«Ляпис Трубецкой» в Израиле в феврале 2026: группа, для которой музыка стала формой сопротивления автократическим режимам Беларуси и России. «Ляпис Трубецкой» появился в Минске в 1989 году как белорусская панк-рок-группа. Со временем музыка и тексты стали жёстче и прямее, сместив фокус от иронии к социальной и политической критике. В 2011 году коллектив был запрещён в Беларуси, а в 2014-м проект был закрыт и распался на BRUTTO и Trubetskoy. Сергей Михалок находится в жёсткой оппозиции к режиму Лукашенко, последовательно поддерживает демократическое движение Беларуси и остаётся одним из символов культурного сопротивления белорусской автократии. Его позиция направлена против власти, а не против белорусского общества. После Евромайдана Михалок открыто поддержал Украину, получил украинское гражданство и продолжил работать вне официального культурного пространства Беларуси и России. В этот период песня «Воины света» звучала на баррикадах Майдана, на митингах и в уличных видео — и стала одной из неофициальных музыкальных ассоциаций протеста. После полномасштабного вторжения России в Украину в 2022 году проект «Ляпис Трубецкой» был возрождён осознанно и публично. Группа заняла чёткую антивоенную позицию. В одном из своих обращений к белорусам Сергей Михалок говорил прямо: «Белорусы. Трусливый и предавший родину Лукашенко, обос*авшись, сдал нашу страну путину, который сошёл с ума. Эти два гон…дона используют территорию Беларуси для того, чтобы атаковать братскую Украину.» Помимо публичных заявлений, позиция имела и практическое продолжение: концертные туры группы в Европе, США и Канаде проходили с благотворительной составляющей в поддержку Украины. Михалок также лично выступал для украинских военных, исполняя «Воины света» как жест поддержки и солидарности с ВСУ. В этот же период группа официально выпустила украинские версии песен — «Воїни світла», «Євпаторія», «Гаррі» (с участием Сергея Жадана). 📍 19 февраля 2026 — Хайфа, клуб Beat 📍 20 февраля 2026 — Тель-Авив, зал «Ридинг-3» 👉 Подробно — в нашей статье: https://nikk.agency/lyapis-trubeckoj-v-izraile/ ❓ А для вас «Ляпис Трубецкой» — это в первую очередь музыка, позиция или часть личной истории последних десяти лет? #НАновости #NAnews #ЛяписТрубецкой #Израиль #Хайфа #ТельАвив #Беларусь #Украина #ПанкРок

Повітряна атака Росії може застати українців будь-де — навіть під час звичайної прогулянки з песиком. Гучні звуки дронів та робота ППО лякають домашніх улюбленців та їхніх власників. "Навіть у такі моменти залишається одне: ми тримаємось разом, люди й тварини. Ми заспокоюємо їх, а вони — нас", - написала жителька Сум, авторка відео. 📹 happy_dog_family_ua/Instgram

Цей чотирилапий заплутався в антидроновій сітці. Наляканий, він спершу не хотів підпускати до себе рятівника й намагався вкусити. Але військовий Нацгвардії Андрій Крищенко таки завоював довіру песика та визволив його з пастки 🥹❤️‍🩹 🎥: Рота Вогню, Facebook

Украинский этно-вечер “Різдвяні свята у Солохи” в Тель-Авиве 25 декабря 2025 в SHO? В самом центре Тель-Авива зимой появится маленький украинский хутор — со светом, музыкой, праздничными забавами и вкусами, которые невозможно забыть. Ресторан SHO? – Ukrainian Traditional Food и команда MAK_UA готовят большой этно-вечер, где оживут колядки, щедривки, фольклорные персонажи и традиционные украинские зимние блюда. Гостей ждут живые выступления Яны Олексенко, ULA_music и Diadele, театрализованные сценки от @makvilna_ua, праздничная атмосфера и украинская кухня: кутя, вареники ручной лепки, узвар, глинтвейн и другие украинские зимние блюда. Всё — как на настоящем хуторе, только в Тель-Авиве. В Тель-Авиве эта эстетика выглядит особенно ярко: словно в шумный город ненадолго впустили тишину сельской украинской ночи, наполненную смехом и песнями. Украинская зима пахнет кутьёй, варениками, узваром и горячим праздничным напитком. SHO? готовит специальное меню, которое не просто знакомит с традиционными блюдами — оно рассказывает историю. Этно-вечер построен так, чтобы гость не смотрел на традицию со стороны — он оказывается внутри неё. В зале будет тёплый свет, музыка, элементы оформления, напоминающие деревенские зимние вечера. Все детали — от звезды колядников до фольклорных образов — создают эффект присутствия в зимнем украинском хуторе. «Солоха» — это