• #особистості #мистецтво
    Художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця, яка нині живе в Києві, працює з темами архітектури, пам’яті та простору, досліджуючи, як міське середовище відображає емоції й досвід часу.

    У її живописі архітектурні фрагменти стають декораціями, що зберігають сліди присутності та втрати. Виставка «Велкам ту парадайз» (2023–2025) поєднує живопис і фотошпалери з пострадянських інтер’єрів, протиставляючи ілюзію «раю» наслідкам війни — руїнам, зниклим місцям, випаленій землі.

    Журналісти поспілкувалися з мисткинею про пам’ять, простір і пошук дому після втрати: https://suspilne.media/culture/1141482-znahoditi-krasu-v-tomu-so-insi...
    #особистості #мистецтво Художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця, яка нині живе в Києві, працює з темами архітектури, пам’яті та простору, досліджуючи, як міське середовище відображає емоції й досвід часу. У її живописі архітектурні фрагменти стають декораціями, що зберігають сліди присутності та втрати. Виставка «Велкам ту парадайз» (2023–2025) поєднує живопис і фотошпалери з пострадянських інтер’єрів, протиставляючи ілюзію «раю» наслідкам війни — руїнам, зниклим місцям, випаленій землі. Журналісти поспілкувалися з мисткинею про пам’ять, простір і пошук дому після втрати: https://suspilne.media/culture/1141482-znahoditi-krasu-v-tomu-so-insi-nazvali-b-zanepadom-rozmova-z-karinou-siniceu-pro-vistavku-velkam-tu-paradajz/?utm_source=copylink&utm_medium=ps
    Like
    1
    96переглядів
  • #new_ukrainian_music #українська_музика
    #що_послухати #для_настрою
    Ремейк кліпу гурту "Океан Ельзи"
    Там, де нас нема - Янович, Лебіга, Brykulets, Schmalgauzen, NAZVA та інші
    https://youtu.be/JwlFyKF1z78
    #new_ukrainian_music #українська_музика #що_послухати #для_настрою Ремейк кліпу гурту "Океан Ельзи" Там, де нас нема - Янович, Лебіга, Brykulets, Schmalgauzen, NAZVA та інші https://youtu.be/JwlFyKF1z78
    Like
    Love
    2
    190переглядів 1 Поширень
  • #музика
    🌟Альбом Анастимози, інтимна сповідь від Ingret, перша пісня у новому для Nazva стилі та старт сольного проєкту Катерини Павленко.
    Проєкт «Artилерія» збирає у своїй добірці найцікавіше з української музики, яка виходила впродовж тижня.
    https://suspilne.media/culture/1141394-anastimoza-kazka-nazva-ta-gris...
    #музика 🌟Альбом Анастимози, інтимна сповідь від Ingret, перша пісня у новому для Nazva стилі та старт сольного проєкту Катерини Павленко. Проєкт «Artилерія» збирає у своїй добірці найцікавіше з української музики, яка виходила впродовж тижня. https://suspilne.media/culture/1141394-anastimoza-kazka-nazva-ta-grisana-u-relizah-tizna-vid-artilerii/
    Like
    1
    152переглядів
  • Щастя — слово просте, але як багато в ньому смаку. Воно може бути ніжним, мов перший ковток ранкової кави, або гучним, як вибух сміху з друзями.

    Це одна зі “співочих перлин” Григорія Сковороди, яка ожила у новій пісні гурту NAZVA. Павло сам переклав її з церковнослов’янської та вдихнув у текст свіжий подих музики.

