Українська письменниця, сценаристка та кіноредакторка Катерина Пекур стала однією з номінантів(-ок) на премію Європейської спільноти наукової фантастики «Єврокон». Про це Читомо повідомили у видавництві «Жорж». З 26 по 29 червня в Марієгамні (Аландські острови, Фінляндія) відбудеться фестиваль «Архіпелакон 2», який прийме 47-й конвент Європейського співтовариства наукової фантастики «Єврокон». Традиційно під час заходу відбудеться присудження премії конвенту, яка вручається у декількох категоріях та підкатегоріях. Цього року однією з українських номінантів стала Катерина Пекур з романом «Пісня бризів» та романом у співавторстві з Мією Марченко «Діти вогненного часу». Авторку номінували на нагороду «Кризаліс», яка вручається письменнику або художнику, який яскраво заявив про себе дебютними творами. Про номінацію письменниці повідомили в українському представництві любителів фантастики. «Емоції від почутої новини — надзвичайні. Я почала писати моїм друзям і видавцям, і виявила, що вони вже мене вітають самі. Це було дуже зворушливо», — розповіла Пекур. https://chytomo.com/ukrainska-pysmennytsia-stala-nominantkoiu-na-premiiu-ievrokon/

🙅🏻 Начальник Токмацької міської військової адміністрації Роман Молодецький відмовив «Локатор-Медіа» у наданні інформації про отриману ним зарплату за час роботи на цій посаді (вересень 2024 – квітень 2025 років). Чиновник надав відписку, в якій вказав, що зарплату йому нараховує не ТМВА і зробив вигляд, що не знає про обсяги власного грошового утримання. Це демонструє його неповагу до платників податків, за рахунок яких він живе, а також вказує на некомпетентність, адже у таких випадках закон зобов’язує пересилати запит належному розпоряднику. 🤡 В українській мові є фразеологізм – «клеїти дурня», який означає безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов'язків, вдаючи, що не розумієш, що потрібно робити. До кейсу пана Молодецького він підходить, як ніколи. «Локатор-Медіа» продублював запит про зарплату керівництва ТМВА. У разі повторної відмови, видання буде змушене оскаржити її Омбудсмену для притягнення винних осіб до відповідальності.

#навКоло_книг #новини Письменник Ілларіон Павлюк завершив роботу над новим романом, над яким працював ще з 2020 року. Через початок повномасштабної війни вихід цієї книги посунувся на три роки. Новий твір під назвою «Книга Еміля» автор описує як темне фентезі, хоча зазначає, що для нього жанр не є головним. Постійний бета-рідер Павлюка зауважив, що це «дуже складний і геть не дитячий роман», який не схожий на попередні твори письменника. Одним із перших, хто поринув в нову історію, став і молодший син Павлюка, який слухає уривки книги під час спілкування з татом по телефону. Ілларіон Павлюк — український письменник, журналіст, продюсер і документаліст. Автор бестселерів «Я бачу, вас цікавить пітьма», «Білий попіл» і «Танець недоумка». У 2015 році Павлюк брав участь у російсько-української війни у складі добровольчого батальйону «Гарпун». Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він мобілізувався до одного з підрозділів Головного управління розвідки. З 2023 року Ілларіон Павлюк обіймає посаду начальника Управління преси та інформації МОУ та має звання лейтенанта ЗСУ.

#архів Костел Святого Йосипа — що відомо про зниклий храм. ▪️Його спорудження розпочалося 1913 року на Подолі (на вулиці Юрківській), але римо-католицький костел не був добудований. ▪️Костел Святого Йосипа був у неороманському стилі. Також його мала прикрашати 40-метрова вежа-дзвіниця. ▪️Був розрахований на 900 вірян, за проєктом також передбачався нижній храм (крипта) на 400 осіб, який мав використовуватися лише для заупокійних служб. ▪️Головний вівтар церкви присвячувався святому Йосипу, бічний вівтар — Діві Марії. Але повністю його так і не добудували. ▪️Станом на 1925 рік серед переліку костелів костел Святого Йосипа відсутній. На ч-б фото: Фундамент костелу Святого Йосипа, 1913 рік

