НЕ РЯТУЄ ВЖЕ ПІДВАЛ
Пекло, людоньки, у нас,
Ми в страху й молитві,
Свічі ще гасить не час,
Ми зі смертю в битві.
Ворог знову б'є у дім,
Нищить без вагання,
Попіл стелиться і дим,
Чути скрізь ридання.
Б'є безжально по життю,
По дитячім ліжку,
Сіє морок й гіркоту,
Кров і слізну річку.
Не рятує вже підвал,
Ані мур бетонний,
І стається стін обвал,
Насип кількатонний.
Мати тулить немовля,
Серце завмирає,
Бо ракета москаля
Свічку задуває.
Світ же дивиться здаля,
Мов не бачить горя...
Чом людське життя щодня
Забира недоля?
09.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
ID: 1065400
Пекло, людоньки, у нас,
Ми в страху й молитві,
Свічі ще гасить не час,
Ми зі смертю в битві.
Ворог знову б'є у дім,
Нищить без вагання,
Попіл стелиться і дим,
Чути скрізь ридання.
Б'є безжально по життю,
По дитячім ліжку,
Сіє морок й гіркоту,
Кров і слізну річку.
Не рятує вже підвал,
Ані мур бетонний,
І стається стін обвал,
Насип кількатонний.
Мати тулить немовля,
Серце завмирає,
Бо ракета москаля
Свічку задуває.
Світ же дивиться здаля,
Мов не бачить горя...
Чом людське життя щодня
Забира недоля?
09.07.2026 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026
ID: 1065400
НЕ РЯТУЄ ВЖЕ ПІДВАЛПекло, людоньки, у нас,Ми в страху й молитві,Свічі ще гасить не час,Ми зі смертю в битві.Ворог знову б'є у дім,Нищить без вагання,Попіл стелиться і дим,Чути скрізь ридання.Б'є безжально по життю,По дитячім ліжку,Сіє морок й гіркоту,Кров і слізну річку.Не рятує вже підвал,Ані мур бетонний,І стається стін обвал,Насип кількатонний.Мати тулить немовля,Серце завмирає,Бо ракета москаляСвічку задуває.Світ же дивиться здаля,Мов не бачить горя...Чом людське життя щодняЗабира недоля?09.07.2026 р.©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2026ID: 1065400
3views