• Хрусткий пиріг з фаршем і сиром кашар
    2 листи тіста
    Для начинки:
    • 200 грам фаршу
    • 1 суха цибулина
    • Півсклянки олії
    • Сіль, чорний перець
    • Сир кашар
    Для соусу:
    • 1 яйце
    • 1 склянка молока
    • Півсклянки олії
    Для зовнішнього покриття:
    • Галетове борошно

    Спочатку приготуємо начинку. Фарш і цибулю обсмажимо на олії. Додамо сіль, чорний перець і залишимо охолонути. Для соусу до борека добре збиваємо необхідні інгредієнти. Кожен лист тіста ділимо на 8 частин. Всього виходить 16 бореків. На лист тіста кладемо начинку і загортаємо, не занадто туго. Спочатку обмазуємо соусом, потім панірувальною мукою і викладаємо на деко. Випікаємо в попередньо розігрітій до 180 градусів духовці до рум'яної скоринки.

    Хрусткий пиріг з фаршем і сиром кашар 2 листи тіста Для начинки: • 200 грам фаршу • 1 суха цибулина • Півсклянки олії • Сіль, чорний перець • Сир кашар Для соусу: • 1 яйце • 1 склянка молока • Півсклянки олії Для зовнішнього покриття: • Галетове борошно Спочатку приготуємо начинку. Фарш і цибулю обсмажимо на олії. Додамо сіль, чорний перець і залишимо охолонути. Для соусу до борека добре збиваємо необхідні інгредієнти. Кожен лист тіста ділимо на 8 частин. Всього виходить 16 бореків. На лист тіста кладемо начинку і загортаємо, не занадто туго. Спочатку обмазуємо соусом, потім панірувальною мукою і викладаємо на деко. Випікаємо в попередньо розігрітій до 180 градусів духовці до рум'яної скоринки.
    268views 11Plays
  • ТГ Volodimir Zolkin
    https://t.me/volodymyrzolkin