гоголевская хуторянка, хозяйка гостеприимной хаты, у которой всегда шумно, тепло и по-праздничному весело. Её имя давно стало символом украинских зимних традиций, смеха и домашнего уюта. Это культовый персонаж украинской литературы и народной культуры, прекрасно узнаваемый благодаря Н. В. Гоголю: Солоха — героиня повести Николая Гоголя «Ночь перед Рождеством», входящей в цикл «Вечера на хуторе близ Диканьки». Почему это интересно не только украинцам, но и всем израильтянам? Украинские новогодне-рождественские традиции понятны и близки любому человеку, выросшему на семейных зимних праздниках. Это музыка, которая звучит искренне; еда, наполненная смыслом; игровые обряды, которые создают лёгкость и чувство совместности. Израиль — страна, где живут десятки культур, и именно поэтому знакомство с украинскими этно-обычаями становится не «чужой» историей, а частью общего культурного пространства. Такой вечер дарит уникальный опыт: увидеть, как праздничность может выглядеть в другой стране, почувствовать тёплый юмор, попробовать особую кухню и просто провести время в атмосфере человеческой близости, которая не зависит от национальности. 📅 25 декабря, 19:00 📍 Carlebach 3, Tel Aviv НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 Подробнее о программе — в статье: 👉 https://news.nikk.co.il/rizdvyani-svyata-u-solohi/ ❓ А вы бы хотели попасть на такой вечер — и что для вас самое главное в зимних праздниках? #ТельАвив #SHO #MAK_UA #УкраинскаяКультура #ЭтноВечер #ЗимниеТрадиции #УкраинаВИзраиле

#поезія ЛИСТ ДО СВЯТОГО МИКОЛАЯ Вечір. В тиші свічка догорає, Я пишу листа до Миколая. Хоч тривоги нас не оминають, Вірю, що святий все ж завітає. Знає він, напевно, все на світі: Що війна, дорослі гинуть й діти, У вогні міста і села нині, Біль і сум, згорьовані родини... Я ж хороша, чемная дитина, І люблю я щиро Україну! Щоб пришвидшить нашу перемогу, Ми збираєм дружно допомогу. Обереги, кошти і малюнки Для військових наших в подарунки. Солоденьке — їм щоб смакувало І свічки, щоб в холод зігрівали. Миколаю! Ти здійсни бажання, Всіх дітей й дорослих сподівання. Мирного життя і ПЕРЕМОГИ Принеси до кожного порогу! Щоби об'єдналися родини, Зазвучав щоб знову сміх дитини. Всі з війни вернулися живими, Щоб був дім з фіранками новими, Щоб і кіт, і песик в тому домі, І свята для друзів і знайомих, Щоб птахи співали у садочку, А бабуся шила нам сорочку, Дід навчав рибалити онуків, Щоб були в нас працьовиті руки, Щоб казки звучали й колискові, Щоб були живі всі та здорові! Ось такі бажання, Миколаю! Зможеш їх здійснити! Вірю й знаю! Тетяна Строкач

🏓 Маргарита Песоцька - призерка фідеру з настільного тенісу, що відбувався в Німеччині ☑️ Посіяна під шостим номером українка пропускала перший раунд. Почала свій виступ на турнірі Маргарита двома перемогам над представницями Південної Кореї, а нагороду гарантувала собі, здолавши у чвертьфіналі японку Рейну Асо (3:1). 🔘 У півфіналі на Песоцьку чекав непростий матч проти ще однієї кореянки, Кім Сеонджін. П’ятисетове протистояння завершилось на користь суперниці українки (2:3). 🥉 Тож Песоцька стала бронзовою призеркою фідеру. #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Украина входит в эпоху долгой демографической турбулентности: почему беби-бум после войны невозможен и что говорят данные «Когда я пытаюсь оценить потери Украины в результате войны, у меня получается страшная цифра – 10 миллионов человек. Это и есть “демографическая пропасть”.» Эта фраза директора Института демографии и социальных исследований НАН Украины им. М. В. Птуха Эллы Либановой стала одной из самых обсуждаемых. И чтобы понять её смысл, важно разобрать, что именно стоит за этой цифрой. Откуда берутся “10 миллионов”: подробное объяснение Эта цифра — не про количество погибших. Это совокупные демографические потери, рассчитанные как сумма нескольких больших групп. Во-первых, речь идёт о погибших гражданских и военных. Официальные данные закрыты, но их вклад в демографическую структуру очевиден. Во-вторых, это массовая эмиграция. По данным Евростата около 4,3 млн украинцев находятся в Европе — странах ЕС. Ещё около 700 тысяч — в Британии, США, Канаде, Израиле, Грузии, странах Латинской Америки и Молдове. То есть примерно 5 миллионов человек находятся за пределами страны. Причём треть из них — дети и подростки. Людей старше 65 лет — всего около 6%. В-третьих, демографы учитывают тех, кто не вернётся. После многолетних войн значительная часть мигрантов закрепляется в новых странах — это глобальная закономерность. И, наконец, одна из самых больших «невидимых» составляющих — это нерождённые дети. Резкое падение рождаемости с 2,1 до 0,7 означает сотни тысяч детей, которые могли бы появиться, но не появятся в ближайшие годы. Совокупность всех этих факторов — погибших, уехавших, тех, кто останется за границей, и нерождённых — формирует оценку Либановой о 10 миллионах демографических потерь. Почему беби-бум невозможен Либанова говорит об этом прямо: «Я не верю в беби-бум после войны. Его не будет». И позже уточняет: «Не будет такого взрыва рождаемости, который был после Второй мировой войны». Причина в том, что условия 2020-х отличаются от условий 1940-х. Тогда дети были частью модели выживания, рабочей силой, опорой для семьи. Сейчас рождение ребёнка — это планирование, ответственность и ощущение безопасности, которое пока недоступно значительной части украинских семей. Рождаемость рухнула до минимального уровня До полномасштабного вторжения рождаемость составляла примерно 2,1 ребёнка на женщину. Сегодня показатель упал до 0,7 — уровня, при котором население перестаёт себя воспроизводить. Это означает не просто временную яму, а долгий период демографического сжатия. Миграция усилила масштаб потерь Сопоставление данных Евростата и расчётов украинских демографов показывает, что Украина потеряла не просто людей, а будущие поколения. Дети, подростки, молодые специалисты, женщины репродуктивного возраста — именно они составляют большинство миграционного потока. Это означает, что восстановление численности населения потребует гораздо больше времени, чем после любой войны XX века. Что будет через 10–20 лет: три демографических сценария Эксперты моделируют варианты развития до 2040 года. Оптимистичный возможен только при быстром завершении войны, частичном возвращении мигрантов и активной семейной политике. Тогда численность может составить 33–35 миллионов. Базовый сценарий — наиболее вероятный: умеренная репатриация, небольшой рост рождаемости до 1,5–1,6, продолжение миграции в Европу. В этом случае население будет 28–30 миллионов. Пессимистичный предполагает затяжную войну, низкую рождаемость и дальнейшую эмиграцию. Тогда ожидаемая численность — 24–26 миллионов. Это сопоставимо с Чехией или Австралией, но Украина значительно превосходит их по территории, что создаёт дополнительные вызовы. Общество изменилось: усталость не стала признаком капитуляции Либанова подчёркивает, что украинцы стали гораздо более сплочёнными. Формирование политической украинской нации ускорилось. Этнические различия перестали играть существенную роль, важнее стало ощущение принадлежности к государству. Доверие к власти выросло благодаря тому, что руководство страны не покинуло Украину. Децентрализация позволила создать устойчивые механизмы территориальной обороны. Но самое важное Либанова формулирует так: «Есть разочарование и усталость. Но это не значит, что украинцы готовы сдаться. Львиная доля понимает: отступать некуда. Если война будет проиграна, не будет ни Украины, ни украинской нации». Вывод: беби-бума не будет, но есть время построить новую стратегию Украину ожидает длительный период демографического сжатия. Беби-бум невозможен — ни экономически, ни психологически, ни социально. Но демографический кризис не равен поражению. Что может стать основой будущей стратегии — комплексная поддержка молодых семей — развитие инфраструктуры детства — программы репатриации — стимулы для возвращения специалистов — культурная политика, подчеркивающая ценность семьи и воспитания — долгосрочные проекты, а не точечные выплаты Первый шаг — признание проблемы и отказ от иллюзий, что всё «вернётся само». Полная аналитика и детали — в статье: https://news.nikk.co.il/ukraina-stalkivaetsya/ Какой шаг должен стать первым, если Украина хочет остановить демографическое падение и сохранить будущее? #Украина #демография #будущее #украинскаянация #общество #война #анализ #NikkAgency #НАновости

Міжнародний день боротьби проти пестицидів Щороку 3 грудня проводиться Міжнародний день боротьби з пестицидами (Global No Pesticides Use Day), який вперше оголосила у 1998 р. однойменна Міжнародна коаліція. Історія виникнення події Дата обрана не випадково, а для того, щоб ще раз підкреслити трагічність катастрофи, яка сталася у 1984 р. внаслідок вибуху на заводі пестицидів Union Carbide в Індії. Наслідком вибуху став викид у довкілля смертельного газу – метилу ізоціанату. Це призвело до більш ніж 200 тис. смертей та пів мільйона випадків важких недуг в роки після аварії. Мета Міжнародного дня боротьби проти пестицидів Мета проведення цього заходу – привернути увагу суспільства до проблем, які трапляються через виробництво та експлуатування токсичних хімічних сполук. Цей день проводиться під лозунгом: «Пестициди – безвихідь цивілізації». Як відзначають цю подію? Екологи по всій планеті проводять мітинги та протести, щоб ще раз нагадати, що пестициди та інші небезпечні речовини накопичуються у довкіллі, відкладаються в тілах людей і тварин, негативно впливаючи на здоров’я. Згідно зі статистикою ВООЗ, кожен рік у світі фіксують приблизно 2 млн випадків отруєнь пестицидами, здебільшого під час різних технологічних процесів.

День безпородної собаки День безпородної собаки (National Mutt Day) відзначають у США 2 грудня та 31 липня. У цей день, приділяють увагу всім собакам змішаних порід. Цих собак часто ігнорують на користь чистокровних побратимів, але вони такі ж милі та заслуговують на любов та сім’ю у всьому світі. День безпородної собаки, що відзначається двічі на рік – 31 липня та 2 грудня, — це особливий день, присвячений підтримці, порятунку та вшануванню собак змішаних порід. Цей день має на меті підвищити обізнаність про долю собак змішаних порід у притулках і заохотити до прилаштування цих часто ігнорованих, але однаково милих домашніх улюбленців. Історія створення Дня безпородної собаки День дворняжок був заснований захисницею тварин і біхевіористкою Колін Пейдж, щоб підкреслити чарівність і важке становище собак змішаних порід. Ці собаки часто стикаються з проблемами в пошуку домівки через те, що перевага віддається чистокровним породам, хоча змішані породи часто мають найкращі якості різних порід. А багато людей прагнуть завести “брендову” модну собачку, це відповідає трендам сучасної культури споживацтва та понтів для соцмереж. Важливість змішаних порід Собаки змішаних порід, або “шавки”, унікальні за своїм генетичним складом, що часто призводить до поєднання ознак різних порід. Така різноманітність може призвести до меншої кількості проблем зі здоров’ям і поєднання найкращих характеристик їхніх батьківських порід. Святкування Дня безпородної собаки Взяти песика в родину Один з найкращих способів відсвяткувати День безпородної собаки — взяти собаку змішаної породи з притулку. Ці притулки наповнені люблячими шавками всіх форм і розмірів, які чекають на вічний дім. Приймаючи шавку, ви не тільки рятуєте життя, але й звільняєте місце для інших тварин, які цього потребують. Волонтерство в притулках для тварин Для тих, хто не готовий до усиновлення, волонтерство в місцевих притулках для тварин – чудовий спосіб долучитися до Дня безпородної собаки. Волонтери можуть допомагати доглядати за собаками, шукати їм домівки та підвищувати обізнаність про переваги утримання собак змішаних порід. Лікування вашої дворняжки Власники собак змішаних порід можуть відсвяткувати цей день, пригостивши своїх улюбленців спеціальними заходами, іграшками або ласощами. Це день, коли варто цінувати радість і товариство, які ці собаки приносять у наше життя. Переваги володіння дворнягою Переваги для здоров’я. Змішані породи собак часто мають менше проблем зі здоров’ям, ніж чистокровні, завдяки різноманітному генофонду. Унікальні особистості. Кожна шавка має унікальність, поєднання рис своїх батьківських порід, що робить їх єдиними у своєму роді компаньйонами. Адаптивність. Дворняжки дуже добре пристосовуються, добре вписуються в різні сім’ї та способи життя. День безпородної собаки– це більше, ніж просто вшанування собак змішаних порід, це рух, спрямований на зміну уявлень про усиновлення домашніх тварин і привернення уваги до незліченної кількості собак змішаних порід, які потребують домівки. Це день визнання краси, різноманітності та відданості дворняжок і заохочення більшої кількості людей відкрити свої серця і домівки для цих чудових домашніх улюбленців.

