад — класик англійської літератури, народжений в Україні. 3 грудня 1857 року у Бердичеві (нині Житомирська область) народився Юзеф Теодор Конрад Коженьовський, який увійде в історію світової літератури під іменем Джозефа Конрада. Його біографія є унікальним зразком культурного транзиту: народжений у польській шляхетній родині на українських землях, він став одним із найвидатніших майстрів англійської прози, хоча почав вивчати цю мову лише у 20-річному віці. 📚 🌊 20 років у морській стихії Конрад провів майже два десятиліття свого життя у морі, працюючи від простого матроса до капітана торгового флоту. Його подорожі охоплювали найвіддаленіші куточки світу: Південно-Східну Азію, Африку та Австралію. Цей досвід став невичерпним джерелом для його творчості. Теми моря, ізоляції, випробування характеру та моральної неоднозначності, які він так майстерно розкрив, ґрунтувалися на суворих реаліях його морського життя. Конрад, фактично, започаткував новий жанр літератури, де пригодницький сюжет є лише фоном для глибокого психологічного та філософського аналізу. 🗺️ Моральна тінь імперії Серед його найвідоміших творів — «Серце пітьми» (Heart of Darkness), «Лорд Джим» (Lord Jim) та «Ностромо» (Nostromo). Саме у «Серці пітьми», де розглядаються психологічні наслідки європейського імперіалізму в Африці, Конрад провів незабутнє дослідження темряви в людській душі. Він був першим, хто по-справжньому оголив моральні суперечності колоніалізму, чим забезпечив собі місце одного з найвпливовіших романістів XX століття. Джозеф Конрад залишається потужним символом мультикультурного генія, чия спадщина поєднує трагізм східноєвропейської долі з епічним розмахом океанських пригод. 🇺🇦
    Like
    1
    190переглядів
  • ❗️Вже від сьогодні українці зможуть отримати безкоштовні квитки на поїзд

    Програма дозволить використовувати 3000 км поїздок у непікові періоди. Білети доступні у вагонах плацкарту, купе, регіональних поїздах та 2 класі Інтерсіті. Отримати можна буде до 4 поїздок сумарно на 3000 км, вирушити в подорож можна з п'ятниці 5 грудня. На фото — поїзда, на які доступні безкоштовні квитки. Це перший етап.

    Як оформити квиток за кілометри?
    🟠Завантажте або оновіть застосунок. Ваш акаунт має бути верифікований за допомогою «Дія.Підпис».
    🟠Знайдіть позначку «3000» та натисніть «Взяти участь» — і ви отримаєте 3000 км, які можна використати на 4 подорожі.
    🟠Оберіть потрібний поїзд із позначкою «3000». Під час бронювання будуть використані кілометри – вони автоматично спишуться з бонусного рахунку.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    ❗️Вже від сьогодні українці зможуть отримати безкоштовні квитки на поїзд Програма дозволить використовувати 3000 км поїздок у непікові періоди. Білети доступні у вагонах плацкарту, купе, регіональних поїздах та 2 класі Інтерсіті. Отримати можна буде до 4 поїздок сумарно на 3000 км, вирушити в подорож можна з п'ятниці 5 грудня. На фото — поїзда, на які доступні безкоштовні квитки. Це перший етап. Як оформити квиток за кілометри? 🟠Завантажте або оновіть застосунок. Ваш акаунт має бути верифікований за допомогою «Дія.Підпис». 🟠Знайдіть позначку «3000» та натисніть «Взяти участь» — і ви отримаєте 3000 км, які можна використати на 4 подорожі. 🟠Оберіть потрібний поїзд із позначкою «3000». Під час бронювання будуть використані кілометри – вони автоматично спишуться з бонусного рахунку. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    125переглядів
  • Гірськолижний курорт Парнасос

    Парнасос - це один з найпопулярніших гірськолижних курортів у Греції, розташований на схилах однойменної гори в Центральній Греції. Він знаходиться недалеко від мальовничого міста Арахова, яке є улюбленим місцем туристів завдяки своїй традиційній архітектурі та гостинній атмосфері. Села, розташовані в околицях, користуються популярністю серед туристів цілий рік, а в сезон роботи гірськолижного центру особливо приваблюють відвідувачів. Кожне село має свою дивовижну атмосферу, одні більш жваві та космополітичні, інші спокійні та відокремлені. Однак всі вони однаково мальовничі та ідеально підходять для незабутнього відпочинку.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/gornolyznyi-kurort-parnasos

    #Парнасос #СноубордГреція #ЗимовийВідпочинокГреція #ГірськіКурортиГреції #ПодорожіГреція #ЗимовийКурорт #АльпінізмГреція #ГірськіПейзажі #ТуризмГреція #ВідпочинокУГорах #ЗимовіПодорожіуГреції
    Гірськолижний курорт Парнасос Парнасос - це один з найпопулярніших гірськолижних курортів у Греції, розташований на схилах однойменної гори в Центральній Греції. Він знаходиться недалеко від мальовничого міста Арахова, яке є улюбленим місцем туристів завдяки своїй традиційній архітектурі та гостинній атмосфері. Села, розташовані в околицях, користуються популярністю серед туристів цілий рік, а в сезон роботи гірськолижного центру особливо приваблюють відвідувачів. Кожне село має свою дивовижну атмосферу, одні більш жваві та космополітичні, інші спокійні та відокремлені. Однак всі вони однаково мальовничі та ідеально підходять для незабутнього відпочинку. Джерело https://psahno.com/uk/places/gornolyznyi-kurort-parnasos #Парнасос #СноубордГреція #ЗимовийВідпочинокГреція #ГірськіКурортиГреції #ПодорожіГреція #ЗимовийКурорт #АльпінізмГреція #ГірськіПейзажі #ТуризмГреція #ВідпочинокУГорах #ЗимовіПодорожіуГреції
    656переглядів
Більше результатів