    #NAZVA #Щастя #Сковорода #НоваМузика #УкраїнськаПісня #Коло_Музики
    Щастя — слово просте, але як багато в ньому смаку. Воно може бути ніжним, мов перший ковток ранкової кави, або гучним, як вибух сміху з друзями. Це одна зі “співочих перлин” Григорія Сковороди, яка ожила у новій пісні гурту NAZVA. Павло сам переклав її з церковнослов’янської та вдихнув у текст свіжий подих музики. #NAZVA #Щастя #Сковорода #НоваМузика #УкраїнськаПісня #Коло_Музики
    Congratulation
    1
    749переглядів
  • #музика
    🎶 Співачка Лея — стала першою українською артисткою-жінкою, яку Apple Music представив у ініціативі Up Next.
    Ця програма знайомить слухачів із новою хвилею артистів. Її трек вже доступний у спеціальному плейлисті в форматі Dolby Atmos, а альбом «Місце де можна відчути всі емоції» можна послухати в Apple Music.
    Детальніше: https://suspilne.media/culture/1096106-apple-music-nazvav-leu-novou-g...
    #музика 🎶 Співачка Лея — стала першою українською артисткою-жінкою, яку Apple Music представив у ініціативі Up Next. Ця програма знайомить слухачів із новою хвилею артистів. Її трек вже доступний у спеціальному плейлисті в форматі Dolby Atmos, а альбом «Місце де можна відчути всі емоції» можна послухати в Apple Music. Детальніше: https://suspilne.media/culture/1096106-apple-music-nazvav-leu-novou-geroineu-programi-up-next-v-ukraini/
    Love
    1
    385переглядів
  • #музика
    Гурт NAZVA на «Файному місті» презентували новий трек!
    Як вам?
    #музика Гурт NAZVA на «Файному місті» презентували новий трек! Як вам?
    Like
    1
    247переглядів 10Відтворень
  • https://shkola.obozrevatel.com/ukr/news/ukrainska-pedagoginya-nazvala...
    https://shkola.obozrevatel.com/ukr/news/ukrainska-pedagoginya-nazvala-vik-koli-batki-povinni-pridilyati-dityam-maksimum-chasu-todi-ne-bude-serjoznih-problem-u-shkoli.htm
    SHKOLA.OBOZREVATEL.COM
    Українська педагогиня назвала вік, коли батьки повинні приділяти дітям максимум часу: тоді не буде серйозних проблем у школі
    Експертка дала поради у вихованні
    217переглядів
  • Процес декомунізації назв столичного метрополітену у 90-х роках переважно проходив без гучних дискусій, нові назви швидко знаходили підтримку громадськості. Проте, як розповів відомий вчений-фізик і письменник, колишній заступник голови Комісії з культури та охорони історичного середовища Київради Максим Стріха, для однієї зі станцій підібрати вдалий варіант виявилося не так просто. Мова про станцію «Більшовик», яка сьогодні відома як «Шулявська».

    За його словами, чи не єдиною станцією столичної підземки, котрій не вдалося миттєво підібрати вдалий варіант, лишався «Більшовик», й автором підходящої ідеї тут несподівано стала Оксана Забужко. Письменниця хоч і не входила до топонімічної комісії, але інколи долучалася до приватних інтелектуальних обговорень нового образу Києва.

    «Так це ж район Шулявка! Що тут думати?! Метро «Шулявська», – сказала вона Стрісі. Так несподівано було поставлено крапку в досі неплідній дискусії з пошуку назви для станції «Більшовик».

    https://glavcom.ua/kyiv/news/jak-vinikla-shuljavska-vidomij-vchenij-n...
    Процес декомунізації назв столичного метрополітену у 90-х роках переважно проходив без гучних дискусій, нові назви швидко знаходили підтримку громадськості. Проте, як розповів відомий вчений-фізик і письменник, колишній заступник голови Комісії з культури та охорони історичного середовища Київради Максим Стріха, для однієї зі станцій підібрати вдалий варіант виявилося не так просто. Мова про станцію «Більшовик», яка сьогодні відома як «Шулявська». За його словами, чи не єдиною станцією столичної підземки, котрій не вдалося миттєво підібрати вдалий варіант, лишався «Більшовик», й автором підходящої ідеї тут несподівано стала Оксана Забужко. Письменниця хоч і не входила до топонімічної комісії, але інколи долучалася до приватних інтелектуальних обговорень нового образу Києва. «Так це ж район Шулявка! Що тут думати?! Метро «Шулявська», – сказала вона Стрісі. Так несподівано було поставлено крапку в досі неплідній дискусії з пошуку назви для станції «Більшовик». https://glavcom.ua/kyiv/news/jak-vinikla-shuljavska-vidomij-vchenij-nazvav-pismennitsju-jaka-dopomohla-perejmenuvati-stantsiju-metro-bilshovik-1060538.html
    GLAVCOM.UA
    Як виникла «Шулявська»? Відомий вчений назвав письменницю, яка допомогла перейменувати станцію «Більшовик»
    Максим Стріха про першу хвилю декомунізації Києва: «Чи не єдиною станцією столичної підземки, котрій не вдалося миттєво підібрати вдалий варіант, лишався «Більшовик»
    Like
    Love
    3
    301переглядів
  • Платформа Культурні сили представила музичний альбом до Дня Піхоти. У ньому зібрані пісні, створені діючими військовослужбовцями Сил оборони, які віддають шану піхотинцям. Альбом виходить як складова частина кампанії “Україна стоїть, бо стоїть піхота”, ініційованої платформою Культурні сили і командуванням Сухопутних військ ЗСУ. 
    Автором ідеї і продюсером альбому виступив Миколай Сєрга. Музичний продюсер – Саша Чемеров, аранжування Олега Федосова. 
    Зірковий склад альбому “Стоїть піхота”:
    Культурні сили – “Інтро – промова піхотинця” 
    Ад'юнкт (Костянтин Духновський, 47-ма бригада) – “Зоряна піхота”
    REMEZ (Олександр Ремез) – “У полі”
    WoЇn Kloc (Антон Лубій) – “Піхота”
    Проспект Соборний – “Подякуй”
    Віталій Кириченко – “Покурити нема”
    Мирослав Кувалдін (The ВЙО) – “Йде піхота”
    Яків Марний (ДК Енергетик) – “Моя піхота”
    Павло Гоц (NAZVA) – “Ми степ”
    Ян Шипула (Редакція) – “Крию - Іду”
    Іван Ткаленко – “Ронін”.
    Альбом на сайті pihota.army та на платформах.
    Платформа Культурні сили представила музичний альбом до Дня Піхоти. У ньому зібрані пісні, створені діючими військовослужбовцями Сил оборони, які віддають шану піхотинцям. Альбом виходить як складова частина кампанії “Україна стоїть, бо стоїть піхота”, ініційованої платформою Культурні сили і командуванням Сухопутних військ ЗСУ.  Автором ідеї і продюсером альбому виступив Миколай Сєрга. Музичний продюсер – Саша Чемеров, аранжування Олега Федосова.  Зірковий склад альбому “Стоїть піхота”: Культурні сили – “Інтро – промова піхотинця”  Ад'юнкт (Костянтин Духновський, 47-ма бригада) – “Зоряна піхота” REMEZ (Олександр Ремез) – “У полі” WoЇn Kloc (Антон Лубій) – “Піхота” Проспект Соборний – “Подякуй” Віталій Кириченко – “Покурити нема” Мирослав Кувалдін (The ВЙО) – “Йде піхота” Яків Марний (ДК Енергетик) – “Моя піхота” Павло Гоц (NAZVA) – “Ми степ” Ян Шипула (Редакція) – “Крию - Іду” Іван Ткаленко – “Ронін”. Альбом на сайті pihota.army та на платформах.
    Love
    1
    1Kпереглядів 1 Поширень
  • Оголошено переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу.

    Цьогоріч перекладача з української на фінську Ееро Балка нагородили за переклад роману Євгенії Кузнєцової "Драбина" (Видавництво Старого Лева, 2023). Минулоріч Балк увійшов до короткого списку Drahomán Prize за переклад книжки Сергія Руденка "Бій за Київ".

    "Ця книга показує, що українці думають про війну та про російські наративи, яких ми не чуємо за кордоном. Усі співчувають українцям, але не розуміють, що робити з росіянами. А персонажі у цій книзі усі знають, що з ними робити. Тож цей переклад трохи більше популяризує українську літературу та культуру у Фінляндії", – зазначив Ееро Балк і додав, що передасть свою грошову винагороду на підтримку української армії.

    https://life.pravda.com.ua/culture/nazvali-peremozhcya-perekladackoji...
    Оголошено переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу. Цьогоріч перекладача з української на фінську Ееро Балка нагородили за переклад роману Євгенії Кузнєцової "Драбина" (Видавництво Старого Лева, 2023). Минулоріч Балк увійшов до короткого списку Drahomán Prize за переклад книжки Сергія Руденка "Бій за Київ". "Ця книга показує, що українці думають про війну та про російські наративи, яких ми не чуємо за кордоном. Усі співчувають українцям, але не розуміють, що робити з росіянами. А персонажі у цій книзі усі знають, що з ними робити. Тож цей переклад трохи більше популяризує українську літературу та культуру у Фінляндії", – зазначив Ееро Балк і додав, що передасть свою грошову винагороду на підтримку української армії. https://life.pravda.com.ua/culture/nazvali-peremozhcya-perekladackoji-premiji-drahoman-prize-2024-307681/
    LIFE.PRAVDA.COM.UA
    Назвали переможця перекладацької премії Drahoman Prize 2024
    23 квітня назвали переможця премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу. Ним став фінський перекладач, що прцював над "Драбиною" Євгенії Кузнєцової.
    Like
    1
    729переглядів
Більше результатів