Шлях із Києва до Хайфи: Марк Голенков — вихованець київського дитячого футболу, герой перемоги «Маккабі» Хайфа U19 над «Барселоною» в Юнацькій лізі УЄФА Майже чотири роки тому, з початком путінської повномасштабної агресії проти України, до Ізраїлю з Києва приїхав 13-річний підліток Марк Голенков. Репатріант. Воротар. Хлопець, який до того жив звичайним життям дитини в українському футбольному середовищі, де тренування — головна подія дня. Потім у Київ прийшла війна. Російські ракети, вибухи, сирени, ночі без сну, відчуття, що звичний світ руйнується просто на очах. Дитячий футбол, плани, мрії — усе це в один момент опинилося поруч з іншими словами: укриття, тривога, евакуація, від’їзд. А потім — переїзд. Ізраїль. Хайфа. А потім минуло чотири роки — і прізвище Голенков раптом зазвучало так, як зазвичай звучать імена людей, які в один момент роблять «неможливе». Не в кіно. Не в переказі. У реальному матчі плей-оф, де в тебе є одна спроба — і все. І цього справді не чекав ніхто. «Маккабі» Хайфа U19, яка сенсаційно вийшла до 1/16 фіналу Юнацької ліги УЄФА, в драматичному матчі вибила з турніру «Барселону». Поєдинок відбувся 4 лютого 2026 року на стадіоні «Дьїрмот» у місті Дьйор (Угорщина), де «Маккабі» був номінальним господарем поля. Основний час завершився з рахунком 2:2, а в серії післяматчевих пенальті ізраїльська команда перемогла 3:1. Ключовий факт цього вечора звучить просто: воротар Марк Голенков відбив три післяматчеві 11-метрові удари поспіль. Три поспіль. Проти «Барселони». У плей-оф європейського турніру. Ще вчора можна було сказати: «так, він із Києва, так, переїхав». Сьогодні українська частина його біографії виглядає вже не фоном, а фундаментом. Марк Голенков почав займатися футболом у Києві, в дитячо-юнацькій школі клубу «Зірка». З раннього віку він обрав позицію воротаря й швидко почав вирізнятися серед однолітків. У жовтні 2015 року, у віці семи років, Голенков узяв участь у II Міжнародному турнірі з мініфутболу «Дитячі мрії» на Закарпатті у складі «Зірки» (Київ). За підсумками змагань Марка визнали найкращим воротарем турніру, а його команда здобула бронзові медалі. У 2017 році «Зірка» (Київ) перемогла на міжнародному турнірі Brașov Indoor Cup з футзалу, і Голенков знову отримав індивідуальну нагороду найкращого воротаря — цього разу у віці дев’яти років. Згодом він перейшов до системи підготовки «Динамо» (Київ). До осені 2021 року Марк виступав за команду «Динамо» U14 в Еліт-лізі ДЮФЛУ, регулярно виходив у стартовому складі, грав «на нуль» у важливих матчах і став основним воротарем своєї вікової групи, зокрема й у принципових поєдинках проти академії «Шахтаря». Для ізраїльської аудиторії ця перемога чіпляє ще й тому, що це дуже впізнавана біографія для сотень тисяч людей. Євреї з України за останні роки пройшли шлях, який важко описати однією фразою: тривожні збори, переїзд, нова школа, нова мова, нове коло друзів, нове відчуття дому. І майже завжди — спроба не загубити себе дорогою. У таких історіях спорт часто стає не «хобі», а рятівним колом. Він дає структуру, розклад, зрозумілі правила: ось тренер, ось команда, ось твоя роль. Ти можеш бути розгубленим у побуті, але на полі знову розумієш, хто ти є. Тому історія Голенкова — це не просто «талановитий воротар». Це приклад того, як підліток з України, вихований у київській футбольній культурі, знайшов в Ізраїлі новий шлях і не розчинився в переїзді. Навпаки — вийшов на рівень, де його прізвище почули далеко за межами країни. Є ще одна деталь, дуже ізраїльська: Хайфа — місто, де репатріація завжди була частиною повітря. Тут звикли, що людина може приїхати з іншого світу й за кілька років стати «своєю». Не за паспортом — за вчинками. В Ізраїлі його молодіжна траєкторія виглядає так: Hapoel Beer Sheva (2022–2023) Maccabi Haifa (з 2023 року) З 15 років Марк живе сам у спортивному інтернаті «Маккабі» Хайфа. Це означає дисципліну й режим не «за бажанням», а як єдиний спосіб витримати конкуренцію. Ще один важливий факт: він підписав продовження контракту на три роки й фігурує як гравець молодіжної команди «Маккабі» Хайфа та юнацької збірної Ізраїлю. Для 17-річного воротаря це не