ГОЛОДОМОРУ ЩОБ НЕ ЗНАЛИ В нас гинуть люди, в нас війна, Яка уже роки триває, І хліб наш палить сатана, Вивозить інший, викрадає. То справжній це є геноцид. Не дай, Господь, голодомору! Ця зграя нелюдів і гнид Ввірвалась в нашую комору. В коморі збіжжя золоте… Без хліба хоче нас лишити, Сяга потвора на святе, А нам без хліба не прожити. Благаєм Бога, щоб вберіг, Голодомору щоб не знали, Щоб ворог це зроби́ть не зміг, Щоб нас без хліба не зостали. Голодного не знать життя, Не пухнуть з голоду й вмирати, Дорослий хліб, щоб їв й дитя, Нам голоду щоб не зазнати. Нам страшно думать про таке, Женем думки́ про смерть голодну, Тепер життя страшне й тяжке, Нам палять землю хлібородну. Вбива нас клятая орда І замість хліба міни сіє. В нас чорні дні, страшна біда, А з цього ворог лиш радіє. 17.11.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1026824

США дозволили продаж російської нафти та нафтопродуктів, завантажених на судна до 12 березня — Мінфін США. Тимчасова ліцензія діє до 11 квітня для стабілізації ринку. Тимчасове зняття санкцій торкнеться близько 100 млн барелів російської кривавої нафти, — кацапи. ➖➖➖➖➖➖➖➖➖ Трамп надав путіну не менше 8 млрд $ для подальшої геноцидної війни проти України. https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #постаті Тарас Гунчак: Професор, що зшивав розірвану пам'ять. Коли в радянській Україні історія нагадувала збірник казок про «вічну дружбу народів», на іншому боці океану, в Університеті Ратгерса (Нью-Джерсі), працювала людина, яка методично повертала нам справжнє минуле. Тарас Гунчак, народжений 13 березня 1932 року на Тернопільщині, став одним із тих інтелектуальних «атлантів», на плечах яких трималася українська історична наука в еміграції. 🎓📚 Його шлях — це класична одіссея українця XX століття: від дитини, що пережила жахи Другої світової війни та табори для переміщених осіб у Німеччині, до професора престижного американського вишу. Гунчак не просто викладав історію; він робив її суб'єктною на світовій арені. Чому його праці є обов'язковими для розуміння України: Адвокат правди про Голодомор: У часи, коли на Заході багато хто волів не помічати трагедію 1932–1933 років, Гунчак збирав докази, публікував документи та виступав із лекціями, доводячи, що це був цілеспрямований геноцид. 🍞🥀 Дослідник визвольних змагань: Його роботи про Симона Петлюру та УПА розбивали радянські міфи про «бандитів», показуючи складну політичну шахівницю, на якій українці виборювали власну державу. Міст між континентами: Після відновлення незалежності України у 1991 році, Тарас Гунчак став «голосом інтеграції». Він допомагав налагоджувати зв'язки між західною та українською академічними спільнотами, передаючи досвід вільної науки молодим колегам у Києві та Львові. 🤝🇺🇸🇺🇦 Гунчак завжди наголошував: історія — це не попіл, а вогонь, який треба підтримувати. Його стиль — це поєднання залізної логіки західного науковця та глибокої емпатії до свого народу. Він навчив нас, що бути патріотом — означає насамперед знати правду, якою б гіркою чи складною вона не була.

#дати #свята 6 березня Європа та світ відзначають Європейський день пам’яті праведників. Ця дата з’явилася в календарі не так давно — у 2012 році за ініціативи Європейського Парламенту. Вона покликана вшанувати тих, хто чинив опір тоталітарним режимам та геноцидам у XX столітті. Чому це важливо саме зараз? Універсальність подвигу. Поняття «праведник» вийшло за межі лише Голокосту. Сьогодні ми згадуємо всіх, хто рятував людей під час геноциду в Руанді, Сребрениці, Камбоджі, або протистояв радянському та нацистському терору. 🚫🛡️ Український контекст. Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю Праведників народів світу. Тисячі наших земляків, ризикуючи розстрілом усієї родини, переховували сусідів, підробляли документи та ділилися останньою хлібиною. Це історія про те, що навіть в окупації можна залишатися вільною людиною. 🇺🇦✨ Спадщина Габріеля Ніссіма. Ініціатором свята став італійський філософ Габріель Ніссім, який заснував сад «Гардзанті» в Мілані. Він вірив, що пам’ять про добро є найкращим щепленням від повторення жахів минулого. 🌳📜 Сьогоднішній день — це не про скорботу, а про тихий героїзм. Це нагадування про те, що одна людина, яка відмовилася виконувати злочинний наказ або просто відчинила двері потребуючому, здатна змінити хід історії. Адже, як каже відома мудрість: «Хто рятує одне життя, той рятує цілий світ». 🤝❤️ Бути людиною — це щоденний вибір. Історія праведників доводить, що цей вибір можливий навіть тоді, коли навколо панує темрява. 🕯️

