ПЕРО, ГОЛОС І СЛОВО ПОЕТА Поет живе, допоки слово дише, Допоки серце правдою горить, І навіть там, де біль усе гучніше, Він світлу пам'ять здатен освяти́ть. Поет не судить – свідчить перед світом, Як плаче мати, як дитина спить В тривожну ніч під гуркотом неситим, Де навіть тиша взялася боліть. Поет не пише – він душею плаче, Коли над світом чорний дим пливе. Він словом тих, хто вже мовчить, означить, Допоки пам'ять в кожного живе. Поет не дасть ні пам'яті сконати, Ні згаснути тому́, що не мине. І поки серце здатне не мовчати, Поета слово правдою живе. Поет лиш словом засіва́ порошу, Щоб пам'ять проростала звідусіль. Не кожному дано́ нести́ цю ношу – Чужий і свій переплавляти біль. Нехай перо не зрадить мо́їй вірі, Нехай не згасне творчості крило, Бо є рядки, народжені у вирі, Аби здолало забуття і зло. І доки б'ється серце України, І доки правда кличе до пера, Мій голос стане голосом людини, Яка мовчати просто не могла. 29.07.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026

"Поки людина відчуває біль - вона жива. Поки людина відчуває чужий біль - вона людина".

ТОРГУЄ СПІВЧУТТЯМИВорог сіє смерть і попіл,Чорне вишиття.Ніхто йому не пробачитьЗнищені життя.Світ мовчить, відводить очі,Наче не болить.А ми хочем, як ніко́ли,Вижити і жить.Чи настане світлий ранокЙ зникне мо́рок злий?Бог розсу́дить всі діянняЙ буде мир святий?Чи настане день відплати,Божої судьби?Переможе світло правдиПісля боротьби?Дяка Господу за милість,Що зберіг сім'ю.Хай здригається від кариТой, хто сіє тьму.Дяка Господу за ласку –Вберегти нас зміг.Хай заплатить ворог клятийЗа чужий поріг.І щоразу серце в шмаття,Та тримаюсь я.Дяка Господу безмежна,Що зберіг життя.Дяка Господу Святому,Що нас всіх зберіг.Знову ранок зустрічаєм,Хоч навколо крик.Світ торгує співчуттями,Міря правду злом.Та Госпо́дь веде із пекла,Закрива щитом.Ворог сіє смерть і попіл,Та мине пітьма́.Бог судитиме убивцю –Правда не німа.24.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026ID: 1066167

Йому був лише 21 рік — історія Євгенія Юрка, який загинув, рятуючи постраждалих у ХарковіВін поєднував навчання в медичному університеті з роботою у бригаді екстреної допомоги та вже з перших кроків у професії рятував людей. Ми продовжуємо розповідати історії українських медиків, чиє життя забрала російсько-українська війна. 💔Євгеній Юрко народився 18 серпня 2003 року. Навчався у Харківському національному медичному університеті та водночас працював медбратом у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Харківщини.Євгеній свідомо обрав шлях у медицині. Він прагнув розвиватися професійно, завжди був готовий допомогти та гостро відчував чужий біль.1 вересня 2024 року Євгеній у складі бригади екстреної медичної допомоги прибув до торговельного центру поблизу станції метро «Академіка Павлова» у Харкові. Медики мали допомогти людям, які постраждали внаслідок російського удару. Щойно бригада розпочала роботу, російські війська завдали повторного удару. Євгеній отримав тяжке поранення голови. Лікарі до останнього боролися за його життя, однак 3 вересня він помер у лікарні. Йому був лише 21 рік.Окрім медицини, Євгеній захоплювався важкою атлетикою, займався спортом, вів здоровий спосіб життя та долучався до волонтерства. Вічна і світла пам’ять Євгенію Юрку. 🕯️#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