формальність, а чіткий сигнал — клуб бачить у ньому проєкт, у який готовий інвестувати. А тепер — один вечір, про який заговорила вся Європа. Юнацька ліга УЄФА. «Маккабі» Хайфа — «Барселона». Серія пенальті — і воротар, який не зламався. Це історія не лише про футбол. Це історія про українське дитинство, війну, репатріацію, Хайфу і момент, коли ти витримав тиск — і став ім’ям. Ця історія ще пишеться. Бо коли в Хайфі з’являється воротар, який бере три пенальті поспіль проти «Барселони», — це вже не лише про футбол. Це про шлях. І про витримку. Повна версія — тут: https://nikk.agency/uk/shlyah-z-kiieva-do-hajfi/ НАновости‼️ – новини Ізраїлю Важно❓ Поділіться ❗️ і підписуйтесь, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #МаркГоленков #МаккабіХайфа #футбол #Хайфа

Украинцы на 6-м месте среди «туристов», посетивших Израиль в 2025 году По данным Министерства туризма Израиля (обновлённые данные от 29 января 2026 года), в 2025 году Израиль посетили около 1,3 млн иностранных туристов. В распределении по странам Украина заняла шестое место — около 31 тысячи визитов. (Миндича и Цукермана тут не учитано — по данным СМИ они въехали по израильским паспортам) Основные страны-источники въездного туризма в 2025 году: США — около 400 000 Франция — примерно 159 000 Великобритания — около 95 000 Россия — около 64 000 Германия — примерно 38 000 Украина — около 31 000 Канада — около 28 000 Румыния — примерно 27 000 Формально эти цифры могут выглядеть как устойчивый интерес к Израилю. Но в случае с Украиной за статистикой скрывается совсем иная реальность. Значительная часть украинцев, учтённых как «туристы», — это люди, вынужденно покинувшие страну из-за войны. Они въезжают по туристическому статусу не потому, что едут отдыхать, а потому что других быстрых и работающих механизмов въезда просто нет. Фактически речь идёт о беженцах, временно находящихся в стране без стабильного статуса и уверенности в будущем. Многие едут в Израиль, потому что здесь есть родственники, семейные и общинные связи. Среди них — украинские евреи, чьи общины пострадали от российских обстрелов, оккупации и разрушений. При этом важно помнить: даже эти показатели далеки от довоенных. В 2019 году Израиль посетили 135 тысяч граждан Украины — на 76% больше, чем в 2025 году. То есть нынешняя статистика — это не восстановление туризма, а отражение войны и вынужденной миграции. Если человек бежит от войны, живёт у родственников и не знает, сможет ли вернуться домой — корректно ли называть его туристом и считать частью «туристического успеха»? Подробный разбор и контекст — в статье: https://nikk.agency/ukraincy-na-6-m-meste/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #войнавУкраине #беженцы #туризм НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Мы остаёмся здесь, чтобы помогать общинам» — дом раввина в Кривом Роге попал под российский удар: прямой удар по еврейской общине и спасение чудом «Люди замерзают от холода из-за целенаправленных атак на объекты электроэнергии и энергетики. Это очень тяжёлая и сложная зима, и нам нужно много милосердия Небес — но нас не сломают. Я вместе с моими братьями, посланниками Ребе по всей Украине, остаёмся здесь, чтобы помогать общинам», — главный раввин Кривого Рога и посланник ХАБАДа Лирон Эдери. Вечером 29 января российский удар пришёлся по дому главного раввина Кривого Рога. Выбиты окна и двери, разрушена часть здания, повреждена миква, которую община только что закончила ремонтировать. Охранник получил осколочное ранение руки. Раввин и его семья в этот момент не были дома — и именно это спасло им жизнь. О случившемся сообщил израильский религиозно-новостной ресурс Emess (материал журналиста Ави Яакова). Emess (MS) позиционирует себя как крупный израильский новостной и медиа-сайт для ультраортодоксальной аудитории (харедим) и прямо указывает, что является частью медиагруппы «Коль Хай». Это важно проговорить вслух. Речь идёт не об антисемитизме как идеологии ненависти, хотя еврейские объекты действительно всё чаще оказываются под ударом. Чаще речь о другом — российские агрессоры бьют по городам так, что под удар попадает всё подряд, и им