#Телебачення_Торонто 📺Залишу це тут: Твій мозок деградує: як смартфони та штучний інтелект призвели до масового падіння IQ https://www.youtube.com/watch?v=Kw1YMe6aLNw Опис до відео: Офіційно заявляємо: людство тупішає. Так-так, ми знаємо, що це одвічна тема: діди забули випити таблетки і кричать, що світ котиться у прірву. На отупіння людства жалілися у свій час і ренесансний флорентієць, і античний грек, і волохатий кроманьйонець. Але на відміну від усіх наших попередників, у нас є конкретні докази. Десятки наукових досліджень демонструють один і той же тривожний тренд: когнітивні здатності людства котяться донизу швидше, ніж акції Тесли. Дослідники спостерігають значне зниження кількості функціонально грамотних людей — тобто тих, хто може читати щось складніше, ніж меню кіоска з шаурмою. Коротше, якщо вам здається, що всі навколо тупі — це не когнітивне спотворення, і не зворотній ефект Данінга—Крюґера. Люди реально отупіли. І щоб краще розібратися в цій темі, ми запросили провідного експерта з тупості, а також занурилися у відповідні дослідження. Тож додивляйтесь тікток, який ви зараз переглядаєте, і приготуйте свій мозок до 15-хвилинного відео про тупість, щоб після нього відчути себе розумнішими.

1 травня -103 роки тому народився один з найкращих українських спортивних журналістів радянських часів Аркадій Галинський. Памятаєм. Аркадій Романович Галинський ( 1922 — 1996) — радянський, та український спортивний журналіст і коментатор,який народився у Києві З 1947 по 1968 рік працював у Києві у газетах і на телебаченні коментатором. Отримав прізвисько «Солженіцин радянського футболу» — його матеріали були розкритиковані найвищими спортивними органами СРСР, унаслідок чого журналісту відмовляли друкувати його матеріали протягом 17 років (від 1972 до 1989). Після 1989 року і до кінця свого життя Галинський продовжував публікувати свої статті,а також брав участь у радіопрограмі радіо "Свобода" під назвою "Пресинг" #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #Brovarysport #Броварський_спорт ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#природа Вишневі дерева на річці Каннондзі-гава: Символ весни та гармонії. Річка Каннондзі-гава, що протікає в Японії, є одним із тих мальовничих місць, де природа та культура переплітаються в гармонійному танці. Особливо вражаючою вона стає навесні, коли береги річки вкриваються ніжно-рожевими квітами сакури — японської вишні. Ці вишневі дерева, що ростуть уздовж Каннондзі-гава, створюють незабутню атмосферу, приваблюючи тисячі туристів і місцевих жителів, які прагнуть насолодитися традиційним японським ритуалом ханамі — спогляданням цвітіння сакури. Каннондзі-гава, розташована в префектурі Сайтама, не є найвідомішою річкою Японії, але її тиха краса та природна чарівність роблять її ідеальним місцем для спокійного відпочинку. Уздовж берегів річки висаджено сотні вишневих дерев, переважно сорту *Somei Yoshino* — найпоширенішого виду сакури в Японії. Ці дерева, що розквітають у кінці березня або на початку квітня, створюють справжній тунель із ніжних пелюсток, які віддзеркалюються у спокійних водах річки. У цей період Каннондзі-гава перетворюється на місце паломництва для любителів природи та фотографів. Ханамі на Каннондзі-гава має особливий шарм завдяки відносній віддаленості від галасливих туристичних центрів. Місцеві жителі та гості розстеляють килимки під деревами, влаштовують пікніки, насолоджуються традиційними стравами, такими як бенто, і діляться саке, милуючись пелюстками, що падають, мов легкий сніг. Цей образ пелюсток, що гойдаються на вітрі, часто порівнюють із швидкоплинністю життя — центральною темою японської естетики. Вишневі дерева на Каннондзі-гава не лише прикрашають ландшафт, а й мають глибоке культурне значення. Сакура є символом Японії, уособленням краси, оновлення та крихкості буття. Щороку цвітіння сакури нагадує людям про цінність миті та необхідність цінувати прості радості життя. Крім того, дерева вздовж річки доглядаються місцевою громадою, що відображає японську традицію поваги до природи та спільної відповідальності за її збереження. Відвідування Каннондзі-гава під час цвітіння сакури — це не лише можливість насолодитися красою природи, а й шанс доторкнутися до японської культури. Увечері, коли дерева підсвічуються ліхтарями, береги річки набувають магічного вигляду, створюючи ідеальні умови для романтичних прогулянок чи медитативного споглядання. Це місце, де можна відчути єдність із природою та знайти спокій у швидкоплинному світі. Тож, якщо ви шукаєте місце, де можна зануритися в атмосферу японської весни, Каннондзі-гава з її вишневими деревами стане ідеальним вибором. Це не просто річка чи дерева — це історія про красу, гармонію та плин часу, розказана мовою природи.

#мистецтво Роман Савчак (нар. 1970) Водопій 2024

Вихованці тренерів ДЮСШ управління освіти і науки БМР ЗТУ Миколи Кузьмука та ЗТУ Романа Кузьмука відома біатлоністка Лариса Кондрашова та гайд (поводир) Артем Казарян на чемпіонаті Київської області з лижних гонок (кросу) #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

#цікаве Закохані лосі виглядаюсь досить романтично 🙂