ЗА КОГО ГИНЕ ЛЮД? Скажіть, за ко́го гине люд? Скажіть, за кого помирають? Це все за тих усіх заблуд, Котрі на вражій розмовляють? Скажіть, за ко́го гине люд? За кого люд ляга в могили? Коли прийде́ Господній суд, Щоб всіх по праву засудили? Скажіть, за ко́го гине люд? За що невинних убивають? Невже комусь солодкий блуд, Що ним щоденно розкидають? Скажіть, за ко́го гине люд? Чому палають знов оселі? Хіба дитячий плач – то суд? За що ці вбивчі каруселі? Скажіть, за ко́го гине люд? Чому́ в сирі́т біль не зникає? Невже чужий кривавий труд Кому́сь величчя здобуває? Скажіть, за ко́го гине люд? Чому́ мовчить людська сумлінність? Невже для світу кожен жмут Життів уже утратив цінність? Скажіть, за ко́го гине люд? Хто зважить матерів ридання? Зупи́нить хто кривавий суд? Чому́ на біль наш споглядання? Скажіть, за ко́го гине люд? Хто міряв кров людську ціною? Невже колись цей біль і бруд Зали́шать нашою виною? 29.06.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1064936

Кажуть, нас створив Бог, — насправді це ми його створили. Створили для того, аби у щось вірити. Нам потрібно обманювати себе. Ми навіть самостверджуємося через інших. Ми переконані, що відхилення від норм — безумство. От тільки саме навіжені щасливі по-справжньому. Ми — візуальне суспільство. Нам простіше сприйняти все органами чуття, а не розумом. Ми завжди за все платимо, і не обов’язково грішми. Ми проживаємо життя в кредит і нівелюємо норми моралі. Заперечуємо чужий світогляд і аналізуємо інших відповідно до власного прототипу. Наше життя — суцільний бульвар! Ми пропагуємо гомосексуалізм, забороняємо суїцид і абсолютно все зводимо до того, як заробляємо на життя. Ми — заручники колової системи: Гроші — Влада — Секс — Соціальність. Ми всі схибили. Створили комфорт, друже, який, не сумнівайся, врешті-решт нас уб’є. Тільки знаєш, у чому проблема? Ці всі речі — віртуальні, а матеріальні — саме час і смерть. Втеча, мій друже, втеча — єдине спасіння! — І як вижити в такому світі? — я вперше звернувся іронічно. — У житті не так багато істин, — цілком серйозно вів далі чоловік. — Ніколи ні до чого не прив’язуйся. Особливо — до іншої людини. Не довіряй людям, ще більше не довіряй собі. Висміюй стереотипи та встановлюй власні правила. Навчись говорити «НІ». Ніколи не піддавайся на провокації. Навчись контролювати емоції. Бо той, хто вміє керувати емоціями, керує життям. Ніколи не реагуй на образи! Відштовхуйся від свого ставлення до події, а не людського вчинку. Його вже не зміниш, а свої уроки із цього завжди можна почерпнути. Не стався до життя надто серйозно, не сковуй себе обов’язками. Менше думай. Більше живи. І головне — ніколи не плануй майбутнє. #уривокзкниги "Тіні наших побачень" І. Байдак #ІванБайдак #Тінінашихпобачень #сучукрліт #сучасналітература #українськалітература #щочитати #саморелакс #саморефлексія #длянатхнення #роздуми #творчість #гроші #релігія #цінності #довіра #віра #вибір #життя #філософія #філософіяжиття

Є одна річ, яку мало хто хоче прийняти. Пенсія в Україні - це вже давно не “гарантія”. Це… умова. ⸻ На словах все просто. Досяг 60 років - отримуєш гроші. А по факту? У 2026 році треба мати 33 роки стажу. Немає? Тоді не сьогодні. Тоді ще попрацюй. До 63. А може й до 65. ⸻ І тут момент, який більшість навіть не помічає. Таких людей багато. Дуже багато. Люди, яким вже є 60. Але вони не отримують нічого. Не тому що вони нічого не робили. А тому що “не вистачило років”. ⸻ І тепер просто логіка. Якщо таких людей хоча б 300 тисяч, і середня пенсія 6500 грн, це майже 2 мільярди гривень щомісяця, які не виплачуються. Просто вдумайся. ⸻ І знаєш, що найцікавіше? Система не відмовляє. Вона не каже “ні”. Вона каже “потім”. ⸻ І от це “потім” коштує мільярди. ⸻ Тепер чесно. Ти реально розраховуєш, що через 20-30 років ця система стане щедрішою? ⸻ Я не про те, що все погано. Я про те, що треба дивитись тверезо. Якщо в тебе немає свого плану - значить, у тебе є чужий. ⸻ І от тут вся різниця. Одні чекають. Інші рахують і діють. ⸻ Я щодня бачу людей, які в якийсь момент просто кажуть: “Все. Я не хочу залежати від цього” І починають будувати свою систему. Спокійно. Без паніки. Але з розумінням. ⸻ І якщо чесно - це найсильніше рішення, яке можна прийняти. Якщо хочеш розібратись, як це виглядає конкретно під тебе - напиши мені слово ПЛАН, або записуйся на консультацію viber 093-149-6115. Без продажів. Просто покажу цифри.

