#особистості Він писав під різними псевдонімами, зокрема його знали як Юліяна Шпола. Він був настільки забутий, що тривалий час псевдоніми відокремлювали від реальної особи. Михайло Яловий — президент ВАПЛІТЕ, перший заарештований у будинку «Слово». Про творчість Ялового, який став поетом розстріляного відродження: https://suspilne.media/culture/739515-avtor-persogo-ukrainskogo-formalisticnogo-romanu-i-persij-arestovanij-u-budinku-slovo-istoria-zitta-mihajla-alovogo/

Портрет зірки Сходу Тиснення на металі. Авторська робота Розмір: 104×132 мм ( у рамці) Образ жінки в стилізації Із великою вірогідністю можна віднести до умовного періоду пізнього Середньовіччя або раннього Відродження (приблизно XV — початок XVI століття), з візантійськими чи східноєвропейськими впливами. На це вказують: укладка волосся у вигляді витонченого пучка з прикрасами — схожа на моди епохи Ренесансу; масивна прикраса на голові — має риси корони або діадеми, типові для знатних дам того часу; візерунок на одязі та форма вирізу сукні — стилізація під розкішні вбрання східноєвропейських або візантійських придворних.

Залишу це туточки! ГОРДІЄНКО/‪@zagin_kinomaniv‬: Івасюк, документалка про хіп-хоп, топ українського кіно, меми та Трінчер https://www.youtube.com/watch?v=SbfMIcLKP8g Опис до відео: Його документальні фільми збирають мільйони переглядів, а відео про меми — ще більше. Українські режисери мріють, щоб він зняв огляд на їхнє кіно, а він і не проти. За нашою барною стійкою — Віталій Гордієнко з каналу «Загін Кіноманів». Новий випуск Прямої Червоної про Івасюка та Курбаса, кіно українське та західне, ТНМК та Бумбокс, Динамо Київ та Верес, акторство та режисерство, ну й звісно, про секрети успіху на ютубі. 🔥 Документалки про Івасюка, Курбаса та історію українського хіп-хопу 🔥 Історія про те, як Фоззі тримав маленького Віталія Гордієнка на руках 🔥 Як знімають українське кіно 🔥 Що було до Загону Кіноманів 🔥 ТНМК, Бумбокс і Тартак 🔥 Курси з Владом Хільченком 🔥 Головна мрія Віталія Гордієнка 🔥 Найкращі українські фільми 🔥 Кому належать права на Острів скарбів 🔥 Які серіали та фільми взяв би із собою Віталій Гордієнко за ґрати 🔥 У яких фільмах знімався Віталій Гордієнко та яке кіно хоче купити за $5000 🔥 Що не так із фільмом «Я, “Побєда” і Берлін» ⚠️ Це Пряма Червона — подкасти, від яких ПеЧе! ⚠️ 00:00 Віталій Гордієнко у Прямій Червоній 01:42 Чому Віталій у футболці ТНМК 05:50 9-річний Віталік на руках у Фоззі 08:40 Улюблений альбом ТНМК 09:25 Сергій Притула вкрав пісню у ТНМК 11:40 Що зараз можна подивитися в кіно 13:15 Історія українського хіп-хопу 18:20 Як Тартак став Бумбоксом 20:10 Українські пісні Міші Крупіна 21:28 Новий кліп Гоні 23:50 Що було до Загону Кіноманів 29:35 Віталій Гордієнко навчає Пряму Червону 31:35 Вплив BadComedian 36:20 Чому ми знімаємо контент про росіян 37:20 Документалки Віталія Гордієнка 45:00 Відродження музики Івасюка 47:35 Чому футбольні фанати співають Seven Nation Army 48:30 Як «Червона рута» з'явилася на футболі 49:35 Чому Віталік вирішив зробити документалку саме про Івасюка 53:05 Важка доля Софії Ротару 55:35 Курси з Владом Хільченком 01:07:05 ТОП українського кіно 01:12:00 Кінокар'єра Віталія Гордієнка 01:14:00 Як знімався фільм «Я, “Побєда” і Берлін» 01:17:25 Де ще можна побачити Віталія Гордієнка 01:21:50 Як Фагот змінив український дубляж 01:25:30 Зеленський та Паддінгтон 01:26:42 Як правильно грати в ФІФУ 01:29:14 5 серіалів, які можна взяти в тюрму 01:35:25 Фоззі радить серіали 01:36:10 Спортивна документалістика 01:38:00 ТОП серіалів від Віталія Гордієнка 01:40:20 Україна та українці в західному кіно 01:43:00 Розіграш