    Так смішно спостерігати, як команда Порошенка стала безкоштовними адвокатами проросійської жаби Орбана. Як тільки президент осадив цю зросійщену гниду, одразу ж занили про "високу дипломатію" та висловлюють свої співчуття бідному й ображеному Вітьку. 
    Ось, наприклад, політтехнолог Віктор Уколов слізно вибачається перед угорським народом за дії Президента України. І навіть фотографію турботливо прикріпив, де Сивочолий у 2017 році радісно тисне руку Орбану.
    А Ірина Геращенко дуже обурена тим, що Орбана назвали "пузаном". Для неї це "неприпустимі речі", які нібито мобілізують його електорат.
    Я правильно розумію, панове: коли Угорщина роками блокує нашу допомогу, шантажує весь ЄС і відкрито підіграє інтересам кремля — це нормально? А от назвати речі своїми іменами — це вже травма для вразливої душі вєлікого політика?
    А знаєте в чому секрет такої палкої любові до Орбана? Я вас зараз, мабуть, здивую (ні): поки країна воює, Петро Олексійович успішно робить бізнес із першими друзями москви. Як і завжди, взагалі-то.
    Лише у жовтні 2025 року (див. скрін 4) він задекларував майже 52 млн грн доходу, які прийшли прямо від Мінфіну Угорщини. Тобто його головний фінансовий донор зараз  — уряд Орбана.
    А тепер згадайте грудень 2023 року і скандальну спробу Порошенка виїхати на зустріч до того ж Орбана. Напередодні тієї поїздки він так само отримав від угорців понад 37 млн грн. Тоді в СБУ відкрито заявляли, що Росія готувала через цю зустріч масштабну ІПСО, а сам Порошенко хотів передати росіянам сигнал про готовність очолити кампанію із "примушення України до миру".
    Петро Олексійович знайшов собі нового путіна в особі Орбана і знову успішно на цьому заробляє. Уколов може скільки завгодно розказувати казки про "дипломатію", але всі пам'ятають їхні відмазки ще з часів схем із Медведчуком, Ліпецької фабрики та ласкавого "Жму руку, обнимаю".
    Тепер вам зрозуміло, чому пул Порошенка так вилизує дупу Орбану?
    Дай їм сьогодні владу — вони б і Закарпаття йому злили під соусом "складних дипломатичних компромісів". Аби тільки далі смоктати свої мільйони з уряду, який відкрито працює проти України.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ТГ Volodimir Zolkin https://t.me/volodymyrzolkin Так смішно спостерігати, як команда Порошенка стала безкоштовними адвокатами проросійської жаби Орбана. Як тільки президент осадив цю зросійщену гниду, одразу ж занили про "високу дипломатію" та висловлюють свої співчуття бідному й ображеному Вітьку.  Ось, наприклад, політтехнолог Віктор Уколов слізно вибачається перед угорським народом за дії Президента України. І навіть фотографію турботливо прикріпив, де Сивочолий у 2017 році радісно тисне руку Орбану. А Ірина Геращенко дуже обурена тим, що Орбана назвали "пузаном". Для неї це "неприпустимі речі", які нібито мобілізують його електорат. Я правильно розумію, панове: коли Угорщина роками блокує нашу допомогу, шантажує весь ЄС і відкрито підіграє інтересам кремля — це нормально? А от назвати речі своїми іменами — це вже травма для вразливої душі вєлікого політика? А знаєте в чому секрет такої палкої любові до Орбана? Я вас зараз, мабуть, здивую (ні): поки країна воює, Петро Олексійович успішно робить бізнес із першими друзями москви. Як і завжди, взагалі-то. Лише у жовтні 2025 року (див. скрін 4) він задекларував майже 52 млн грн доходу, які прийшли прямо від Мінфіну Угорщини. Тобто його головний фінансовий донор зараз  — уряд Орбана. А тепер згадайте грудень 2023 року і скандальну спробу Порошенка виїхати на зустріч до того ж Орбана. Напередодні тієї поїздки він так само отримав від угорців понад 37 млн грн. Тоді в СБУ відкрито заявляли, що Росія готувала через цю зустріч масштабну ІПСО, а сам Порошенко хотів передати росіянам сигнал про готовність очолити кампанію із "примушення України до миру". Петро Олексійович знайшов собі нового путіна в особі Орбана і знову успішно на цьому заробляє. Уколов може скільки завгодно розказувати казки про "дипломатію", але всі пам'ятають їхні відмазки ще з часів схем із Медведчуком, Ліпецької фабрики та ласкавого "Жму руку, обнимаю". Тепер вам зрозуміло, чому пул Порошенка так вилизує дупу Орбану? Дай їм сьогодні владу — вони б і Закарпаття йому злили під соусом "складних дипломатичних компромісів". Аби тільки далі смоктати свої мільйони з уряду, який відкрито працює проти України. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    251views
  • #історія #речі
    Олійні фарби: В’язка магія, що зупинила час.
    До появи олії художники жили в режимі «встигни, поки не засохло». Темпера на яйці висихала швидше, ніж митець встигав усвідомити свою геніальність, залишаючи після себе матову площину без жодного шансу на виправлення помилок. Аж поки у XV столітті фламандці (привіт, Яне ван Ейк!) не вирішили, що пігмент у поєднанні з лляною олією — це саме той «соус», якого бракувало вічності.

    Олійні фарби стали справжнім технологічним проривом, таким собі Photoshop Середньовіччя. Вони сохнуть повільно, дозволяючи художнику тижнями розтушовувати тіні, створюючи переходи, від яких у глядача паморочиться в голові. Це дало змогу вигадати лесування — нанесення тонких, майже прозорих шарів. Саме завдяки цій багатошаровості Мона Ліза дивиться на вас так, ніби знає ваш пароль від банківської картки, а шкіра на портретах старих майстрів виглядає живішою, ніж обличчя після ранкової кави.

    Існує міф, що олійні фарби винайшли саме в Європі. Але історія — дама з сюрпризами: найдавніші зразки олійного живопису знайшли в печерах Баміан в Афганістані, і датуються вони VII століттям. Буддистські монахи малювали олією задовго до того, як це стало мейнстримом у ренесансній Італії. Європейці ж просто довели формулу до ідеалу та навчилися пакувати це все в тюбики, що зрештою дозволило імпресіоністам вибігти на пленер і заляпати сонячним світлом усе навколо.

    Олія — це матеріал з характером. Вона може бути напівпрозорою, як ранковий туман, або густою та фактурною (імпасто), як масло на бутерброді голодного студента. Вона пахне терпентином, майстернею та амбіціями. Кожне полотно, написане олією — це фактично хімічна реакція, що триває десятиліттями: фарба продовжує окислюватися і «живи», покриваючись благородною сіткою кракелюрів.