Mozilla запустила cq — базу спільних знань для штучного інтелекту. ШІ-агенти зможуть використовувати чужий досвід, щоб уникати помилок у коді. Платформа покликана скоротити витрати токенів та обчислювальних потужностей. Система працює за принципом Stack Overflow, але адаптована для агентів. https://channeltech.space/ai/mozilla-cq-ai-agents-knowledge-sharing/

День собак у жовтому День собак у жовтому (Dogs in Yellow Day) відзначається щороку 20 березня — це свято існує для того, щоб змінити культуру вигулу собак та навчити людей поважати чужі кордони. Це молоде, але надзвичайно важливе свято, яке пояснює “таємну мову” собачників і робить прогулянки безпечнішими для всіх. Собачники зрозуміють… Класична ситуація в парку: ви вигулюєте свого собаку, він спокійно нюхає травичку, аж раптом назустріч на шаленій швидкості несеться чужий пес без повідка. Здалеку лунає бадьорий крик його власника: “Не бійтеся, мій не кусається, він просто хоче привітатися!”. Або бажання погладити песика багатьма перехожими, здавалося б, що тут такого. Але… Що означає жовтий колір на собаці? Якщо ви бачите на собаці жовту стрічку на повідку, жовту бандану, шлейку або спеціальний жилет — це не данина моді та не спроба виділитися. Це візуальний сигнал, який кричить: “Будь ласка, дайте мені простір”. Це зовсім не означає, що перед вами агресивний чи “поганий” пес. Причин, чому собаці потрібна дистанція, безліч: Травма або хвороба. Собака може відновлюватися після важкої операції, і будь-який різкий рух чи стрибок чужого пса завдасть йому болю. Поважний вік. Глухі, сліпі або просто дуже старенькі собаки часто лякаються різких рухів і вже не мають енергії для ігор з молодим і активним молодняком. Негативний досвід. Собаки з притулків або ті, хто пережив напад інших тварин, часто мають високий рівень тривожності. Тренування. Пес може бути в процесі складного навчання, або це службовий собака (наприклад, поводир), якого категорично не можна відволікати. Тічка у самок. Тут коментарі зайві — власнику просто не потрібні небажані залицяльники.

26 лютого 2026 року, велика біда торкнулася здоров’я неймовірного чоловіка — людини з величезним серцем, яка все своє професійне життя присвятила спорту, а саме веслуванню на байдарках — Дубініна Сергія Олександровича. На посаді тренера він повністю віддавав себе роботі та виховав не одне покоління спортсменів. Серед його вихованців — призери двох Олімпійських ігор. Він усіма силами віддавав себе людям. Але зараз він потребує нашої допомоги. Із важкими ускладненнями Сергій Олександрович потрапив до відділення інтенсивної терапії. У 2023 році він був прооперований у клініці Шалімова — лікарі врятували його ліву нижню кінцівку. Станом на сьогодні існує велика ймовірність втрати правої ноги. Проте є шанс врятувати життя й зберегти кінцівку. Зараз Сергій перебуває у реанімаційному відділенні та бореться з важкою хворобою. Для лікування необхідно зібрати значну суму коштів, адже воно є дороговартісним. Просимо всіх небайдужих долучитися та допомогти фінансово врятувати Сергія Олександровича. Заздалегідь дякуємо кожному, хто відгукнеться на чужий біль. Усі результати обстежень і призначень додаємо у фотозвіті. Картка для переказу коштів: 4731 2196 5444 0415 UA533052990000026202681156646 Отримувач: Дубініна Ольга Сергіївна. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport