• Печерне озеро Меліссані

    Озеро Меліссані — одне з найвідоміших місць на острові Кефалонія. Воно розташоване за 3 км від порту Самі та за 28 км від міста Аргостолі. Печеру озера Меліссані відкрив у 1951 році спелеолог Янніс Петрохілос. У 1963 році австрійські геологи підтвердили, що вода печери змішується під землею з морською водою з затоки Аргостолі та дощовою водою. Сьогодні печеру можна відвідати через штучний вхід, який веде до її головного залу через підземний тунель. Екскурсія проводиться на човнах по всьому озеру. Відкрита частина головного залу дозволяє сонячному світлу проникати в печеру і надавати озеру унікальних кольорів, особливо опівдні. Озеро отримало свою назву від легенди про німфу Меліссані, яка покінчила тут життя самогубством, тому що бог Пан відмовив їй, або від традиції, згідно з якою пастушка Меліссанті впала в озеро, коли переслідувала одну зі своїх овець.

    #греція #кефалонія #печери #аргостолі #озеромеліссані #море #островигреції #відпочиноквгреції #пляжігреції #цікавімісцягреції #Попутники #ПодорожуємоГрецією
    Печерне озеро Меліссані Озеро Меліссані — одне з найвідоміших місць на острові Кефалонія. Воно розташоване за 3 км від порту Самі та за 28 км від міста Аргостолі. Печеру озера Меліссані відкрив у 1951 році спелеолог Янніс Петрохілос. У 1963 році австрійські геологи підтвердили, що вода печери змішується під землею з морською водою з затоки Аргостолі та дощовою водою. Сьогодні печеру можна відвідати через штучний вхід, який веде до її головного залу через підземний тунель. Екскурсія проводиться на човнах по всьому озеру. Відкрита частина головного залу дозволяє сонячному світлу проникати в печеру і надавати озеру унікальних кольорів, особливо опівдні. Озеро отримало свою назву від легенди про німфу Меліссані, яка покінчила тут життя самогубством, тому що бог Пан відмовив їй, або від традиції, згідно з якою пастушка Меліссанті впала в озеро, коли переслідувала одну зі своїх овець. #греція #кефалонія #печери #аргостолі #озеромеліссані #море #островигреції #відпочиноквгреції #пляжігреції #цікавімісцягреції #Попутники #ПодорожуємоГрецією
    116views
  • СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ІРИНА

    Вона жила в I столітті, до хрещення мала ім'я Пенелопа. Вона була дочкою Лікінія, правителя міста Мігдонія, язичника. Ірину навчав наставник-християнин Апеліан, який ознайомив її з вченням про Христа. У віці заміжжя дівчина отримала видіння: три птахи символізували благодать, перемогу над злом та ви пробування. Після хрещення апостолом Тимофієм вона прийняла ім'я Ірина й присвятила своє життя проповіді християнства.

    Батько спочатку не заважав, але згодом почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Коли Ірина відмовилася, її кинули під копита коней, але ті залишилися нерухомими, Лікіній після дива навернувся до Христа. Ірина продовжила проповідувати серед язичників, навертаючи багатьох до віри.

    Правитель Седекія намагався змусити її зректися Христа, але всі його тортури були безуспішними: змії, пили та вогонь не завдали шкоди дівчині. Багато язичників увірували, побачивши її мужність і чуда.

    Свята Ірина проповідувала у Фракії та інших містах, звертаючи тисячі людей до християнства. Перед своєю смертю вона увійшла до печери, наказавши закрити її каменем. Через кілька днів тіло святої в печері не знайшли, що підтвердило її святість.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 травня.
    ------------
    СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ІРИНА Вона жила в I столітті, до хрещення мала ім'я Пенелопа. Вона була дочкою Лікінія, правителя міста Мігдонія, язичника. Ірину навчав наставник-християнин Апеліан, який ознайомив її з вченням про Христа. У віці заміжжя дівчина отримала видіння: три птахи символізували благодать, перемогу над злом та ви пробування. Після хрещення апостолом Тимофієм вона прийняла ім'я Ірина й присвятила своє життя проповіді християнства. Батько спочатку не заважав, але згодом почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Коли Ірина відмовилася, її кинули під копита коней, але ті залишилися нерухомими, Лікіній після дива навернувся до Христа. Ірина продовжила проповідувати серед язичників, навертаючи багатьох до віри. Правитель Седекія намагався змусити її зректися Христа, але всі його тортури були безуспішними: змії, пили та вогонь не завдали шкоди дівчині. Багато язичників увірували, побачивши її мужність і чуда. Свята Ірина проповідувала у Фракії та інших містах, звертаючи тисячі людей до християнства. Перед своєю смертю вона увійшла до печери, наказавши закрити її каменем. Через кілька днів тіло святої в печері не знайшли, що підтвердило її святість. З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 травня. ------------
    325views
  • СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ІРИНА

    Вона жила в I столітті, до хрещення мала ім'я Пенелопа. Вона була дочкою Лікінія, правителя міста Мігдонія, язичника. Ірину навчав наставник-християнин Апеліан, який ознайомив її з вченням про Христа. У віці заміжжя дівчина отримала видіння: три птахи символізували благодать, перемогу над злом та ви пробування. Після хрещення апостолом Тимофієм вона прийняла ім'я Ірина й присвятила своє життя проповіді християнства.

    Батько спочатку не заважав, але згодом почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Коли Ірина відмовилася, її кинули під копита коней, але ті залишилися нерухомими, Лікіній після дива навернувся до Христа. Ірина продовжила проповідувати серед язичників, навертаючи багатьох до віри.

    Правитель Седекія намагався змусити її зректися Христа, але всі його тортури були безуспішними: змії, пили та вогонь не завдали шкоди дівчині. Багато язичників увірували, побачивши її мужність і чуда.

    Свята Ірина проповідувала у Фракії та інших містах, звертаючи тисячі людей до християнства. Перед своєю смертю вона увійшла до печери, наказавши закрити її каменем. Через кілька днів тіло святої в печері не знайшли, що підтвердило її святість.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 травня.
    ------------
    СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ІРИНА Вона жила в I столітті, до хрещення мала ім'я Пенелопа. Вона була дочкою Лікінія, правителя міста Мігдонія, язичника. Ірину навчав наставник-християнин Апеліан, який ознайомив її з вченням про Христа. У віці заміжжя дівчина отримала видіння: три птахи символізували благодать, перемогу над злом та ви пробування. Після хрещення апостолом Тимофієм вона прийняла ім'я Ірина й присвятила своє життя проповіді християнства. Батько спочатку не заважав, але згодом почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Коли Ірина відмовилася, її кинули під копита коней, але ті залишилися нерухомими, Лікіній після дива навернувся до Христа. Ірина продовжила проповідувати серед язичників, навертаючи багатьох до віри. Правитель Седекія намагався змусити її зректися Христа, але всі його тортури були безуспішними: змії, пили та вогонь не завдали шкоди дівчині. Багато язичників увірували, побачивши її мужність і чуда. Свята Ірина проповідувала у Фракії та інших містах, звертаючи тисячі людей до християнства. Перед своєю смертю вона увійшла до печери, наказавши закрити її каменем. Через кілька днів тіло святої в печері не знайшли, що підтвердило її святість. З відривного календаря "З вірою в душі" за 5 травня. ------------
    320views
  • #історія #речі
    🖋️ Друкарська фарба: чорна кров цивілізації.
    Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха. 🌑

    🧪 Алхімія в каструлі

    Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття. 🏭

    📜 Запах знань

    Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв. 🗞️

    🖌️ Кольорова революція

    Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю. 🌈

    Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва. 📚✨
    #історія #речі 🖋️ Друкарська фарба: чорна кров цивілізації. Якби в XV столітті існували венчурні капіталісти, Йоганн Гутенберг навряд чи отримав би бодай ламаний грош. Його ідея — «штампувати» книги — вимагала чогось більшого, ніж просто прес і літери. Звичайна водяна фарба того часу, якою переписувачі малювали ініціали, на металі поводилася як розпечена ртуть: збивалася в краплі й розтікалася, перетворюючи «Біблію» на пляму Роршаха. 🌑 🧪 Алхімія в каструлі Гутенбергу довелося стати ще й хіміком-кулінаром. Він винайшов рецепт, який залишався базовим майже чотири століття: лляна олія, зварена до стану липкого лаку, і сажа (бажано від спалених соснових дров або лампового масла). Ця суміш була настільки в’язкою та насиченою, що сучасні екологи, мабуть, знепритомніли б від одного погляду на її склад. Але саме ця «чорна каша» дозволила людству нарешті масово тиражувати свої дурості та геніальні відкриття. 🏭 📜 Запах знань Ви коли-небудь замислювалися, чому старі бібліотеки пахнуть так специфічно? Це «дихання» окисленої олії та важких металів. У XVIII столітті до фарби почали додавати солі міді та свинцю для швидкого висихання. Читання свіжої газети тоді було справжнім екстримом: ви не лише дізнавалися новини, а й отримували легку порцію токсинів через пальці. Проте, як то кажуть, знання потребують жертв. 🗞️ 🖌️ Кольорова революція Довгий час світ був монохромним. Кольорова друкарська фарба коштувала як крило літака (якби вони тоді літали), бо пігменти добували з мінералів, комах або екзотичних рослин. Тільки в XIX столітті, завдяки розвитку анілінових барвників, книги нарешті «зацвіли». Друкарська фарба стала тоншою, яскравішою і — о диво — перестала вбивати читача своєю токсичністю. 🌈 Сьогодні, в епоху пікселів, ми поступово забуваємо магію друкарського відбитка. Але кожен раз, коли ви торкаєтеся паперової сторінки, пам'ятайте: ці літери тримаються за папір завдяки винахідливості старого німця, який не побоявся забруднити руки в сажі, щоб ми з вами могли читати цей текст, не виходячи з печери невігластва. 📚✨
    1
    793views
  • 15 січня: церковне свято сьогодні, як у цей день захищалися від злого ока.
    15 січня в Україні згадують святого Павла Фівейського - одного з перших християнських ченців-пустельників (день його пам'яті за старим календарем буде 28 січня).

    Відомо, що Павло народився в IV столітті в єгипетських Фівах (звідси і його прізвисько). Хлопчик рано залишився без батьків і потрапив на виховання до родича, який виявився жадібним і недобрим. Він хотів позбутися Павла заради спадщини і навіть хотів видати його язичникам за те, що Павло сповідує християнство.

    У 12 років Павло втік від опікуна і довго блукав, поки не влаштувався в печері в пустелі. Там він їв фініки і хліб, який йому приносили ворони, а одяг робив з пальмового листя. Практично все життя він провів у самоті і прожив до 113 років.

    Перед його смертю преподобний Антоній Великий отримав видіння про печеру і відлюдника - він знайшов Павла і поховав його, за переказами, могилу для святого вирили два леви.

    У V столітті на місці цієї печери був заснований монастир, він існує і сьогодні.
    15 січня: церковне свято сьогодні, як у цей день захищалися від злого ока. 15 січня в Україні згадують святого Павла Фівейського - одного з перших християнських ченців-пустельників (день його пам'яті за старим календарем буде 28 січня). Відомо, що Павло народився в IV столітті в єгипетських Фівах (звідси і його прізвисько). Хлопчик рано залишився без батьків і потрапив на виховання до родича, який виявився жадібним і недобрим. Він хотів позбутися Павла заради спадщини і навіть хотів видати його язичникам за те, що Павло сповідує християнство. У 12 років Павло втік від опікуна і довго блукав, поки не влаштувався в печері в пустелі. Там він їв фініки і хліб, який йому приносили ворони, а одяг робив з пальмового листя. Практично все життя він провів у самоті і прожив до 113 років. Перед його смертю преподобний Антоній Великий отримав видіння про печеру і відлюдника - він знайшов Павла і поховав його, за переказами, могилу для святого вирили два леви. У V столітті на місці цієї печери був заснований монастир, він існує і сьогодні.
    382views
  • #історія #постаті
    Френсіс Бекон: Людина, яка навчила світ сумніватися заради прогресу.
    22 січня 1561 року народився Френсіс Бекон — англійський лорд-канцлер, філософ і, мабуть, найуспішніший «піарник» науки в історії людства. Поки інші шукали істину в запилених фоліантах Арістотеля, Бекон заявив: «Знання — це сила» (Scientia potentia est). І сила ця полягає не в цитуванні древніх, а в підкоренні природи. 🧪🏛️

    Метод, що змінив усе

    Бекон став батьком емпіризму та індуктивного методу. Його логіка була простою, як усе геніальне: замість того, щоб вигадувати теорію, а потім підганяти під неї факти, треба збирати факти й дивитися, куди вони приведуть. Він наполягав на проведенні експериментів, вважаючи, що природу можна зрозуміти, лише «розпитавши її з пристрастю».
    «Ідоли» розуму: Чому ми такі вперті?
    Одним із найгостріших інструментів Бекона була теорія «ідолів» (хибних уявлень), які заважають нам бачити реальність. Він виділив чотири типи багів людської свідомості:
    Ідоли Роду — наші вроджені помилки сприйняття (ми бачимо порядок там, де його немає).
    Ідоли Печери — наші особисті упередження, виховання та звички.
    Ідоли Ринку — неправильне вживання слів та термінів, що заплутують думку. 🗣️

    Ідоли Театру — сліпа віра в авторитети та застарілі філософські системи.

    Скепсис та іронія долі
    Бекон був блискучим стратегом, але не ідеальною людиною. Його політична кар'єра закінчилася звинуваченнями в корупції та величезними боргами. Він брав хабарі, хоча стверджував, що вони не впливали на його суддівські рішення (аргумент, який і досі популярний у деяких столичних кабінетах). 📉💸

    Навіть його смерть була іронічною ілюстрацією його ж методу. У 1626 році він вирішив перевірити, чи уповільнює сніг процес гниття м'яса. Він власноруч набивав тушку курки снігом, застудився і помер від пневмонії. Наука потребує жертв, і Бекон став однією з них. 🍗❄️

    Об'єктивний підсумок

    Бекона часто критикують за те, що він сам не зробив жодного видатного наукового відкриття. Це правда. Але він зробив дещо більше — він створив інструкцію, за якою наука працює донині. Він вивів людство з «печери» схоластики на шлях технічного прогресу, хоча сам іноді плутався у власних коридорах влади.
    #історія #постаті Френсіс Бекон: Людина, яка навчила світ сумніватися заради прогресу. 22 січня 1561 року народився Френсіс Бекон — англійський лорд-канцлер, філософ і, мабуть, найуспішніший «піарник» науки в історії людства. Поки інші шукали істину в запилених фоліантах Арістотеля, Бекон заявив: «Знання — це сила» (Scientia potentia est). І сила ця полягає не в цитуванні древніх, а в підкоренні природи. 🧪🏛️ Метод, що змінив усе Бекон став батьком емпіризму та індуктивного методу. Його логіка була простою, як усе геніальне: замість того, щоб вигадувати теорію, а потім підганяти під неї факти, треба збирати факти й дивитися, куди вони приведуть. Він наполягав на проведенні експериментів, вважаючи, що природу можна зрозуміти, лише «розпитавши її з пристрастю». «Ідоли» розуму: Чому ми такі вперті? Одним із найгостріших інструментів Бекона була теорія «ідолів» (хибних уявлень), які заважають нам бачити реальність. Він виділив чотири типи багів людської свідомості: Ідоли Роду — наші вроджені помилки сприйняття (ми бачимо порядок там, де його немає). Ідоли Печери — наші особисті упередження, виховання та звички. Ідоли Ринку — неправильне вживання слів та термінів, що заплутують думку. 🗣️ Ідоли Театру — сліпа віра в авторитети та застарілі філософські системи. Скепсис та іронія долі Бекон був блискучим стратегом, але не ідеальною людиною. Його політична кар'єра закінчилася звинуваченнями в корупції та величезними боргами. Він брав хабарі, хоча стверджував, що вони не впливали на його суддівські рішення (аргумент, який і досі популярний у деяких столичних кабінетах). 📉💸 Навіть його смерть була іронічною ілюстрацією його ж методу. У 1626 році він вирішив перевірити, чи уповільнює сніг процес гниття м'яса. Він власноруч набивав тушку курки снігом, застудився і помер від пневмонії. Наука потребує жертв, і Бекон став однією з них. 🍗❄️ Об'єктивний підсумок Бекона часто критикують за те, що він сам не зробив жодного видатного наукового відкриття. Це правда. Але він зробив дещо більше — він створив інструкцію, за якою наука працює донині. Він вивів людство з «печери» схоластики на шлях технічного прогресу, хоча сам іноді плутався у власних коридорах влади.
    2
    637views
  • Найбільша підводна печера Греції

    Одна з найбільших підводних печер в країні знаходиться в
    Кастелорізо. На півдні острова знаходиться одна з найбільш вражаючих природних пам'яток Середземномор'я, а також всесвітньо відома своїм багатством і кришталево чистими блакитними водами. У «блакитній печері» Кастелорізо живуть тюлені, які зазвичай невидимі для відвідувачів. Ось чому вона називається «Фокіалі» або інакше відома як «Печера Параста». Крім тюленів в печері живуть тисячі диких голубів, а на дні в її блакитній воді живе унікальний і рідкісний вид риб. Висота печери 35 метрів, ширина 40 метрів, а довжина печери всередині 75 метрів. Однак її вхід між водою і скелею настільки малий, що важко сказати, яка висота буде через деякий час. Високий купол печери покритий білими сталактитами, які є одним з найрідкісніших геологічних явищ на Землі. Коли сонячні промені потрапляють в печеру, сталактити набувають унікальних кольорів, а води печери набувають яскраво-синього кольору, який справляє враження на відвідувача. Найкращий час, щоб насолодитися чудовим видовищем - це ранок. Відвідування печери здійснюється тільки на човні і, звичайно, в гарну погоду, так як заплисти в печеру можна тільки на невеликих човнах.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/samyi-krupnyi-grot-v-grecii

    #кастелоризо #пещера #подводнаяпещера #море #островагреции #отдыхвгреции #пляжигреции #греция #грот #туризм #интересныеместагреции #морскойгрот
    Найбільша підводна печера Греції Одна з найбільших підводних печер в країні знаходиться в Кастелорізо. На півдні острова знаходиться одна з найбільш вражаючих природних пам'яток Середземномор'я, а також всесвітньо відома своїм багатством і кришталево чистими блакитними водами. У «блакитній печері» Кастелорізо живуть тюлені, які зазвичай невидимі для відвідувачів. Ось чому вона називається «Фокіалі» або інакше відома як «Печера Параста». Крім тюленів в печері живуть тисячі диких голубів, а на дні в її блакитній воді живе унікальний і рідкісний вид риб. Висота печери 35 метрів, ширина 40 метрів, а довжина печери всередині 75 метрів. Однак її вхід між водою і скелею настільки малий, що важко сказати, яка висота буде через деякий час. Високий купол печери покритий білими сталактитами, які є одним з найрідкісніших геологічних явищ на Землі. Коли сонячні промені потрапляють в печеру, сталактити набувають унікальних кольорів, а води печери набувають яскраво-синього кольору, який справляє враження на відвідувача. Найкращий час, щоб насолодитися чудовим видовищем - це ранок. Відвідування печери здійснюється тільки на човні і, звичайно, в гарну погоду, так як заплисти в печеру можна тільки на невеликих човнах. Джерело https://psahno.com/uk/places/samyi-krupnyi-grot-v-grecii #кастелоризо #пещера #подводнаяпещера #море #островагреции #отдыхвгреции #пляжигреции #греция #грот #туризм #интересныеместагреции #морскойгрот
    1comments 2Kviews
  • День пам’яті Преподобного Сави Освяченого
    5 (18) грудня православне християнство відзначає день преподобного Сави Освяченого. Він присвятив своє життя служінню Богові та людям. Під його началом було створено декілька монастирів та лавр. Також Сава запам’ятався мирянам як засновник монастирського Єрусалимського статуту.

    Народившись у 439 році у Каппадокії, хлопчик з дитинства пізнавав християнство та у вісім років перейшов жити до монастиря святої Флавіани. У 17 років Сава прийняв постриг та розкрив свій дар чудотворця.


    Згодом, подорожуючи відлюдником, він вирішив залишитися в одній з печер. Але слава про нього була такою великою, що біля печери швидко утворилася громада й розпочалося будівництво лаври, названою на честь преподобного Сави Освяченого.

    Традиції на День пам’яті Преподобного Сави Освяченого
    Згідно з народними традиціями, у Савин день потрібно відпочивати від будь-якої роботи. Господині пекли пироги з яблуками та капустою, готували пісний борщ, адже свято завжди припадає на піст. А щоб у домі був добробут, під подушку клали гроші та молилися святому Саві.
    День пам’яті Преподобного Сави Освяченого 5 (18) грудня православне християнство відзначає день преподобного Сави Освяченого. Він присвятив своє життя служінню Богові та людям. Під його началом було створено декілька монастирів та лавр. Також Сава запам’ятався мирянам як засновник монастирського Єрусалимського статуту. Народившись у 439 році у Каппадокії, хлопчик з дитинства пізнавав християнство та у вісім років перейшов жити до монастиря святої Флавіани. У 17 років Сава прийняв постриг та розкрив свій дар чудотворця. Згодом, подорожуючи відлюдником, він вирішив залишитися в одній з печер. Але слава про нього була такою великою, що біля печери швидко утворилася громада й розпочалося будівництво лаври, названою на честь преподобного Сави Освяченого. Традиції на День пам’яті Преподобного Сави Освяченого Згідно з народними традиціями, у Савин день потрібно відпочивати від будь-якої роботи. Господині пекли пироги з яблуками та капустою, готували пісний борщ, адже свято завжди припадає на піст. А щоб у домі був добробут, під подушку клали гроші та молилися святому Саві.
    514views
  • Печери Кері