    Сьогодні, коли цифрові пензлі не потребують чищення, а пікселі не смердять розчинником, олійний живопис залишається найвищим актом тактильного мистецтва. Це боротьба з в’язкою субстанцією, яка не прощає недбалості, але дарує безсмертя. Бо олія — це не про швидкість, це про глибину. І про те, що справжні шедеври не терплять суєти.
    #історія #речі 🎨 Олійні фарби: В’язка магія, що зупинила час. До появи олії художники жили в режимі «встигни, поки не засохло». Темпера на яйці висихала швидше, ніж митець встигав усвідомити свою геніальність, залишаючи після себе матову площину без жодного шансу на виправлення помилок. Аж поки у XV столітті фламандці (привіт, Яне ван Ейк!) не вирішили, що пігмент у поєднанні з лляною олією — це саме той «соус», якого бракувало вічності. 👩‍🎨🍳 Олійні фарби стали справжнім технологічним проривом, таким собі Photoshop Середньовіччя. Вони сохнуть повільно, дозволяючи художнику тижнями розтушовувати тіні, створюючи переходи, від яких у глядача паморочиться в голові. Це дало змогу вигадати лесування — нанесення тонких, майже прозорих шарів. Саме завдяки цій багатошаровості Мона Ліза дивиться на вас так, ніби знає ваш пароль від банківської картки, а шкіра на портретах старих майстрів виглядає живішою, ніж обличчя після ранкової кави. 🖼️🧴 Існує міф, що олійні фарби винайшли саме в Європі. Але історія — дама з сюрпризами: найдавніші зразки олійного живопису знайшли в печерах Баміан в Афганістані, і датуються вони VII століттям. Буддистські монахи малювали олією задовго до того, як це стало мейнстримом у ренесансній Італії. Європейці ж просто довели формулу до ідеалу та навчилися пакувати це все в тюбики, що зрештою дозволило імпресіоністам вибігти на пленер і заляпати сонячним світлом усе навколо. ☀️⛰️ Олія — це матеріал з характером. Вона може бути напівпрозорою, як ранковий туман, або густою та фактурною (імпасто), як масло на бутерброді голодного студента. Вона пахне терпентином, майстернею та амбіціями. Кожне полотно, написане олією — це фактично хімічна реакція, що триває десятиліттями: фарба продовжує окислюватися і «живи», покриваючись благородною сіткою кракелюрів. 🧪🧬 Сьогодні, коли цифрові пензлі не потребують чищення, а пікселі не смердять розчинником, олійний живопис залишається найвищим актом тактильного мистецтва. Це боротьба з в’язкою субстанцією, яка не прощає недбалості, але дарує безсмертя. Бо олія — це не про швидкість, це про глибину. І про те, що справжні шедеври не терплять суєти. 🏛️🙏
    2
    378views
  • 21 лютого 2022 року путін виступив із майже годинним зверненням, у якому повторював кремлівські міфи про те, що «Україна – штучна держава». Це сталося всього за три дні до повномасштабного вторгнення.
    Коротко по фактах:
    ⏺ Публічне заперечення української державності під соусом «руського міра».
    ⏺ Відкрита риторика, що фактично виправдовує агресію.
    ⏺ Підписання указів про визнання псевдо-«днр» і «лнр».
    ⏺ Введення російських військ на окуповані території під виглядом «миротворців».
    ⏺ Понад 150 000 російських військових уже перебували біля кордонів України – з боку Білорусі, т.о. Криму та через окупований Донбас.
    Фактично 21 лютого стало точкою неповернення перед початком великої війни.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    21 лютого 2022 року путін виступив із майже годинним зверненням, у якому повторював кремлівські міфи про те, що «Україна – штучна держава». Це сталося всього за три дні до повномасштабного вторгнення. Коротко по фактах: ⏺ Публічне заперечення української державності під соусом «руського міра». ⏺ Відкрита риторика, що фактично виправдовує агресію. ⏺ Підписання указів про визнання псевдо-«днр» і «лнр». ⏺ Введення російських військ на окуповані території під виглядом «миротворців». ⏺ Понад 150 000 російських військових уже перебували біля кордонів України – з боку Білорусі, т.о. Криму та через окупований Донбас. Фактично 21 лютого стало точкою неповернення перед початком великої війни. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    134views
  • #історія #факт
    ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ?
    Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними.

    Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу.

    Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення.
    Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом.
    Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги.
    #історія #факт ОСТАННЯ ТАЄМНИЦЯ МАРІЇ КЮРІ: ЧОМУ ЇЇ КУХОВАРСЬКА КНИГА ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В СВИНЦЕВІЙ СКРИНІ? Ми звикли бачити Марію Кюрі на офіційних портретах: стримана жінка з проникливим поглядом, перша в історії лауреатка двох Нобелівських премій. Але була інша Марія — та, що в домашньому халаті схилялася над обіднім столом, записуючи рецепти французьких страв для своєї родини. Проте навіть ці побутові записи сьогодні є смертельно небезпечними. Приватне життя родини Кюрі було буквально просякнуте радіоактивністю. У той час ніхто не підозрював про підступну силу радію. Марія носила пробірки з ізотопами в кишенях свого робочого одягу, а вночі милувалася їхнім м’яким блакитним сяйвом, яке вона називала «світлом фей». Ця «магія» непомітно проникала в усе, до чого вона торкалася: у меблі, одяг, листи до доньок і навіть у куховарську книгу. ⚗️ Сьогодні, через понад 90 років після її смерті, особистий архів Марії Кюрі в Національній бібліотеці Франції зберігається в спеціальних свинцевих контейнерах. Щоб переглянути її записи або книгу рецептів, дослідники зобов'язані одягати захисні костюми та підписувати документ про відмову від претензій у разі опромінення. Період напіврозпаду радію-226 становить близько 1600 років. Це означає, що ще шістнадцять століть звичайна книга, де Марія записувала, як готувати соус чи випікати пиріг, залишатиметься «гарячим» артефактом. Це історія про неймовірну, майже інтимну відданість науці. Марія Кюрі не просто вивчала радіацію — вона стала її частиною. Її приватний простір був лабораторією без стін, де велике відкриття і щоденний побут сплелися в одне ціле. Вона залишила по собі не лише фундамент сучасної фізики, а й радіоактивний слід своєї присутності, який нагадує нам: справжній геній віддає всього себе своїй справі — аж до останньої молекули власного тіла та сторінок домашньої книги. ☢️📖
    2
    551views
  • Бефстроганов зі свинини

    1 кг битка
    2 цибулини
    2 ст.л борошна
    2 ст.л томатного соусу або томатної пасти
    2 ст.л сметани
    гаряча вода
    сіль, цукор , спеції за смаком

    Готуйте і смакуйте на здоров'я.
    Бефстроганов зі свинини ▫️1 кг битка ▫️2 цибулини ▫️2 ст.л борошна ▫️2 ст.л томатного соусу або томатної пасти ▫️2 ст.л сметани ▫️гаряча вода ▫️сіль, цукор , спеції за смаком Готуйте і смакуйте на здоров'я.
    327views 11Plays

  • Апетитна, рум'яна, соковита курка.
    Сік апельсину
    копчена паприка
    мед
    часник
    соус барбекю
    сіль
    чорний перець
    Я роблю надрізи на курці і залишаю на ніч у маринаді марину, потім дістаю, і випікаю приблизно годину, температура 200 градусів за Цельсієм, потім я знизила температуру до 175 градусів за Цельсієм, щоб не горіла шкірка зменшилася і накривала курку зниженням фольги, випікала на режимі тільки коли гріється вниз духовки (Ваке), але в наприкінці я включила Broil, коли гріється верх, щоб зробити гарну скоринку, часо курку діставала і змащувала маринадом, який залишився після маринування курки
    Апетитна, рум'яна, соковита курка. Сік апельсину копчена паприка мед часник соус барбекю сіль чорний перець Я роблю надрізи на курці і залишаю на ніч у маринаді марину, потім дістаю, і випікаю приблизно годину, температура 200 градусів за Цельсієм, потім я знизила температуру до 175 градусів за Цельсієм, щоб не горіла шкірка зменшилася і накривала курку зниженням фольги, випікала на режимі тільки коли гріється вниз духовки (Ваке), але в наприкінці я включила Broil, коли гріється верх, щоб зробити гарну скоринку, часо курку діставала і змащувала маринадом, який залишився після маринування курки
    340views 5Plays
  • #історія #події
    Колективізація: Велика трагедія під соусом «прогресу»
    ​1 лютого 1930 року вийшла постанова, яка фактично винесла смертний вирок традиційному українському устрою. Радянська влада вирішила, що вільний господар на своїй землі — це загроза системі, тому землю, реманент і худобу треба зробити «спільними». Насправді ж — державними.

