ГІМНАСТИКА НА ПЛЯЖІ

ЛУКАВА ЛЮБОВ Звідкіль беруться псевдопатріоти, Котрі Вкраїну люблять на словах? В словах котрих звучать лукаві ноти… Самі ж бо у заморських десь світах. Коли Вкраїна тільки народилась І ненечка була́, мов немовля, І нива ще її не колосилась, Не зорана була́ її рілля. Тоді Вкраїну стали покидати, Не думали про доленьку її, Та оду почали́ тепер співати, Не кинувши ті теплії краї. А в мить одну ще й інші долучились, Бо випала нагодонька така, Бідою Україноньки прикрились І кажуть, що в них доля нелегка. Кричать десь там, як Україну люблять, Але в біді її лишили тут, На пляжі із плакатом орків гублять, І кажуть, що Вкраїною живуть. Невже любов до ненечки проснулась? Чому́ ж бо спала всі оті роки́? Заговорила совість? Стрепенулась? Чи може кличуть з ненечки стежки́? У це нікол́и знайте, не повірю, Що туга за Вкраїною і біль, І сво́ю думку з ними не розді́лю, Бо їх лукавість сипле в рану сіль. І вишиванка псевдопатріота Не знищила лукавість у душі́, Їй не відкрились із душі́ ворота… Полин зостався, терня й спориші. Защебетали як про Україну, Як начебто Вкраїна їх болить! Акцент заморський вплели в солов’їну, А щирості не чути… Може спить? На цій землі́ любіть Вкраїну-неньку, У вибухах й вогні її любіть, Від ворога рятуйте дорогеньку, Й нещирість сво́ю в тих краях лишіть. 15.08.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1020185

ПРОГУЛЯНКА НА ПЛЯЖІ

#історія #постаті П’єр Паоло Пазоліні: Єретик, поет і «незручний» геній 🎬 Сьогодні, 5 березня, виповнюється 104 роки від дня народження П’єра Паоло Пазоліні (1922–1975). Якщо ви шукаєте в історії кіно постать, яка б одночасно була християнином-марксистом, поетом-провокатором і найзапеклішим критиком споживацтва, то це Пазоліні. Він був «незручним» для всіх: для церкви, для уряду, для комуністів і навіть для власних шанувальників. 🇮🇹 Кіно як священний реалізм 🎥 Пазоліні прийшов у кіно з літератури, і це відчувається в кожному кадрі. Він не просто знімав фільми — він створював візуальні притчі. Обличчя з вулиці: Він терпіти не міг професійних акторів із їхньою «навченою» мімікою. У своїх головних шедеврах, як-от «Євангеліє від Матвія», він знімав звичайних селян, робітників і навіть власну матір (у ролі літньої Марії). Його кадри нагадують ожилі картини Караваджо чи Джотто. 🖼️ Трилогія життя: Він оспівував людську тілесність і радість буття в «Декамероні», «Кентерберійських оповіданнях» та «Квітці тисяча й однієї ночі», намагаючись протиставити щирість минулого фальші сучасної «пластикової» культури. 🌹 Скептичний погляд: Смерть, яка стала таємницею століття 🔍 Життя Пазоліні обірвалося трагічно і жорстоко у 1975 році на пляжі в Остії. Його тіло було понівечене власним автомобілем. Офіційна версія про «випадкову сварку з молодиком» досі викликає величезні сумніви у дослідників. ⚖️ Конспірологія чи політика? Пазоліні був небезпечним. Він писав гострі статті про корупцію італійських еліт та зв'язки нафтових магнатів із фашистами. Багато хто вірить, що це було політичне вбивство, замасковане під побутовий конфлікт. Пазоліні загинув саме тоді, коли став «совістю нації», яка занадто голосно кричала про правду. Чому його важливо пам’ятати? 🤔 Пророк антиспоживацтва: Пазоліні ще пів століття тому передбачив, що телебачення та культура споживання знищать самобутність народів ефективніше, ніж це робили диктатори. Він називав це «новим фашизмом». 📺 Пошук сакрального: Навіть будучи атеїстом, він шукав божественне у всьому — у бідних кварталах Риму, у погляді селянина, у давніх міфах. Його останній фільм «Сало, або 120 днів Содому» досі вважається одним із найважчих для перегляду в історії людства. Пазоліні хотів, щоб глядачеві було боляче, щоб той нарешті прокинувся. 🧠💥

САЛЬТО НА ПЛЯЖІ

🇧🇷🏆 Бразильський гірськолижник Лукас Пінейро Бротен повернувся на батьківщину олімпійським чемпіоном і по-справжньому відірвався разом із вболівальниками на пляжі!