    Печери були названі на честь високих білих скель дивної форми, які своєю формою нагадують свічки. Вони розташовані біля мису Маратіас, який також відомий як Кері Акротірі, являє собою глибоке ущелині з невеликими пляжами між скелями і печерами. Печери являють собою рідкісний феномен, де в стрімких скелях утворюються безліч гротів і химерних печер. Одні з них досить великі і на невеликому катері ви зможете подивитися цю красу зсередини, а інші доступні тільки для дайверів і людей, які добре плавають під водою. У печерах мешкають різні види тварин, такі як кажани, тюлені, черепахи Логгерхед, а також різні види риб. Печери недоступні з суші, а тільки з моря на човні або екскурсійному катері. Неподалік розташовані кілька затишних таверн, звідки відкривається чудовий захід сонця. Крім того, біля узбережжя між маяком і мисом можна побачити дві білосніжні скелі Мізітрес, що підносяться з води.

    Джерело https://psahno.com/uk/places/peshhery-keri

    #ВідкрийГрецію #ЧарівністьІонічногоМоре #ЛюблюГрецію #TravelGreece #DiscoverZakynthos #МорськаПрогулянка # Дайвінг #КатерніЕкскурсії #АктивнийВідпочинок #ВідпочинокНаМорі #ПляжіГреції #Екотуризм #ПодорожГрецією #ПечериКері #Закінтос
    Печери Кері Печери були названі на честь високих білих скель дивної форми, які своєю формою нагадують свічки. Вони розташовані біля мису Маратіас, який також відомий як Кері Акротірі, являє собою глибоке ущелині з невеликими пляжами між скелями і печерами. Печери являють собою рідкісний феномен, де в стрімких скелях утворюються безліч гротів і химерних печер. Одні з них досить великі і на невеликому катері ви зможете подивитися цю красу зсередини, а інші доступні тільки для дайверів і людей, які добре плавають під водою. У печерах мешкають різні види тварин, такі як кажани, тюлені, черепахи Логгерхед, а також різні види риб. Печери недоступні з суші, а тільки з моря на човні або екскурсійному катері. Неподалік розташовані кілька затишних таверн, звідки відкривається чудовий захід сонця. Крім того, біля узбережжя між маяком і мисом можна побачити дві білосніжні скелі Мізітрес, що підносяться з води. Джерело https://psahno.com/uk/places/peshhery-keri #ВідкрийГрецію #ЧарівністьІонічногоМоре #ЛюблюГрецію #TravelGreece #DiscoverZakynthos #МорськаПрогулянка # Дайвінг #КатерніЕкскурсії #АктивнийВідпочинок #ВідпочинокНаМорі #ПляжіГреції #Екотуризм #ПодорожГрецією #ПечериКері #Закінтос
    5Kviews
  • МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО

    Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба.

    Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням.

    Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав.

    Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває.

    З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня.
    -----------
    МЧ. НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО Блж. Нестор (бл. 1056- бл.1114) прийшов у печеру до прп. Антонія і блж. Феодосія, який будував монастир, бажаючи чернечого образу; було йому 17 р. і тоді, хоч не був ще інок, набув чернечої чесноти, наслідуючи життю самих першоначальників свв. Антонія і Феодосія Печеських, від тієї святої двоїни прийняв у всіляку заповідь. Являє-бо в писанні своєму, що мав велику любов до преподобних засновників не словом, але ділом та істиною і що вельми прославляв Бога, бачачи добрі діла, які світяться, тих двох великих світил Руського неба. Після смерті тих преподобних отців блж. Нестор прийняв образ інока від прп. Стефана, ігумена Печерського, потім і на дияконську ступінь від нього ж виведений був; і тоді, бачачи на собі подвійний ангельський сан, чернечий і дияконський, щоб бути в усьому духовним та істинним рабом Божим; добре знав, що сам Бог сказав: «Бог є дух і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в істині вклонятись». Однак являє у відомому своєму писанні, як перемагати духа лукавого, що не поклоняється Господеві, а найбільше невимовним смиренням. Коли братія вирішила викопати мощі прп. Феодосія і перенести їх в Печерську церкву, - тоді був посланий блж. Нестор і, з великою вірою, копаючи вночі, мощі прп. Феодосія викопав і з печери виніс; тоді великим чудесам самовидцем був, як сам про це повідав. Прожив, трудячись у ділах літописання; по тому переставився у вічність, і покладений був у печері, де й досі почиває. З відривного календаря "З вірою в душі" за 27 жовтня. -----------
    276views
More Results