В місті Прудентополіс у Бразилії українську мову визнано офіційною, а 75% його жителів мають українське походження. Українська громада тут почала формуватися близько 1885 року, коли в районі, де розміщений сучасний Прудентополіс, оселилося 1500 українських сімей (приблизно 8000 осіб), вихідців із Галичини. Цей район Прудентополісу навіть має назву Нова-Галичина на честь походження його жителів. Саме місто офіційно засноване в 1894 р., тож українці від самого початку були важливою частиною його історії, долучилися до його розвитку. Сьогодні Прудентополіс добре знаний в Бразилії та всій Південній Америці як "українське" місто, українська культура і традиції глибоко інтегровані в його простір та життя. Один з двох головних храмів у місті — греко-католицька церква святого Йосафата. В місті понад пів століття діють козацьке братство «Українські козаки» та асоціації українських митців, такі як ансамбль народного танцю «Веселка» чи ансамбль бандуристів «Соловейко». В місті діє український «Музей тисячоліття», який знайомить із українською історією та культурою. Відомий Прудентополіс і як українська кулінарна столиця Бразилії - саме аби скуштувати тут борщ, вареники, голубці, солонину та ковбаси з свинини приїздять цілі натовпи туристів. З 2019 року Прудентополіс є містом - побратимом Тернополя. У школах та вишах штату Парана, одним з найбільших міст якого є Прудентополіс, вже давно викладають українську мову. Загалом у штаті Парана проживає майже 500 тисяч етнічних українців, а по всій Бразилії - понад мільйон.

#Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------

✨ Відроджена краса традицій ✨ Цей стрічковий нашийний ґердан з підвісами я відтворила за зразком з книги Олени Федорчук «Українські народні прикраси із бісеру». 📍 Оригінал прикраси — з першої половини ХХ століття, село Пійло, Калуський район, Івано-Франківська область. Зберігається в Музеї етнографії та художнього промислу. 📏 Ширина разом із підвісами — 4 см 📏 Довжина бісерного полотна — 29 см (підійде на шию з обхватом 29+ см) ❤️ Плетіння виконане з любов’ю, щоб прикраса знову ожила на чиїйсь шиї #ґердан #українськіприкраси #бісер #етностиль #українськийбісер #українськийодяг #SubbotinA #етнобісер #гердан #пійло #традиціїживо #ґерданізбісеру #стрічковийґердан #силянказбісеру #кривулькаізбісеру #кривулька #криза #вишиванка #вишивка #традиційнаприкраса

#світ Малі — держава без виходу до моря, зате з багатою історією. Саме тут у середньовіччі існувала одна з найбагатших імперій світу — імперія Малі, правитель якої Манса Муса вважається найбагатшою людиною за всю історію людства. Сьогодні країна відома своїми пустелями, глиняними містами, музикою та культурою народів туарегів і догонів. Одне з найвідоміших міст — Дженне, де розташована найбільша у світі глиняна мечеть. 🌍 Бідна економіка, багаті традиції та неймовірна природа — усе це про Малі.

#Наші_традиції ЯК ЗІБРАТИ МАКОВІЙЧИКА Основним елементом святкового букета є стигла головка маку - символ родючості. За народними традиціями, маковійчики збирали із 17 видів квітів та трав. Обов'язкові квіти та різнотрав'я мали важливе значення. • Соняшник, наприклад, був символом надії, сонця, подяки та тепла. • М'яту додавали для душевного спокою та умиротворення. • Калинові гілки уособлювали любов, ніжність та жіночу красу. • Для згоди у сім'ї у спасівський букет вплітали ласкавець, а полин вважали за символ примирення. • Рута, за повір'ям, додавалася до квіткової композиції для здоров'я, а колосся вівса - для великого достатку та щедрого врожаю. • Серед обов'язкових елементів слід виділити також: буркун - символ довіри, спокою та затишку; материнку - «щоб у роду не було переводу»; календулу, що, за легендами, може захищати від хвороб; чорнобривці - символ сім'ї, єдності та батьківської хати. З відривного календаря "Український народний календар" за 30 липня. ----------

... таккк…знаєте ви миле панство- ☕️ Кава по-українськи: коли і хто зробив перший ковток? Коли ви чуєте слово кава, перше, що спадає на думку — Італія чи Австрія? Та що, як ми скажемо, що українці спробували цей напій раніше за більшість європейців? Історики висувають кілька версій появи кави в Україні. …Козаки — перші кавомани Європи Наші лицарі не раз зустрічалися з турками у боях і в полоні. Саме турки привезли до нас кавові зерна, традиції їх обробки й заварювання. Козаки швидко оцінили стимулюючі властивості напою, а мішки з зернами часто діставалися їм як трофеї. Хотин — перша чашка кави на Поділлі За легендою, саме тут українська земля вперше «задиміла» ароматом свіжозвареної кави після турецького набігу. ...Кам’янець-Подільський — місто кавових пахощів Його називають одним із перших міст України, де кава з'явилася на постійній основі. …Так чи інакше, українці точно не пасли задніх, коли йшлося про добру чашку запашного, міцного напою. Які ж ми молодці!! З настроєм , в новий день!!!

#музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

#виставки Виставка "Іван Марчук. Пробудження". 6 серпня у Музеї історії міста Києва відкривається виставка "Іван Марчук. Пробудження" - проєкт геніального українського художника, чия творчість стала культурним символом України на міжнародній арені. Виставка сформована на основі трьох авторських циклів - "Голос моєї душі", "Пейзаж" та "Цвітіння", де художник показує свою любов до рідної землі, пам'ять про українські традиції, відчуття дому та тугу за втраченим. Центральною роботою експозиції стане картина "Пробудження", створена Марчуком у Нью-Йорку, яка сьогодні набуває особливої глибини та символізму. Роботи для виставки надали 9 музеїв України та 18 приватних колекціонерів, дозволивши продемонструвати велике зібрання відомих творів митця, а також тих, що раніше ніколи не були представлені на широкий загал. Виставка триватиме до 9 листопада за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 7

Google обрала внутрішню кодову назву Android 17 — “Булочка з корицею”, яка не з’явиться в офіційних маркетингових матеріалах. Це продовження десертної традиції Android, що стартувала з Cupcake у 2009 році. https://channeltech.space/os/android-17-will-be-codenamed-cinnamon-bun/

🔴⚫ Червоний і чорний — два кольори, що несуть силу поколінь. «Два кольори мої, два кольори: червоний — то любов, а чорний — то журба...» Ці рядки знають майже всі з дитинства. Але що ж насправді означають ці кольори в українській вишивці? ⚫ Чорний — це сила землі. Колір родючості, пам’яті, праці. Це — глибока повага до предків і зв’язок із нашою землею. 🔴 Червоний — це життя. Колір любові, роду, сонця, тепла й енергії. Він пульсує в узорах, як серце народу. ✨ А разом вони — гармонія життя і землі. Символ вічного кола: з любові народжується життя, яке тримається на силі коріння. Я обираю ці кольори не просто так. Вони живуть у моїх прикрасах — як жива пам’ять і гордість бути українкою. 🇺🇦 #українськітрадиції #вишивка #українськийстиль #прикраси #червонийічорний #українськамода #етностиль #зробленовруках #ґердан #силянка #етноодяг #етноприкраси #криза #кривулькаізбісеру