всё равно, кто там живёт: евреи Украины, украиноязычные семьи, русскоязычные жители, пожилые, дети. Именно в этом и проявляется звериность режима в россии — в холодном равнодушии к гражданским и в привычке превращать обычную жизнь в цель. При этом тревожный фон никуда не девается. В украинских общинах говорят о росте числа случаев, когда повреждения получают именно объекты еврейской жизни: дома раввинов, синагоги, общинные центры, кладбища. Иногда это выглядит как случайность войны, иногда — как неприятная закономерность, которую трудно «объяснить одной ракетой». Федерация еврейских общин Украины поддержала раввина и напомнила миру о сотнях тысяч евреев в стране и о семьях посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, иногда — без базовых условий. «Мы выражаем поддержку раввину Адри, который действует с поразительной самоотдачей. Важно, чтобы мир не забывал о сотнях тысяч евреев, проживающих здесь, и о сотнях семей посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, зачастую без электричества и воды. Несмотря на страдания, мы продолжим выполнять нашу миссию и усиливать её в надежде на полное избавление». И здесь возникает вопрос, который нельзя обходить. Где Нетаньяху, Лапид, Бен-Гвир, Беннет, Смотрич, Дери, Либерман? Почему ни от правительства Израиля, ни от оппозиции, ни от «левых», ни от «правых» — ни от кого не прозвучало ни слова в защиту хотя бы украинских еврейских общин, живущих под российскими обстрелами (не говоря уже о всех мирных жителях Украины). Отдельный и болезненный момент — почему это молчание выглядит особенно тяжёлым именно в израильском контексте. В публичной логике самого Израиля постоянно звучит формула о том, что он является домом и ответственностью для евреев во всём мире. И потому ожидание у многих предельно простое: даже если дипломатия требует осторожности, можно и нужно находить слова хотя бы для ясного человеческого сигнала — возмущения и поддержки, когда под российские удары попадают дома раввинов, миквы и общинная инфраструктура в Украине. 📖 Полный материал — по ссылке: https://nikk.agency/my-ostajomsya-zdes/ ❓Как вы считаете: должна ли позиция Израиля по защите еврейских общин в Украине звучать громче и яснее? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #КривойРог #ЕврейскаяОбщина #Война #Украина #Солидарность НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Ми не знаємо, чи питає він себе інколи: «Навіщо я взагалі туди вліз?» — Сьогодні Володимиру Зеленському 48 років. День народження Президента країни, яка вже четвертий рік платить за свободу кров’ю. У «попередньому житті» він був успішною і реалізованою людиною. Кар’єра, визнання, гроші, свобода вибору. Життя, у якому завжди був вихід. У політику він прийшов не з безвиході. Цей вибір був зроблений добровільно — ще в мирний час. І тоді ніхто не знав, чим саме він обернеться. Сьогодні це вже інша реальність. Вибір, зроблений у мирному житті, доводиться нести в умовах війни за країну. Відповідальність перестала бути абстрактною і стала щоденною — за фронт, за людей, за майбутнє, яке не можна відкласти «на потім». Ми не знаємо, чи ставить він собі інколи запитання: «Навіщо я взагалі туди пішов?» Чи шкодує. Чи сумнівається. Цього ми не знаємо — і, можливо, ніколи не дізнаємося. Але ми знаємо інше. На початку війни, коли від нього чекали втечі, мовчання або формальної присутності, він залишився. Не як образ. Не як гасло. А як людина, яка фізично не пішла в найкритичніший момент. Тоді він став уособленням мужності українського народу. І це не залишилося лише в минулому. Протягом усієї війни — і зараз — ця роль нікуди не зникла. Так, він об’їздив пів світу. Так, він постійно літав, говорив, переконував, тиснув, просив і вимагав. У перші місяці війни це було частиною виживання країни — щоб Україну не «перегорнули», не залишили наодинці, не списали як черговий конфлікт. І до війни, і під час війни його постійно критикують — за «помилки», за рішення, за те, що нібито можна було зробити інакше. Ціна цих рішень — величезна, саме тому критика звучить так гучно. Але майже завжди вона лунає з безпечної позиції — від тих, кому не доводилося ухвалювати рішення в тій самій точці тиску. Легко міркувати про те, як «треба було правильно». Легко говорити, що «можна було краще». Але чи хотіли б ці люди опинитися в тій точці, де немає правильних рішень — є лише погані й ще гірші? Усі ці «краще» і «правильніше» часто існують лише в площині альтернативної фантастики. У реальності немає кнопки «переграти». Є лише те, як є, — і відповідальність за це «як є». Сьогодні тиск не менший, ніж на початку війни. Просто він інший. Це тиск очікувань — усередині країни й за її межами. Тиск рішень, за які потім платять живі люди. Тиск війни, що триває довше, ніж хтось хотів визнавати. Кожне слово — під мікроскопом. Кожен крок — між фронтом, союзниками та реальністю. Відповідальність — без пауз і без права на перепочинок. Він не став ідеальним лідером. Він став реальним — у ситуації, де ідеальних рішень не існує. Ця війна — не про одну людину. Але лідерство має значення. І витримувати цей час — теж вибір. З днем народження, пане Президенте. Україна стоїть. І це — факт. НАновини‼️:- новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновини #NAnews #Ukraine #Israel #IsraelUkraine #StandWithUkraine #Zelensky #WarInUkraine

Where Apartment Renovation Is Cheapest in the Krayot — and Why When people compare apartment renovation prices in northern Israel, they often lump all the Krayot together as one market. In reality, renovation costs vary noticeably between different cities in the Krayot cluster. These differences are not random and are not based on contractor preferences alone. They are shaped by urban structure, building types, logistics, demand patterns, and local expectations. Understanding where renovation is cheapest — and why — is essential for homeowners planning upgrades and for investors looking to maximize return. The Krayot Are Not One Uniform Renovation Market Although the Krayot are geographically close, each city has developed its own renovation dynamics. Housing stock age, accessibility, proximity to industrial zones or the sea, and socio-economic profiles all influence renovation pricing. A general overview of renovation services and planning principles across northern Israel can be found on the main page: https://renovation.nikk.co.il/ From there, the differences begin to emerge clearly once projects are analyzed city by city. What Actually Makes Renovation Cheaper or More Expensive Before comparing specific cities, it is important to understand the main cost drivers: Building accessibility (stairs, elevators, parking) Standardization of layouts Condition of infrastructure Local demand pressure Logistics and waste removal Client expectations Cities where these factors are predictable and simple tend to have lower renovation costs. Kiryat Haim: Among the Lowest Renovation Costs Kiryat Haim consistently ranks among the most affordable areas for apartment renovation in the Krayot. Several structural factors contribute to this. Most residential buildings in Kiryat Haim are low- to mid-rise structures with straightforward access. Apartments often follow similar layouts, allowing contractors to reuse proven solutions without extensive redesign. This predictability reduces planning time and labor hours. In addition, client expectations in Kiryat Haim are usually practical rather than design-driven. Renovation projects often focus on functionality, durability, and cost efficiency rather than high-end finishes. These factors keep overall budgets lower. Local renovation specifics in Kiryat Haim are outlined here: https://renovation.nikk.co.il/remont-kvartir-v-kiryat-haim/ Kiryat Yam: Low Costs With Coastal Adjustments Kiryat Yam also offers relatively affordable renovation prices, although coastal conditions introduce some technical nuances. Proximity to the sea requires attention to moisture protection, corrosion-resistant materials, and ventilation. Despite these requirements, renovation costs in Kiryat Yam remain lower than in many inland areas. Building access is generally easy, layouts are standardized, and logistics are simple. As a result, even with added coastal precautions, total renovation budgets often stay competitive. Kiryat Motzkin: Efficiency Keeps Prices Down Kiryat Motzkin is another city where renovation costs are typically moderate to low. The housing stock is highly standardized, and contractors are very familiar with local building types. This familiarity translates into efficient execution. Less time is spent on diagnostics, fewer surprises emerge during work, and schedules remain predictable. These efficiencies directly reduce labor costs and minimize overruns. Kiryat Bialik: Slightly Higher, Still Controlled Kiryat Bialik tends to sit slightly above Kiryat Haim and Kiryat Motzkin in renovation pricing, but still below Haifa. Demand is somewhat stronger, and some neighborhoods have higher finish expectations. However, renovation projects here remain relatively controlled in scope. Clients typically aim for balanced upgrades rather than luxury renovations, keeping budgets within reasonable limits. Nesher: A Special Case in the Krayot Area Although often grouped with the Krayot, Nesher behaves differently from a renovation perspective. The city’s hilly terrain, older buildings, and mixed housing stock introduce additional complexity. Access challenges, elevation changes, and infrastructure aging can increase labor time and logistics costs. As a result, renovation prices in Nesher are usually higher than in the flat Krayot cities, even for similar apartment sizes. Local renovation characteristics in Nesher are described here: https://renovation.nikk.co.il/remont-kvartir-v-nesher/ This makes Nesher less attractive for low-budget renovation, but still viable for long-term value-driven projects. Why Demand Pressure Matters One of the key reasons some Krayot cities remain cheaper is demand distribution. Cities like Kiryat Haim and parts of Kiryat Motzkin experience steady but not overheated demand. Contractors can schedule projects more efficiently, without the premium pricing that appears in high-pressure markets. Where demand spikes — due to urban renewal, new infrastructure, or demographic shifts — renovation prices tend to rise accordingly. Rental Market Influence on Pricing In cities with a high concentration of rental apartments, renovation strategies tend to prioritize durability and cost control. This is especially true in Kiryat Haim and Kiryat Yam, where many apartments are investment properties. Landlords often choose phased or cosmetic renovation rather than full overhauls, keeping average renovation prices lower and more predictable. Logistics and Time = Money Simple logistics are one of the biggest hidden cost advantages in cheaper Krayot cities. Easy parking, flat terrain, and straightforward waste removal reduce non-productive labor time. In renovation pricing, time efficiency often matters more than material costs. Cities that allow crews to work without constant interruptions naturally produce lower estimates. Investment Perspective: Cheapest Does Not Always Mean Best While Kiryat Haim and parts of Kiryat Yam offer the lowest renovation costs, the best investment decision depends on goals. Lower renovation budgets are ideal for rental yield strategies, while slightly higher-cost cities may offer stronger appreciation potential. Understanding why prices differ allows investors to choose the right city for their strategy rather than chasing the lowest estimate alone. Conclusion: Where Renovation Is Cheapest — and Why It Stays That Way Among the Krayot, Kiryat Haim consistently offers the cheapest apartment renovation prices, followed closely by Kiryat Yam and Kiryat Motzkin. These cities benefit from standardized buildings, easy access, practical client expectations, and efficient logistics. Kiryat Bialik remains affordable but slightly higher, while Nesher stands apart due to terrain and building complexity. For homeowners and investors, the key takeaway is clear: renovation pricing in the Krayot reflects structural realities, not arbitrary differences. Choosing the right city — and understanding why it is cheaper — allows for smarter planning, more accurate budgeting, and better long-term results.

Украина замерзает — спасаем теплом! «Израильские друзья Украины» собирают средства на «Пункты несокрушимости» — срочно Вы когда-нибудь оказывались при минус 15 градусах, без укрытия поблизости? Надеемся, что нет. К сожалению, это нынешняя реальность для более чем миллиона украинцев. Россия атакует критически важную инфраструктуру в Киеве и других городах, оставляя тысячи жилых домов без водоснабжения и отопления. Это уже не про идеологии и «споры». Это базовые гуманитарные потребности — тепло, вода, свет, которые должны волновать любого человека в мире. Этой зимой Украина сталкивается с гуманитарной катастрофой, вызванной российской агрессией и целенаправленными ударами по энергетической инфраструктуре. Морозы −10…−14°C приходят вместе с отключениями света, воды и отопления. Инициатива «Израильские друзья Украины» говорит об этом прямо: «Дети — среди самых уязвимых! Школы вынуждены отправлять детей домой, потому что не могут обеспечить элементарные условия: тепло, свет, безопасность». «Это больше, чем кризис. Когда-то украинцев уничтожали голодом. Сегодня пытаются сломать холодом. Холод стал оружием». Почему это террор и почему это ответственность путинской россии Удары по ТЭС, подстанциям, теплотрассам и системам водоснабжения зимой — это террор против гражданских. Их цель — страх, холод, темнота и массовые страдания мирных людей. Путинская россия делает население заложником: она уничтожает инфраструктуру, без которой невозможно жить, и превращает мороз в инструмент давления. Это и есть государственный террор, когда холод, отключения и паника становятся частью военной стратегии. Что такое «Пункты несокрушимости» Сбор организован инициативой «Израильские друзья Украины» при поддержке Посольства Украины в Израиле. Средства собираются на «Пункты несокрушимости» — точки спасения, когда дома темно и холодно. Там можно: согреться и переждать самые тяжёлые часы, зарядить телефоны и средства связи, получить горячую воду, получить базовую поддержку — чай, еду, элементарную помощь. Сколько стоит один «Пункт несокрушимости»: 3000 шекелей — генератор 6–7 кВт 300 шекелей — тепловая пушка 500 шекелей — водонагреватель (15 л) 300 шекелей — удлинители для зарядки гаджетов 900 шекелей — топливо, чай, еда и одноразовая посуда Каждый донат — это конкретная помощь: возможность согреться, зарядить связь и пережить ещё одну ночь без света и отопления. Как помочь Ссылка для пожертвований: https://lnk.ua/xVmBJmyNv Сбор пожертвований проводится через платёжную систему UPAY (uPay) — израильскую платформу для приёма оплат и управления платежами через веб-кабинет и приложение. Помочь можно двумя способами: Credit Card — оплата банковской картой через платёжную страницу UPAY; Bit — перевод через популярное в Израиле приложение Bit для быстрых переводов. 📌 Подробнее о сборе, целях и о том, как именно можно помочь — в нашей статье: https://news.nikk.co.il/spasaem-teplom/ #Ukraine #StandWithUkraine #SaveUkraine #HelpUkraine #IsraelForUkraine #HumanitarianAid #EnergyTerror #WarmthForUkraine НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

«Совет мира» Трампа — на Украину и Венесуэлу? Модель «для Газы» могут попытаться расширить — FT В Белом доме обсуждают идею расширить мандат так называемого «Совета мира» — структуры, которую в американских планах привязывают к послевоенному управлению Сектором Газа, — на другие кризисные точки, включая Украину и Венесуэлу. По версии источников Financial Times, речь может идти не просто о площадке для переговоров, а о механизме контроля и гарантий выполнения мирного плана из 20 пунктов. В потенциальный состав могут войти представители Украины, Европы, НАТО и россии — формат шире двусторонних переговоров, но уже и гибче, чем ООН. По словам одного из собеседников издания, в окружении Дональда Трампа этот орган рассматривают как потенциальную альтернативу существующим международным форматам. Логика проста: менее формализованный механизм, который сможет работать там, где, по мнению Вашингтона, ООН слишком медленная или политически заблокированная. Именно эта «параллельность» и вызывает тревогу у дипломатов. FT пишет, что разговоры о расширении роли «Совета мира» насторожили как западных, так и арабских представителей: их беспокоит перспектива передачи слишком широких полномочий структуре, фактически завязанной на Белый дом и политическую волю одного президента. Наше мнение и аналитика 1️⃣ Это не «орган мира», а инструмент управления конфликтом Ключевой вопрос — не в названии, а в функции. Если структура создаётся при Белом доме и под личный политический бренд, она становится рычагом давления и торга, а не нейтральным арбитром. 2️⃣ Скорость — плюс, но цена может быть высокой Быстрые решения удобны для логистики, гуманитарных операций и восстановления. Но ускорение почти всегда достигается за счёт процедур, прозрачности и ответственности — именно этого и боятся дипломаты. 3️⃣ Украина, Газа и Венесуэла — разные задачи Одна модель на три принципиально разных конфликта рискует либо превратиться в декоративную конструкцию, либо в политический штаб, где решения принимаются ситуативно, а не по универсальным принципам. 4️⃣ Риск для Украины Если у «совета» нет чётких механизмов принуждения за нарушения, он становится не гарантом, а рамкой торга. В таком формате давление ради «быстрого результата» может лечь именно на Киев. 5️⃣ Риск для Израиля Любая структура, управляющая послевоенной Газой, автоматически влияет на безопасность, распределение денег, легитимность участников и региональные сделки. Если в числе «учредителей» окажутся страны с собственными региональными амбициями, «совет мира» может превратиться в ещё одну арену конфликта. 6️⃣ Почему США вообще идут этим путём Мы видим здесь попытку снизить зависимость от ООН, получить управляемый механизм «сделка + контроль + реконструкция» и закрепить новую внешнеполитическую модель: меньше институтов — больше персональных договорённостей. 7️⃣ Простой тест на серьёзность Если появятся прозрачные правила членства, чёткие полномочия, механизм ответственности и понятное финансирование — это может стать новым инструментом мировой практики. Если нет — перед нами политическая вывеска для управления ожиданиями и торга с союзниками. ❓ Вопрос к аудитории: Может ли «Совет мира», завязанный на одного президента, реально гарантировать безопасность и выполнение договорённостей — или это путь к новым формам давления и нестабильности? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #USA #Geopolitics #MiddleEast #WorldPolitics НАновости‼️: — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Механика «обнуления»: почему в РФ нет бунтов, хотя война против Украины давно стала системным уничтожением собственных граждан Война России против Украины давно перестала быть «внешней». Она стала внутренним процессом — затяжным, жестоким и разрушительным прежде всего для самих граждан РФ. Потери, мобилизация, страх, репрессии, обнищание регионов. И при этом — отсутствие массовых бунтов. Редакция НАновости собрала аналитику и добавила собственное мнение о том, как именно работает эта система — и почему она пока удерживается. Наш ключевой вывод: в России выстроена механика «обнуления». Не прямой террор, а поэтапное стирание человека как субъекта — его прав, солидарности, привычки сопротивляться и веры в результат. 1. Разобщённость и отсутствие горизонтальных связей — это инфраструктура Протест — это не эмоция, а сеть: доверие, координация, способность действовать вместе. В РФ эта инфраструктура целенаправленно разрушалась годами через репрессии и уничтожение независимых инициатив. 2. Частные «сделки» вместо публичной справедливости Компенсации и льготы дробят общую боль на отдельные истории. Каждого стараются «закрыть» поодиночке, не давая сформироваться коллективному запросу. 3. Страх как система мелких угроз Речь не только о тюрьмах. Страх встроен в повседневность: работа, дети, кредиты, бизнес, возможность уехать. Публичность становится опасной, молчание — рациональным выбором. 4. Пропаганда вторична. Главный фактор — привычка к бесправию Люди не выходят не потому, что верят телевизору, а потому что не верят в результат. Отсутствие опыта успешного протеста делает любое действие бессмысленным в глазах общества. 5. Война долго не была «столичной» Основную цену войны платили бедные регионы и периферия. Столицы жили в режиме иллюзии нормальности. Пока война не вошла в большие города, общенационального взрыва не произошло. 6. Протест уходит в другие формы Отъезд, уклонение, внутренняя эмиграция, саботаж. Это разрушает систему медленно, создавая иллюзию стабильности и «отсутствия сопротивления». 7. Армия как зеркало общества Деньги всё чаще становятся инструментом принуждения. Высокие выплаты — не признак силы, а попытка купить человеческий ресурс там, где других стимулов уже нет. 8. Отсутствие бунта — не навсегда Бунт зависит не от морали, а от управляемости. Когда война «входит домой» — в столичные семьи, экономику, повседневность — система сталкивается с массовым отказом быть управляемыми. Почему это важно для Израиля Для Израиля вопрос не академический. Россия давно перестала быть «нейтральным игроком»: она взаимодействует с ХАМАСом, Ираном и его террористическими прокси, участвует в развитии их военных возможностей. Пока кремль удерживает внутреннюю стабильность через разобщение и перераспределение боли, он способен продолжать войну против Украины и параллельно торговаться на Ближнем Востоке. Но у этой модели есть предел. Именно в этом и состоит практический смысл «теории обнуления»: война обнуляет человека — его права, безопасность и достоинство. Система держится, пока обнуление индивидуально. Когда оно становится коллективным — начинают трещать стены. 📌 Полный текст — в статье НАновости: https://news.nikk.co.il/mehanika-obnuleniya/ НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы: https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Ukraine #Israel #Russia #Война #Аналитика #Геополитика #Общество

Еврейские солдаты в ВСУ: почему война в Украине для них не «ушла с первых полос» — The Jerusalem Post Пока мировая повестка меняется, для тех, кто находится на передовой, война не стала фоном. The Jerusalem Post в материале от 15 января 2026 года рассказывает о еврейских бойцах, которые продолжают служить в рядах ВСУ — без пафоса, без лозунгов, с пониманием цены каждого дня. Речь идёт не об абстрактных «историях», а о конкретных людях: • Моше Бизсемов — командир группы разведывательных дронов из Николаева. Служит с 2018 года, остался на фронте после ранения и продлил контракт после начала полномасштабной войны. • Андре Чернецкий — водитель бронемашины. Прошёл Бахмут, был ранен трижды. В статье описан эпизод, когда он нарушил протокол и остановил БМП, чтобы спасти раненого бойца из-под завалов. • Цви-Гирш (Гриша) Звергазда — повар, отец двоих детей. Погиб на Херсонском направлении. Мечтал после войны открыть кошерный ресторан в Одессе. • Андрей Коровский — 32-летний учитель школы Хабада, оператор дрона. Вернулся в строй после ранения и умер на позиции от сердечного приступа. • Максим Нелипа — украинский актёр и телеведущий. Ушёл с телевидения в начале войны, воевал и погиб в мае. Его сын в это время служил в бригаде «Голани» ЦАХАЛа. • Биньямин Асер — еврейский волонтёр из Венгрии, погибший в Украине; его имя упомянуто в контексте помощи с еврейскими похоронами. • Раввин Майер Штамблер — глава Федерации еврейских общин Украины, координирующий помощь семьям погибших и организацию похорон по еврейской традиции. • Раввин-лейтенант Яков Синяков — военный капеллан, работающий с бойцами прямо на передовой: психологическая поддержка, молитвы, разговоры, помощь новобранцам. Отдельный и важный акцент — масштаб участия. Официальной «еврейской статистики» в украинской армии не существует, но, по оценкам представителей общин, с 2022 года на войне могли погибнуть от 100 до 200 еврейских граждан Украины. При этом сейчас в рядах ВСУ служит примерно вдвое больше евреев, чем уже погибло. Это не бухгалтерия и не спор о цифрах. Это маркер того, что речь идёт не о единичных историях, а о заметном слое общества, который платит ту же цену войны, что и все остальные. Полный материал — по ссылке: 👉 https://news.nikk.co.il/evrejskie-bojcy/ НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 — новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881 #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #ВСУ #JerusalemPost #еврейскаядиаспора