Сильний меседж України на світовій арені: Маша Єфросиніна на Берлінале На червоній доріжці Міжнародного кінофестивалю у Берліні (Berlinale) українська телеведуча Маша Єфросиніна перетворила свій вихід на потужний перформанс і важливе звернення до світу.  Обравши довгу чорну сукню, яка має траурні асоціації, Маша зробила акцент на яскраво-червоному написі «Russian genocide through the body» — «Російський геноцид через тіло».  Цей меседж — не про моду, а про правду, яку важливо почути міжнародній спільноті: про тривалість війни, про страждання українців і про воєнні злочини, які продовжують чинити російські окупанти.  Ми пишаємося, що українські жінки не бояться говорити голосно й боляче про те, що відбувається. ✊

Рішення допустити росію та білорусь до Паралімпійських ігор під національними прапорами обурює. Воно зневажає паралімпійську спільноту та всю Україну, підриває довіру до міжнародного спорту. Прапори й гімни агресорів уособлюють режими, що ведуть агресивну війну. Із цими прапорами у руках руйнують міста. Тримаючи їх – вбивають цивільних. Підняття цих прапорів на арені виправдовує злочини російських окупантів та їхніх білоруських поплічників.  росія перетворила спорт на інструмент війни проти вільного світу, а не лише проти України. У паралімпійському русі рф прославляють учасників агресивної війни. Їм вручають нагороди за підтримку агресії. Україна вже застосувала санкції до російських спортивних пропагандистів, Паралімпійського комітету росії та його керівника Павла Рожкова. Паралімпійський спорт має стояти за гідність і справедливість. Він має захищати тих, хто долає бар’єри. Він не має ставати трибуною для держав, які ці бар’єри множать війною. Ми закликаємо Міжнародний паралімпійський комітет та організаційний комітет ігор переглянути рішення про допуск росіян та білорусів під національною символікою. Ми очікуємо заборони державної символіки росії та білорусі на Паралімпіаді. Ми просимо партнерів діяти принципово.  Якщо це ганебне рішення не буде переглянуте, українські посадовці не поїдуть на Паралімпійські ігри. Ми не будемо присутні на церемонії відкриття. Ми також не відвідуватимемо інших офіційних заходів. Закликаємо урядових представників країн вільного світу не відвідувати церемонію відкриття та інші заходи у рамках Паралімпійських ігор, аби не нормалізувати відбілювання воєнних злочинів і геноциду своєю присутністю, чітко висловити свою позицію із засудженням агресивної війни та тих, хто сприяє безкарності РФ і Білорусі.  Україна продовжить роботу на всіх міжнародних майданчиках, щоб відновити справедливість. Ми захищаємо чесний спорт. Ми захищаємо гідність людей. І ми захищаємо право світу називати війну війною, а агресора агресором. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт

#дати #події #історія Балканський прецедент: Косово та ілюзія «останнього пазла» Європи. 17 лютого 2008 року парламент у Приштині наважився на крок, який змусив геополітичних важковаговиків згадати уроки географії та міжнародного права. Проголошення незалежності Республіки Косово стало не просто актом самовизначення, а справжнім стрес-тестом для світового порядку, результати якого ми розхльобуємо й досі. 🇽🇰 Історія косовського суверенітету — це класичний приклад того, як довготривале ігнорування етнічного конфлікту призводить до хірургічного втручання ззовні. Після розпаду Югославії та кривавих етнічних чисток кінця 90-х, регіон роками перебував під управлінням ООН. Проте «заморожений» статус не міг тривати вічно. Коли план Марті Ахтісаарі щодо «контрольованої незалежності» зайшов у глухий кут через дипломатичний саботаж москви, Косово вирішило діяти соло. 🏛️ Звісно, сербська сторона сприйняла це як ампутацію без наркозу, а росія негайно почала розмахувати прапором «небезпечного прецеденту». Іронія ситуації полягала в тому, що Кремль, який найголосніше кричав про порушення територіальної цілісності Сербії, уже за кілька місяців використав «косовський сценарій» як виправдання для агресії проти Грузії, а згодом — і для спроб анексії українських територій. Щоправда, світова спільнота чітко розмежувала унікальний випадок Косова (sui generis), де геноцид був доведеним фактом, від імперських фантазій рф. 📉 На сьогодні Косово визнали понад 100 держав-членів ООН. Проте шлях до ЄС та НАТО для молодої республіки залишається тернистим через позицію так званої «п’ятірки відмовників» всередині Євросоюзу (Іспанія, Греція, Кіпр, Словаччина та Румунія), які бояться стимулювати власні сепаратистські рухи. Це створює парадоксальну ситуацію: держава має всі атрибути суверенітету — від власної валюти (євро, хоч і без офіційної згоди ЄЦБ) до армії, але юридично зависла в передпокої великої політики. 🇪🇺 Для України питання Косова завжди було делікатним балансуванням. З одного боку — принципове дотримання територіальної цілісності, з іншого — реальність, де Косово демонструє солідарність із нами у протистоянні російській агресії набагато активніше, ніж деякі «старі» демократії. Історія 17 лютого вчить нас головному: кордони на мапах малюються тушшю, але їхні контури часто визначаються волею людей, готових за цю волю боротися. 🕊️