Якщо ви думаєте, що в нашій квартирі живе собака, ви помиляєтеся. У нас мешкає жива, пухнаста істота з іменем Люся, яка впевнена, що вона не пес, а дуже мала, але надзвичайно важлива істота. За паспортом (тобто веткнижкою) вона — Шіт-цу. Але за суттю — це ходяча казка з мокрим носом. Зовні Люся — це шедевр дизайну. Уявіть собі пухнасту кульку з довгою шовковистою шерсткою, з-під якої визирають дві чорні, як маслини, оченята і маленький, завжди вологий носик. Її хвіст, закручений в пишне кільце, гордо майорить на спині, ніби прапор королівства. Коли вона йде, її довга шерсть плавно коливається, а сама вона ступає з такою грацією, наче не по килиму, а по червоній доріжці на кінофестивалі. Ми називаємо це «ефектом повільної камери». Але вся ця аристократична зовнішність — лише фасад. Характер у Люсі — суцільний контраст. Вона впевнена, що весь світ створений для двох речей: її комфорту та її розваг. Люся — геній вигадування ігор. Її улюблена називається «А тепер кидай, а я буду дивитися з таким виглядом, що тобі стане соромно». Правила прості: ви кидаєте їй м'ячик, а вона, замість того щоб бігти, сидить і дивиться на вас спокійним, трохи зверхнім поглядом. Мовляв: «Ти серйозно? Ти очікував, що я, княжна, буду метушитися? Сам іди, принеси». Її друге хобі — сон. Люся спить не так, як звичайні смертні. Вона не спить, а влаштовує виставу «Всі позування для сплячої красуні». То вона витягнеться, як дама на розкішному дивані, то згорнеться калачиком, прикривши носик лапкою, то займе всю подушку, залишивши нам лише маленький куточок. І при цьому періодично важко зітхає, ніби переживає драму вселенського масштабу. Але найсмішніше — це її ставлення до їжі. Почувши звук відкривається холодильника або шелест пакетика, Люся перетворюється з лінивої аристократки на блискавичну, мініатюрну торнадо. Вона з'являється на кухні миттєво, стоїть на задніх лапках, а її пухнасті вуха, зав'язані в «косички» бантиками, струнко торчать вгору. Її погляд говорить: «Вибачте, це, мабуть, моя порція коштовностей? Я прийшла їх отримати. Дякую». Незважаючи на весь свій «комедійний» образ, Люся — це наше серце. Коли хтось із нас сумний, вона завжди підійде і тихенько покладе свою пухнасту лапку на коліно. Вона не вимагатиме грати, а просто побуде поруч. У цю хвилину розумієш, що вся її королівська гра — це лише витвір мистецтва, а насправді вона — найвідданіший і найніжніший друг. Отже, наша Люся — це не просто собака. Це пухнастий антидепресант, майстер релаксу та чотирилапий актор комедійного жанру. Вона нагадує нам кожен день, що життя — це гра, сон має бути комфортним, а любов може поміститися в маленькому тілі з величезним серцем. І що найголовніше — завжди варто носити бантики, навіть якщо вони тобі дуже заважають дивитися. Це стильно. #улюбленці #радість #собака