    ​Від куркуля до «ворога народу»

    ​Цей документ розв’язав руки місцевим активістам для проведення так званого «розкуркулення». Якщо у вас була корова, пара коней і трохи більше землі, ніж у сусіда-п’яниці — вітаємо, ви ворог пролетаріату. Сім’ї викидали з хат серед зими, майно конфісковували, а самих господарів ешелонами відправляли до Сибіру.

    ​Чому це стосувалося саме України?

    ​Знищення хребта нації: Селянство було хранителем українських традицій та мови. Зруйнувавши село, москва прагнула остаточно «переплавити» українців у безликий «радянський народ».
    ​Ресурс для індустріалізації: Сталіну потрібен був хліб, щоб продавати його за кордон і купувати верстати. Доля тих, хто цей хліб вирощував, вождя не цікавила.
    ​Підготовка до терору: Колективізація стала фундаментом, на якому згодом виросла жахлива піраміда Голодомору 1932–1933 років. Загнане в колгоспи селянство стало легшою мішенню для штучного голоду.

    ​Опір, про який мовчали

    ​Українське село не здавалося без бою. Історики зафіксували тисячі дрібних повстань та актів саботажу. Люди різали власну худобу, аби вона не дісталася колгоспу, і виходили з вилами проти озброєних загонів ДПУ. Проте сили були нерівними: проти плуга виставили державну машину терору.

    ​Цей день назавжди залишиться в історії як початок кінця класичного українського села, наслідки чого ми відчуваємо й досі.
    #історія #події Колективізація: Велика трагедія під соусом «прогресу» 🚜💀 ​1 лютого 1930 року вийшла постанова, яка фактично винесла смертний вирок традиційному українському устрою. Радянська влада вирішила, що вільний господар на своїй землі — це загроза системі, тому землю, реманент і худобу треба зробити «спільними». Насправді ж — державними. ​Від куркуля до «ворога народу» ​Цей документ розв’язав руки місцевим активістам для проведення так званого «розкуркулення». Якщо у вас була корова, пара коней і трохи більше землі, ніж у сусіда-п’яниці — вітаємо, ви ворог пролетаріату. Сім’ї викидали з хат серед зими, майно конфісковували, а самих господарів ешелонами відправляли до Сибіру. ❄️🛤️ ​Чому це стосувалося саме України? ​Знищення хребта нації: Селянство було хранителем українських традицій та мови. Зруйнувавши село, москва прагнула остаточно «переплавити» українців у безликий «радянський народ». ​Ресурс для індустріалізації: Сталіну потрібен був хліб, щоб продавати його за кордон і купувати верстати. Доля тих, хто цей хліб вирощував, вождя не цікавила. ​Підготовка до терору: Колективізація стала фундаментом, на якому згодом виросла жахлива піраміда Голодомору 1932–1933 років. Загнане в колгоспи селянство стало легшою мішенню для штучного голоду. 🌾🚫 ​Опір, про який мовчали ​Українське село не здавалося без бою. Історики зафіксували тисячі дрібних повстань та актів саботажу. Люди різали власну худобу, аби вона не дісталася колгоспу, і виходили з вилами проти озброєних загонів ДПУ. Проте сили були нерівними: проти плуга виставили державну машину терору. ​Цей день назавжди залишиться в історії як початок кінця класичного українського села, наслідки чого ми відчуваємо й досі.
    1
    453views 1 Shares
  • Трендові конверти на листах з фаршу

    На 3 великі конверти:

    Для листків:
    силіконізований пергамент
    олія
    паприка,хмелі-сунелі,приправа для курки

    Для начинки:
    соус песто-3 ч.л.
    сир-150 г
    томати-2 шт.