#історія #постаті #музика Рей Манзарек: Бароковий архітектор психоделічного хаосу. 12 лютого 1939 року народився чоловік, який довів, що для створення повноцінного рок-всесвіту не обов’язково мати бас-гітариста, якщо у вас є віртуозні руки та два поверхи клавішних. Рей Манзарек був не просто музикантом гурту The Doors, він був його інтелектуальним та гармонійним хребтом. Поки Джим Моррісон блукав у лабіринтах власної підсвідомості та поетичних візій, Рей вибудовував для цих візій величні звукові храми. 🎹🏛️ Зустріч Манзарека і Моррісона на пляжі у Венеції (Каліфорнія) стала однією з найважливіших точок біфуркації в історії музики. Син польських емігрантів, вихований на класичній музиці та джазі, Рей побачив у текстах Джима щось більше за поп-пісеньки. Він інтегрував у рок-музику барокові фуги Баха, блюзові імпровізації та містичні ритми, створивши те саме впізнаване «звучання Doors», яке неможливо сплутати ні з чим іншим. 🎷🌌 Манзарек був справжнім новатором: він одночасно грав басові партії лівою рукою на Fender Rhodes Piano Bass та мелодійні пасажі правою на органі Vox Continental. Це вимагало неймовірної концентрації та координації, але саме цей метод створив той гіпнотичний, майже шаманський драйв, що став візитівкою гурту. У світі, де музика часто була лише фоном для розваг, Рей та його колеги створювали ритуал, що розширював межі сприйняття. ⚡👁️ Після розпаду гурту Манзарек продовжував шукати нові форми, займався режисурою, писав книги та продюсував молодих панків із гурту X, доводячи, що справжня творчість не має терміну придатності. Його життя — це приклад того, як академічна база та відкритість до експериментів створюють справжні шедеври. Поки диктатури на кшталт тієї, що в москві, намагалися забороняти «західну заразу» у вигляді рок-музики, Манзарек своїми клавішними соло руйнував стіни в головах мільйонів людей по обидва боки «залізної завіси». 🎸🚫🧱 Рей Манзарек залишив нам світ, де музика — це не просто звук, а інтелектуальна подорож, де кожен акорд має значення, а темрява завжди межує зі світлом пізнання.

#історія #речі 🏁 Штрих-код: Зебра, що навчила світ розмовляти мовою цифр 🏁 Сьогодні важко уявити похід у магазин без характерного звуку «пік» на касі. Цей простий малюнок із чорних та білих смужок став одним із найважливіших винаходів XX століття, хоча спочатку його автори надихалися... піском на пляжі. 🏖️ Азбука Морзе на піску Усе почалося в 1948 році, коли аспірант Бернард Сільвер випадково почув, як власник мережі супермаркетів благав декана університету розробити систему автоматичного зчитування інформації про товар. Сільвер поділився цим із другом, Норманом Джозефом Вудландом. Ідея прийшла до Вудланда на пляжі в Маямі. Він почав креслити на піску точки та тире азбуки Морзе, а потім просто витягнув їх пальцями вниз, перетворивши на довгі лінії. Так з’явився перший у світі штрих-код. 🍩 Від «бичачого ока» до залізничних вагонів Перший патент 1952 року описував штрих-код як систему концентричних кіл (він нагадував мішень або пончик), щоб його можна було зчитувати під будь-яким кутом. Першими систему почали використовувати залізничники для обліку вагонів, але вона була громіздкою: лазери були розміром з холодильник, а фарба швидко вицвітала. 🍬 Жуйка, що змінила історію Сучасний лінійний вигляд штрих-коду (UPC) розробив Джордж Лорер у 1970-х. Історичний момент: 26 червня 1974 року о 8:01 ранку в супермаркеті штату Огайо було продано перший товар за допомогою штрих-коду. Це була пачка фруктової жуйки Wrigley’s Juicy Fruit. Вона досі зберігається в Смітсонівському музеї як реліквія. 📊 Як працює ця магія? Штрих-код не містить ціну. Це просто унікальний ідентифікатор товару. Лазер зчитує не чорні смужки, а білі проміжки, які відбивають світло. Чорні лінії лише «поглинають» лазер, створюючи контраст. Цікаво, що цифри по краях і в центрі (довші лінії) — це контрольні маркери, які допомагають сканеру зрозуміти, де початок і кінець коду. 🌍 Культурний код Штрих-код став настільки впізнаваним, що перетворився на об’єкт мистецтва. Його використовують у татуюваннях, архітектурі та дизайні одягу як символ епохи споживання. А японці пішли далі й у 1994 році винайшли QR-код, який може зберігати у сотні разів більше інформації, включаючи посилання та складні тексти.