Не забудемо - не пробачимо ! Друзі ! Приєднуйтеся до нашої акції пам’яті страшних подій в зв'язку з 82 річницею геноциду і депортації чеченського та інгушського народу з своїх земель ! Приходьте з рідними та друзями, підтримайте нашу акцію: не будьте байдужими ! Байдужість породжує нові злочини ! Це наш спільний ворог, якого треба знищити !

🛑 Рекордний скепсис: 75% українців не вірять у мирні угоди з РФ Напередодні Мюнхенської безпекової конференції Центр Разумкова оприлюднив дані, які остаточно розбивають ілюзії про "дипломатичне врегулювання". 📊 Головні цифри дослідження: ➖75,2% опитаних переконані: будь-яка мирна угода — це лише пауза. Росія нападе знову, як тільки накопичить сили. Це історичний максимум недовіри. ➖69,6% вважають, що навіть повний вихід ЗСУ з Донеччини та Луганщини не зупинить агресію Кремля. ➖Лише 9,9% вірять, що сторони реально дотримуватимуться миру. 📉 Показник зріс майже на 9% порівняно з весною 2025 року. Українці більше не вірять у "гарантії" на папері. Більшість (69%) сприймає цю війну як геноцид, мета якого — повне знищення нації, а не територіальні суперечки. 🌍Для українців мир без реальних гарантій безпеки НАТО — це просто відкладена смерть. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

🗣 З приводу «інсайдів» від західних джерел щодо нібито можливого оголошення Президентом Зеленським дати проведення президентських виборів та референдуму до 4-ї річниці повномасштабної війни. 1️⃣ Реакція влади Поки в Україні немає безпекових умов, жодних оголошень про вибори не буде — РБК-Україна з посиланням на оточення президента. «Укрінформ» із посиланням на джерела в ОП: «Якщо росіяни щодня вбивають, то як можна оголошувати чи серйозно розглядати вибори найближчими тижнями? Ніхто не проти виборів, але має бути безпека». 2️⃣ Про «інсайди» західних медіа Історію з анонсами про можливе визначення дат виборів я спостерігаю приблизно з 2023 року. Наприклад: ▪️ восени 2024-го The Economist писав, що Володимир Зеленський розглядає можливість провести президентські вибори у 2025 році; ▪️ у грудні 2024-го — знову згадки про травень 2025 року; ▪️ у березні 2025-го — версія про липень, після можливого скасування воєнного стану, на яке у Вашингтоні нібито сподівалися до 20 квітня. Також писали про намір Зеленського балотуватися вдруге. Та як бачимо, час іде, а «сенсаційні інсайди» від західних видань так і не справдилися — і об’єктивно не мають шансів реалізуватися в умовах війни. І про це вже неодноразово наголошувалося від військово-політичного керівництва країни: під час активних бойових дій, коли в державі триває війна, проведення виборів із точки зору безпеки неможливе. Тому коли бачите черговий розгін подібної «інфи» — не витрачайте ані часу, ані нервів на увагу подібної маячні. Спочатку — припинення вогню. Потім — вибори. І йдеться не лише про безпеку громадян, а й про легітимність самого процесу: щоб не було підстав для фальсифікацій, щоб усі групи населення могли взяти участь у голосуванні — зокрема військові на фронті та переселенці, які вимушені були виїхати за кордон. І ще один важливий момент — ЄДНІСТЬ. Її сьогодні критично необхідно зберегти. Бо історія столітньої давності добре показує, чим завершуються внутрішні розколи й протистояння — окупацією країни на десятиліття вперед та геноцидом населення. https://t.me/Ukraineaboveallelse