    Для мʼясної начинки:
    фарш курячий-500 г
    сіль за смаком

    Силіконізований пергамент змащуємо трішки олією, посипаємо спеціями. Викладаємо фарш(з сіллю) на пергамент і виделкою розправляємо. Одну сторону змащуємо соусом, викладаємо і накриваємо іншою стороною з фаршем, притискаємо і викладаємо у мультипіч запікатися при t=180,20 хв. Або обсмажуємо на сухій пательні з обох боків до готовності.
    Трендові конверти на листах з фаршу На 3 великі конверти: Для листків: силіконізований пергамент олія паприка,хмелі-сунелі,приправа для курки Для начинки: соус песто-3 ч.л. сир-150 г томати-2 шт. Для мʼясної начинки: фарш курячий-500 г сіль за смаком Силіконізований пергамент змащуємо трішки олією, посипаємо спеціями. Викладаємо фарш(з сіллю) на пергамент і виделкою розправляємо. Одну сторону змащуємо соусом, викладаємо і накриваємо іншою стороною з фаршем, притискаємо і викладаємо у мультипіч запікатися при t=180,20 хв. Або обсмажуємо на сухій пательні з обох боків до готовності.
    307views 7Plays
  • #історія #події
    1919: Черговий «визвольний» похід москви.
    ​Поки в Києві готувалися до проголошення Злуки, на півночі та сході вже розгортався звичний для росії сценарій: гібридна агресія під соусом «громадянської війни». 19 січня 1919 року більшовицькі війська розпочали масштабний наступ на Україну, прикриваючись маріонетковим «Тимчасовим робітничо-селянським урядом».

    ​Тактика москви була до нудоти знайомою: заявити, що регулярних російських військ в Україні немає, а воюють виключно «місцеві повстанці». Для цього вони поспіхом перейменували свої дивізії в «українські радянські», хоча керували ними здебільшого комісари, які українську мову чули лише в анекдотах. Це був класичний «іхтамнєт» зразка початку XX століття.

    ​Мета була стратегічною: захопити промислові райони та хліб, щоб врятувати більшовицький режим у самій росії від голодної смерті. Україна для них була не державою, а ресурсним придатком, який «помилково» вирішив стати самостійним. Наступ вівся одночасно на декількох напрямках, стираючи будь-які ілюзії щодо можливості мирного співіснування з червоною москвою.

    ​Директорія УНР опинилася у вогняному кільці. Пропаганда агресора працювала на повну: обіцянки «землі селянам» та «заводів робітникам» роз'їдали тил української армії швидше за кулі. Події 19 січня стали початком трагічного етапу втрати державності, коли кількісна перевага та підступність ворога виявилися сильнішими за національний підйом.

    ​Цей історичний урок є болісно актуальним: як тільки росія починає говорити про «допомогу братньому народу», чекайте на ешелони з окупаційними військами. У 1919-му вони називали себе «визволителями», але принесли лише десятиліття терору, голодоморів та русифікації.
    https://youtu.be/ACi_9j-XiW8?si=550SBo-9jrKSebeK
    #історія #події 1919: Черговий «визвольний» похід москви. ​Поки в Києві готувалися до проголошення Злуки, на півночі та сході вже розгортався звичний для росії сценарій: гібридна агресія під соусом «громадянської війни». 19 січня 1919 року більшовицькі війська розпочали масштабний наступ на Україну, прикриваючись маріонетковим «Тимчасовим робітничо-селянським урядом». 🚩 ​Тактика москви була до нудоти знайомою: заявити, що регулярних російських військ в Україні немає, а воюють виключно «місцеві повстанці». Для цього вони поспіхом перейменували свої дивізії в «українські радянські», хоча керували ними здебільшого комісари, які українську мову чули лише в анекдотах. Це був класичний «іхтамнєт» зразка початку XX століття. 🎭 ​Мета була стратегічною: захопити промислові райони та хліб, щоб врятувати більшовицький режим у самій росії від голодної смерті. Україна для них була не державою, а ресурсним придатком, який «помилково» вирішив стати самостійним. Наступ вівся одночасно на декількох напрямках, стираючи будь-які ілюзії щодо можливості мирного співіснування з червоною москвою. 🌾 ​Директорія УНР опинилася у вогняному кільці. Пропаганда агресора працювала на повну: обіцянки «землі селянам» та «заводів робітникам» роз'їдали тил української армії швидше за кулі. Події 19 січня стали початком трагічного етапу втрати державності, коли кількісна перевага та підступність ворога виявилися сильнішими за національний підйом. ⚔️ ​Цей історичний урок є болісно актуальним: як тільки росія починає говорити про «допомогу братньому народу», чекайте на ешелони з окупаційними військами. У 1919-му вони називали себе «визволителями», але принесли лише десятиліття терору, голодоморів та русифікації. ⛓️ https://youtu.be/ACi_9j-XiW8?si=550SBo-9jrKSebeK
    1
    509views 1 Shares
More Results