Дендропарк Олександрія в Білій Церкві. Була не раз і ще буду) Минулий раз була роки 3 назад, а може й 4. Порівняно з тим візитом здалось, що зникає вода. Там багато озер і невеличких водоспадів, але по деякий струмках качки вже ходять пішки. Гуляти приємно, гарні краєвиди, величні дерева, є місця взатінку, де можна посидіти на якійсь ковдрі з книжкою, чи бутербродом) Фотографій мало, бо мій старенький фотоапарат вже своє віджив, а телефон знімає так собі. За окрему плату можна заїхати машиною, на території є місце для паркування. Для пенсіонерів значна знижка на вхідний квиток (якщо не помиляюсь 2 грн) того завести в парк тата було дешевше ніж машину). На території дендропарку був зоопарк, там були вперше, ціна на вхід оплачується окремо (пенсіонерам і там знижка). Згідно вивісок, у зоопарку є врятовані тварини і тварини, що потребують лікування. З цікавинок, навпроти Китайського містка продавав свої книги український поет, гуморист і прозаїк - Віктор Євтушенко. Цікава людина, що з радістю спілкується й розказує історії з життя. Його книга "Відрядження в пекто" про події в Бородянці рясніє жахливими фото 2022 року. Далі людина продає саморобні калейдоскопи, мені колись такий купили, ще в дитинстві, на цьому ж місці і він досі справний. А ще раджу послухати живу музику у святкові дні в Колонаді «Луна», де проводяться концерти духової та камерної музики.

Світлини Києва кінця ХIХ - початку ХХ ст. авторства відомого київського фотохудожника Франца де Мезера.

Франц був активним членом Київського літературно-артистичного товариства. Відомо, що він товаришував із Лесею Українкою.

У 1918 році до Києва увірвалися більшовики і оголосили фотоапарати та аксесуари до них предметами розкоші, які підлягають конфіскації. Тоді в де Мезера було вилучено всю апаратуру і більшість негативів. Фотомайстерня була закрита і після цього вже не працювала.

Обов'язково треба прожити бодай один день для себе.
Вставати, коли тобі хочеться.
Не поспішаючи пити запашний м'ятний чай чи ароматну каву.
Не поспішаючи гуляти. Плутати сліди серед улюблених вулиць рідного міста.
Заходити в улюблені магазинчики, вдихаючи їхній запах, поринаючи в їхнє життя, розглядаючи симпатичні дрібниці на полицях.
А можна весь день провести вдома, у м'якій улюбленій піжамі, перегортаючи сторінки улюбленої книги.
І неодмінно зайнятися нарешті тим, про що давно мріялося.
Взяти до рук фотоапарат, а може пензлі та фарби.
Спекти пиріг за новим рецептом.
Вивчити перші слова французькою.
Просто прожити день для себе, тим життям про яке мрієш.
Просто бути собою.
Просто бути щасливою.