#new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Крихітка & Юлія Лорд, Qarpa - Усі ми прагнемо любові (2025) https://www.youtube.com/watch?v=FbDJA8Jds3c Опис до відео: Переспів культового хіта "Усі ми прагнемо любові" гурту "Соколи" — це наш омаж українському ренесансу 90-х, присвята мас-культурі тих часів і спроба підтримати тяглість та традиції української поп-музики. Саша Кольцова, гурт "Крихітка": "Я давно була закохана в цю пісню, і десь півроку тому, не сподіваючись почути відповідь, написала автору слів Вадиму Крищенку. Ситуативно, але дуже вдало також склалась участь в записі співачок ULIA LORD та Ірени Карпи, які приїхали з-за кордону для участі в модному показі FROLOV дизайнера Івана Фролова, присвяченому українській музиці. Ми поїхали в студію одразу з подіуму і дуже швидко записали свої вокальні партії. Символічно, що це відбулось 14 лютого в День всіх закоханих. Для мене велика честь і радість, що наше прочитання "Усі ми прагнемо любові" схвалили і авторка музики Марія Шалайкевич, і сам Вадим Крищенко, що цьогоріч відсвяткував 90-річний ювілей. Це справжня співпраця поколінь, і ми щасливі, що у цієї пісні, створеної у 1994 році, 30 років потому з'являться нові прихильники". ULIA LORD: “По-перше, я щаслива нарешті зробити щось разом з Іреною й Сашею, оскільки люблю їх сильно і давно. По-друге, за декілька днів до пропозиції заспівати разом «Усі ми прагнемо любові» натрапила на концертний запис пісні і зловила себе на думці: яка гарна пісня, чула її раніше зовсім юною і тоді полюбила мелодію… Тепер я розумію, що це був не збіг обставин, це про щось значно більше.” Ірена Карпа (Qarpa): “Якось до мене на презентацію книжки «Як виходити заміж» прийшов 82-річний професор і захоплено поділився тим, що зустрів кохання свого життя лиш два роки назад. «Моїй дівчині 80, вона одружена, але все одно - перевернула весь мій світ!» Ніколи не пізно. Нікому не пізно. Кохання - це не лише про юне тіло і гормональні вибухи. Це про спільний час, близькість, світло в очах і обійми. Я щаслива заспівати пісню, яка звучала в дитинстві, та ще й з улюбленими співачками: Кашею, яку знаю все своє свідоме музичне життя, і чиїм голосом і лірикою захоплююся. І Юлею, яка, після Сестрички Віки, була для мене першою в Україні, хто робив інакшу музику». За словами керівника групи Михайла Мацялка, гурт "Соколи" був створений з метою відродження заборонених пісень УПА і Січових Стрільців. І вся їх творчість була продовженням історичної пам'яті, а пісня "Усі ми прагнемо любові" стала однією з перших великих поп-хітів незалежної України. Обкладинка синглу - це робота української художниці Катерини Лисовенко з серії "Маленькі права", яка називається "Право на захист".

14 червня 1891 року у селі Зашкові біля Львова народився Євген Коновалець, творець і командир найбоєздатнішої військової частини Армії УНР – корпусу Січових стрільців, засновник Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, один із славетних борців за незалежність України в ХХ ст. З початком Першої світової війни мобілізований офіцером до австро-угорської армії. Під час боїв за Маківку влітку 1915-го потрапив до російського полону. Повернувся за два роки. Став одним із організаторів формації Січових стрільців, основу яких склали галичани та буковинці. В 1918-1919 роках командував дивізією, корпусом і групою Січових стрільців під час боїв з більшовиками та денікінцями. Наприкінці 1918-го відмовився стати шостим членом Директорії УНР, а пізніше – її диктатором. Після поразки Української революції 1917-1921 років не втратив віру в справу, якій присвятив усе своє життя. Хоча чудово розумів: попереду праці щонайменше на покоління. Для боротьби з окупантами з колишніх офіцерів УНР та Галицької армії сформував підпільну Українську військову організацію. 1929-го став першим головою ОУН, яка мала на меті  відродження державної незалежності України. Йому вдалося об’єднати представників різних організацій і різних поколінь. В ОУН влилися як колишні ветерани армії, так і молодь. Налагодив зв’язки з урядовими колами та спецслужбами Литви, Німеччини, Іспанії, Франції, Англії та Японії. «Волю українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців» — Євген Коновалець. 🕯Загинув 23 травня 1938-го у Роттердамі (Нідерланди) від руки радянського агента Павла Судоплатова.

НАновини‼️: Як українські євреї готуються до Шавуоту під час російської агресії? Унікальні подробиці — 2025 У самому розпалі російської агресії голова Федерації єврейських громад України, рабин Меїр Стамблер передав свої привітання всім євреям світу: «Звідси, з України, ми бажаємо нашим єврейським братам усього світу щасливого Шавуоту, і ми молимося і просимо Бога, щоб нам випала честь відсвяткувати це свято дарування Тори у Третьому Храмі та виконати місію «Нова Тора вийде від Мене». Під час російської агресії українські євреї не здаються — 39 500 пакетів допомоги та масові читання Десяти заповідей допомагають зберегти віру і традиції. Особливе місце у цих пакетах займає лист з текстом Десяти заповідей. Він підготовлений у рамках унікального проєкту, що вперше перекладає Тору повністю українською мовою. Над ним працюють не лише українські рабини, а й професійні лінгвісти. Це підкреслює важливість культурного та духовного відродження, навіть у найтяжчі часи. У розпал війни громади України знайшли сили для підготовки до Шавуоту, попри посилення атак та загрозу Харкову. Особлива увага приділяється дітям, адже, як наголошує рабин Стамблер, саме вони мають нести світло Тори далі, попри випробування: «Це вони — ті, заради кого була дана Тора, і це вони — ті, в кого ми маємо вкладати всі сили, щоб вони продовжували нести цю велику традицію». У 40 синагогах України відбудуться масові читання Десяти заповідей за участю тисяч людей. Українські євреї демонструють приклад мужності та стійкості, незважаючи на жахи війни. Читайте більше та підтримайте їхню боротьбу! https://nikk.agency/uk/yak-ukrainski-ievrei/ #нановини #nanews #israel #ukraine #israelukraine #shavuot #євреїукраїни #допомога_дітям #духовне_відродження #культурна_спадщина

#думки Я з тих людей, що спираються на свої крила. Намагається окрилити інших. Але бувають моменти, коли нема сил. І мені самій потрібна підтримка. Відчуття птаха, що більше не може летіти. Нерозуміння і самотність серед натовпу. Приходить розуміння, що лише своє власне, внутрішнє почуття відродження,внутрішня іскра допоможе відростити наново крила. Підняти з землі. Лише ти можеш себе відродити. Ми те - чим наповнені. Миру всім і добра.

#історія #культура Перші збори Товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові. 4 червня 1874 року у Львові відбулася знакова подія в історії української культури та науки — перші збори Товариства ім. Тараса Григоровича Шевченка. Цей день став початком діяльності організації, яка згодом переросла в осередок української інтелектуальної думки та заклала підґрунтя для створення національної академії наук. Заснування Товариства Товариство ім. Т. Г. Шевченка виникло в умовах, коли українська культура зазнавала значних утисків з боку Австро-Угорської імперії. Львів, як центр Галичини, був осередком української інтелігенції, яка прагнула зберегти національну ідентичність. Ініціаторами створення товариства стали відомі діячі, зокрема письменники, вчені та громадські активісти, які усвідомлювали потребу в об’єднанні зусиль для розвитку української науки, літератури та мистецтва. Мета і діяльність Головною метою товариства було сприяння розвитку української культури через підтримку наукових досліджень, видання книг, організацію лекцій та популяризацію творчості Тараса Шевченка. Саме його ім’я стало символом боротьби за національну свідомість і культурне відродження. Товариство активно працювало над виданням творів українських письменників, історичних праць та фольклорних збірок, що сприяло збереженню народної спадщини. Перетворення в академію З часом Товариство ім. Т. Г. Шевченка стало основою для створення Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ), яке часто називають першим зародком Української академії наук. Воно відіграло ключову роль у формуванні наукової бази, яка згодом дала поштовх для розвитку української науки в ХХ столітті. Зокрема, НТШ об’єднувало таких видатних учених, як Михайло Грушевський, Іван Франко та Володимир Гнатюк, чиї праці стали фундаментом для української історіографії, літературознавства та етнографії. Значення для сучасності Перші збори 4 червня 1874 року стали символом прагнення українців до самобутності та інтелектуального розвитку. Ця подія нагадує нам про важливість культурної та наукової спадщини, яка, попри всі історичні виклики, продовжує надихати нові покоління. Сьогодні Наукове товариство ім. Шевченка залишається важливим осередком української науки, продовжуючи традиції, закладені 150 років тому.

​​🇺🇦🎼2 червня 1928 року в Києві народився Леопольд Іванович Ященко, музикознавець, фольклорист, хоровий диригент, композитор, керівник хору «Гомін». Навчався в Київській консерваторії, закінчив аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, де працював у наступні роки. Захистив кандидатську дисертацію «Українське народне багатоголосся» (1961). «Перед вступом до консерваторії я вперше побував у фольклористичній експедиції. Поїхати в село і послухати пісень – це було щастя, і коли я почув, що є такий Інститут фольклору та етнографії, то зразу зрозумів, що це – моє. І щоліта на канікулах виїжджали й записували», – згадував митець. У 1968-му підписав колективного листа до ЦК КПРС проти закритих судових процесів над політв’язнями, за що був звільнений з роботи. В 1969-му створив етнографічний хор «Гомін», який відроджував у Києві народні свята та звичаї й виконував майже виключно українські народні пісні. «То було справді духовне відродження: людей різного віку, професій, уподобань об’єднала пісня, що стала для Києва пробудженням, – згадував Юрій Гулій. – До нас тягнулися звідусіль, як спраглі до джерела: ми відчували себе місіонерами на рідній землі і, де могли, як могли, піснею повертали людям дух». Хор закрили за два роки як «націоналістичний», а самого Леопольда Ященка виключили з Спілки композиторів. Перебуваючи в опалі, завідував дитячим сектором при Будинку композиторів України, керував фольклорним ансамблем, навіть працював маляром на заводі і теслярем у радгоспі. У 1984-му організував етнографічний хор, якому згодом повернули назву «Гомін». Саме «Гомін» першим у Києві виконав «Ще не вмерла Україна», «Боже Великий, Єдиний», «Ой у лузі червона калина» та інші патріотичні пісні. У 1989-му поновлений у Спілці композиторів України. Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993), премії імені П. Чубинського (1992). Автор книг «Українські народні романси» (1961), «Буковинські народні пісні» (1963), «Григорій Верьовка (нарис про життя і творчість)» (1965), «Державна заслужена капела бандуристів Української РСР» (1970) та інших. 🕯Помер митець 2 квітня 2016-го в Києві.

#особистості Леопольд Іванович Ященко (2 червня 1928, Київ – 2 квітня 2016, Київ) – видатний український музикознавець, фольклорист, хоровий диригент і композитор, чиє життя стало символом відродження української народної культури. Засновник і незмінний керівник етнографічного хору «Гомін», він залишив неоціненний внесок у збереження та популяризацію українського фольклору. Народившись у Києві, Ященко з дитинства відчув поклик до музики. Закінчивши Київську консерваторію (1954) та аспірантуру Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (1957), він присвятив себе дослідженню української народної пісні. Його кандидатська дисертація «Українське народне багатоголосся» (1961) стала важливим внеском у музикознавство, розкриваючи унікальність традиційного українського хорового співу. У 1969 році Ященко заснував хор «Гомін», який мав на меті відродження українських народних звичаїв, календарних свят і патріотичних пісень. Проте вже за два роки радянська влада визнала хор «націоналістичним» і заборонила його діяльність, а самого Ященка виключили зі Спілки композиторів. Попри репресії, він не зрадив своїй справі, працюючи то маляром, то теслярем, але продовжуючи популяризувати українську пісню. У 1984 році хор було відновлено, а в 1989-му «Гомін» першим у Києві публічно виконав гімн «Ще не вмерла Україна», повертаючи національні символи в суспільну свідомість. Ященко не лише збирав і обробляв народні пісні, а й створював власні твори, які гармонійно поєднували фольклорні мотиви з сучасним звучанням. Його діяльність відзначена Шевченківською премією (1993) та премією імені Павла Чубинського (1992). Завдяки Ященку та його хору українська пісня стала не лише мистецтвом, а й духовним мостом між поколіннями. Леопольд Ященко залишив по собі спадщину, яка й досі звучить у репертуарі «Гомону», надихаючи українців берегти свою культурну ідентичність. Його слова, що цитують Порфирія Демуцького, «Хто співає – той щасливий!», стали девізом для багатьох шанувальників української пісні.