НАБУ витратило 10 млрд грн та не посадило жодного великого корупціонера НАБУ — найбільш медійний та неефективний орган в країні: показує кіно, але посадок — 0. За десять років свого існування Бюро «проїло» понад 10 мільярдів грн українців, але НЕ ПОСАДИЛО ЖОДНОГО «жирного» корупціонера. Декілька живих прикладів того, як працює схема НАБУ: ➡️ Микола Злочевський. Ексміністр в уряді Януковича, обвинувачений у незаконному заволодінні мільярдами (!) гривень. Пішов на угоду з НАБУ та заплатив штраф у… 68 тис. грн і задонатив $20 млн на дрони. ➡️ Геннадій Боголюбов. Партнер Коломойського. НАБУ та САП розслідують епізоди щодо заволодіння мільярдними сумами. Втік з України під чужим прізвищем у супроводі детективів НАБУ. ➡️ Владислав Трубіцин. Депутат Київради. Вимагав та отримав 1,26 млн грн хабаря за сприяння в розміщенні МАФів. Виїхав за кордон. Станом на кінець 2025 року Трубіцин — в Ізраїлі. ➡️ Георгій Логвинський. Екснардеп. НАБУ повідомило про підозру у виведенні 54 млн грн з держбюджету через компанію «Золотий мандарин ойл». Зараз Георгій — в Ізраїлі. Сидить… на пляжі. ➡️ Всеволод Князєв. Голова Верховного суду. Обвинувачується в отриманні рекордного хабаря — 2,7 млн доларів. Підозру оголошувало НАБУ. Зараз — на свободі.   «Як пише саме НАБУ: «Ці справи — лише частина понад 1300 кримінальних проваджень, що перебувають у роботі НАБУ і САП». Але в Бюро не уточнюють, що всі ці 1300 хабарників, корупціонерів та злодіїв гуляють на свободі і живуть своє краще життя.   Тому як для кіностудії або продакшн-агенції НАБУ — нормальна фірма. Розважальна. Але, як для держоргану, який не тільки показує корупцію, а й бореться з нею — дуже дорога. Бо повністю неефективна», — наголосив політичний експерт, військовослужбовець ЗСУ Кирило Сазонов. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція

Мальовниче село Ассос Село Ассос - одне з найкрасивіших сіл острова Кефалонія, де ви можете насолодитися купанням на гальковому пляжі, який розташований прямо перед будинками. Місце схоже на казку, адже перебуваючи в морі, перед вашими очима розгортається барвистий віяло. Побудоване амфітеатром навколо півострова село оточене прекрасним зеленим ландшафтом і лісами. Сосни, кипариси і кришталево чисті блакитні води Іонічного моря роблять село Ассос ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Село здається «загубленим у часі» і випромінює майже містичну атмосферу. Перед вами відкочується традиційна іонічна архітектура, в той час як сучасна атмосфера м'яка і стримана, але достатня, щоб приємно здивувати всіх. Красиві різнокольорові будинки, розташовані на крутому схилі пагорба, наповнюють пейзаж квітами, а красу цього місця неможливо описати словами. Джерело https://psahno.com/uk/places/zivopisnaia-derevnia-asos #греція #кефалонія #туризм #мальовничесело #замок #аргостолі #фортеця #море #островигреції #відпочиноквгреції #пляжигреції #цікавімісцягреції